Рішення

від 19.09.2024 по справі 201/11503/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/11503/24

Провадження № 2/201/4190/2024

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншому суду

19 вересня 2024 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Наумова О.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Об`єднанного співвласників багатоквартирного будинку «Інженерна,7А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2024 року ОСББ «Інженерна, 7А» звернулось до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Наумову О.С.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що цивільну справу необхідно передати на розгляд іншому суду з огляду на наступне.

У поданому позові ОСББ «Інженерна, 7А» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Інженерна, 7а» суму заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

При цьому, з матеріалів справи видно, що квартира, по якій утворилась заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Шевченківського району м. Дніпра.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа № 643/4648/18, провадження № 61-38536св18) висловив таку позицію, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18, від 17 жовтня 2019 року у справі № 461/6956/17.

Предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості зі сплати внесків заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 .

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2019р. у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження майна, за правилами виключної підсудності.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, до спорів про стягнення нарахованої заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги застосовується виключна підсудність, а саме, правило ч. 1 ст. 30 ЦПК України, відповідно до якого позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

З огляду на те, що заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги утворилася за адресою: АДРЕСА_1 , дана справа не підсудна Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська.

Таким чином, на поданий позов розповсюджується правило виключної підсудності, оскільки спір стосується нерухомого майна, квартири, яка знаходиться у Шевченківському районі м. Дніпра, а отже саме Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська є належним судом для розгляду цього позову.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розгляд справи з порушенням правил виключної підсудності призведе до порушення права позивача на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, а тому вважає, що справа має бути передана на розгляд суду встановленого законом за правилами виключної підсудності, а саме: за місцем знаходженням нерухомого майна, що розташоване у Шевченківському районі м. Дніпра.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, з метою дотримання прав сторін на розгляд справи компетентним судом, суд приходить до висновку про необхідність направлення вказаної справи для розгляду до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 260, 261, 353, 378 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом Об`єднанного співвласників багатоквартирного будинку «Інженерна,7А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків, передати на розгляд до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (проспект Дмитра Яворницького, 57, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.С. Наумова