ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/47969/23
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
19 вересня 2024 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Верховної Ради України, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,стягнення збитків, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Державною казначейською службою України подано апеляційну скаргу 17 вересня 2024 року підсистемою "Електронний суд", та зареєстровано судом апеляційної інстанції 18 вересня 2024 року за вх.№17725 .
Перевіривши апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2023 року (рік звернення з адміністративним позовом).
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року становить 7851 грн. 19 коп. (6452,66*150%*0,8).
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідачем викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18, положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Предметом спору в цій справі є перерахунок та виплата пенсії, а тому справа пов`язана із захистом соціальних та трудових прав, на яку поширюється дія пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", отже для вирішення питання про наявність підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору необхідно перевірити майновий критерій.
В контексті вищевикладеного колегія суддів зазначає, що майновий стан є оціночним поняттям та підлягає доказуванню. Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору та посилаючись на відсутність коштів, відповідач не надав достатніх доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою, в тому числі, забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 340/661/19.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв`язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 7851 грн. 19 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом
Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження буде вирішено після усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судововго збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року - залишити без руху.
Встановити Державній казначейській службі України строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, апеляційну скаргу буде повернено особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121767898 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні