Рішення

від 13.09.2024 по справі 484/2153/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 2/484/918/24

Справа: 484/2153/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі : головуючого судді - Мельничука О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Голубкової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Рябченко Катерина Петрівна до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рябченко К.П., звернулася до суду із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.12.1977 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_2 , який було зареєструвано у Первомайському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 87. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.01.2024 року шлюб було розірвано. У період шлюбу у них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На початку 2022 року відповідачка злишила сім`ю та пішла з родини, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. Дитину залишила на позивача, з того часу ОСОБА_5 , повністю перебуває на утриманні та вихованні батька. Відповідач жодного разу не поцікавилася станом здоров`я дитини, його харчування, участі у вихованні дитини не приймає, покинула сина та не турбується про нього. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача, крім того допомогу по вихованню дитини надає матір позивача - ОСОБА_6 .

У зв`язку з цим, позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 08.05.2024 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача та позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні, вказуючи, що відповідачка самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків.

Відповідачка у запропоновані судом строк та порядку відзиву на позовну заяву, не подала, свою позицію у цій справі із обґрунтуванням такої відповідними доказами не навела. В судовому засіданні ОСОБА_2 , вказала, що позовні вимоги не визнає, так як позивач не дозволяє їй зустрічатися з сином, брати участь у його вихованні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`яномостівської сільської ради надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району, рішення просить ухвалити розсуд суду.

Інших заяв чи клопотань від сторін та інших учасників цієї справи, котрі б перешкоджали судовому розгляду цієї справи по суті, і котрі б залишалися невирішеними у визначеному чинним ЦПК України порядку, до суду не надходило.

З`ясувавши позиції сторін, допитавши свідків, досліивши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що сторони у справі у період з 20.03.2017 по 30.01.2024 року перебували у шлюбі, котрий був розірваний рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області (а.с.8-9).

За час перебування у вказаному шлюбі, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін у справі народився син ОСОБА_5 (а.с.10).

З довідки № 216 від 29.11.2023, виданої виконавчим комітетом Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживає з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; матір дитини - ОСОБА_2 в сім`ї не проживає, участі у піклування за дитиною не бере (а.с.11).

Із Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`яномостівської сільської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 26.07.2024 № 98, вбачається, що орган опіки та піклування Кам`яномостівської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З поміж досліджених матеріалів, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 пояснили наступне.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні вказала, що позивача знає з маленького віку, вона була вінчальною на весіллі позивача і відповідача. ОСОБА_2 була дуже гарною газдинею, але коли Макару виповнилося 10,6 міс., а Валюшці 10 років вона почала зловживати спиртними напоями, покинула сім`ю і пішла проживати в інше місце, її згубила горілка. На теперішній час ОСОБА_9 не дивиться за дітьми.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засідання вказав, що позивача знає близько п`яти років, йому відомо, що вихованням дітей займається він один. Крім того, позивач тримає господарство, не вживає спиртні напої, а відповідачку біля будинку позивача і те, що вона провідувала дітей він не бачив.

Встановлені судом сімейні правовідносини щодо виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей, регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України (надалі - СК України), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року з відповідними протоколами до неї та Конвенцією про права дитини 1989 року, котрі є частинами національного законодавства України, а також Законом України "Про охорону дитинства".

Згідно із ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини 1989 року встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В силу ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані займатися вихованням дитини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частини 1, 2 ст. 155 СК України).

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Суд враховує, що процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами статей 164-167 чинного СК України. Зокрема, відповідно до положеньст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснюється у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року за № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Узагальнюючи оцінку доводів та аргументів позивача , наведених у цій справі, суд спершу вважає за необхідне наголосити на тому, що позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Разом із тим, не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, воно допускається лише у тому випадку, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Оскільки у судовому засіданні беззаперечно встановлено, що відповідач ОСОБА_9 , як мати протягом тривалого часу не бачиться й не спілкуються із своїм малолітнім сином, матеріально його не утримує, заходів до спілкування та турботи не приймає, а вихованням та утриманням вказаної дитини займається позивач, як батько, то суд переконаний, що така поведінка відповідача аж ніяк не свідчить про її бажання надалі мати та виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до вказаної дитини. При цьому суд також наголошує на тому, що у судовому засіданні не встановлено наявності у вказаного відповідача реальних і об`єктивних перешкод для спілкування, при її бажанні, із своїм малолітнім сином. Навпаки встановлено те, що відповідач не вживала заходів для забезпечення своєї участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, не зверталась до органу опіки та піклування чи до суду з вимогами про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку такого спілкування. Такі обставини, на переконання суду, свідчать про небажання відповідачки , брати участь у вихованні дитини і передумов щодо зміни її зазначеної винної поведінки на даному етапі не спостерігається. Більше того, в судовому засіданні відповідач пояснила , що неодноразово зверталася до старости ОСОБА_10 (а.с.11,12), остання прт це не вказує, а вказує геть протилежне, а тому суд не знаходить досовірними пояснення відповідача.

Отже, аналізуючи усі зібрані у справі докази та оцінюючи їх у сукупності й взаємозв`язку, суд вважає, що слід позбавити батьківських прав відповідачку ОСОБА_11 , яка без поважних на те причин не виявляє щодо власного малолітньоього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківського піклування, свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по його вихованню, не цікавляться його розвитком, здоров`ям, життям та потребами, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315, 317 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народилась с.Цібіріка Келерашського району, Молдова, громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Первомайськ Миколаївської області, актовий запис про народження №264 від 22.06.2017 року.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ;

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, адреса місцезнаходження: вул. Заводська, 1 с-ще Кам`яний Міст Первомайського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 04377233;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.09.2024.

Суддя: О.В. Мельничук