Постанова

від 29.08.2024 по справі 914/1295/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року

м. Київ

Cправа № 914/1295/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління-14" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (колегія суддів: Бонк Т. Б., Орищин Г. В., Якімець Г. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління-14" до Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будівельник"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України, за участю Офісу Генерального прокурора про визнання права власності та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном,

за участю представників:

позивача - Алексеєнка А. А.,

третьої особи - Чернецького Р. В.,

Офісу Генерального прокурора - Ющенко М. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління-14" (далі - ТОВ "CБУ-14") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будівельник"</a> (далі - ТОВ В "Будівельник") про визнання права власності та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном.

2. На обгрунтування позову було зазначено, що 11.10.2010 ТОВ "CБУ-14" як виконавець, і ТОВ В "Будівельник" як замовник, уклали договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт. Предметом зазначеного договору були будівельно-монтажні роботи із влаштування водопроводу, каналізації, електричних мереж за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7.

3. 24.12.2013 сторонами у справі складено акт приймання-передачі, згідно з яким ТОВ В "Будівельник" в рахунок проведення розрахунків за вищезазначеним договором передало у власність ТОВ "CБУ-14" об`єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7.

4. 13.05.2016 ТОВ "CБУ-14" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом, посилаючись на те, що відповідач не передав йому наступне нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Львів, вулиця Авіаційна, 7, а саме: 1/10 частини адмінбудинку літ. "А-2" площею 312,6 м кв., що становить 31,26 м кв.; 9/10 частини будівлі побутового корпусу літ. "Е-1" площею 43,1 м кв., що становить 38,79 м кв.; 1/10 частини складу літ. "3-1" площею 272,0 м кв., що становить 27,2 м кв.; навіс літ. "И-1" площею 95,6 м кв.; 1/10 частини складу літ. " Ї-1" площею 293,0 м кв., що становить 29,3 м кв.; 1/10 частини гаражу літ. "М-1" площею 503,4 м кв., що становить 50,34 м кв.; склад літ. "Є-1" площею 29,3 м кв.; навіс літ. "К-1" площею 173,4 м кв.; акумуляторна літ. "Л-1" площею 34,1 м кв.; адміністративний будинок літ. "Н-1" площею 79,5 м кв.; 1/10 частини котельні літ. "О-1" площею 203,1 м кв., що становить 20,31 м кв.; 1/10 частини гаражів літ. "П-1" площею 399,7 м кв., що становить 39,97 м кв.; 1/10 частини їдальні літ. "Р-1" площею 399,6 м кв., що становить 39,96 м кв.; 1/10 частини складу літ. "С-1" площею 345,6 м кв., що становить 34,56 м кв.; 1/10 частини складу літ. "У-1" площею 345,6 м кв., що становить 34,56 м кв.; 1/10 частини складу літ. "Ф-1" площею 345,6 м кв., що становить 34,56 м кв.; 9/10 частини відкритого складу літ. "Х-1" площею 246,8 м кв., що становить 222,12 м кв.; 1/10 частини складу літ. "Ц-1" площею 330,6 м кв., що становить 33,06 м кв.; 1/10 частини складу літ. "Ч-1" площею 330,6 м.кв., що становить 33,06 м.кв.; склад літ. "А1-1", площею 17,6 м кв.; навіс літ. "Б1-1" площею 34,2 м кв.; (навіс) склад літ. "В1-1" площею 15,5 м кв.; навіс літ. "Ю-1" площею 224,7 м кв.; 1/10 частини будівлі побутового призначення літ. "Щ-2" площею 254,1 м кв., що становить 25,41 м кв.; 1/10 частини приміщення цеху ізоляції літ. "Я-2" площею 427,1 м кв., що становить 42,71 м кв.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. 11.07.2016 Господарський суд Львівської області ухвалив рішення, повний текст якого було складено 15.07.2016, яким позов задовольнив частково: визнав за позивачем право власнсоті на об`єкти нерухомості, а у вимозі не чинити перешкоди у користуванні нерухомим майном відмовив.

6. Рішення суду мотивовано тим, що на підставі договору підряду будівельно-монтажних робіт, з урахуванням презумпції правомірності правочину, ТОВ "CБУ-14" набуло право власності на нерухоме майно. У той же час, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги про зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні спірним майном, оскільки позивачем не доведена реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

7. 04.08.2016 рішення Господарського суду Львівської області набрало законної сили у зв`язку із закінченням перебігу строку на його апеляційне оскарження.

8. 16.08.2023 до Господарського суду Львівської області надійшло клопотання заступника Генерального прокурора від 11.08.2023 про ознайомлення з матеріалами справи 914/1295/16, які йому були надані для ознайомлення 17.08.2023.

9. 06.09.2023 заступником Генерального прокурора було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2016 разом з клопотанням про про поновлення йому строку на апеляційне оскарження у зв`язку із тим, що він ознайомився з матеріалами справи та оскаржуваним рішенням суду лише 17.08.2023.

10. 18.09.2023 Західний апеляційний господарський суд прийняв ухвалу, якою поновив прокурору строк на апеляційне оскарження рішення суду та відкрив апеляційне провадження.

11. 27.02.2024 Західний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, скасувавши рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 та прийнявши нове - про відмову в задоволенні позову ТОВ "CБУ-14".

12. Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що визнання за позивачем права власності на нерухоме майно згідно з договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт спрямоване на зміну та припинення цивільних прав та обов`язків Міністерства оборони України стосовно об`єктів нерухомості на вул. Авіаційній, 7 у м. Львові, які є державною власністю, що було встановлено судовими рішеннями в інших справах до звернення ТОВ "CБУ-14" з позовом у даній справі.

Короткий зміст касаційної скарги

13. ТОВ "CБУ-14" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

14. Визначаючи підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач стверджує, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду застосував норми процесуального права, а саме, статті 86, 232, 236, 238 ГПК України, без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/7423/17, від 01.03.2018 у справі № 1326/3235/12, від 22.03.2023 у справі № 1313/665/2012 та Верховного Суду України від 16.08.2017 у справі № 2-799/09.

15. Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що апеляційний суд своєю ухвалою від 18.09.2023 безпідставно, через більше як 7 років від дати прийняття рішення суду першої інстанції, поновив заступнику Генерального прокурора, який діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, строк на його апеляційне оскарження. Внаслідок такого необгрунтованого, на думку скаржника, поновлення прокурору процесуального строку, подальшої відмови у задоволенні клопотання позивача про закриття апеляційного провадження, апеляційним господарським судом було ухвалено постанову, яка не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

16. 28.06.2024 від прокурора Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу ТОВ "СБУ-14" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 - без змін. У відзиві прокурор зазначає про те, що скаржником зроблено посилання на практику Верховного Суду, яка не є релевантною до спірних відносин у даній справі, вважає, що під час постановлення ухвали від 18.09.2023, якою прокурору було поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за його скаргою, порушень процесуального законодавства допущено не було.

Позиція Верховного Суду

17. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників позивача, прокурора та третої особи, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга ТОВ "CБУ-14" підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

18. У касаційній скарзі ТОВ "CБУ-14" заявило, що безпідставне поновлення прокурору строку на апеляційне оскарження безумовно тягне за собою незаконність судового рішення за наслідками апеляційного розгляду. Окрім цього, скаржник стверджував про порушенням судом апеляційної інстанції статей 86, 232, 236, 238 ГПК України, вказуючи на те, що у справі були наявні докази, які спростовують твердження прокурора про те, що йому вперше стало відомо про оскаржуване рішення лише 17.08.2023 за результатами його ознайомлення зі справою.

19. Так, зокрема, скаржник стверджує, що заявою Генеральної прокуратури України від 19.10.2016 року № 10/2/3-31602-11 "Про залучення до участі у справі № 32/77т інших відповідачів", ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 32/77т підтверджується факт поінформаваності прокурора про існування справи № 914/1295/16, ухвалення у ній рішення та здійснення на його підставі реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна за сторонами спору задовго до подання ним апеляційної скарги у цій справі. На думку позивача, та обставина, що протягом майже 6 років прокурором не вчинялися жодні дії, спрямовані на захист інетерсів держави та оскарження судового рішення, унеможливлює поновлення пропущеного строку.

20. За таких обставин скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не наведено достатніх мотивів для поновлення строку на апеляційне оскарження із врахуванням усіх поданих сторонами доказів, а також помилково не було закрито апеляційне провадження за клопотанням позивача.

21. На момент винесення ухвали Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 суд виходив з доводів зазначених прокурором у апеляційній скарзі. Оцінка доказів, наданих позивачем після відкриття апеляційного провадження у справі судом не здійснювалася із посиланням на те, що сторони не використали свого права на подання заперечень проти відкриття апеляційного провадження, передбаченого частиною другою статті 262 ГПК України.

22. Суд апеляційної інстанції 27.02.2024 відмовив також у задоволенні клопотання позивача про закриття апеляційного провадження з посиланням на наявність правового зв`язку між Міністерством оборони України, в чиїх інтересах прокурором була подана апеляційна скарга, та оскаржуваним судовим рішенням.

23. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

24. Частиною першою статті 17 ГПК України також передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

25. Відповідно до статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

26. Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

27. Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України в господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

28. У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

29. Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

30. Згідно із частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

31. Згідно із частиною першою статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

32. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023, зокрема, було поновлено прокурору строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.

33. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, прокурор посилався на те, що йому стало відомо про про оскаржуване судове рішення лише 17.08.2023, в результаті ознайомлення з матеріалами цієї справи.

34. Як вбачається із ухвали від 18.09.2023 та постанови від 27.02.2024, апеляційний господарський суд не надав оцінки доказам, наданим позивачем, які на думку останнього, вказували про обізнаність прокурора із оскаржуваним судовим рішенням вже з 2016 року, а відтак, спростовували твердження, наведене у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження щодо того, що прокурору вперше стало відомо про нього лише у серпні 2023 року.

35. За таких обставин апеляційний суд, залишивши без уваги подані позивачем докази, надані останнім на спростування поважності причин пропуску прокурором строку на апеляційне оскарження, передчасно здійснив розгляд апеляційної скарги і ухвалив постанову. При цьому, у постанові апеляційного господарського суду не наведено причин поновлення прокурору строку на апеляційне оскарження за наслідками оцінки наданих позивачем доказів.

36. У постанові від 16.08.2017 у справі № 2-779/09 (на яку послався скаржник у касаційній скарзі) Верховний Суд України зазначив, що поновлення пропущеного строку оскарження остаточного судового рішення без наведення відповідних причин і його подальше скасування є порушенням принципу правової визначеності та права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. (далі - Конвенція). Хоча саме національні суди мають ухвалювати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. У кожному випадку вони повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків. При цьому у справі № 2-779/09 Верховний Суд України звернув увагу на те, що відповідачка оскаржила рішення суду першої інстанції через 6 років після його ухвалення, хоча була присутньою в судовому засіданні й отримувала копію судового рішення.

37. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

38. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

39. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

40. У рішенні від 29.10.2016 у справі "Устименко проти України" ЄСПЛ дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

41. Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечує рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

42. У постанові Верховного Суду від 01.12.2018 у справі № 1326/3235/12 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) були відхилені доводи учасника справи про те, що, поновивши строк на апеляційне оскарження рішення та відкривши апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції надалі не має процесуального права закривати раніше відкрите провадження у справі. Відтак, у разі підтвердження помилковості відкриття апеляційного провадження у справі, апеляційний суд, з`ясувавши відповідні обставини, вправі надалі постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

43. Наведені прокурором у клопотанні про поновлення йому строку на апеляційне оскарження аргументи не спростовують доводів позивача про обізнаність прокурора із оскаржуваним рішенням у зв`язку із розглядом справи № 32/77т. Оцінка відповідним доказам позивача про обізнаність прокурора щодо оскаржуваного рішення суду задовго до ознайомлення з матеріалами цієї справи, судом апеляційної інстанції не надавалася, мотиви їх відхилення у постанові не наведено.

44. Тому доводи скаржника щодо недослідження судом апеляційної інстанції усіх наданих учасниками справи доказів щодо питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

45. Враховуючи вищевикладене, здійснення апеляційним господарським судом апеляційного розгляду за умови поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції без врахуваненя доводів усіх учасників справи та оцінки наданих ними доказів щодо поважності/неповажності причин пропуску строку, не може вважатися законним, у зв`язку із чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

46. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскаржуваної постанвои апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження з направленням справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

47. За змістом пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження, якою, зокрема, вирішується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не підлягає касаційному оскарженню.

48. Згідно із частиною другою статті 304 ГПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

49. Колегія суддів враховує, що скаржником у його касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду від 27.02.2024 були включені заперечення на ухвалу від 18.09.2023, якою апеляційний суд поновив прокурору строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкрив апеляційне провадження. Доводи касаційної скарги стосуються, зокрема, необґрунтованості та немотивованості визнання судом апеляційної інстанції наявності підстав для поновлення заступнику Генерального прокурора строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016, за результатами апеляційного перегляду якого 27.02.2024 було прийнято оскаржувану постанову.

50. Висновки Верховного Суду щодо можливості у виключних випадках, окрім скасування постанови апеляційного суду, скасовувати також ухвалу про відкриття апеляційного провадження висловлювалися, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 16.08.2017 у справі № 2-799/09, постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 1313/665/2012, постановах Касаційного господарського суду в складі Верхоного Суду від 26.01.2022 у справі № 911/2799/20 та від 24.05.2022 у справі № 917/663/20.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Згідно із частинами першою-другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

53. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

54. Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не надав належної оцінки доводам прокурора щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення із врахуванням доказів, наданих позивачем, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, постанова апеляційного господарського суду та ухвала про відкриття апеляційного провадження, підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

55. Під час нового розгляду справи апеляційному суду у встановлених законом межах перегляду справи та предмета доказування, визначеного позивачем, з урахування мети звернення до суду необхідно дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Судові витрати

56. Враховуючи те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадженню підлягає скасуванню, а справа передається до апеляційного суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюватиме господарський суд, який прийматиме рішення за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління-14" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та ухвалу від 18.09.2023 у справі № 914/1295/16 скасувати, cправу направити до Західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач