Ухвала

від 23.09.2024 по справі 404/8039/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/8039/24

Номер провадження 1-кс/404/3193/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 62024150030000240 від 29.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з вище вказаним клопотанням, відповідно до якого просив: з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належить їй на праві приватної власності (із забороною розпорядження та відчуження):

- квартира АДРЕСА_1 , розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24189384;

- квартира АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17714352;

- автомобіль марки «GEELY» моделі «EMGRAND 7», 2014 року випуску, сірого кольору, VIN-номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 02.09.2014.

На обґрунтування клопотання зазначено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024150030000240 від 29.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

12.09.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий до початку розгляду клопотання подав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи такі обставини, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України розгляд клопотання проведено за відсутності учасників процесу та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024150030000240 від 29.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

12.09.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 29.08.2024 встановлено, що ОСОБА_5 має у власності: квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17714352.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 29.08.2024 встановлено, що ОСОБА_5 має у власності: квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24189384.

Відповідно до реєстраційної картки ТЗ ОСОБА_5 має у власності автомобіль марки «GEELY» моделі «EMGRAND 7», 2014 року випуску, сірого кольору, VIN-номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 02.09.2014.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Відповідно до санкції ч. 3 ст. 368 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Клопотання слідчого про арешт майна відповідає ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість конфіскації майна як виду покарання у разі засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує також і прецедентну правову позицію ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Проаналізувавши надані слідчим матеріали та обставини викладені у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, про наявність правових підстав для арешту майна, враховує, що підозрюваній ОСОБА_5 оголошено підозру за ч. 3 ст. 368 КК України, яка передбачає як вид покарання конфіскацію майна, а тому для можливості забезпечення конфіскації майна як виду покарання, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що слідчим доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на зазначене майно, а тому слідчий суддя вважає, за необхідне задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі.

Також, при прийнятті рішення, слідчий суддя приймає до уваги, що арешт майна у даному випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону розпоряджатися майном та відчужувати його (тобто не забороняє користування, не припиняє права власності на нього, а лише є тимчасовим обмеженням права власності), відтак особа може користуватися майном за призначенням.

Слідчий суддя вважає за доцільне роз`яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно із забороною відчуження та розпорядження таким майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню № 62024150030000240 від 29.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме:

- квартиру АДРЕСА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24189384;

- квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17714352;

- автомобіль марки «GEELY» моделі «EMGRAND 7», 2014 року випуску, сірого кольору, VIN-номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 02.09.2014.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1