Вирок

від 02.09.2024 по справі 487/2909/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/2909/24

Провадження № 1-кп/487/582/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду м. Миколаєва кримінальний проступок внесений до ЄРДР за №12023152030001715 від 19.10.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Миколаєва, громадянки України, раніше не судимої, не одруженої, із середньою освітою, не працюючої, яка має на вихованні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована та фактично проживає за адресою; АДРЕСА_1

за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

за участю сторін судового провадження:

прокурора - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним:

ОСОБА_3 , маючи на меті умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом надання допомоги та підтримки дітей шкільного віку з родин, які постраждали від війни в Україні та є внутрішньо переміщеними особами, вчинила кримінальний проступок при наступних обставинах.

Реалізуючи свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном

шляхом зловживання довірою. ОСОБА_3 , діючи від імені представника благодійного фонду «BGV», використовуючи свій мобільний телефон марки IPHONЕ XS, за допомогою мобільного додатку «Viber», отримала персональні дані, а саме фотокопії документів ОСОБА_7 та її дітей, які в подальшому 11.09.2023 використала при поданні заявок № 1970 та № 2216 на отримання планшетів на сайті Благодійного фонду від імені останньої. При цьому, під час оформлення заявки ОСОБА_3 вказала адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 та адресу для відправлення планшетів: АДРЕСА_2 додала фотокопії документів ОСОБА_7 та її дітей.

У подальшому, ОСОБА_3 , скориставшись послугою ТОВ «Нова Пошта», щодо переадресацІЇ посилки, 16.09.2023 отримала електронні планшети марки Lenovo ZA6V0031UA (TabM10(2ndGen) 4/64 LTE StomGrey@Film ) з зарядними пристроями та стартовими пакетами Vodafone Device MTSIPRP 10100054_S з оплаченим тарифом Vodafone Device L на 12 місяців, у відділенні № 8 ТОВ « Н ова Пошта », що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, проспект Центральний, 26-Б .

В подальшому, отримавши вказані планшети марки Lenovo ZA6V0031UA (TabM 10(2ndGen) 4/64 LTE StomGrey@Film ) з зарядними пристроями та стартовими пакетами Vodafone Device MTSIPRP 10100054_S з оплаченим тарифом Vodafone Device L на 12 місяців, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального проступку зникла та розпорядилась ними на власний розсуд.

Своїми умисними противоправними діями ОСОБА_3 спричинилаблагодійному фонду «BGV», матеріальний збиток на суму 18210, 00 гривень.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 яка безпосередньо при допиті під час судового розгляду вину в інкримінованому їй злочині визнала в повному обсязі та підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті.

За згодою обвинуваченої та інших учасників судового провадження, суд в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільними дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності її позиції не має, а також їй роз`яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Доказами на підтвердження встановлених судом обставин є пояснення обвинуваченої ОСОБА_3 та наданими прокурором матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена повністю, і дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Згідно ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Згідно ст. 23 КК України, виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Частиною 2 ст. 24 КК України передбачено, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Відповідно до пунктів 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року, предметом злочинів проти власності є майно,яке має певну вартість і є чужим для винної особи; крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 63 КК України, покарання увиді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною КК України.

За змістом ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише уразі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини КК України за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків згідно зі статтями 70 та 71 КК України.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів(ст.12КК України),а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікуваннявід суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено законом до категорії проступків.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченої, визнання провини.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченій, суд також враховує особу обвинуваченої то, що вона раніше не судима, на обліку у Комунальному некомерційному підприємстві "Миколаївського обласного центру психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.

З урахуванням декількох обставин, які пом`якшують відповідальність обвинуваченої, визнання провини, щире каяття, суд вважає за можливе виправлення засудженої без застосування до обвинуваченої покарання у вигляді пробаційного нагляду.

На думку суду застосування саме такого виду та міри основного покарання відповідатиме меті кримінального покарання, сприятиме виправленню обвинуваченої та запобігатиме вчиненню нових злочинів, як обвинуваченою, так і іншими особами.

Долю речових доказів вирішити на підставі 100 КК України.

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України , суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України і призначити їй покарання у вигляді 1 року пробаційного нагляду.

Речовий доказ, а саме флеш накопичувач SD micro на 12 ГБ - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, а саме мобільний телефон марки IPHONЕ XS імеі 1: НОМЕР_2 , імеі 2: НОМЕР_3 з сім картою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_4 - залишити повернути ОСОБА_3 .

Речові докази, а саме перелік відправлень де у якості номеру телефону відправника або отримувача зазначений номер телефону НОМЕР_5 на 8 арк., копію експрес-накладної №20450775514640 на 1 арк., копію експрес-накладної №59001023395687 на 1 арк., копію експрес-накладної №20450775504857 на 1 арк., копію експрес-накладної №59001023410739 на 1 арк - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1