Рішення

від 17.09.2024 по справі 188/2549/23

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/2549/23

Провадження № 2/188/572/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Фесик Ю.В.

справа №188/2549/23

Сторони по справі:

Позивач : ОСОБА_1

Представник позивача : ОСОБА_2

Відповідач: Територіальна громада в особі Петропавлівської селищної ради

Третя особа: приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Людмила Василівна

про визнання права на завершення в порядку спадкування за законом процедури приватизації земельної ділянки, одержання державного акту, свідоцтва про право власності та проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом

за участю:

представник позивача : ОСОБА_2

в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог зазначено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На день смерті ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Петропавлівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Дидюк П.П.. 25.01.1986 року за реєстровим № 94 та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Петропавлівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Дидюк П.П., 11.01.2006 року за реєстровим №15, зареєстрованого в КП «Павлоградське міжміське БТІ» 12.01.2006 року під №2-51 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.01.2006 року реєстраційний номер 13209455, належав житловий будинок що знаходиться в АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці (присадибна ділянка) кадастровий номер 1223855100:04:001:0404.

Позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавиці ОСОБА_3 та спадкоємцем першої черги після смерті матері.

Інші спадкоємці першої черги та такі, які прийняли спадщину - відсутні.

Заповіту спадкодавиця не складала.

За заявою Позивача, приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Л.B. 10.01.2023 року було заведено спадкову справу № 2/2023, номер в спадковому реєстрі 70129379.

02 листопада 2023 року приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Л.В. на ім`я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на земельну (присадибну) ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223855100:04:001:0404 приватним нотаріусом було відмовлено у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності на земельну ділянку за спадкодавцем.

Підстави для оскарження постанови нотаріуса відсутні. Відповідно до ст. 125 ЗК України та ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно (земельну ділянку) виникає з моменту державної реєстрації таких прав, за життя спадкодавиця не провела державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

3 метою реєстрації права власності на земельну ділянку за спадкодавцем, Позивачем подано заяву до державного реєстратора прав на нерухоме майно Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області. Рішенням від 17 серпня 2023 року № 68914310 державного реєстратора Іващук С.А. Позивачу відмовлено в проведенні реєстраційної дії - реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223855100:04:001:0404 площею 0,1498 га. Підставою відмови в проведенні реєстраційної дії є - не завершення спадкодавцем ОСОБА_3 приватизації земельної ділянки, а саме - не отримання нею державного акту на землю та не проведення державної реєстрації прав.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру, проведено дії щодо формування земельної ділянки та отримання кадастрового номеру, однак спадкодавець не завершила приватизацію, не отримала акт та не провела державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за собою.

Позивач ОСОБА_5 , зверннувся до суду за захистом своїх спадкових прав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позову не заперечують.

Третя особа про час, дату та місце розгляду справи належним чином повідомлена, в судове засідання не з`явилась, до суду направлено копію спадкової справи.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до свідоцтва про смерть спадкодавець, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №71120963 підтверджується, після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа.

Відповідно до матеріалів спадкової справи та довідки про склад спадкоємців, виданої приватним нотаріусом позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері.

Свідоцтво про право на спадщину за законом, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі підтверджується спадкування ОСОБА_1 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою нотаріуса від 02.11.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, для будівництва і обслуговування житлового 6удинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, Державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6 , відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудні 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, відмовлено в проведенні реєстраційних дій на підставі встановлених обставин. Заявником для проведення державної реєстрації прав подано рішення органу місцевого самоврядування №334-20/У від 17.10.2008 року «Про приватизацію земельних ділянок» та рішення органу місцевого самоврядування №720-28/УІ від 08.11.2013 року «Про внесення змін до рішення про приватизації" як підставу набуття права власності за померлою на земельну ділянку кадастровий номер 1223855100:04:001:0404 загальною площею 0,1498 га. У випадку, коли встановлені законом вимоги по приватизації земельної ділянки не дотримано - право власності на земельну ділянку не виникає. Державним реєстратором не встановлено набуття права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223855100:04:001:0404 загальною площею 0,1498 га. за спадкодавцем.

Відповідно до ст.125 ЗК та ст.331 ЦК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації.

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята статті 118 ЗК України).

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (стаття 125 ЗК України).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на наведені норми закону, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17 від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі №158/1672/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Вимога про отримання свідоцтва про право власності не підлягає задоволенню у зв`язку зі зверненням позивача до суду.

Вимога про отримання державного акту теж не підлягає задоволенню.

ЗК України у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку. З 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються.

Що стосується судових витрат, то сплату судового збору позивач просить залишити за собою.

Куруючись ст. ст..116, 125, 152 Земельного кодексу ст. ст..16, 331, 1216, 1218, 1225 ЦК, ст.ст. 4,76, 13, 141, 351 , 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача : ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Петропавлівської селищної ради, третя особа: приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Людмила Василівна про визнання права на завершення в порядку спадкування за законом процедури приватизації земельної ділянки, одержання державного акту, свідоцтва про право власності та проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом право на завершення розпочатої ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , процедури приватизації земельної ділянки та проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223855100:04:001:0404, розташовану в АДРЕСА_1 , площею - 0,1498 га.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна