Постанова

від 14.01.2025 по справі 910/4324/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа№ 910/4324/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024

у справі № 910/4324/24 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева господарча асоціація "Ізумруд"

про стягнення 71 000,00 грн за договором фінансової допомоги

УСТАНОВИВ:

Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева господарча асоціація "Ізумруд" про стягнення 71 000,00 грн. заборгованості за договором фінансової допомоги №21 від 14.09.1998, яка неповернута останнім.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/4324/24 у задоволенні позову Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 14.10.2024 засобами поштового зв`язку подало апеляційну скаргу, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/4324/24 та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити повністю позовні вимоги Департаменту у промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт стверджує, що на підставі протоколу доручень від 27.09.99 № 15 та згідно договору фінансової допомоги від 14.09.1998 р. № 21 для підтримки ТОВ "Багатогалузева господарча асоціація "ІЗУМРУД" з бюджету міста було виділено кошти в сумі 71 000 (сімдесят одна тисяча) гривень. Проте вказані кошти повернуті відповідачем не були.

30.10.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем був поданий відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/4324/24 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має на обліку дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева господарча асоціація "ІЗУМРУД" , яка була передана Департаменту у 2012 році від Головного управління промисловості, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Головне управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з рішенням Київської міської ради від 15.03.2012 року № 198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" перейменовано у Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до записів бухгалтерського обліку позивача за ТОВ "Багатогалузева господарча асоціація "ІЗУМРУД" рахується борг у сумі 71 000,00 грн (сімдесят одна тисяча гривень).

За твердженнями позивача на підставі протоколу доручень від 27.09.99 № 15 та згідно договору фінансової допомоги від 14.09.1998 р. № 21 для підтримки ТОВ "Багатогалузева господарча асоціація "ІЗУМРУД" з бюджету міста було виділено кошти в сумі 71 000 (сімдесят одна тисяча) гривень. Термін повернення згідно п. 5.1 договору був встановлений до 30.10.1999 р.

Дію зазначеного договору фінансової допомоги було подовжено декілька разів: 27.09.1999 р. Подовження № 21/а, в якому було визначено кінцевий термін повернення фінансової допомоги 14.09.2000 року, та 19.10.2000 Подовження на підставі протоколу доручень від 19.10.2000 № 25 та пункту 5.2 договору фінансової допомоги № 21 від 14.09.1998 р., в якому було визначено кінцевий термін повернення фінансової допомоги 25.12.2000 року., а також Подовження від 22.12.2000 р. на підставі протоколу доручень від 22.12.2000 р. № '27 та пункту 5.2. договору фінансової допомоги від 14.09.2000 р. № 21 в якому було визначено кінцевий термін повернення фінансової допомоги 01.05.2001 року., та Подовження від 17.08.2001 року на підставі протоколу доручень від 17.08.2001 р. № 34 та пункту 5.2. договору фінансової допомоги від 14.09.2000 р. № 21 в якому було визначено кінцевий термін повернення 10.09.2001 та Подовження від 09.10.2001. На підставі протоколу доручень від 09.10.2001 р. № 35 та пункту 5.2. договору фінансової допомоги від 14.09.2000 р. № 21 в якому було визначено кінцевий термін повернення фінансової допомоги 25.12.2001 року.

Позивачем не додано до позову Договір фінансової допомоги №21 від 14.09.1998, зі змісту якого можна було б встановити істотні умови договору, в тому числі розмір фінансової допомоги та порядок її надання, відсутні докази перерахування грошових коштів.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання коштів або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1. ст. 1047 ЦК України).

Частиною 2 ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.І ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. З ст. 1049 ЦК України).

Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини (ст. 1051 ЦК України).

Договір позики є реальним договором і вважається укладеним з моменту передачі грошей, тому в даному випадку недостатньо, щоб сторони просто домовилися про умови договору, а важливо, щоб при цьому відбулася фактична передача грошових коштів і тільки після цього у сторін виникають взаємні права та обов`язки за договором.

Сам до собі факт підписання сторонами тексту договору, без передання грошей або речей, не породжує у позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Для підтвердження проведення таких операцій можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, при укладенні договору позики з юридичною особою, як стороною договору, фактом підтвердження передачі грошей буде, касовий ордер (квитанція до прибуткового касового ордера), платіжне доручення (з позначкою банку про виконання і зазначенням у призначенні платежу того, що кошти перераховано на підставі договору позики), виписка банку, акт приймання-передачі тощо.|

Заборгованість одного контрагента перед іншим не може підтверджуватися виключно записами бухгалтерського обліку чи даними фінансової звітності, на що посилається Позивач в даній справі, не надаючи суду жодного доказу на підтвердження здійснення перерахунку коштів.

Згідно ч.І ст.1050 ЦК України, з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується і з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц.

За твердженнями Відповідача він не отримував будь-яких грошових коштів від Позивача в межах виконання Договору фінансової допомоги №21 від 14.09.1998.

Угоди, якими подовжувався строк дії Договору фінансової допомоги №21 від 14.09.1998 не підтверджують грошових вимог позивача і є суперечливими, зокрема:

Подовження договору фінансової допомоги №21/а від 27.09.1999 не має дати підписання та вказівки будь-яких сум фінансової допомоги і стосується договору фінансової допомоги №21/а від 27.09.1999, а не Договору №21 від 14.09.1998,

Подовження договору фінансової допомоги №21 від 14.09.1998 від 19.10.2000 передбачає, що суми 20,00 грн., 30, 00 грн. та 50, 00 грн. повертаються Позичальником до кінця 2000 року.

Подовження договору фінансової допомоги №21 від 14 вересня 1998 р. від 22.12.2000 - взагалі не визначає жодних сум, які повинні бути повернуті.

Подовження договору фінансової допомоги №21 від 14.09.1998 від 17 серпня 2001 р. визначає суму, яка повинна бути повернута в розмірі 100 000, 00 тис. грн.

Останнє за хронологією Подовження договору фінансової допомоги №21 від 14.09.1998 підписано сторонами 09 жовтня 2001 р., тобто через 2 місяці після попереднього Погодження і воно передбачає, що сторони узгодили суму повернення фінансової допомога в розмірі 100, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про не доведення позивачем факту надання фінансової допомоги відповідачу, у зв`язку з чим в позові належить відмовити повністю.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/4324/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/4324/24 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/4324/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/4324/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов