Герб України

Ухвала від 20.09.2024 по справі 200/4227/24

Донецький окружний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

20 вересня 2024 року Справа №200/4227/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов`язане з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області (85110, Донецька область, Краматорський район, пр-т. Свободи (Ломоносова) 157, ЄДРПОУ 26503454), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (84122, Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2, ЄДРПОУ 26288796) про визнання противоправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24.06.2024 ОСОБА_1 звернулась з позовом до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області в якому просить (у урахуванням уточнення позовних вимог від 23.07.2024):

визнати протиправними дії керівника апарату Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 , які полягають у видачі наказу № 39-к/к від 22.02.2024 в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу;

зобов`язати співвідповідача Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області зробити перерахунок з 25.03.2024 та виплачувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби у розмірі 50 відсотків посадового окладу на підставі наказу № 68-к\к від 28.09.2020, виданого відповідно зі ст. 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015, який набув чинності 01.05.2016.

Ухвалою суду від 01.07.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 15.07.2024 продовжено термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви. Встановлено позивачу додатковий десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду письмової заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності його пропуску та доказами поважності причин його пропуску.

На виконання вказаної ухвали суду позивачем до суду надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, мотивовану тим, що оскільки надбавка за вислугу років державної служби є щомісячним періодичним платежем, то в будь-якому разі розмір надбавки за вислугу років державної служби відомий особі, яка її отримує. Відтак, про порушення права щодо отримання надбавки за вислугу років державної служби не у повному обсязі, стає відомим при отриманні заробітної плати за відповідний місяць (не пізніше останнього числа кожного місяця, в якому така винагорода мала бути виплачена).

Таким чином, вважає, що відлік тримісячного строку на звернення до суду з вимогою щодо виплати надбавки за вислугу років державної служби розпочинається з першого числа місяця, наступного за тим, в якому надбавка за вислугу років державної служби в спірному розмірі була виплачена і, відповідно, закінчується останнього числа такого місяця.

Вказує, що позовні вимоги стосуються порушеного права на гарантовану діючим законодавством виплату надбавки за вислугу років державної служби з 25.03.2024 відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, тобто 50% посадового окладу, що є належною заробітною платою і охоплюється застосованим у ч.1 ст.233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці», у зв`язку з чим, не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про її нарахування та стягнення.

Суд зазначає, що в ухвалі від 29.07.2024 вирішено, що питання про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом буде вирішуватись судом в процесі розгляду справи, після отримання доказів по справі.

Дослідивши доводи заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так, за правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Водночас у КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Суд враховує, що Верховним Судом неодноразово, зокрема, у постановах від 29.02.2024 у справі № 240/3609/23, від 04.05.2023 у справі №560/3294/22, від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, висловлювалася позиція, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення ст.233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.

За правилами ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116).

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як зазначила позивач, вона дізналася про порушення свого права щодо розміру відсоткової надбавки за вислугу років на державній службі 23.02.2024. З позовною заявою позивачка звернулася до суду 24.06.2024.

Крім того, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, на час розгляду справи воєнний стан триває.

Відповідно до, наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Вказаним наказом Костянтинівську міську територіальну громаду віднесено до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

В постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний суд дійшов висновку, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Водночас колегія суддів зазначила, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Водночас, в ухвалі Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 127/2897/13-ц, суд дійшов висновку, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

В постанові від 26.10.2023 у справі № 500/4332/22 Верховний Суд зазначив, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, суд приймає до уваги, що місто Костянтинівка перебуває на території активних бойових дій та зазнає численних обстрілів з боку рф.

Вказані обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.

Крім того, суд вважає, що позивачем порушено не значний строк звернення до суду, а саме один місяць.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення права позивача до доступу до правосуддя, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом підлягає задоволенню.

Керуючись ст.121, 122, 123 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою у справі №200/4227/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Шинкарьова

СудДонецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення20.09.2024
Оприлюднено23.09.2024
Номер документу121767203
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них

Судовий реєстр по справі —200/4227/24

Ухвала від 28.05.2025

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Едуард Геннадійович

Ухвала від 28.05.2025

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Едуард Геннадійович

Ухвала від 16.10.2024

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Едуард Геннадійович

Рішення від 23.09.2024

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Шинкарьова І.В.

Ухвала від 20.09.2024

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Шинкарьова І.В.

Ухвала від 01.07.2024

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Шинкарьова І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні