Ухвала від 28.05.2025 по справі 200/4227/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження по справі

28 травня 2025 року справа №200/4227/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А. , Геращенка І.В. , розглянувши апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 р. у справі № 200/4227/24 (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області , Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області про визнання противоправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.06.2024 ОСОБА_1 (позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області (відповідач 1), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (відповідач 2) в якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

-визнати протиправними дії керівника апарату Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Діріної Олени Анатоліївни, які полягають у видачі наказу № 39-к/к від 22.02.2024 в частині встановлення позивачу надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу.

-зобов`язати співвідповідача Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області зробити перерахунок з 25.03.2024 та виплачувати позивачу надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби у розмірі 50 відсотків посадового окладу на підставі наказу № 68-к\к від 28.09.2020, виданого відповідно зі ст. 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015, який набув чинності 01.05.2016.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року задоволено позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправним та скасував наказ керівника апарату Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Про встановлення державним службовцям стажу державної служби і надбавок № 39-к/к від 22.02.2024 в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу.

Зобов`язав Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі, виходячи з розміру 50 % посадового окладу, починаючи з 25.01.2024 з урахуванням раніше визначених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів при їх виплаті.

Відповідач, не погодившись рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.

У розумінні статті 4 КАС України зразкова адміністративна справа це типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення. Типові адміністративні справи це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зауважує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага з урахуванням того, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини п`ятої статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.11.2024 відкрито провадження у зразковій адміністративній справі № 240/7215/24 за позовом ОСОБА_2 до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправними дій, скасування наказу в частині та зобов`язання вчинити дії.

Так, правовідносини у адміністративній справі №240/7215/24 є подібними із правовідносинами даної справи №200/5745/24, оскільки у даних справах аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, фактичні обставини та матеріальне правове регулювання спірних правовідносин.

Отже, з урахуванням положень п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України та беручи до уваги ту обставину, що формування відповідних правових позицій Верховного Суду у справі №240/7215/24, може вплинути на наслідки розгляду даної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі №200/5745/24 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №240/7215/24.

На підставі викладеного, керуючись 236, 328, 321, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження в адміністративній справі № 200/4227/24 за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 р. до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №240/7215/24.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 28 травня 2025 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: А.А. Блохін

І.В. Геращенко