Ухвала

від 18.10.2024 по справі 160/5673/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 жовтня 2024 року м.Дніпросправа № 160/5673/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 160/5673/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач через підсистему «Електронний Суд», подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 160/5673/24, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 160/5673/24 залишено без руху та надано десятиденний строк починаючи з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, відповідачу запропоновано було надати:

- документ про сплату судового збору;

- заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.

Вказана ухвала надіслана скаржнику в його електронний кабінет та доставлена до електронного кабінету 23.09.2024, що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником на адресу Третього апеляційного адміністративного суду направлено заяву про усунення недоліків апеляційної скарги в якій заявником заявлено клопотання поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору.

Розглянувши наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави, колегія суддів вважає, що вони не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, оскаржене рішення ухвалено за наслідками розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін 13.05.2024. Разом з тим, апеляційна скарга подана через підсистему Електронний Суд 15.09.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною 1 статті 295 КАС України.

Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Звертаю увагу, що вперше заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою 12.06.2024.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції заявник подав 15.09.2024, тобто через три місяці з моменту отримання повного тексту оскарженого рішення.

Оцінюючи доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини другої ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 частини четвертої ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Проте, у зв`язку з тим, що визнання підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження неповажними, наслідками якого є відмова у відкритті апеляційного провадження, унеможливлює застосування вимог п.1 частини четвертої ст.169 КАС України, згідно з якими, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

З огляду на наведене, заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору не підлягає розгляду.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 160/5673/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак