Вирок

від 12.12.2024 по справі 487/2909/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12023152030001715 за апеляційною скаргою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 , на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 вересня 2024 року, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, громадянки України, не одруженої, із середньою освітою, не працюючої, яка має на вихованні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та фактично проживає за адресою; АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_8

обвинувачена ОСОБА_6

захисник ОСОБА_9

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду в частині призначення покарання скасувати, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосування закону, який підлягав застосуванню. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 190 КК України призначити покарання у виді 1 року пробаційного нагляду із покладенням на підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Короткий зміст вироку.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України і призначено їй покарання у виді 1 року пробаційного нагляду. Вирішено питання щодо речових доказів.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченої та правильності кваліфікації її дій, вважає, що вирок суду стосовно ОСОБА_6 підлягає скасуванню в частині призначення покарання, у зв`язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягав застосуванню.

Вказує, що суд при призначенні покарання ОСОБА_6 у виді 1 року пробаційного нагляду, не дотримався вимог ч.2 ст.59-1 КК України та не поклав і не обговорив у вироку доцільність покладення обов`язків, визначених ч. 3 ст. 59-1 КК України. Через неправильне застосування закону У країни про кримінальну відповідальність, вважає, що вирок стосовно ОСОБА_6 підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

Обставини встановлені судом першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та визнано доведеним, що ОСОБА_6 , діючи від імені представника благодійного фонду «BGV», використовуючи свій мобільний телефон марки IPHONЕ XS, за допомогою мобільного додатку «Viber», отримала персональні дані, а саме фотокопії документів ОСОБА_10 та її дітей, які в подальшому 11.09.2023 використала при поданні заявок № 1970 та № 2216 на отримання планшетів на сайті Благодійного фонду від імені останньої. При цьому, під час оформлення заявки ОСОБА_6 вказала адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 та адресу для відправлення планшетів: Дніпропетровська область, селище Оленівка, вулиця Центральна, 35-Б додала фотокопії документів ОСОБА_10 та її дітей. У подальшому, ОСОБА_6 , скориставшись послугою ТОВ «Нова пошта», щодо переадресації посилки, 16.09.2023 отримала електронні планшети марки Lenovo ZA6V0031UA з зарядними пристроями та стартовими пакетами Vodafone Device з оплаченим тарифом Vodafone Device L на 12 місяців, у відділенні № 8 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, проспект Центральний, 26-Б. В подальшому, отримавши вказані планшети марки Lenovo ZA6V0031UA з зарядними пристроями та стартовими пакетами Vodafone Device з оплаченим тарифом Vodafone Device L на 12 місяців, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального проступку зникла та розпорядилась ними на власний розсуд. Своїми умисними противоправними діями ОСОБА_6 спричинила благодійному фонду «BGV», матеріальний збиток на суму 18210, 00 гривень.

Дії обвинуваченої ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку обвинуваченої, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.

Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України і призначено їй покарання у виді 1 року пробаційного нагляду.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки: 1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки:

1)використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою; 2)дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля; 3)працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); 4)виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 5)пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

Таким чином, законом про кримінальну відповідальність імперативно передбачено, що при визначенні покарання у виді пробаційного нагляду суд обов`язково повинен покласти на засудженого обов`язки, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України

Цих вимог закону судом першої інстанції не дотримано, тим самим, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а сааме не застосував закон, який підлягає застосуванню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду - скасуванню в частині призначення покарання з підстав, передбачених ст.ст.413, 420 КПК України з ухваленням в цій частині нового вироку

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 420, 424, 426, 532 КПК України,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 , - задовольнити.

Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 вересня 2024 року, стосовно ОСОБА_6 - скасувати в частині призначення покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст. 190 КК України у виді одного року пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий

Судді