Ухвала

від 20.09.2024 по справі 456/863/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №456/863/23

пр № 2/464/388/24

У Х В А Л А

20 вересня 2024 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді,

у с т а н о в и л а:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа № 456/863/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна.

Позивачем поданозаяву провідвід суддіШашуріної Г.О.,у відповідностідо п.5ч.1ст.36ЦПК України(суддяне можерозглядати справуі підлягаєвідводу (самовідводу),якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді), покликаючись, що поведінка судді Шашуріної Г.О. свідчить про її упередженість та небезсторонність у цій справі, суддя чинить на позивача психологічний тиск.

Заява про відвід судді розглядається без повідомлення учасників справи у відповідності до ч.8ст.40 ЦПК України, в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшла наступного висновку.

У ч.1 ст.36 ЦПК визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом ч.3 ст.39 ЦПК відвід повинен бути мотивований і заявлений протягом 10 днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Порядок вирішеннязаявленого відводута самовідводувизначений уст.40ЦПК відповіднодо якоїпитання провідвід (самовідвід)судді можебути вирішенояк до,так іпісля відкриттяпровадження усправі. Питанняпро відвідсудді вирішуєсуд,який розглядаєсправу.Суд задовольняєвідвід,якщо доходитьвисновку пройого обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

При розгляді даної заяви, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує висновок, який викладений у Постанові Верховного Суду від 17 липня 2020 року у справі № 826/11409/17. У вказаній справі, Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово неупереджений передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної. Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції

неупередженість (безсторонність) судді, а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо). Одночасно Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

У поданій позивачем заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі, жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду суб`єктивного критерію, так і з погляду об`єктивного критерію не надано. Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 ЦПК України, які б свідчили про особисту упередженість судді Шашуріної Г.О. чи її необ`єктивність під час розгляду даної справи у заяві не вказано та судом таких не встановлено.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді в іншій справі не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.36 ЦПК України).

З огляду на наведене, заявлений відвід є необґрунтований.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід слід передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 149, 153, 247, 258-261 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шашуріної Г.О. передати судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та в апеляційному порядку не оскаржується.

Повне судове рішення складено та підписано 20 вересня 2024 року.

Суддя Г.О.Шашуріна