Постанова

від 13.05.2025 по справі 904/1013/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1013/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В.

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" про стягнення судових витрат у справі № 904/1013/24

за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, оф. 7; ідентифікаційний код 42502769) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (03124, м. Київ, вул. М. Василенко, буд. 7-А; ідентифікаційний код 40471053)

до Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 80 520 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024, в даній справі, позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" до Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни про стягнення 80 520 грн. 00 коп. - задоволено.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" 80 520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) грн. 00 коп. - компенсації за незаконне використання фонограми та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року у справі №904/1013/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року у справі №904/1013/24 залишено без змін.

10.03.2025 від позивача/Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат, з відповідача/Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 30 000,00 грн. Про зазначені витрати позивач повідомляв у відзиві на апеляційну скаргу 19.11.2024. Наразі, долучає до клопотання копію Акту затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції від 10.03.2025; платіжне доручення №2429 від 20.11.2024 на суму 30 000,00 грн.

В постанові Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у даній справі не вирішувалося питання щодо розподілу судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2025 призначено розгляд клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" про стягнення витрат пов`язаних з правничою допомогою у суді апеляційної інстанції у справі № 904/1013/24 у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши доводи клопотання про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, колегія суддів вважає, що вказане клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, згідно із положеннями частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Разом з тим, у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

На підтвердження понесених в суді апеляційної інстанції витрат у розмірі 30 000 грн. Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» до суду надано такі документи: Договір №01/2020 про надання професійної правничої допомоги від 14.01.2020 р. та додаток до нього, копія Наказу №02/2021 від 12.01.2021 р., копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на адвоката Гуйду Д.М. (а.с. 62-68, том 1).

Також, Позивач надає Акт затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції та платіжне доручення № 2429 від 20.11.2024 р. на суму 30 000,00 грн. з призначенням платежу: «Оплата за професійну правничу допомогу за договором №01/2020 від 14.01.2020 р. та Додатком від 19.02.2024 р. до Договору по справі № 904/1013/24 в суді апеляційної інстанції».

Відповідно до Акту затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції (відповідно до договору № 01/2020 від 14.01.2020 року про надання професійної правничої допомоги) Адвокатським об`єднанням «ІНТЕЛКРАФТС» надана професійна правнича допомога по справі Клієнта Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» за позовом до Фізичної особи-підприємця Галушкова Оксана Максимівна (справа № 904/1013/24) на загальну суму 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень), без ПДВ, що сплачена Клієнтом у повному обсязі. Зазначена сума винагороди охоплює наступний перелік робіт адвоката/адвокатів:

1. Підготовка та написання відзиву на апеляційну скаргу.

2. Заяви про судові витрати з додатками, підготовка всіх копій документів та їх завірення належним чином, формування та відправка документів відповідачу та в суд.

Відповідно до Акту затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції (відповідно до договору № 01/2020 від 14.01.2020 року про надання професійної правничої допомоги) Адвокатським об`єднанням «ІНТЕЛКРАФТС» надана професійна правнича допомога по справі Клієнта Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» за позовом до Фізичної особи-підприємця Галушкова Оксана Максимівна (справа № 904/1013/24), зокрема, підготовка та написання заяви про судові витрати з додатками, підготовка всіх копій документів та їх завірення, формування та відправка документів відповідачу та в суд.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово розглядав питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язаних зі складанням заяв про ухвалення додаткового рішення. Відповідно до постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Таким чином, судова колегія, враховуючи викладену правову позицію, зазначає, що складання заяви про судові витрати є процесуальною дією, спрямованою на уточнення або доповнення судового рішення, а не на безпосередній захист чи представництво інтересів сторони у справі. Отже, витрати на підготовку та подання заяви про судові витрати не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню.

Досліджуючи надані позивачем докази понесених витрат на правничу допомогу, колегія суддів ураховує, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Отже, зазначений в Акті від 10.03.2025 обсяг робіт адвоката в частині підготовки заяви про судові витрати з додатками, підготовка всіх копій документів та їх завірення, формування та відправка документів відповідачу та в суд, відшкодуванню не підлягають за рахунок відповідача, оскільки включення до вартості правничої допомоги послуг із складання заяви про судові витрати на професійну правничу допомогу прямо суперечить правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.02.2024 по справі №910/9714/22, відповідно до якої заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Апеляційним господарським судом здійснена оцінка рівня витрат позивача на правничу допомогу в розрізі їх обґрунтованості та необхідності, як обов`язкового критерію при розподілі судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, керуючись критеріями, визначеними ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, обґрунтованістю та пропорційністю витрат до предмета спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що витрати позивача з підготовки та написання відзиву на апеляційну скаргу підлягають зменшенню до 5 000,00 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" про стягнення витрат пов`язаних з правничою допомогою у суді апеляційної інстанції у справі № 904/1013/24 підлягає частковому задоволенню в сумі 5000,00 грн. Клопотання в іншій частині - задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 129, 221, 244 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" про стягнення судових витрат у справі № 904/1013/24 задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" витрати на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року у справі №904/1013/24 в сумі 5 000 грн, про що видати наказ.

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків, передбачених ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв