Ухвала

від 20.09.2024 по справі 300/8660/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 300/8660/23

адміністративне провадження № К/990/34487/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі №300/8660/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дена Метал Україна» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дена Метал Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 грудня 2023 року:

- № 14121/0703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 651 028 грн за основним зобов`язанням та застосовано штрафні санкції в сумі 325 514 грн;

- № 14122/0703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ (податкового кредиту) в сумі 88 975 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 04 грудня 2023 року № 014121/0703, № 014122/0703.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дена Метал Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 15 982,75 грн судові витрати по сплаті судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №014122/0703 від 04 грудня 2023 року та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дена Метал Україна» судових витрат по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 695,22 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 217,50 грн.

Ухвалено у названій частині нову постанову, якою:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №014122/0703 від 04 грудня 2023 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 608 877,18 грн основний платіж та 304 438 грн штрафна санкція;

- відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Дена Метал Україна» у задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 014122/0703 від 04 грудня 2023 року у частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 42 150 грн - за основним зобов`язанням та застосування штрафної санкції в сумі 4 215 грн.

У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

09 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі №300/8660/23.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона майже повторює зміст попередньої касаційної скарги, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року (провадження №К/990/27114/24).

Аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій вдруге касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права, а саме пункти 44.1, 44.6 статті 44, статтю 86 ст. 188, пункти 198.1-198.3 статті 198, пункт 200.1 статті 200, пункт 201 статті 201 Податкового кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №2а-9423/12/26, від 05 травня 2020 року у справі №826/678/16.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Верховний Суд у своїй ухвалі від 25 липня 2024 року про повернення раніше поданої касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертав увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

Звертаючись з касаційною скаргою скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав повну оцінку усім доказам та обставинам справи. Ураховуючи те, що касаційна скарга містить посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, доводи щодо неповної оцінки доказів не можуть бути самостійною підставою для відкриття касаційного провадження.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Змістовно обґрунтування касаційної скарги майже не змінилося.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі №300/8660/23 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов