Рішення

від 10.09.2024 по справі 904/1013/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024м. ДніпроСправа № 904/1013/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вх.№37098/24 від 05.08.2024) про стягнення судових витрат у справі

за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, оф. 7; ідентифікаційний код 42502769) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (03124, м. Київ, вул. М. Василенко, буд. 7-А; ідентифікаційний код 40471053)

до Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 80 520 грн. 00 коп.

Представники:

від позивача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, оф. 7; ідентифікаційний код 42502769) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (03124, м. Київ, вул. М. Василенко, буд. 7-А; ідентифікаційний код 40471053) до Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 80 520 грн. 00 коп. - задоволено, ухвалено стягнути з Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, оф. 7; ідентифікаційний код 42502769) 80 520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) грн. 00 коп. - компенсації за незаконне використання фонограми та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" у клопотанні (вх.№37098/24 від 05.08.2024) про стягнення судових витрат просить стягнути з відповідача на рахунок Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" ідентифікаційний код 43370642, судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2024 призначено розгляд клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вх.№37098/24 від 05.08.2024) про стягнення судових витрат у судовому засіданні на 10.09.2024 о 15:30 год.

У судове засідання 10.09.2024 повноважні представники сторін не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

При цьому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про стягнення судових витрат суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається, у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, наведеному у позовній заяві Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" зазначало, зокрема, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 60 000 грн. 00 коп.

В подальшому у відповіді на відзив Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" просить прийняти заяву про те, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів з моменту винесення рішення у справі в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду у справі ухвалено 01.08.2024 (в судовому засіданні за участю сторін було проголошено вступну та резолютивну частини, повний текст рішення складено 08.08.2024).

Клопотання про стягнення судових витрат з доказами їх понесення, сформовано Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" в системі "Електронний суд" та отримано судом 05.08.2024.

Отже, клопотання про стягнення судових витрат та докази їх понесення подані Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" з дотриманням строку, встановленого процесуальним законом.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: - складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; - обґрунтованість та пропорційність предмета спору; - ціну позову, значення справи для сторін; - вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; - поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); - дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, надано:

- копію договору від 14.01.2020 №01/2020 про надання професійної правничої допомоги (т.1, а.с.62-63);

- копію додаткової угоди від 23.12.2020 до договору від 14.01.2020 №01/2020 про надання професійної правничої допомоги (т.1, а.с.64);

- копію додатку від 19.02.2024 до договору від 14.01.2020 №01/2020 про надання професійної правничої допомоги (т.1, а.с.65);

- копію наказу від 12.01.2021 №02/2021 щодо доручення здійснення судового представництва та іншого юридичного супроводження за договором від 14.01.2020 №01/2020 про надання професійної правничої допомоги (т.1, а.с.66);

- копію довіреності від 01.09.2023 щодо уповноваження адвоката Гуйди Д.М. (т.1, а.с.67);

- копію свідоцтва від 03.10.2013 №12 про право на заняття адвокатською діяльністю (т.1, а.с.68);

- копію акта від 02.08.2024 затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді першої інстанції (відповідно до договору №27/06/2022 від 27.06.2022 про надання професійної правничої допомоги) (т.2, а.с.30 звор. сторона);

- копію платіжної інструкції від 19.07.2024 №1914 на суму 30 000 грн. 00 коп. (т.2, а.с.31).

Як вбачається, між Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав", як клієнтом та Адвокатським об`єднанням "Інтелкрафтс" було укладено договір від 14.01.2020 №01/2020 про надання професійної правничої допомоги (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу.

Відповідно до пункту 1.3 Договору детальний опис правової допомоги, що надається у кожному окремому випадку оформлюється додатками до цього договору.

Згідно з пунктом 3.1.3 клієнт зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану адвокатським об`єднанням професійну правничу допомогу, а також відшкодовувати фактичні витрати, понесені під час надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до пункту 4.1 Договору загальна сума винагороди за надання професійної правничої допомоги, що надається протягом строку дії цього договору визначена у додатку до цього договору.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що сума винагороди по кожній судовій або іншій справі, що надається за цим договором, визначається окремо в додатках до цього договору, які підписуються сторонами.

Відповідно до пункту 4.3 Договору клієнт оплачує винагороду адвокатському об`єднанню у строки, погоджені сторонами. Оплата здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок адвокатського об`єднання.

Згідно з пунктом 5.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 23.12.2020) останній набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом п`яти років.

Після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновлений на невизначений термін (пункт 5.3 Договору).

Як вбачається, наказом адвокатського об`єднання від 12.01.2021 доручено здійснення судового представництва та іншого супроводжування за Договором від 14.01.2020 №01/2020 про надання професійної правничої допомоги адвокатам адвокатського об`єднання "Інтелкрафтс", зокрема, Гуйді Д.М.

Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" довіреністю від 01.09.2023 уповноважено адвоката Гуйду Д.М., зокрема, представляти інтереси та діяти від імені довірителя в усіх підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, судових органах будь-якої юрисдикції і (або) інстанції.

В подальшому сторонами було укладено додаток від 19.02.2024 до Договору від 14.01.2020 №01/2020 про надання професійної правничої допомоги, у пункті 1 якого визначено, що адвокатське об`єднання надає клієнту у повному обсязі професійну правничу допомогу у господарській справі за зверненням клієнта з позовом до Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни включаючи, в тому числі, підготовку та подачу всіх документів, пов`язаних з розглядом справи, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій у господарській справі.

Відповідно до пункту 2 вказаного додатку за надання професійної правничої допомоги клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду у наступних розмірах:

2.1 підготовка позовної заяви, представництво інтересів клієнта та складання необхідних документів, а також інші дії, направлені на захист інтересів клієнта в суді першої інстанції - 30 000 грн. 00 коп., без ПДВ;

2.2 підготовка апеляційної скарги (у разі необхідності), представництво інтересів клієнта та складання необхідних документів, а також інші дії направлені на захист інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції - 30 000 грн. 00 коп., без ПДВ;

2.3 підготовка касаційної скарги (у разі необхідності), представництво інтересів клієнта та складання необхідних документів, а також інші дії направлені на захист інтересів клієнта в суді касаційної інстанції - 30 000 грн. 00 коп., без ПДВ.

Згідно з пунктом 3 додатку надання адвокатським об`єднанням клієнту професійної правничої допомоги під час повторного розгляду справи в судах першої, апеляційної та/або касаційної інстанції оплачується клієнтом додатково у розмірах, встановлених п. 2.1.-2.3. цього Додатку до Договору за кожну стадію судового розгляду.

Пунктом 4 додатку визначено, що за результатами надання професійної правничої допомоги на кожній стадії судового процесу складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті зазначається, яка саме правнича допомога була надана, її вартість та строк оплати, погоджений сторонами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

Відповідно до підписаного сторонами Акту від 02.08.2024 затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді першої інстанції (відповідно до договору від 27.06.2022 №27/06/2022) сторони підтверджують, що адвокатським об`єднанням надана професійна правнича допомога по справі клієнта за позовом до Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни (справа №904/1013/24) на загальну суму 30 000 грн. 00 коп., без ПДВ, що сплачена клієнтом у повному обсязі.

Згідно з Актом зазначена сума винагороди охоплює наступний перелік робіт адвоката/адвокатів:

- підготовка та написання позовної заяви з додатками, заяви про усунення недоліків, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповіді на відзив, участь адвоката у п`яти судових засіданнях;

- заяви про покладення на відповідача витрат на професійну правничої допомоги з додатками, підготовка всіх копій документів та їх завірення належним чином, формування та відправка документів відповідачу та в суд.

В матеріалах справи містяться копія платіжної інструкції від 19.07.2024 №1914, відповідно до якої Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" сплачено на користь адвокатського об`єднання "Інтелкрафтс" 30 000 грн. 00 коп. - оплата за професійну правничу допомогу за договором від 27.06.2022 №27/06/2022 та додатком до нього по справі №904/1013/24 в суді першої інстанції.

Суд зауважує, що, як вбачається, до позовної заяви Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" було додано копію договору від 14.01.2020 №01/2020 про надання професійної правничої допомоги з додатками, проте Акт від 02.08.2024 затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді першої інстанції посилається на договір від 27.06.2022 №27/06/2022, який позивачем не надано, в матеріалах справи відсутній.

При цьому, судом враховано, що вказаним актом сторонами підтверджено надання адвокатським об`єднанням "Інтелкрафтс" професійної правової допомоги саме по справі клієнта за позовом до фізичної особи-підприємця Галушкової О.М. у справі №904/1013/24.

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, перелік який наведений у Акті затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді першої інстанції та встановлено, що включення до переліку таких послуг як підготовка всіх копій документів та їх завірення належним чином, формування та відправка документів відповідачу та в суд не є наданням професійної правничої допомоги.

Крім того, така включена до переліку послуга, як підготовка заяви про усунення недоліків не відповідає критерію розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" не додержано вимог процесуального закону, тому представник позивача через свої ж процесуальні порушення, був вимушений опрацювати ухвалу про залишення позову без руху та здійснити дії з підготовки заяви про усунення недоліків позовної заяви з метою виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Також суд звертає увагу, що в Акт включено таку послугу, як участь адвоката у 5 судових засіданнях, проте, адвокат приймав участь лише у 4 судових засіданнях, а саме: 12.06.2024, 24.07.2024, 30.07.2024 та 01.08.2024, у судове засідання 09.07.2024 повноважні представники сторін не з`явилися.

Щодо включення до переліку такої послуги як складання заяви про покладання на відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З огляду на викладене, подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Отже, вказана заява є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Дослідивши надані Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" докази, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено факт надання адвокатським об`єднанням "Інтелкрафтс" професійної правничої допомоги за Договором.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження факту надання адвокатським об`єднанням "Інтелкрафтс" професійної правничої допомоги у даній справі є достатньо вірогідними.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши документи, на підставі яких Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, господарський суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Окремо суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" на професійну правничу допомогу, враховуючи також суму позову, є сума в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, оф. 7; ідентифікаційний код 42502769) про стягнення судових витрат - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, оф. 7; ідентифікаційний код 42502769) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог за клопотанням - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання додаткового рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

20.09.2024.