Ухвала

від 20.09.2024 по справі 463/7745/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/7745/23

Провадження № 1-кс/463/7281/24

У Х В А Л А

про накладення арешту

20 вересня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання старшого слідчого Другогослідчого відділу(здислокацією умісті Львові)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого ум.Львові ОСОБА_3 погодженого в.о. прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 62023140120000481 від 17.08.2023 року, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, а також ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України,

в с т а н о в и в :

старший слідчий Другогослідчого відділу(здислокацією умісті Львові)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого ум.Львові ОСОБА_3 за погодженням в.о. прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні за № 62023140120000481 від 17.08.2023 року, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, а також ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

Подане клопотання мотивує тим, що слідчими Другогослідчого відділу(здислокацією умісті Львові)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого ум.Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023140120000481 від 17.08.2023 року, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, а також ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , невстановлені досудовим розслідуванням службові особи ГУ ДСНС України у Львівській області та ОСОБА_7 своїми неправомірними діями, зловживаючи службовим становищем забезпечили одержання ТОВ «ВАЛІДУС СПЕЦАВТО» (ЄДРПОУ 38347611) неправомірної вигоди в сумі 4472630,18 гривень, чим спричинили тяжких наслідків державному бюджету в особі розпорядника бюджетних коштів - ГУ ДСНС України у Львівській області на вказану суму.

27 серпня 2024 року ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, а ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України. Вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, повністю доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вичинене за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України).

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві спільної сумісної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене майно зареєстроване на ОСОБА_6 та членів його сім`ї.

Враховуючи наведене, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може відчужити належну йому частину майна третім особам, що негативно вплине на забезпечення завдань кримінального провадження, а тому з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, просить клопотання задовольнити та накласти арешт на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , належну підозрюваному ОСОБА_6 .

Старший слідчий Другогослідчого відділу(здислокацією умісті Львові)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого ум.Львові ОСОБА_3 в судове засіданняне з`явився, належнимчином бувповідомлений прочас тамісце розглядуклопотання, разом з тим, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, просить клопотання задовольнити.

Крім цього, з метою забезпечення арешту майна клопотання розглянуто без повідомлення власника майна у відповідності до вимог ч.2 ст.172 КПК України.

Враховуючи наведене, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників кримінального провадження у відповідності до вимог ч.1 ст.172 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань підтверджується факт внесення зазначених вище даних по кримінальному провадженні за № 62023140120000481 від 17.08.2023 року, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, а також ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст.172 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Отже, підставою арешту майна є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної та/чи моральної шкоди, заявлення цивільного позову про її відшкодування або можливість заявлення такого позову та накладення майнових стягнень за вироком суду.

Вказані вище норми КПК України не передбачають обов`язкової подачі цивільного позову для можливості забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно.

Згідно з ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому, ст.128КПК України не обумовлює спеціального строку подання цивільного позову у разі попереднього подання клопотання про арешт майна з цією метою.

Старший слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 просить накласти арешт 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності належать підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження.

Відповідно до листа Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 3763 від 13.09.2024 року, вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Підстава набуття: свідоцтво про право власності на квартиру від 13.06.19996 року за № НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів, згідно розпорядження № 399.

Слідчим суддею встановлено, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, становить 4472630,04 гривень, що підтверджується висновком № СЕ-19/120-24/9464-ЕК від 21.08.2024 року, що свідчить про відповідну обґрунтованість розміру цивільного позову, який може бути заявлений в цьому кримінальному провадженні.

Отже, в даному випадку необхідність арешту майна ОСОБА_6 зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливого цивільного позову.

Поряд з цим, слідчий суддя звертає увагу на те, що власники майна не позбавлені можливості володіти зазначеним майном, а обмеження можливості розпоряджатися ним носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.

Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання старшого слідчого Другогослідчого відділу(здислокацією умісті Львові)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого ум.Львові ОСОБА_3 погодженого в.о. прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 62023140120000481 від 17.08.2023 року, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, а також ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України задовольнити.

Накласти арешт на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони її відчуження та розпорядження.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1