Рішення

від 19.09.2024 по справі 910/4324/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2024Справа № 910/4324/24

за позовом Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева господарча асоціація "Ізумруд"

про стягнення 71 000,00 грн. за договором фінансової допомоги

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/4324/24 за позовом Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева господарча асоціація "Ізумруд" про стягнення 71 000,00 грн. заборгованості за договором фінансової допомоги №21 від 14.09.1998, яка неповернута останнім.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/4324/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те,що грошові кошти на виконання договору він не отримував, доказів на підтвердження перерахування йому 71 000,00 грн. матеріали справи не містять.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має на обліку дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева господарча асоціація «ІЗУМРУД» , яка була передана Департаменту у 2012 році від Головного управління промисловості, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Головне управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з рішенням Київської міської ради від 15.03.2012 року № 198/7535 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» перейменовано у Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до записів бухгалтерського обліку позивача за ТОВ «Багатогалузева господарча асоціація «ІЗУМРУД» рахується борг у сумі 71 000,00 грн (сімдесят одна тисяча гривень).

За твердженнями позивача на підставі протоколу доручень від 27.09.99 № 15 та згідно договору фінансової допомоги від 14.09.1998 р. № 21 для підтримки ТОВ «Багатогалузева господарча асоціація «ІЗУМРУД» з бюджету міста було виділено кошти в сумі 71 000 (сімдесят одна тисяча) гривень. Термін повернення згідно п. 5.1 договору був встановлений до 30.10.1999 р.

Дію зазначеного договору фінансової допомоги було подовжено декілька разів: 27.09.1999 р. Подовження № 21/а, в якому було визначено кінцевий термін повернення фінансової допомоги 14.09.2000 року, та 19.10.2000 Подовження на підставі протоколу доручень від 19.10.2000 № 25 та пункту 5.2 договору фінансової допомоги № 21 від 14.09.1998 р., в якому було визначено кінцевий термін повернення фінансової допомоги 25.12.2000 року., а також Подовження від 22.12.2000 р. на підставі протоколу доручень від 22.12.2000 р. № '27 та пункту 5.2. договору фінансової допомоги від 14.09.2000 р. № 21 в якому було визначено кінцевий термін повернення фінансової допомоги 01.05.2001 року., та Подовження від 17.08.2001 року на підставі протоколу доручень від 17.08.2001 р. № 34 та пункту 5.2. договору фінансової допомоги від 14.09.2000 р. № 21 в якому було визначено кінцевий термін повернення 10.09.2001 та Подовження від 09.10.2001 . на підставі протоколу доручень від 09.10.2001 р. № 35 та пункту 5.2. договору фінансової допомоги від 14.09.2000 р. № 21 в якому було визначено кінцевий термін повернення фінансової допомоги 25.12,2001 року.

До матеріалів позову долучені дані додаткові угоди, згідно пояснень позивача, сам договір, докази перерахування грошових коштів у нього відсутні.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що сторони мали лише наміри щодо надання/одержання фінансової допомоги для втілення інвестиційного проекту, який так і не був розпочатий, грошові кошти не перераховувались, докази, надані позивачем, є суперечливими.

Суд погоджується з доводами відповідача, виходячи з наступного:

Позивачем не додано до позову Договір фінансової допомоги №21 від 14.09.1998, зі змісту якого можна було б встановити істотні умови договору, в тому числі розмір фінансової допомоги та порядок її надання, відсутні докази перерахування грошових коштів.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання коштів або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1. ст. 1047 ЦК України).

Частиною 2 ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.І ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. З ст. 1049 ЦК України).

Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини (ст. 1051 ЦК України).

Договір позики є реальним договором і вважається укладеним з моменту передачі грошей, тому в даному випадку недостатньо, щоб сторони просто домовилися про умови договору, а важливо, щоб при цьому відбулася фактична передача грошових коштів і тільки після цього у сторін виникають взаємні права та обов`язки за договором.

Сам до собі факт підписання сторонами тексту договору, без передання грошей або речей, не породжує у позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Для підтвердження проведення таких операцій можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, при укладенні договору позики з юридичною особою, як стороною договору, фактом підтвердження передачі грошей буде, касовий ордер (квитанція до прибуткового касового ордера), платіжне доручення (з позначкою банку про виконання і зазначенням у призначенні платежу того, що кошти перераховано на підставі договору позики), виписка банку, акт приймання-передачі тощо.|

Заборгованість одного контрагента перед іншим не може підтверджуватися виключно записами бухгалтерського обліку чи даними фінансової звітності, на що посилається Позивач в даній справі, не надаючи суду жодного доказу на підтвердження здійснення перерахунку коштів.

Згідно ч.І ст.1050 ЦК України, з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується і з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц.

За твердженнями Відповідача він не отримував будь-яких грошових коштів від Позивача в межах виконання Договору фінансової допомоги №21 від 14.09.1998, про що зазначено, в тому числі, і в довідці Відповідача, яка додана до відзиву на позов.

Угоди, якими подовжувався строк дії Договору фінансової допомоги №21 від 14.09.1998 не підтверджують грошових вимог позивача і є суперечливими, зокрема:

Подовження договору фінансової допомоги №21/а від 27.09.1999 не має дати підписання та вказівки будь-яких сум фінансової допомоги і стосується договору фінансової допомоги №21/а від 27.09.1999, а не Договору №21 від 14.09.1998,

Подовження договору фінансової допомоги №21 від 14.09.1998 від 19.10.2000 передбачає, що суми 20,00 грн., 30, 00 грн. та 50, 00 грн. повертаються Позичальником до кінця 2000 року.

Подовження договору фінансової допомоги №21 від 14 вересня 1998 р. від 22.12.2000 - взагалі не визначає жодних сум, які повинні бути повернуті.

Подовження договору фінансової допомоги №21 від 14.09.1998 від 17 серпня 2001 р. визначає суму, яка повинна бути повернута в розмірі 100 000, 00 тис. грн.

Останнє за хронологією Подовження договору фінансової допомоги №21 від 14.09.1998 підписано сторонами 09 жовтня 2001 р., тобто через 2 місяці після попереднього Погодження і воно передбачає, що сторони узгодили суму повернення фінансової допомога в розмірі 100, 00 грн.

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про не доведення позивачем факту надання фінансової допомоги відповідачу,в зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА