Ухвала

від 19.09.2024 по справі 320/3907/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 320/3907/23

адміністративне провадження № К/990/35574/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №320/3907/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК Кибальчича» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК Кибальчича» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.09.2022 №201020410.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 24.05.2024 позовні вимоги задовольнив.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.08.2024, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі №320/3907/23.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 17.09.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на безпідставність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 24.05.2024 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження) у справі №320/3907/23, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК Кибальчича» задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Копію означеного судового рішення Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України отримало в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» 24.05.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 02.08.2024, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

У зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статей 295, 298 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.08.2024 подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику, у десятиденний строк з дня вручення копій цих ухвал, надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, суд запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.

Завишаючи подану відповідачем апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції, з-поміж іншого, звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.

Оцінивши наявні в матеріалах адміністративної справи докази, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі №320/3907/23 було доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві 24.05.2024.

У той же час, як зазначив суд, жодних доказів на підтвердження того, що копію рішення суду від 24.05.2024 скаржник не отримував або доказів чи пояснень, які б обґрунтовували неможливість подання апеляційної скарги з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження, відповідач до суду не надав.

Тобто, встановивши факт подання відповідачем апеляційної скарги оформленої без дотримання вимог статті 296 КАС України та поза межами процесуального строку, встановленого статтею 295 цього ж Кодексу для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без долучення до такої апеляційної скарги клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням обставин та наданням доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду в межах визначеного статтею 295 КАС України строку або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої контролюючим органом апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

Одночасно суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду було подано документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотиви якого зведено до необхідності визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження спірного у цій справі рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024. Відповідач вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому підлягає безумовному поновленню.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.08.2024, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 06.08.2024 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання, з-поміж іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки за результатом розгляду поданого скаржником на виконання вимог ухвали від 06.08.2024 про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення пропущеного строку, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, що об`єктивно перешкоджали контролюючому органу звернутись до суду з апеляційною скаргою у цій справі у межах встановленого статтею 295 КАС України процесуального строку. На переконання суду апеляційної інстанції, подання скаржником апеляційної скарги лише 02.08.2024 (при встановленому судом апеляційної інстанції факті надходження копії рішення суду першої інстанції від 24.05.2024 через підсистему «Електронний суд» до електронного кабінету скаржника 24.05.2024) , не може бути розумним та оптимальним строком для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі №320/3907/23, яке набрало законної сили.

Як вже зазначав суд апеляційної інстанції залишаючи 06.08.2024 подану контролюючим органом апеляційну скаргу без руху, матеріали справи містять відомості про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі №320/3907/23 було доставлене за допомогою підсистеми «Електронний суд» до електронного кабінету скаржника 24.05.2024, тобто у спосіб передбачений законом.

Відтак, починаючи з 27.05.2024 (з урахуванням вихідних днів) скаржник мав можливість ознайомитися з текстом повним рішення суду першої інстанції та звернутися до суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС України строку. Однак такі дії з боку скаржника вчинені не були, що, як на переконання суду, свідчить на користь висновку про відсутність процесуальної зацікавленості скаржника щодо результату розгляду справи, в якій останній є відповідачем.

Належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо дати отримання відповідачем копії рішення суду від 24.05.2024 саме 24.05.2024, скаржник, на виконання вимог ухвали суду від 06.08.2024, не надав.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження скаржника про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними та такими, що не підтвердження належними й допустимими доказами, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі №320/3907/23.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №320/3907/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК Кибальчича» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

М.М. Гімон

Р.Ф. Ханова