Постанова

від 11.09.2024 по справі 501/3706/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1182/24

Справа № 501/3706/22

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д.В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Триколіч І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 09 лютого 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича (стягувач ОСОБА_2 ),

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст скарги на дії приватного виконавця.

До Іллічівського міського суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 зі скаргою, в якій просить визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича в рамках виконавчого провадження 69815911 за виконавчим листом №501/2887/16-ц, виданим 12 серпня 2020 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 52000 доларів США на користь стягувача ОСОБА_2 , щодо оцінки земельних ділянок за кадастровими номерами: 5122785800:01:001:0158, 5122785800:01:001:0157, 5122785800:01:001:0152.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що оцінене майно занадто занижене, на підтвердження чого надав звіти від 06.07.2021, які були виконані суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 , (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача серія МК №01127 від 05.06.2021 року).

Відповідно до зазначених звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Лиманський район, с/рада Сичавська, станом на 29.06.2021, вартість земельних ділянок склала: кадастровий номер 5122785800:01:001:0158 758048,00 грн., кадастровий номер 5122785800:01:001:0157 1516552,00 грн., кадастровий номер 5122785800:01:001:0152 3032648,00 грн.

Відповідно до звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Лиманський район, с/рада Сичавська, та які надійшли на адресу виконавця 02.12.2022 вартість земельних ділянок склала: кадастровий номер 5122785800:01:001:0158 - 69992,00 грн., кадастровий номер 5122785800:01:001:0157 - 133329,00 грн., кадастровий номер 5122785800:01:001:0152 - 253347,00 грн., станом на 21 листопада 2022 року (дата проведення оскаржуваних оцінок).

Скаржник впевнений, що Звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: Одеська область, Лиманський (Комінтернівський) район Сичавська сільська рада, кадастрові номери: 5122785800:01:001:0158, 5122785800:01:001:0157, 5122785800:01:001:0152 здійснені суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , ґрунтуються на явно неправдивих вихідних даних навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкту оцінки.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 09 лютого 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. (стягувач ОСОБА_2 ) відмовлено в повному обсязі.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції для перевірки доводів скарги на дії приватного виконавця проігнорував клопотання про призначення судової оціночно-земельної експертизи.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на підставі виконавчого листа, виданого 12.08.2020 Іллічівським міським судом Одеської області на виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області по справі №501/2887/16-ц, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 52000,00 доларів США, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. відкрито виконавче провадження №69815911.

08 вересня 2022 року приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №69815911 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення 08.09.2022 за вих. №3795.

08 вересня 2022 року винесені постанови про арешт майна та коштів боржника, якими було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності боржнику, у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, а також накладено арешт на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів на з урахуванням суми стягнення за виконавчим документом, стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що знаходяться на всіх рахунках боржника.

17 жовтня 2022 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою було описано та накладено арешт на три земельні ділянки (5122785800:01:001:0158, 5122785800:01:001:0157, 5122785800:01:001:0152) що знаходяться за адресою: Одеська обл., Лиманський район, с/рада Сичавська.

Приватним виконавцем у вищевказаних постановах було роз`яснено сторонам виконавчого їх права та обов`язки, згідно з вимогами статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця.

Виконавче провадження не містить письмового повідомлення щодо досягнення згоди сторін виконавчого провадження щодо вартості майна.

Скаржником не оскаржуються постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У подальшому постановою від 28.10.2022 приватним виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені з метою визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника.

01 грудня 2022 року скаржник звертався до приватного виконавця із заявою про скасування арешту з рахунку, яка була задоволена та постановою від 01.12.2022 арешт з коштів був знятий.

На виконання постанов про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 28.10.2020 були оцінені вищевказані земельні ділянки.

Згідно із звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Лиманський район, с/рада Сичавська, та які надійшли на адресу виконавця 02.12.2022 від суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 вартість земельних ділянок склала: кадастровий номер 5122785800:01:001:0158 - 69992,00 грн., кадастровий номер 5122785800:01:001:0157 - 133329,00 грн., кадастровий номер 5122785800:01:001:0152 - 253347,00 грн.

15 грудня 2022 року приватним виконавцем були винесені постанови про звернення стягнення на вказані земельні ділянки та підготовлені відповідні паспорти торгів.

Копії постанов було направлено на виконання суб`єкту оціночної діяльності та до відома сторонам виконавчого провадження: супровідні листи за №5118, 5119, 5120. Суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , приватним виконавцем було попереджено, що за відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку (недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна) настає відповідальність згідно статей 384, 385 КК України.

Скаржником не оскаржується рішення державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.

15 грудня 2022 року на сайті Prozorro було опубліковано оголошення із продажу лоту № НОМЕР_1 , земельної ділянки кадастровий номер 5122785800:01:001:0158 за стартовою ціною 69992,00 грн. (https://prozorro.sale/auction/LSE001-UA-20221215-79999).

15 грудня 2022 року на сайті Prozorro було опубліковано оголошення із продажу лоту № НОМЕР_2 , земельної ділянки кадастровий номер 5122785800:01:001:0157 за стартовою ціною 133329,00 грн. (https://prozorro.sale/auction/LSE001-UA-20221215-89901).

15 грудня 2022 року на сайті Prozorro було опубліковано оголошення із продажу лоту №23, земельної ділянки кадастровий номер 5122785800:01:001:0152 за стартовою ціною 253 347,00 грн. (https://prozorro.sale/auction/LSE001-UA-20221215-14412).

Скаржник не звертався до приватного виконавця стосовно рецензування звіту про оцінку від 21 листопада 2022 року.

До матеріалів справи від представника приватного виконавця адвоката Зауліної О.Г. надійшло клопотання в якому зазначено, що 18 січня 2023 року після подання відзиву до суду, у зв`язку із ініціюванням боржником справи у суді, приватним виконавцем були винесені постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні із метою рецензування звітів про вартість майна.

У рамках виконавчого провадження №69815911 від 08.09.2022 винесені постанови про призначення рецензування звітів суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання про оцінку майна боржника.

Суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТОВ «АЙСТРА», було попереджено, що за відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку (недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна) настає відповідальність згідно статей 384, 385 КК України. Суб`єкт оціночної діяльності суб`єкт господарювання ТОВ «АЙСТРА» ознайомився з вказаними постановами, про що свідчить особистий підпис рецензента в вищезазначених постановах.

27 січня 2023 року Експертним бюро ТОВ «Айстра» були виготовлені Рецензії на звіти про експертні грошові оцінки земельних ділянок. Згідно із Рецензіями Експертного бюро ТОВ «Айстра» рецензовані звіти в цілому відповідають вимогам Закону, хоча і мають незначні недоліки, що не вплинули на вартість майна.

Зі змісту скарги не вбачається, що скаржник подавав приватному виконавцю клопотання про рецензування звіту про оцінку від 21.11.2022 та приватним виконавцем було відмовлено у призначенні боржнику у призначенні експерта із рецензування звіту.

15 грудня 2022 року відбулись торги із реалізації спірного майна, за наслідком яких не було заявлено жодної пропозиції щодо придбання вказаної земельної ділянки, перші торги із її реалізації не відбулись із причин відсутності попиту.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (частина перша статті 80 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина друга статті 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частина четверта статті 77 ЦПК України).

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Суд не взяв до уваги надані скаржником Звіти про ринкову (оціночну) вартість земельних ділянок, виготовлені суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 29.06.2021 в рамках іншого виконавчого провадження, оскільки згідно із ч.6 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

У розумінні ч.6 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження», звіти, проведені суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 29.06.2021 були нечинними 21 листопада 2022 року (дата проведення оскаржуваних оцінок).

Також відповідно до ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» ОСОБА_3 не залучався до процедури оцінювання майна у виконавчому провадженні, відкритому у приватного виконавця ВО Одеської області, Колечко Д.М., а тому складені звіти не мають правового значення.

Згідно з пунктів один, шість статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав») є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі - Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна»), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Так, згідно з приписами пункту 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, під час якого здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка, визначення бази оцінки та подання замовнику істотних умов для укладення договору на проведення оцінки.

У пункті 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» закріплено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Так скаржник не надав належних та допустимих доказів, що суб`єкт оцінювальної діяльності ОСОБА_4 та рецензент, співробітник «ТОВ «Експертне бюро «Айстра» - ОСОБА_5 порушили дані методики.

Посилання представника скаржника, що при оцінки майна та проведення рецензії, спеціалісти не врахували, що в майбутньому з врахуванням місцезнаходження оцінюваної земельної ділянки (біля моря) та реальної можливості зміни її цільового призначення ведення особистого селянського господарства на інше вартість земельних ділянок значно може бути вище, не заслуговують на увагу, оскільки дані твердження стосуються майбутнього, та можливого, коли як оцінка майна проводиться по факту на час продажу, та діє на протязі 6 місяців. Враховуючі, що скаржником не надано жодного належного доказу, якій би спростовував оцінку та рецензію, координати земельних ділянок, адреса та кадастровий номер зазначені у звіті, то викликати спеціалістів для надання усних пояснень суд вважає на непотрібним.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404-VIII).

У частині першій статті 20 Закону №1404-VIII встановлено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Згідно з частинами першою - третьою статті 57 Закону № 1404-VIII (в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Частиною п`ятою статті 57 Закону №1404-VIII передбачено, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено правовий висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

За змістом статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про дотримання приватним виконавцем вимог законів при проведенні у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна боржника. Вимоги про визнання незаконною та скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності заявник не заявляв.

Крім того, рецензування звіту про оцінку майна є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника.

Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку державного виконавця або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

Скаржник не скористався правом на рецензування звіту про незалежну оцінку вартості майна від 21 листопада 2022 року для спростування його результатів.

Разом з цим приватний виконавець з власної ініціативи прийняв постанову, якою призначив рецензування звітів, згідно з якими звіти про визначення вартості майна не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки, та могли бути використані за своїм призначенням.

Верховний Суд у постанові по справі №545/2979/14-ц, провадження №61-13630ск20 від 30.09.2021 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99277672) зазначає, що суди мають надавати належну оцінку тому, чи подав боржник заперечення проти звіту про оцінку майна, проведеного у рамках виконавчого провадження, та чи відмовив боржнику виконавець у призначенні рецензування звіту.

Верховний Суд у постанові по справі справа №501/3311/21, провадження № 61-9509св22(https://reyestr.court.gov.ua/Review/108686070) від 30 січня 2023 року, також зазначив, що потрібно встановлювати чи скористався скаржник правом на рецензування звіту про незалежну оцінку вартості майна для спростування його результатів.

Згідно із ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Тобто, дії виконавця і полягають у прийнятті рішень шляхом винесення процесуальних документів.

З вказаного вище вбачається, що винесення постанови про опис, постанови про звернення, постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені, постанови про звернення стягнення на майно та постанови про призначення рецензування звітів суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання про оцінку майна боржника є діями приватного виконавця, у разі незгоди із якими боржник має оскаржувати вказані дії, у порядку ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» та розділу VII ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Між тим, згідно заявлених вимог, боржник не оскаржує дії приватного виконавця із винесення вищевказаних постанов, не просить визнати ці постанови незаконними.

Суд першої інстанції правильно вважав, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням частин першої - третьої, п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, а тому вимоги скарги ОСОБА_1 у частині оскарження зазначених дій приватного виконавця є безпідставними.

Відмова у задоволені скарги вмотивована у тому числі і дотриманням судом принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Інші доводи скарги ґрунтуються на припущеннях, належні і допустимі докази можливої на думку скаржника зловмисної домовленості невизначених скаржником осіб, суду не надані.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив відсутність доказів протиправності дій приватного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна та дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить, зокрема, призначити по справі судову оціночно-земельну експертизу з метою визначення ринкової вартості земельних ділянок за кадастровими номерами 5122785800;01;001;0152, 5122785800;01;001;0157 та 5122785800;01;001;0158, розташованих за адресою Одеська область, Лиманський (Комінтернівський) район Сичавська сілька рада, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Рішельєвська, 8, м. Одеса).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судової оціночно-земельної експертизи задоволено. Призначено у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. (стягувач ОСОБА_2 ) судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Рішельєвська, 8, м. Одеса). Зупинено провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. (стягувач ОСОБА_2 ) до одержання результатів експертизи.

21 червня 2024 року до Одеського апеляційного суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта №23-5178 за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи та матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича (стягувач ОСОБА_2 ).

Згідно із висновку експерта №23-5178 від 17.06.2024:

1) ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, земельної ділянки, за кадастровим номером 5122785800;01;001;0152, розташованої за адресою: Одеська область, Лиманський (Комінтернівський) район Сичавська сільська рада, станом на час складання висновку, становить: 2351200 гривень у розрахунку на 1 кв.м. земельної ділянки 117,56 грн/кв.м.;

2) ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, земельної ділянки, за кадастровим номером 5122785800;01;001;0157, розташованої за адресою: Одеська область, Лиманський (Комінтернівський) район Сичавська сільська рада, станом на час складання висновку, становить: 1175 600 гривень у розрахунку на 1 кв.м. земельної ділянки 117,56 грн/кв.м.;

3) ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, земельної ділянки, за кадастровим номером 5122785800;01;001;0158, розташованої за адресою: Одеська область, Лиманський (Комінтернівський) район Сичавська сільська рада, станом на час складання висновку, становить: 587 800 гривень у розрахунку на 1 кв.м. земельної ділянки 117,56 грн/кв.м.;

Таким чином, вартість вказаних земельних ділянок визначена станом на 17.06.2024, тобто не містить інформації щодо вартості спірних земельних ділянок станом на дату проведення відповідної виконавчої дії.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

У постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №824/399/17-а про те, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду; суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог, тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог, колегія суддів виходить з такого.

Колегія суддів зазначає, що клопотання про призначення судової оціночно-земельної експертизи задоволено у повному обсязі і в межах заявлених питань представника ОСОБА_1 .

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Скарга на дії приватного виконавця вирішена судом першої інстанції по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 09 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 вересня 2024 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький