Рішення

від 11.09.2024 по справі 754/18100/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1488/24

Справа №754/18100/23

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.А.

за участі : позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідачів - Шулейко Н.О , Савчук К.В.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Київське міське клінічне бюро судово - медичної експертизи про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

15 грудня 2023 року до Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Київське міське клінічне бюро судово - медичної експертизи про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року позовна заява була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків позову.

На виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву від 02.01.2024 року та нову редакцію позову.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_2 . Проживаю разом зі своєю матір`ю, ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно останні 6 років батько проживав окремо за адресою: АДРЕСА_2 . Батько був інвалідом II групи, яку йому було присвоєно після інфаркту в 2021 році та підтверджено восени 2022 після операції на серце (шунтування заміна клапана). Він перебував на амбулаторному обліку в Інституті Серця ( м. Київ, вул. Братиславська, 5 ). Незважаючи на факт окремого проживання, вони постійно підтримували зв`язок, допомагали проходити лікування. 29 грудня 2022 року приблизно о 14 годині позивач зателефонувала своєму батькові та не отримала відповіді. Тоді вона виявила, що він з 27 грудня 2022 року не був у мережі. Хвилюючись за його здоров`я, позивач разом зі своєю матір`ю поїхала до нього додому та виявила, що двері квартири відчинені, в квартирі нікого немає. Зателефонувавши до швидкої, позивач дізналась, що в ніч з 26 на 27 грудня 2022 року був виклик швидкої громадянином ОСОБА_5 , який був госпіталізований до реанімації лікарні швидкої допомоги. Зателефонувавши туди, дізналась, що він помер ввечері 28 грудня 2022 року, тіло було передано в МОРГ. Наступного дня, 30 грудня 2022 року лікар Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (м. Київ, вул. Братиславська, 3) повідомила, плутаючись в датах, що 27 грудня 2022 року до реанімації надійшов ОСОБА_5 у комі 3 ступеню, що фактично означає смерть мозку, "ми нічого зробити не змогли". Лікар повідомила, що «єдине, що вона знає, що двері квартири, коли приїхала швидка, він відкрив сам". Ми забрали його цінні речі: незаблокований мобільний телефон, паспорт, грошові кошти, ліки, одяг тощо. Позивач зазначає, що ні їй, ні її матері, ні будь-кому іншому з його контактів, ніхто не повідомив про факт госпіталізації та смерті її батька ОСОБА_5 , незважаючи на те, що телефон був незаблокований, контакти були відкриті, його особу було встановлено за паспортом, а в електронній медичній системі повинні були бути вказані контактні дані позивача та моєї матері, а тому лікарі швидкої, реанімації мали можливість повідомити її про даний факт. 30 грудня 2022 року було видано лікарське свідоцтво про смерть №020-3727 від 30.12.2022, згідно якого причиною смерті ОСОБА_5 є цереброваскулярна хвороба. 31грудня 2022 року позивачу та її матері видали тіло. Санітар зауважив, що «тіло у такому стані, що його неможливо одягнути». Того ж дня позивач поховала свого батька. Не розуміючи причину смерті та не знаючи подій попереднього тижня, ОСОБА_2 , звернулася до КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» із заявою про надання копій медичної документації за фактом виклику швидкої для її цивільного чоловіка ОСОБА_5 , яка була зареєстрована за вх. №831 від 21.03.2023. Листом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від23.03.2023 року №785/Б було відмовлено у наданні такої інформації у зв`язку з медичною таємницею. На звернення матері позивача від 22.03.2023 року до Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (м. Київ, вул. Братиславська, 3) щодо отримання посмертного епікризу, їй було повідомлено, що медична картка знаходиться в морзі, а тому їй видали довідку про причини смерті від 24.03.2023. Надалі позивач, як родичка - донька померлого ОСОБА_5 , звернулась із заявою про надання копій медичної документації за фактом виклику швидкої для мого батька ОСОБА_5 , яка була зареєстрована за вх.№896 від 28.03.2023. Листом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 29.03.2023 року №831/Б було відмовлено у наданні такої інформації у зв`язку з медичною таємницею. Незважаючи на те, що відповідь була надана на наступний день, отримати я її змогла лише через тиждень - 5 квітня 2023 року. З метою прийняття спадку я звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Жерліциної О.В., яка згодом, 20.11.2023 видала довідку №142/01-16 про те, що я, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем за спадкодавцем ОСОБА_5 . 28 листопада 2023 року позивач записалась на особистий прийом директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва». 29 листопада 2023 року позивач не змогла поговорити з директором, натомість поспілкувалась із невідомою особою, яка представилась юристом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Вона повідомила, що надання мені будь-яких медичних документів можливо виключно за ухвалою суду. Вищевикладені обставини дають підстави вважати, що працівниками КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги», КНП «Центр ЕМД та МК» приховуються обставини смерті батька позивача, яка можливо наступила внаслідок медичної помилки. Факт допущення працівниками КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги», КНП «Центр ЕМД та МК» медичної помилки підтверджується такою первинною медичною обліковою документацією: Карта виклику швидкої допомоги за формою 109/о ; Карта виїзду швидкої допомоги за формою 110/о; Супровідний листок, талон до супровідного листка за формою 114/о; Витягом з Журналу запису звернень про невідкладну медичну допомогу за формою; Витягом з Журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації за формою №001/о; Медична карта стаціонарного хворого за формою № 003/о; Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (виписний епікриз) за формою 027/о; Протоколом паталого - анатомічного дослідження за формою 013/о; Аудіозаписом виклику швидкої медичної допомоги. Завдана ОСОБА_1 моральна шкода зокрема виражається у психологічних та моральних переживаннях, викликаних раптовою та передчасною втратою близької людини, а саме батька, та відсутністю можливості знати своєчасно перебіг обставин його госпіталізації та смерті. Порушенні нормальних життєвих та соціальних зв`язків, оскільки втрата батька призвела до замкнутості в собі. Психологічні та моральні переживання призвели до погіршення стану здоров`я, оскільки пережитий стрес вплинув на звичайний життєвий ритм, зокрема значно погіршився сон та стан нервової системи. Оскільки моральна шкода завдана в результаті смерті близького родича, а саме батька, який завжди підтримував свою доньку ОСОБА_1 протягом усього її життя, та настання вищезазначених негативних наслідків, то завдану моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в 170 000 грн. 00коп.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 року відкрито провадження в справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скористалась правом подання відзиву, який надійшов до суду 25 січня 2024 року та був прийнятий до розгляду судом 29.01.2024 року.

Відповідно до даного відзиву представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просила відмовити у задоволенні вимог позову, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представник у відзиві зазначив, що 27.12.2022 біля 3:00 години ночі до приймального відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» машиною «швидкої» був доставлений хворий ОСОБА_5 у вкрай тяжкому стані. Бригада швидкої допомоги передала хворого цінні речі, а саме: 5850 гривень, паспорт та мобільний телефон працівникам приймального відділення лікарні. Вище вказані речі обліковуються в книзі обліку цінних речей приймального відділення КНП «КМКЛШМД». 30.12.2022 року ціні речі: 5850гривень, паспорт та мобільний телефон отримала цивільна дружина ОСОБА_5 . В приймальному відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» відразу ОСОБА_5 був оглянутий в протишоковій палаті черговим лікар - нейрохірургом вищої категорії ОСОБА_7 відповідальним черговим лікарем - нейрохірургом вищої категорії ОСОБА_8 та лікарем - анестезіологом вищої категорії ОСОБА_9 . Стан хворого був розцінений, як вкрай тяжкий, критичний. Хворого негайно було підключено до системи життя забезпечення, розпочата штучна вентиляція легень дихальним апаратом для підтримки порушеної серцевої діяльності, були установлені катетери для введення розчинів лікарських засобів в центральні венозні судини. Хворому був налагоджений моніторинг серцевої діяльності, діяльності легень, постійний контроль температури тіла, взяті аналізи крові на групу, резус, фактор, біохімічні показники. За рішенням відповідального нейрохірурга вищої категорії ОСОБА_8 та нейрохірурга вищої категорії ОСОБА_7 хворому ОСОБА_5 негайно було проведено дослідження головного мозку, а саме: спіральна комп`ютерна томографія (СКТ) № 12619 від 27.12.2022 о 3:40. СКТ виявило в хворого обширний внутрішньомозковий крововилив в лівій скроневій ділянці головного мозку розміром 78x64x67мм з перефекальним набряком головного мозку та проривом крові в шлуночкову систему мозку, а саме: бокові шлуночки, III і IV шлуночки з тампонадою крові. Все це дозволило в термін першої години при поступлені встановити дійсний та повний діагноз: гострого порушення мозкового кровообігу за геморогічним типом в басейні лівої середньої мозкової артерії з проривом в шлуночкову систему головного мозку. В подальшому діагноз повністю підтвердився на усіх етапах лікування та підтверджений висновком судово- медично експертного дослідження № 021-3727-2022. Крім того хворий був оцінений лікарями нейрохірургами за міжнародними шкалами пошкодженого мозку: шкала Ренкіна, шкала Бартеля, шкала NIH (The Moditied National institutes of Health, USA), а також шкалою внутрішньо мозкового крововиливу Iptracere brain Hemorhage Score (ICH Score). Результати оцінки за шкалами свідчать про вкрай тяжкий стан хворого, максимальне порушення функцій головного мозку та прогнози захворювання 97%-100% смертності. Враховуючи вкрай тяжкий стан хворого ОСОБА_5 , відповідальний нейрохірург вищої категорії ОСОБА_8 та нейрохірург вищої категорії ОСОБА_7 прийнято рішення про переведення хворого до відділення інтенсивної терапії загального профілю (реанімація). В відділенні інтенсивної терапії загального профілю (реанімація) ОСОБА_5 було продовжено штучну вентиляцію легень, підтримка порушеного кровообігу та порушеної серцевої діяльності препаратами адреномімітічної дії, інфузійна терапія, тощо. В відділенні інтенсивної терапії загального профілю (реанімація) ОСОБА_5 залишався в стані максимально глибокої мозкової коми (III ступеню) по шкалі ком Глазго 3 бала. Всі життєво важливі функції, а саме: дихання, серцева діяльність , кровообіг підтримувалися штучно, медичними апаратами. Протягом 27, 28 грудня 2022 року хворому постійно проводився моніторинг життєво важливих функції, проводилися необхідні лабораторні дослідження. В історії хвороби відображено огляди спеціалістів, а саме: нейрохірургів, анестезіологів. 27,28 грудня 2022 року хворого оглядали під час сумісного обходу в.о. директора ОСОБА_10 , заступник директора по медичній частині ОСОБА_11 , заступник директора з хірургічної роботи ОСОБА_12 , професор ОСОБА_13 , завідувачі відділень, включаючи завідувачів нейрохірургічного відділення № 1 ОСОБА_14 , нейрохірургічного відділення № 2 ОСОБА_15 , завідувач відділення ОСОБА_16 , відповідальних та чергових нейрохірургів. Під час обходів та оглядів стан хворого ОСОБА_5 оцінювався, як вкрай тяжкий (термінальний). Під час обходів, консиліумів спеціалістів погоджувалася тактика лікування хворого. Не дивлячись на проведення лікування стан хворого залишався вкрай тяжкий, критичний. ІНФОРМАЦІЯ_4 о 20:20 наступила зупинка серцевої діяльності, проведені реанімаційні заходи були не ефективні. ІНФОРМАЦІЯ_4 о 21:00 констатована біологічна смерть. Протягом 27,28 грудня 2022 року лікарями застосовувалися усі необхідні засоби інтенсивної терапії щодо стабілізації його стану. Але із-за стану хворого ці заходи не дали результатів. Медична допомога та обстеження хворого була проведена згідно протоколів надання медичної допомоги хворим в відділенні інтенсивної терапії загального профілю (реанімація) та відповідно до Наказу МОЗ України від 05.01.2022 №9 Стандарти медичної допомоги «Надання допомоги спонтанному внутрішньомозковому крововиливі». Були надані пояснення: нейрохірургом вищої категорії ОСОБА_7 , який зазначив що при поступлені стан ОСОБА_5 вкрай важкий,кома III, шкала З бали, атонія, арефлексія; лікарем - анестезіологом вищої категорії ОСОБА_9 пояснив, що медична допомога та обстеження ОСОБА_5 були проведені згідно протоколів надання медичної допомоги хворим в протишоковій палаті; лікарем - анестезіологом спеціаліст ОСОБА_17 пояснила, що хворий ОСОБА_5 був у стані глибокої коми за шкалою ком Глазго-Зб., кома III. При оформлені медичної карти стаціонарного хворого, контактних телефонів родичів пацієнта не було. Після встановлення факту смерті, лікарня відповідно до Наказу МВС України, МОЗ України, Офісу Генерального прокурора № 177/450/46 від 09.03.2022 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 березня 2022 року за № 317/37653 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров`я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України» відповідно до п.2 ч.2 Порядок дій працівників закладів охорони здоров`я. Заклади охорони здоров`я, у разі надходження повідомлення про смерть людини, негайно повідомляють органи та підрозділи Національної поліції України за телефоном екстреного виклику (102) про кожен випадок установлення ними факту смерті людини незалежно від місця її настання. КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» керуючись Наказом МВС України, МОЗ України, Офісу Генерального прокурора № 177/450/46 від 09.03.2022 негайно повідомила поліцію про факт смерті особи та розшук його родичів. На виклик прибула слідчо-оперативна группа, яка видала направлення на судово-медичну експертизу. Згідно книги обліку померлих Патологоанатомічного відділення КНП «КМКЛМШД» ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 о 22годині 20хвилин був відправлений на судово-медичну експертизу (копія витягу з книги обліку померлих Патологоанатомічного відділення додається). Разом з тілом померлого був наданий оригінал медичної карти стаціонарного хворого №18128.

19 січня 2024 року №2719/125/49-2024 оригінал медичної карти стаціонарного хворого №18128 було повернуто Відповідачу 2 Національною поліцією України Головного управління національної поліції у м. Києві Деснянське управління поліції, у зв`язку з минуванням потреби дослідження вказаної медичної карти. До наступного часу в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» немає жодного висновку комісії або експертизи чи іншого документу, які б вказували на наявність лікарської помилки, неправильного застосування методів лікування або помилкового діагнозу. По факту смерті хворого робився розтин судово-медичним експертам висновок експертного дослідження № 021-3727-2022 за результатами якого фактично підтвердився діагноз встановлений КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги». Тому КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» вважає, що відсутні підстави та будь-які докази спричинення шкоди інтересам позивача.

Відповідач Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скористалась правом подання відзиву, який надійшов до суду 01 лютого 2024 року та був прийнятий до розгляду судом 29.02.2024 року.

Відповідно до даного відзиву представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просила відмовити у задоволенні вимог позову, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

В поданому відзиві представник відповідача зазначає що, в позовній заяві приводиться лише оціночне судження позивача щодо завдання йому моральної шкоди, яка полягає в тому, що позивачу заподіяно моральну шкоду через психологічні та моральні переживання, порушення нормальних життєвих та соціальних зав`язків, погіршення сну, які спричинені тим, що відповідач 1, у відповідь на письмове звернення громадянки ОСОБА_2 та на письмове звернення позивача, відмовив у наданні медичної документації за фактом виклику швидкої для ОСОБА_5 давши, таким чином, підстави вважати, що обставини смерті батька позивача приховуються і смерть можливо наступила внаслідок медичної помилки. Відповідач 1, у відповідь на письмове звернення громадянки ОСОБА_2 та на письмове звернення позивача, дійсно відмовив у наданні запитуваної інформації стосовно пацієнта ОСОБА_18 , оскільки така інформація складає лікарську таємницю. Відмовляючи у наданні інформації стосовно пацієнта ОСОБА_18 відповідач 1 керувався наступними вимогами законодавства України. Фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні (частина перша статті 286 ЦК України). Фізична особа зобов`язана утримуватися від поширення інформації, означеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел (частина третя статті 286 ЦК України). Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні (стаття 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»). Медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків (стаття 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»). Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 32 Конституції України, перше речення абзацу першого частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію»). Отже, правомірні дії відповідача 1, щодо нерозголошення відомостей, які складають лікарську таємницю - стали для позивача підставою вважати, що обставини смерті її батька приховуються і смерть можливо наступила внаслідок медичної помилки, а також підставою для звернення до суду із цілком надуманою позовною заявою. Також у позовній заяві позивач зазначає, що факт допущення працівниками відповідача 1 медичної помилки підтверджується такою первинною медичною обліковою документацією: Карта виклику швидкої допомоги за формою 109/о; Карта виїзду швидкої допомоги за формою 110/о; Супровідний листок, талон до супровідного листка за формою 114/о; Витягом з Журналу запису звернень про невідкладну медичну допомогу за формою 115/о. Витягом з Журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у "госпіталізації за формою №001/о; Медична карта стаціонарного хворого за формою №003/о; Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого виписний епікриз) за формою 027/о; Протоколом паталого-анатомічного дослідження за формою 01 З/о; Аудіо записом виклику швидкої медичної допомоги. Законодавче визначення медичної помилки відсутнє, а позивач не вказує у позовній заяві що саме вважає медичною помилкою та факт чого саме підтверджується вище зазначеною первинною медичною обліковою документацією. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17 листопада 2010 року № 999 «Про затвердження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги України» (далі - Наказ МОЗ України № 999) первинною медичною обліковою документацією виклику та виїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги - є «Картка виклику швидкої медичної допомога» (форма № 109/о), «Карта виїзду швидкої медичної допомоги» (форма № 11 О/о) та, у разі госпіталізації пацієнта до закладу охорони здоров`я, «Супровідний листок. Талон до супровідного листка» (форма № 114/о). В своїй роботі, відповідач 1 забезпечує ведення вище вказаних форм первинної медичної облікової документації, затверджених Наказом МОЗ України № 999. Відповідно до картки виклику швидкої медичної допомоги (первинна медична облікова документація ф.109/о) від 27 грудня 2022 року № Е32100780977-7 о 01 год. 36 хв. було зареєстровано виклик екстреної медичної допомоги з приводу: «Інсульт/порушення мозкового кровообігу, оніміння параліч або проблеми з рухом»; коментар: «перекосило обличчя»; за адресою: АДРЕСА_4 ; до пацієнта Цатурянц, 53 роки. (Додається: копія картки виклику швидкої медичної допомоги (ф.109/о) від 27 грудня 2022 року № Е32100780971-1, оригінал зазначеного документа знаходяться у відповідача 1). Відповідно до п.п. 1 п. 2 Критеріїв розподілу звернень залежно від стану пацієнта стосовно надання екстреної медичної допомоги Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1271 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» - виклик від 27 грудня 2022 року № Е32100780977-7 було кваліфіковано програмно-апаратним комплексом автоматизованої інформаційно- диспетчерської системи «Екстрена медична допомога», як екстрений. О 01 год. 37 хв. виклик було передано на виконання бригаді екстреної швидкої) медичної допомоги (далі - бригада ЕМД) №1502 на чолі із лікарем з медицини невідкладних станів ОСОБА_19 . О 01 год. 51 хв. бригада ЕМД прибула на місце виклику. Керівником бригади ЕМД лікарем з медицини невідкладних станів ОСОБА_20 , щодо виїзду до пацієнта ОСОБА_18 , було : оформлено первинну медичну облікову документацію - карта виїзду швидкої медичної допомоги (ф. ПО/о) від 27 грудня 2022 року № 0971-1 (далі - карта = н:зду № 0971-1 ). (Додається: копія карти виїзду № 0971-1 , оригінал зазначеного документа знаходяться у відповідача 1). Відповідно до інформації, зазначеної у карті виїзду № 0971-1 , по прибутті бригади ЕМД на виклик, з анамнезу з`ясовано, що пацієнт у 2021 році переніс інфаркт міокарда та порушення мозкового кровообігу, страждає на ІХС та гіпертонічну хворобу, з приводу чого постійно приймав варфарин, клопідогрель, бісопролол, розувастатин. До прибуття бригади ЕМД самостійно прийняв ксарелто. На момент огляду пацієнт пред`являв скарги на оніміння правої половини тіла та порушення мови, приблизно з 23 год. 00 хв. (півтори години тому). Стан пацієнта був розцінений як середньої важкості, свідомість ясна, положення активне, вимушене, лежачи, поведінка спокійна. Шкіра звичайна, суха, тепла. АТ 160/90 мм.рт.ст., пульс 80 уд. за хв., ритмічний, ЧД 18 за хв., температура 36,7°С. Тони серця ритмічні, глухі. Периферичних набряків немає. Дихання вільне, везикулярне з обох сторін. Живіт приймає участь в акті дихання, м`який, безболісний'. Печінка не виступає з під краю реберної дуги. Симптоми подразнення очеревини відсутні. Перистальтика збережена. Фізіологічні відправлення в нормі, без особливостей. В неврологічному статусі: зіниці нормальні, реакція на світло збережена, ністагму не виявлено. Мова порушена, ковтання вільне, обличчя асиметричне (носогубна складка згладжена зліва), девіація язика вліво, тонус м`язів справа знижений, правобічний геміпарез, менінгеальні ознаки відсутні. Проведено додаткові інструментальні методи дослідження у вигляді: пульсоксиметрії - сатурація 97%; глюкометрії - глюкоза крові 10,2 ммоль/л.; ЕКГ. На підставі викладеного вище, керівником бригади ЕМД встановлено - попередній діагноз: «Гостре порушення мозкового кровообігу» (далі - « ГПМК»), забезпечено венозний доступ, налагоджено крапельну інфузійну терапію фізіологічним розчином хлориду натрію та запропоновано госпіталізацію. 02 год. 37 хв. бригада ЕМД виїхала на госпіталізацію. Під час транспортування стан пацієнта раптово погіршився, з`явилося порушення свідомості. Бригадою ЕМД налагоджено інгаляцію кисню із швидкістю 6 л./хв. О 3 год. 01 хв. пацієнта, з діагнозом: «ГПМК», було прийнято у відділення реанімації КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги», яка з 09 год. 00 хв. 26.12.2022 року до 09 год. 00 хв. 27.12.2022 року була черговим закладом охорони здоров`я для госпіталізації хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу згідно з Графіком чергувань закладів охорони здоров`я для дорослого населення по наданню ургентної медичної допомоги затвердженим наказом Департаменту охорони здоров`я виконавчого Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 липня 2022 року № 582 «Про організацію надання медичної допомоги дорослому населенню». О 03 год. 30 хв. бригада ЕМД завершила виклик. Отже, під час виконання виклику, медичні працівники бригади ЕМД належним чином надали медичну допомогу пацієнту ОСОБА_21 , керуючись чинним на момент виїзду Локальним протоколом надання медичної допомоги при гострому порушенні мозкового кровообігу, затвердженим наказом Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва від 30 травня 2014 року № 86 «Про затвердження локальних протоколів надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі», а також забезпечили його транспортування та госпіталізацію до КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», керуючись чинним на момент виїзду Графіком чергувань закладів охорони здоров`я для дорослого населення по наданню ургентної медичної допомоги, затвердженим наказом Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 липня 2022 року № 582 «Про організацію надання медичної допомоги дорослому населенню».

08 лютого 2024 року позивачем подано відповідь на відзив Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до якого позивач зазначила наступне.

Позивач по-перше наголошує, що підставою вважати, що "обставини смерті її батька приховуються і смерть, можливо, наступила внаслідок медичної помилки", стала не відмова Відповідача 1 в наданні медичної документації, а сукупність всіх обставин, викладених в Позовній заяві. У зв`язку з відсутністю свідків подій, смертю ОСОБА_5 , право установчих законів про лікарську таємницю, а також небажанні медичних працівників надати будь-яку інформацію про події, єдиний спосіб підтвердити або спростувати факт неналежного надання медичної допомоги був отримати первинну медичну документацію. Позивач звернулась до суду з Заявою про витребування доказів до подання Позовної заяви. За результатом отриманих доказів від Відповідача 1, а також на підставі невиконання ухвали суду іншими сторонами, Позивач подала Позовну заяву, бо вважає обґрунтованим свій позов і вимоги до Відповідача 1. По-друге, щодо припущень, оціночних суджень. Інформація, яка знаходиться в карті виїзду бригади ЕМД та супровідному талоні частково не відповідає дійсності, а це означає, що реальні обставини справи не відображені в картці, чим підтверджується факт приховування обставин надання медичної допомоги працівниками Відповідача 1. А саме: в карті виїзду зазначено, що ОСОБА_5 не працює (додано копію трудової книжки, де вказано, що звільнено у зв`язку зі смертю), не зазначений страховий договір (додано копію страхового договору за номером №100.1001600/10 від 18.01.2022р), відсутня інформація про інвалідність II групи. Також Позивач зазначає, що в паспорті знаходилась довідка про інвалідність та декларація №0001-Х043-М600 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, де в п.1.12 зазначена довірена особа пацієнта, для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом, а саме його батько ОСОБА_22 , і вказано його телефон. В карті виїзду бригади ЕМД вказано, що дані було внесено з документа і паспорт було передано з цінними речами. Позивач вважає, що дана інформація була доступна працівникам бригади ЕМД для ознайомлення. Стосовно анамнезу. Так, дійсно, ОСОБА_5 "у 2021 році переніс інфаркт міокарда та порушення мозкового кровообігу, страждав на ІХС гіпертонічну хворобу" і приймав вказані ліки. Але в картці немає ніяких вказівок, навіть у формі зауважень, стосовно шунтування і штучного клапану серця. Позивач вважає, що для розуміння стану здоров`я ОСОБА_5 важливо було внести цю інформацію в карту виїзду, (копію огляду кардіолога, де вказано його діагноз додано). Надалі: в карті виїзду бригади ЕМД вказано, що стан погіршився під час транспортування, тоді постає питання, чому двері квартири залишились відчиненими. Про цей факт не було повідомлено ні поліцію, ні диспетчерську службу Відповідача 1, ні ОСОБА_22 (батька ОСОБА_5 ), існують розбіжності в переліку цінних речей, які були передано з ОСОБА_5 до лікарні, не вказано телефон, (копію квитанції про прийом цінностей та копію супровідного листа додано), згідно записам не зрозуміло в якому стані було госпіталізовано ОСОБА_5 до лікарні. В карті є виправлення, а згідно "Інструкції заповнення карти виїзду швидкої допомоги" (п.4) виправлення не допускаються, (копію інструкції додано). Позивач вважає, що вищенаведені факти є або проявом байдужості, або недбалого відношення і халатності, або свідомим укриттям обставин. Відповідач 1 наголошує, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, але в даному випадку Позивач не може чітко вказати доказом чого є ці порушення. По суті справи. Стосовно причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями заподіювана шкоди та шкодою. В Позовній заяві Позивач вказує, що шкода завдана смертю її батька. Згідно лікарському свідоцтву, причиною смерті вказана цереброваскулярна хвороба з розвитком геморагічного інсульту. Позивач усвідомлює важкість і наслідки цього захворювання. Але нема такого ствердження, що геморагічний інсульт - це незворотньо смерть. Водночас тільки своєчасно надана кваліфікована медична допомога дає шанс на життя пацієнта. В іншому випадку це захворювання закінчується смертю, (копію витягу з "Уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації. Геморагічний інсульт (внутрігиньомозкова гематома, аневризмальний субарахноїдальний крововилив)" (від 17.04.2014№275) додано). Згідно п, "а" ст.78 Закону України про охорону здоров`я "Медичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу". На підставі вищесказаного позивач вважає, що як тільки її батько ОСОБА_5 , реалізуючи своє право на охорону здоров`я і медичну допомогу (ст.49 Конституції України), звернувся за медичною допомогою до Відповідача 1 до часу його госпіталізації в 303, відповідальність за збереження його життя шляхом надання належної медичної допомоги несли працівники Відповідача 1. Ознайомившись з матеріалами Відзиву Відповідача 1, а саме локальним протоколом №16 (надання медичної допомоги при гострому порушенні мозкового кровообігу) (копію додано), Позивач зауважує, що "у пацієнтів з підозрою на ГПМК (інсульт) необхідно максимально зберігати час "вікна терапевтичних можливостей". Згідно Наказу МОЗ України 25.09.2020 №2203 (діючому на час подій) (копія додана) "Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги пацієнтам із підозрою на гострий мозковий інсульт у системі екстреної медичної допомоги" п.1. Керівник бригади екстреної медичної допомоги (далі - ЕМД) після проведення медичного огляду та встановлення попереднього діагнозу підозри па ГМІ приймає рішення про екстрену госпіталізацію. Цільовий час перебування бригади ЕМД на місці події - не більше 20 хв. п.2. Керівник бригади ЕМД повинен чітко визначити, чи перебуває пацієнт у межах «вікна терапевтичних можливостей» для проведення реваскуляризаційних втручань у пацієнтів з ГМІ. Згідно карти виїзду бригади ЕМД прибуття на місце - 01:51, виїзд на госпіталізацію - 02:37, доставлений в 303 - 03:01.Позивач вважає, що керівником бригади ЕМД лікарем ОСОБА_23 була допущена помилка в оцінці стану пацієнта ОСОБА_5 і рішення надати догоспітальну медичну допомогу (інфузійна терапія), замість екстреної госпіталізації до спеціалізованого 303, було вирішальним і сприяло погіршенню стану пацієнта ОСОБА_5 .

З`ясувавши, що: з початку захворювання минуло вже майже 3 години, не виявлено тип інсульту, "вікно терапевтичних можливостей" 4,5 години від початку захворювання, прийняття пацієнтом пігулки "ксарелто" (антитромботичний засіб), що тим більше в карти виїзду немає підпису ОСОБА_5 про згоду на запропоноване лікування. Позивач вважає, що проведення медикаментозної терапії вплинуло на різке зниження АТ, що призвело до погіршення стану, втрати свідомості ОСОБА_5 , та втрачений час, ускладнили згодом надання належної медичної допомоги в спеціалізованому 303. Таким чином Позивач робить висновок, що первинна медична допомога її батьку працівниками Відповідача 1 не була надана належним чином, що згодом призвело до смерті ОСОБА_5 . Щодо моральною відшкодування. Позивач не може представити конкретні докази шкоди від смерті батька. Втрата близької людини це і є шкода, яка не має виміру. Якщо суд визнає потрібним, Позивач погодиться на експертизу оцінки психологічного стану. Вимоги у відшкодуванні в розмірі 170 тис. грн. Позивач вважає символічними та відповідними тим витратам, які були зроблені задля того, щоб зберегти життя батька при лікуванні раніше. Вимоги розподілені між двома відповідачами в рівних долях, оскільки позивач вважає, що дії медичних працівників обох відповідачів вплинули на перебіг захворювання і призвели до смерті ОСОБА_5 .

08 лютого 2024 року позивачем подано відповідь на відзив Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до якого позивач зазначила наступне.

Позивач визнає, що згідно лікарському свідоцтву, причиною смерті вказана цереброваскулярна хвороба з розвитком геморагічного інсульту. Позивач усвідомлює важкість і наслідки цього захворювання. Але нема такого ствердження, що геморагічний інсульт - це незворотньо смерть. Водночас тільки своєчасно надана кваліфікована медична допомога дає шанс на життя пацієнта. В іншому випадку це захворювання закінчується смертю. Згідно п. "а" ст.78 Закону України про охорону здоров`я "Медичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу". На підставі вищесказаного Позивач вважає, що з того часу, як тільки її батько, ОСОБА_5 , був госпіталізований бригадою ЕМД до приймального відділення Відповідача 2 (тобто з 3.00 27 грудня 2022 року) до часу його смерті (21.00 28 грудня 2022 року)відповідальність за збереження його життя шляхом надання належної медичної допомоги несли працівники Відповідача 2. Ознайомившись з поясненнями щодо надання медичної допомоги ОСОБА_5 , в Позивача постають наступні питання. По-перше, Відповідач 2 вказує що "за рішенням нейрохірургів вищої категорії хворому ОСОБА_5 негайно було проведено дослідження головного мозку". Але це не рішення, це обов`язковий пункт протоколу. Враховуючи, що Відповідач 2 був черговим спеціалізованим закладом на прийняття хворих на ГПМК в час подій , термінова СКТ була зроблена і поставлено діагноз о 03.40, тобто через 40 хвилин після прибуття хворого до 303. А рішення було - "перевести до відділення інтенсивної терапії загального профілю". Жодних рішень, обґрунтувань стосовно нейрохірургічної допомоги не було. Згідно "Уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації. Геморагічний інсульт внутрішньомозкова гематома, аневризмальний субарахноїдальний крововилив) " (від '.7.04.2014 №275) II розділ п.10 "Деякі види геморагічного інсульту (САК, крововилив у шлуночки, гематоми великих розмірів) потребують надання нейрохірургічної допомоги. Своєчасне проведення прямої або ендоваскулярної операції дозволяє суттєво покращити результати перебігу захворювання і попередити важкі ускладнення". За поясненнями Відповідача 2 стан хворого ОСОБА_5 на час госпіталізації був оцінено "вкрай важкий", ШГ 3 бали. Натомість, за медичною документацією, складено керівником бригади ЕМД такої оцінки стану нема. Ознайомившись з представленими доказами «належного надання медичної допомоги», Позивач вважає, що все подальше лікування зводилося до підтвердження стану «вкрай тяжкий» і підтримки життєво-важливих функцій. Важко зрозуміти... лікарі дійсно сподівались, що це допоможе? Навіщо реанімаційні заходи хворому в комі 3 ступеню? Усвідомлюючи, що стан дуже важкий, ніхто не зробив жодної спроби повідомити родичів, сімейного лікаря, будь-кого. Позивач зауважує, що в переліку цінних речей вказані: мобільний телефон (був не заблокований та заряджений), паспорт, в якому знаходились довідка про інвалідність та декларація договору з сімейним лікарем, в якій вказано телефон батька ОСОБА_5 для повідомлення в екстрених випадках. Позивач не має жодних сумнівів в високій кваліфікації лікарів Відповідача 2, тому приходить до висновку, що все вищезазначене є проявом байдужості, недбалого відношення та свідомого приховання обставин госпіталізації та смерті батька Позивача. Також Позивач вважає неприйнятними докази "належного надання медичної допомоги" Відповідача 2, бо бачить в медичній картці ОСОБА_5 № 18128 багато виправлень, непорозумінь, тощо. Приховування фактів подій підтверджуються талоном до супровідного листа №031147, де вказано 6 днів госпіталізації (27 грудня був доставлений в 303, 28 грудня помер) та численними виправленнями дат в карті № 18128 . Стає зрозумілим, чому лікарка реанімації ЗО грудня 2022 року стверджувала, що ОСОБА_5 поступив до лікарні 22 грудня 2022 року. Тому не варто брати до уваги письмові пояснення лікарів. Якщо лікар 30 грудня не пам`ятає скільки днів провів в реанімації хворий, постає питання, які докази і пояснення лікар може дати через рік. На підставі вищезазначених доказів свідомого приховування подій Позивач вважає, що це унеможливлює довести причинно-наслідковий зв`язок між діями бездіяльністю Відповідача 2 та смертю ОСОБА_18 . Щодо морального відшкодування. Під шкодою, заподіяною Відповідачем 2, Позивач має на увазі смерть близької людини та відсутність можливості знати своєчасно перебіг обставин його госпіталізації та смерті (чим було порушене право Позивача згідно ст. 285 п.4). Позивач не може представити конкретні докази впливу від смерті батька. Втрата близької людини це і є шкода, яка не має виміру. Якщо суд визнає потрібним, Позивач погодиться на експертизу оцінки психологічного стану. Вимоги у відшкодуванні в розмірі 170 тис. грн. Позивач вважає символічними та відповідними тим витратам, які були зроблені задля того, щоб зберегти життя батька при лікуванні раніше. Вимоги розподілені між двома Відповідачами в рівних долях, оскільки Позивач вважає, що дії медичних працівників обох Відповідачів вплинули на перебіг захворювання і призвели до смерті ОСОБА_5 .

29.02.2024 року судом було задоволено клопотання позивача про допит в якості свідка ОСОБА_25

08 травня 2024 року судом було задоволено клопотання позивача та призначено в судову психологічну експертизу, на розгляд якої поставлено питання : 1) Чи є ситуація, що досліджується за справою, а саме обставини госпіталізації та смерті батька, психотравмувальною для ОСОБА_1 ? 2) Чи завдана ОСОБА_1 моральна шкода діями або бездіяльністю працівників Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації? 3) Чи завдана ОСОБА_1 моральна шкода діями або бездіяльністю працівників, Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)? 4) Чи спричинена ОСОБА_1 моральна шкода відсутністю можливості знати своєчасно перебіг обставин його госпіталізації та смерті? 5) Якщо ОСОБА_1 завдана моральна шкода, який можливий розмір становить грошова компенсація за завдану моральну шкоду?

Проведення експертизи було доручено експертам ТОВ «Український центр судових експертиз» (Код ЄДРПОУ 36956871).

30 травня 20254 року директором ТОВ «Український центр судових експертиз» було повернуто ухвалу без виконання, без зазначення обґрунтованих причин відмови від виконання судової експертизи.

Повторно клопотання про призначення судової експертизи позивачем до суду не подавалась.

Протягом судового розгляду справи позивач та її представник вимоги позову підтримали в повному обсязі, додатково наголошували на тому, що відповідачі мають нести відповідальність за байдужість та цинізм лікарів, яка проявилась в наступному: незважаючи на те, що Декларація містила телефони контактних осіб, а телефон не був заблокований членам сім`ї не повідомили про госпіталізацію, і в подальшому смерть ОСОБА_5 ; час доставки хворого до лікарні був перевищений і тривав 60 хвилин; через неналежне заповнення медичних документів та нерозбірливий почерк виникло багато суперечностей та запитань, в тому числі коли саме ОСОБА_5 втратив свідомість, в якому відділенні перебував після госпіталізації; нерозбірливий почерк привів до величезній кількості виправлень в медичних документах, що суперечить Інструкції. Єдине з чим погодилась сторона позивача, це те, що карета швидкої допомоги приїхала на виклик вчасно.

Протягом судового розгляду справи представники відповідачів вимоги позову не визнати посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, додатково зауважили, що дії лікарів були професійні. Представники наголосили на відсутності причинно-наслідкового зв`язку між діями лікарів та моральними стражданнями позивачки.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_26 пояснила наступне, вона є родичкою померлого ОСОБА_5 (він був сином її двоюрідного брата) та була з ним дуже близька; ОСОБА_5 дійсно хворів і мав хірургічні втручання, але одужав в тому числі завдяки самовідданій допомозі його доньки ОСОБА_27 та її матері і після цього дуже слідкував за своїм здоров`ям; ОСОБА_27 з батьком були дуже близькі і його смерть завдала ОСОБА_27 і душевних і фізичних страждань; протягом 27-29 грудня 2022 року ні ОСОБА_27 ні іншим членам сім`ї не було відомо не знаходиться ОСОБА_5 і лише 29 грудня вдалось з`ясувати, що він помер.

В судовому засіданні був оглянутий звукозапис виклику швидкої допомоги, відповідно до якого ОСОБА_5 самостійно викликам медичну допомогу та висловив підозру, що в нього стався інсульт.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_5 мав ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням з 15.09.2022 року, що підтверджується Довідкою Спеціалізованої кардіологічної МСЕК № 1.

Відповідно до картки виклику швидкої медичної допомоги (первинна медична облікова документація ф.109/о) від 27 грудня 2022 року № Е32100780977-7 о 01 год. 36 хв. було зареєстровано виклик екстреної медичної допомоги з приводу: «Інсульт/порушення мозкового кровообігу, оніміння параліч або проблеми з рухом»; коментар: «перекосило обличчя»; за адресою: АДРЕСА_4 ; до пацієнта Цатурянц, 53 роки.

Виклик від 27 грудня 2022 року № Е32100780977-7 було кваліфіковано програмно-апаратним комплексом автоматизованої інформаційно-диспетчерської системи «Екстрена медична допомога», як екстрений.

О 01 год. 37 хв. виклик було передано на виконання бригаді екстреної швидкої медичної допомоги №1502 на чолі із лікарем з медицини невідкладних станів ОСОБА_19 .

О 01 год. 51 хв. бригада ЕМД прибула на місце виклику.

О 3 год. 01 хв. пацієнта, з діагнозом: «ГПМК», було прийнято у відділення реанімації КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги», яка з 09 год. 00 хв. 26.12.2022 року до 09 год. 00 хв. 27.12.2022 року була черговим закладом охорони здоров`я для госпіталізації хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу згідно з Графіком чергувань закладів охорони здоров`я для дорослого населення по наданню ургентної медичної допомоги затвердженим наказом Департаменту охорони здоров`я виконавчого Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 липня 2022 року № 582 «Про організацію надання медичної допомоги дорослому населенню».

О 03 год. 30 хв. бригада ЕМД завершила виклик.

До приймального відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» машиною «швидкої» був доставлений хворий ОСОБА_5 у вкрай тяжкому стані.

Бригада швидкої допомоги передала хворого цінні речі, а саме: 5850 гривень, паспорт та мобільний телефон працівникам приймального відділення лікарні. Вище вказані речі обліковуються в книзі обліку цінних речей приймального відділення КНП «КМКЛШМД». 30.12.2022 року ціні речі: 5850 гривень, паспорт та мобільний телефон отримала цивільна дружина ОСОБА_5 .

В приймальному відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» відразу ОСОБА_5 був оглянутий в протишоковій палаті черговим лікар - нейрохірургом вищої категорії ОСОБА_7 відповідальним черговим лікарем - нейрохірургом вищої категорії ОСОБА_8 та лікарем - анестезіологом вищої категорії ОСОБА_9 . Стан хворого був розцінений, як вкрай тяжкий, критичний.

В історії хвороби відображено огляди спеціалістів, а саме: нейрохірургів, анестезіологів. 27, 28 грудня 2022 року хворого оглядали під час сумісного обходу в.о. директора ОСОБА_10 , заступник директора по медичній частині ОСОБА_11 , заступник директора з хірургічної роботи ОСОБА_12 , професор ОСОБА_13 , завідувачі відділень, включаючи завідувачів нейрохірургічного відділення № 1 ОСОБА_14 , нейрохірургічного відділення № 2 ОСОБА_15 , завідувач відділення ОСОБА_16 , відповідальних та чергових нейрохірургів.

ІНФОРМАЦІЯ_4 о 20:20 наступила зупинка серцевої діяльності, проведені реанімаційні заходи були не ефективні.

ІНФОРМАЦІЯ_4 о 21:00 констатована біологічна смерть.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 020-3727 від 30.12.2022 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті «Цереброваскуляна хвороба».

КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» керуючись Наказом МВС України, МОЗ України, Офісу Генерального прокурора № 177/450/46 від 09.03.2022 повідомила поліцію про факт смерті особи та розшук його родичів. На виклик прибула слідчо-оперативна група, яка видала направлення на судово-медичну експертизу. Згідно книги обліку померлих Патологоанатомічного відділення КНП «КМКЛМШД» ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 о 22 годині 20 хвилин був відправлений на судово-медичну експертизу. Разом з тілом померлого був наданий оригінал медичної карти стаціонарного хворого №18128.

На фактом смерті ОСОБА_5 було внесено інформації до ЄРДР за № 12022100030003520 від 29.12.2022 року.

Згідно висновку експертного дослідження № 021-3727-2022 (початок дослідження 30.12.2022 року, кінець дослідження 20.12.2023 року) причиною смерті ОСОБА_5 є цереброваскулярна хвороба з розвитком геморагічного інсульту.

Проведений досудовим розслідуванням встановлено, що смерть ОСОБА_5 не має ознак насильницького характеру і 30.12.2022 року було прийнято процесуальне рішення про закриття кримінального провадження за п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.

На зверненням позивача було надано висновок за результатами клініко - експертної оцінки якості наданням медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_5 в умовах Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф міста Києва» від 18.02.2024 року згідно висновків якої, медична допомога бригадою ЕМД надана пацієнту вчасно, з дотриманням часових термінів та з дотриманням вимог нормативних документів, надана стаціонарна допомога в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» відповідає положенням Уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної реабілітації та Стандартам медичної допомоги, медична документація ведеться у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Положеннями статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини «STANKOV v. BULGARIA», № 68490/01, від 12 липня 2007 року).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. У частині першій статті 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди. У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Проте умови виникнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди визначені у статті 1167 ЦК України. Таким чином, вирішення питання про наявність правових підстав для компенсації моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; вини останнього в її заподіянні.

Вищевказані складові є необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку наступних висновків.

Позивач однозначно зазнала моральних страждань через смерть батька ОСОБА_5 .

В той же час протягом судового розгляду справи суду не були надані докази протиправність діяння лікарів, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням лікарів та вини в її заподіянні.

Суд ставиться критично до твердження висновку за результатами клініко - експертної оцінки якості наданням медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_5 в умовах Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф міста Києва» від 18.02.2024 року в частині належного ведення медична документація лікарями Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки в супереч вимогам Інструкції про заповнення форми первинної медичної документації 110/0, а саме п.4 медичні документи ОСОБА_5 містить значку кількість виправлень та неточностей в зазначенні часу.

Однак, вказані обставини не можуть вважатися такими, що завдали моральної шкоди позивачу, хоча і викликами сумніви в наданні її батьку медичної допомоги належної якості.

Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 183, 229, 265, 273, 280, 282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медициних катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Київське міське клінічне бюро судово - медичної експертизи про стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 23 вересня 2024 року.

Суддя: І.А. Галась