Ухвала

від 20.09.2024 по справі 160/5673/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 вересня 2024 року м.Дніпросправа № 160/5673/24

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №160/5673/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач через підсистему «Електронний Суд», подав апеляційну скаргу.

При перевірці матеріалів апеляційної скарги було встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог, встановлених п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не надано документ про сплату судового збору.

Згідно п.п.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто, при подачі апеляційної скарги скаржником має бути сплачено судовий збір в розмірі 3 633,6 грн. (3 028 грн.*150%*0,8).

Судовий збір слід сплатити за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/22030101;

код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37988155;

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: « 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) у справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, при перевірці матеріалів справи було встановлено, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог, встановлених КАС України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення судом першої інстанції ухвалено 13.05.2024, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Разом з тим, апеляційна скарга подана через підсистему Електронний Суд 15.09.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною 1 статті 295 КАС України.

В апеляційній скарзі представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. В клопотанні зазначає, що оскаржуване рішення надійшло на адресу скаржника 03.06.2024, первісна апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарженння, однак ухвалою від 08.07.2024 була повернута скаржнику через несплату судового збору. Крім того, посилаються на введення в країні воєнного стану.

Розглянувши вказані обґрунтування, приходжу до висновку про їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, враховуючи дату отримання відповідачем повного судового рішення (03.06.2024), перебіг встановленого п.1 ч.2 ст.295 КАС України строку розпочався 04.06.2024 та закінчився 04.07.2024.

Крім того, вперше відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою 12.06.2024.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції представник подав лише 15.09.2024, тобто через 2 місяці з моменту отримання повернення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Приписами ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Щодо доводів заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження про введення 24.02.2022 воєнного стану на території України та встановлення простою у роботі Управління, суд зазначає, що безперечно, запровадження воєнного стану є обставиною, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу, тим більш, якщо пропуск строку відбувся до введення воєнного стану.

Проте апелянтом не наведено належного обґрунтування причини пропуску строку на апеляційне оскарження з урахуванням введення воєнного стану з підтвердженням таких пояснень належними та допустимими доказами.

Слід зазначити, що жодних змін з питань перебігу процесуальних строків під час дії воєнного стану не вносилося до Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

При цьому, слід врахувати те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.

Як свідчать матеріали справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Відповідач має право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас слід зауважити, що таке право не є абсолютним.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Для приведення апеляційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу. Строк у понад 3 місяці, з моменту отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції є досить тривалим, з урахуванням часу повторно подання апеляційної скарги 15.09.2024, та не може вважатися розумним й оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Враховуючи наведене, не вбачаю підстав для поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи зазначене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху та повідомити про це скаржника, надавши строк для усунення недоліків, а саме відповідач має надати:

- документ про сплату судового збору;

- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.

Крім того, оскільки апеляційна скарга подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду, вважаю за необхідне витребувати з суду першої інстанції матеріали зазначеної адміністративної справи.

Керуючись ст.ст.169, 296, 298 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/5673/24.

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 160/5673/24, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №160/5673/24 - залишити без руху, повідомити про це скаржника та надати строк десять днів, починаючи з дня вручення копії даної ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяН.П. Баранник