Постанова

від 12.09.2024 по справі 524/3859/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/3859/23 Номер провадження 22-ц/814/2409/24Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Ванда А.М.,

з участю представника відповідача - адвоката Браташа Ю.П., представника позивача - адвоката Дашко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23 квітня 2024 року, постановлене суддею Нестеренко С.Г. (повний текст складено 29 квітня 2024 року),

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Служба у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Служба у справах дітей Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області, виконавчий комітет Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, відділ Служби у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, про усунення перешкод у спілкуванні з неповнолітньою дитиною та визначення способу участі у її вихованні,

в с т а н о в и в:

15.06.2023 ОСОБА_2 звернувся в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що перебував із відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із матір`ю. Остання своїми діями чинить перешкоди у його спілкуванні з дочкою та її вихованні. Між сторонами існують тривалі напружені конфліктні відносини, які носять особистий характер та не дають можливості мирним шляхом вирішити спірне питання.

Із підстав викладеного, рішенням виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 24.11.2022 за №202, визначено способи у вихованні та спілкуванні позивачу з малолітньою дочкою ОСОБА_4 , яке відповідачка виконувати добровільно не бажає, тим самим, порушуючи його батьківські права та права самої дитини, що є недопустимим. Тому з метою захисту порушеного права, просить суд зобов`язати ОСОБА_1 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та установити для участі у вихованні та спілкуванні з дочкою такі способи:

- особисте супроводження дитини батьком до дошкільного навчального закладу з можливістю особисто забирати дитину із таких закладів, з урахуванням думки дитини та стану її здоров`я;

- участь батька у батьківських зборах, святах та інших закладах, в яких бере участь дитина;

- супроводження дитини її батьком на відпочинок, оздоровлення у межах України та закордоном без супроводу матері, з урахуванням думки дитини та її стану здоров`я;

- проживання дитини разом із батьком кожні другі вихідні дні місяця з 10.00 год. суботи до 20.00 год. неділі, з урахуванням думки дитини та її стану здоров`я;

- проживання дитини разом із батьком під час щорічної відпустки батька один раз на рік тривалістю 10 днів, з урахуванням думки дитини та її стану здоров`я;

- особисте побачення батька з дитиною у день народження баби та діда дитини по батьківській лінії за місцем проживання баби та діда із 10.00 год. до 20.00 год., з урахуванням думки дитини та її стану здоров`я;

- особисте побачення з дитиною у будні дні з 17.00 год. до 20.00 год., враховуючи стан здоров`я дитини;

- щороку для спільного святкування разом з дитиною дня народження (ІНФОРМАЦІЯ_2) з 10.00 год. до 14.00 год. у присутності або без матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

- у святкові дні з 10.00 год. до 14.00 год. батько проводить час з дитиною без присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

- мати дитини зобов`язана на вимогу батька повідомляти про місце знаходження дитини, її фізичний чи психологічний стан, негайно попередити батька про будь-які стани дитини, що можуть становити загрозу її життю чи здоров`ю та забезпечити вільну можливість батька піклуватись про дитину.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.04.2024 позов ОСОБА_2 - задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначено ОСОБА_2 способи та порядок участі у вихованні та спілкуванні з його малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності при спілкуванні матері дитини, а саме:

- 1-ші та 3-ті вихідні місяця, починаючи з 10.00 год. суботи до 15.00 год. неділі, з урахуванням стану здоров`я дитини;

- щосереди та четверга кожного тижня місяця з 17.00 год. до 20.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини;

- щороку в день народження малолітньої дочки ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2) з 10.00 год. до 14.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини;

- під час щорічної відпустки батька один раз на рік, тривалістю 10 днів, з урахуванням стану здоров`я дитини;

- на свята - «День Святого Миколая» (6 грудня), «Різдво Христове» (25 грудня), «Новий рік» (1 січня), Великдень, з 10.00 год. до 14.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини;

- у день народження батька дитини (ІНФОРМАЦІЯ_5) з 10.00 год. до 16.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини.

У задоволенні вимог щодо інших способів участі батька у спілкуванні з дочкою - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 536,80 грн. та 10 000,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що права батьків на участь у вихованні дитини є рівними, а тому задля забезпечення якнайкращих інтересів дитини, наявними є підстави зобов`язати відповідача не чинити позивачу перешкоди у спілкуванні з малолітньою дочкою, визначивши способи та порядок участі позивача у вихованні та спілкуванні з його малолітньою дочкою, з урахуванням інтересів дитини та традицій українського народу.

Відповідачка ОСОБА_1 не погодилася із таким рішенням районного суду та оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, з урахуванням вимог уточненої апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних в повному обсязі.

Вважає наявні у справі докази звернення позивача із заявами до Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області щодо створення йому перешкод у побаченні з дочкою недостатніми для підтвердження факту, що такі події мали місце бути. Тоді як рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.185 КУпАП уповноваженим органом не приймалося.

Зазначає, що наявний у справі лист органу опіку та піклування від 14.04.2023 №11-13/227 не містить відомостей щодо встановлення невиконання нею відповідного рішення органу опіки та піклування, а лише фіксує характер проведеної з нею бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків та способах участі батька у вихованні та спілкуванні з дочкою.

Вважає, що районний суд безпідставно прийняв до уваги надані позивачем відео-аудіо матеріали, як такі, що подані з порушенням вимог ч.ч.2, 4, 5, 8, 9 ст.83 ЦПК України, серед іншого, не були направлені іншим учасникам судового процесу, а позивач не обґрунтував поважність причин, за яких він не міг надати такі докази суду при зверненні з позовною заявою. Відсутніми також вважає підстави для врахування, як доказів, актів обстеження умов проживання позивача, оскільки вони були подані поза межами процесуального строку та за відсутності обґрунтованого клопотання про його поновлення.

Наголошує, що відносини між сторонами врегульовані відповідним рішенням органу опіки та піклування, яке відповідачка виконує. Обставини зворотного не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, а позивач не позбавлений своїх права на спілкування та виховання з малолітньою дочкою.

Звертає увагу, що залучені до участі в якості третіх осіб органи опіки та піклування в порушення вимог статті 19 СК України не надали суду першої інстанції письмовий фаховий висновок щодо розв`язання відповідного судового спору. Тоді як наявні у справі пояснення Відділу Служби у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 17.10.2023 №11-13/1001 не є таким письмовим фаховим висновком, оскільки не надає жодних варіантів щодо розв`язання спору, а також відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб.

Вважає, що суд безпідставно відхилив висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 24.03.2023, вказавши, що встановлені ним обставини стосуються лише сина, відносно якого відсутній спір. Тоді як, зі змісту висновку вбачаються обставини того, що позивач має вплив на оцінку сімейної ситуації; син тривалий час проживає із батьком, який обмежує можливість його вільного спілкування з матір`ю та молодшою сестрою; також позивач намагається усунути від процесу виховання дітей відповідачку, яка намагається врегулювати відповідний конфлікт.

Указує на відсутність у справі належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач піклується про малолітню дочку та активно проявляє бажання щодо участі у виховання та спілкуванні з нею.

Звертає увагу, що районний суд, дійшовши висновку про можливість залишення малолітньої дочки на ночівлю у позивача 1-ші та 3-ті вихідні місяця, починаючи із 10.00 год. суботи до 15.00 год. неділі, з урахуванням стану здоров`я дитини; - під час щорічної відпустки батька один раз на рік, тривалістю 10 днів, з урахуванням стану здоров`я дитини, - не дослідив питання чи наявні за місцем проживання позивача разом із сином, умови для проживання (сну), у тому числі, різностатевих дітей.

Вважає заявлений до стягнення розмір правничих витрат надмірним, а підстави їх стягнення відсутніми за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20.05.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 21.05.2024.

23.05.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване. Наголошує, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою про судовий розгляд справи, до суду першої інстанції не з`являлася, а всі документи, подані суду стороною позивача, надсилалися їй засобами поштового зв`язку. Клопотань про не отримання відповідачем будь-яких документів чи їх недостовірність, невчасність подання заявлено не було, а сама відповідачка та її представник не були обмежені у праві знайомитися з матеріалами справи. Також звертає увагу, що стороною відповідача не було ініційовано клопотання про зменшення розміру правничих витрат та не спростовано належними доказами підставність позову, вимоги за яким відповідачка частково визнавала.

12.09.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява виконавчого комітету Піщанської сільської ради про розгляд справи без участі їх представника.

У суді апеляційної інстанції представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволенні.

Представник позивача, з підстав, раніше викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ./а.с.18 т.1/

Відповідно до характеристики на ОСОБА_2 , наданої «МСЧ «Нафтохімік» 21.06.2022 за місцем його роботи, позивач із липня 2008 року працює на посаді лікаря-уролога;із перших днів роботи зарекомендував себе як висококваліфікований спеціаліст, за ініціативи якого були запроваджені новітні технології в діагностиці та лікуванні профільних захворювань. Із березня 2020 року був призначений на посаду заст. Директора головного лікаря, надає медичну допомогу як лікар-уролог. На посаді заст. директора-головного лікаря показав себе як здібний організатор, вимогливий до себе та підлеглих керівник, користується заслуженим авторитетом та повагою серед працівників та пацієнтів. За час роботи в ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» неодноразово був нагороджений почесними грамотами, стягнень та доган не має./а.с.22 т.1/.

Із виробничої характеристики на ОСОБА_5 , наданої ТОВ «Свіпіт» 29.08.2022 за місцем її роботи, убачається, що остання працювала на посаді бухгалтера з 21.08.2018 по 31.10.2018. З перших днів роботи зарекомендувала себе як конфліктний працівник, висловлювала незгоду з методами роботи, покладеними на неї посадовою інструкцією, виконувала все невчасно, деякі завдання просто ігнорувала. У зв`язку з чим, через декілька тижнів у неї виник конфлікт з колегами, у який втрутилася головний бухгалтер товариства. Після отримання заробітної плати за серпень місяць пропонувала колегам відмітити це спиртними напоями на робочому місці, після отриманої від колег відмови, вдалася до їх образ. З колегами поводила себе агресивно та грубо, за характером нетовариська, некомпетентна в роботі, неграмотна у написанні елементарних заяв, відсутнє бажання працювати в колективі./а.с.23 т.1/.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчка від 28.09.2022 (справа №524/2483/22) шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , 23.03.2013 у Червознам`янській сільській раді Кременчцького району Полтавської області, актовий запис за №04 - розірвано./а.с.19 т.1/

Рішенням виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 24.11.2022 №202, враховуючи висновок відділу служби у справах дітей від 17.10.2022 №11-13/565, протоколу комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Піщанської сільської ради від 19.10.2022 №17, визначено способи участі у вихованні та спілкуванні гр. ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- побачення з дитиною у будні дні з 17.00 год. до 20.00 год. у присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

- кожної суботи та неділі з 10.00 год. до 20.00 год. батько проводить час з донькою у присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

- щороку для спільного святкування разом з дитиною дня народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 10.00 год. до 14.00 год. у присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

- спільний відпочинок із донькою 10 днів улітку в присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

- під час щорічної основної відпустки батька 10 днів спільного відпочинку з донькою у присутності матері дитини, враховуючи стан здоров`я дитини;

- у святкові дні з 10.00 год. до 14.00 год. батько проводить час з дитиною у присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини./а.с.21 т.1/

Згідно із висновком виконавчого комітету відділу служби у справах дітей Піщанської сільської ради від 17.10.2022 №11-13/556 щодо визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 із малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , установлено наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, в якому у подружжя народилися діти - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2 від 29 вересня, наданого службою у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради, встановлено, що проживає батько за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання у квартирі задовільні, чисто, затишно, зроблено сучасний ремонт. Для Мілани передбачено місце для сну на дивані. Дитячий одяг та речі дівчинки, зі слів батька, знаходяться за місцем проживання матері. Батько бажає брати доньку до себе з ночівлею та у разі визначення йому способів участі і вихованні доньки має намір придбати необхідні речі для неї (одяг, іграшки, дитяче ліжко, тощо).

Діючи в інтересах дитини, зважаючи на її вікові особливості, керуючись статтями 17, 19, 153, 157, 158 СК України, статтями 8, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», пунктом 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язані із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, відділ служби у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради дійшов висновку про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 із малолітньою донькою ОСОБА_9 :

- побачення з дитиною у будні дні з 17.00 год. до 20.00 год. у присутності матері або з обов`язковим погодженням з матір`ю дитини місця перебування та відпочинку, враховуючи стан здоров`я та бажання дитини;

- кожної суботи та неділі з 10.00 год. до 20.00 год. батько проводить час з донькою у присутності матері або обов`язковим погодженням з матір`ю дитини місця перебування та відпочинку, враховуючи стан здоров`я і бажання дитини;

- щороку для спільного святкування разом з дитиною дня народження (ІНФОРМАЦІЯ_2) з 10.00 год. до 14.00 год. у присутності матері або обов`язковим погодженням з матір`ю дитини місця перебування та святкування, враховуючи стан здоров`я і бажання дитини;

- під час щорічної основної відпустки батька 10 днів спільного відпочинку з донькою у присутності матері дитини або обов`язковим погодженням з матір`ю дитини місця перебування та відпочинку, враховуючи стан здоров`я та бажання дитини;

- у святкові дні з 10.00 год. до 14.00 год. батько проводить час з дитиною у присутності матері або обов`язковим погодженням з матір`ю дитини місця перебування та відпочинку, враховуючи стан здоров`я та бажання дитини./а.с.164-166 т.2/

23.03.2023 та 20.04.2023 позивач звертався із заявами до Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області щодо створених йому перешкод зі сторони відповідача ОСОБА_1 у побаченні з дочкою ОСОБА_4 ./а.с.24, 26 т.1/.

24.03.2023 ОСОБА_2 звернувся із такою ж заявою до Служби у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради, за наслідками розгляду якої листом від 14.04.2023 №11-13/227 йому повідомлено про те, що спеціалістами відділу служби у справах дітей з ОСОБА_10 проведена бесіда відносно належного виконання батьківських обов`язків, акцентовано увагу на дотриманні норм чинного в Україні законодавства у сфері захисту прав дитини. Роз`яснено пункт 3 статті 157 СК України, а саме, що той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини», наголошено на способах участі у вихованні та спілкуванні батька з малолітньою донькою ОСОБА_3 , визначених рішенням виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 24.11.2022 №202, яке є обов`язковим до виконання./а.с.25 т.1/

Згідно із консультативними висновками спеціалістів лікаря-невролога дитячого ОСОБА_11 від 04.03.2023 та 11.04.2023, ОСОБА_3 встановлено діагнози: епісиндром; респіраторно-афективний синдром, рекомендації: УЗД серця, ЕКГ, ЕЕГ; не зловживати переглядом гаджетів, особливо за 2 години до сну./а.с.119, 130 т.1/

24.03.2023 експертами Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4007/22-27, складеного у справі №524/2549/22, надано висновки щодо взаємодії сторін з їх сином ОСОБА_12 , зокрема, серед іншого зазначено, що для зниження тривожності у ОСОБА_13 та з високою долею ймовірності і у ОСОБА_3 та виходячи з ситуації, що склалася, необхідно, щоб діти регулярно зустрічались, проводили разом час та відчували, що вони є один у одного./а.с.131-150 т.1/

17.10.2023 відділом служби у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради надано пояснення №11-13/1001, за змістом яких 19.10.2022 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті розглянуто питання (за заявою ОСОБА_2 ) щодо визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з Витягом із Протоколу №17 засідання комісії з питань захисту прав дитини затверджено способи участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.91-93 т.2/

24.11.2022 на засіданні виконавчого комітету Піщанської сільської ради прийнято рішення №202 «Про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Заявник отримав рішення.

23.02.2023 надійшла заява від ОСОБА_2 щодо перевірки цільового витрачення аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.03.2023 сформовано висновок за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачення аліментів на дитину.

20.03.2023 ОСОБА_2 отримав висновок інспекційного відвідування щодо цільового витрачення аліментів на дитину та пояснення ОСОБА_1

24.03.2023 до відділу служби у справах дітей надійшли одночасні заяви від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 зазначав, що прибувши о 17.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 а нікого не було вдома. Потім ОСОБА_1 приїхала з дітьми за адресою проживання, де спілкування відбувалося у складній формі. Зазначає, що ОСОБА_14 забрала дитину зі школи о 14.30 год. коли тривав освітній процес.

Одночасно у своїй заяві ОСОБА_1 повідомляє, що 23.03.2023 взяла свого сина зі школи по рішенню виконавчого комітету, тому що за адресою не може зустрічатися, ОСОБА_2 перешкоджає. Жінка у заяві зазначає, що пропонує гуляти у дворі, їздити до парку, куди забажає, але усі разом. Вказує, що дорослі вирішують свої проблеми через дітей.

01.05.2023 звернулася ОСОБА_1 та просила, щоб змінили рішення органу опіки та піклування 24.11.2022 на засіданні виконавчого комітету Піщанської сільської ради прийнято рішення за №202 «Про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Громадянка у своїй заяві посилається на те, що дитина хворіє.

19.05.2023 за №11-13/349 ОСОБА_1 направлено відповідь щодо заяви, де зазначено, що протягом встановленого законом терміну рішення нею не оскаржувалося.

Зазначено, що спеціалістами відділу служба у справах дітей неодноразово громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наголошувалося на тому, що інтереси дітей для батьків повинні бути в пріоритеті./а.с.224 т.1/

За змістом довідки відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 05.03.2024 №01-27/168, малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує заклад дошкільної освіти (садок) «Малятко» Піщанської сільської ради з 15.08.2023./а.с.86 т.2/

12.03.2024 Заклад дошкільної освіти (садок) «Малятко» Піщанської сільської ради у листі №11 повідомив, що з серпня 2023 року по 19.11.2023 заклад працював в дистанційному режимі, а із 20.11.2023 освітній процес організовано шляхом очної форми навчання у Вільнотерешківській гімназії ім. І.М. Волочая в режимі 4 години перебування дітей. ОСОБА_3 систематично з задоволенням відвідує садочок, по хворобі в загальному була відсутня тільки 12 днів./а.с.88 т.2/

У матеріалах справи наявні акти обстеження умов проживання ОСОБА_2 , складений Службою у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.05.2022, 06.06.2022, 15.06.2022./а.с.95-100 т.2/

При постановленні рішення, районний суд виходив із того, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачкою, що остання чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з малолітньою дочкою та участі у її вихованні. Надані позивачем докази повністю спростовують позицію відповідачки щодо неможливості спілкування батька з дочкою без присутності матері, а також неможливості забезпечення ним умов проживання для двох різностатевих дітей.

Також судом враховано, що батько прагне спілкування з малолітньою донькою та участі у її вихованні, що є його правом та обов`язком. Проте, протягом тривалого часу малолітня дитина із батьком не спілкується, тож враховуючи її вік, необхідним є адаптаційний період для того, щоб вона розпочала спілкування з батьком, налагодження відносин між батьком та дочкою, зміцненням психоемоційного зв`язку та формуванням довірливих стосунків між ними. Обставин обов`язкової участі матері у побаченнях батька з дочкою судом не було установлено, а позбавлення дочки можливості спілкуватися зі своїм батьком особисто, може призвести до того, що стійкий психологічний зв`язок між ними так і не буде відновлений, і дитина не зможе сприймати позивача як одного зі своїх батьків, який бажає брати участь в її житті та вихованні.

Враховуючи наведене, при визначенні графіка спілкування, районний суд взяв до уваги такі фактори, як вік дитини, потреби та обставини обох батьків, розклад роботи тощо, та враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дитини та виходячи з інтересів дитини і вимог статей 157,158 СК України, дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №89-XII (далі - Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява №10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13).

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява №31111/04, ЄСПЛ зазначав, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ від 07 серпня 1996 року у справі «Johansen v. Norway»).

Закон України від 26 квітня 2001 року №2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Закону №2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (статті 11Закону №2402-III).

У статті 15 Закону №2402-III зазначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з частинами першою-третьою статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У частині першій та другій статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року в справі №357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19) виснувала, що положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитись на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі №686/3568/22 (провадження № 61-14607св23), від 08 травня 2024 року в справі №638/1269/23 (провадження № 61-15097св23), від 17 січня 2024 року в справі № 711/2287/21 (провадження № 61-8054св23) та інші).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків, та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро-емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи.

Таки висновки узгоджуються з постановами Верховного Суду від 13 червня 2024 року в справі № 675/1124/22 (провадження № 61-1049св24), від 29 травня 2024 року в справі №686/15230/23 (провадження № 61-3812св24), від 07 грудня 2023 року в справі №569/14585/21 (провадження № 61-11045св23), від 15 березня 2023 року в справі №750/1786/21 (провадження № 61-8797св22) та інших.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року в справі №562/1686/18 (провадження № 61-16928св20) наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності. Сам факт емоційно напружених відносин між колишнім (фактичним) подружжям та особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та її право на спілкування з кожним із батьків.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України у процесу розгляду судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із огляду на викладені норми права, установивши, що права ОСОБА_2 як батька порушуються відповідачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити позивачу перешкод у спілкуванні з дочкою та про визначення способів участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною шляхом встановлення систематичних побачень і можливості спільного відпочинку, визначених судом із урахуванням віку дитини, її режиму дня та рекомендацій органу опіки та піклування.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у справі доказів на підтвердження притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.185 КУпАП, не спростовують наявність між сторонами міжособистісних конфліктів у спілкування та неврегульованого спору щодо участі батька у спілкуванні та вихованні малолітньої дочки.

Посилання відповідача у доводах апеляційної скарги на лист органу опіку та піклування від 14.04.2023 №11-13/227, як такий, що не містить відомостей щодо встановлення невиконання нею відповідного рішення органу опіки та піклування, колегія суддів відхиляє як неспроможні. Оскільки змістом цього листа зафіксовано факт звернення ОСОБА_2 із заявою до Служби у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради та проведення спеціалістами відділу служби у справах дітей з ОСОБА_10 бесіда відносно належного виконання батьківських обов`язків; серед іншого, роз`яснено пункт 3 статті 157 СК України, а також наголошено на способах участі у вихованні та спілкуванні батька з малолітньою донькою ОСОБА_3 , визначених рішенням виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 24.11.2022 №202, яке є обов`язковим до виконання. Доказів, що відповідачка виконує належним чином таке рішення, матеріали справи не містять. Натомість, власна суперечлива позиція відповідачки, зумовлює необхідність саме судового врегулювання спору, шляхом визначення способів участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною шляхом встановлення систематичних побачень і можливості спільного відпочинку.

Надаючи оцінку наявним у справі доказам, у їх сукупності, районний суд дійшов правильного висновку, що висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 24.03.2023 не стосується предмету спору. Тоді як обставини, на які посилається відповідачка у доводах апеляційної скарги, а саме «що позивач має вплив на оцінку сімейної ситуації; син тривалий час проживає із батьком, який обмежує можливість його вільного спілкування з матір`ю та молодшою сестрою; також позивач намагається усунути від процесу виховання дітей відповідачку, яка намагається врегулювати відповідний конфлікт» вибрані з контексту її власних оціночних суджень; а сам висновок, з урахуванням предмету спору становить: «для зниження тривожності у ОСОБА_13 та з високою долею ймовірності і у ОСОБА_3 та виходячи з ситуації, що склалася, необхідно, щоб діти регулярно зустрічались, проводили разом час та відчували, що вони є один у одного».

Посилання відповідача у доводах апеляційної скарги щодо відсутності у справі висновку органу опіки та піклування, колегія суддів відхиляє, оскільки у справі наявний висновок виконавчого комітету відділу служби у справах дітей Піщанської сільської ради від 17.10.2022 №11-13/556 щодо визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 із малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким, з урахуванням житлово-побутових умов ОСОБА_2 , з урахуванням інтересів дитини зважаючи на її вікові особливості, визначено способи участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 із малолітньою донькою ОСОБА_9 .

При цьому, актом обстеження, серед іншого, установлено, що за місцем проживання позивача для Мілани передбачено місце для сну на дивані. Батько бажає брати доньку до себе з ночівлею та у разі визначення йому способів участі і вихованні доньки має намір придбати необхідні речі для неї (одяг, іграшки, дитяче ліжко, тощо). Наведене спростовує доводи апеляційної скарги відповідача, що судом не досліджувалася питання чи наявні за місцем проживання позивача разом із сином умови для проживання (сну), у тому числі, різностатевих дітей.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, що районний суд безпідставно прийняв до уваги надані позивачем відео-аудіо матеріали, як такі, що подані з порушенням вимог ч.ч.2, 4, 5, 8, 9 ст.83 ЦПК України, зводяться до довільного трактування наведених норм ЦПК України. Оскільки процесуальні документи, подані суду стороною позивача, надсилалися їй засобами поштового зв`язку. Клопотань про не отримання відповідачем будь-яких документів чи їх недостовірність, невчасність подання заявлено не було, а сама відповідачка та її представник не були обмежені у праві знайомитися з матеріалами справи, про що правильно зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу.

При цьому колегія суддів наголошує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У розумінні наведеної норми процесального закону зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У справі, що переглядається, відповідачем таке право не реалізовано, тому районний суд правомірно, керуючись принципами розумності та спімірності, постановив до стягнення з відповідача, понесені позивачем правничі витрати, які були підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення районного суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367,368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.09.2024..

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак