Постанова

від 16.09.2024 по справі 926/1035/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. Справа №926/1035/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіВ.М. Гриців

І.Б. Малех,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» б/н від 05.07.2024 року (вх. № 01-05/1916/24 від 05.07.2024 року)

на рішення господарського суду Чернівецької області від 17.06.2024 року (суддя М.О.Гурин; повний текст рішення складено 19.06.2024 року)

у справі № 926/1035/24

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі ПАТ «Укрнафта»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромальп»</a> (надалі ТзОВ «Укрпромальп»)

про стягнення збитків у сумі 21995,61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

11.04.2024 року ПАТ «Укрнафта» звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до ТзОВ «Укрпромальп» про стягнення збитків у сумі 21995,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору відповідач завищив обсяги робіт на загальну суму 21995,61 грн, що є порушенням вимог пунктів 1.1, 1.2, 4.4.1 Договору та вимог частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, а також пункту 6.2 КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», чим завдав позивачу збитків.

Короткий зміст оскарженого судового рішення першої інстанції

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.06.2024 року у справі №926/1035/24 у позові відмовлено.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що сторони належним чином виконали взяті на себе зобов`язання за Договором, а відтак такі зобов`язання є припиненими. Зважаючи на те, що підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, елементи якого в діях відповідача відсутні, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 21995,61 грн суд визнані судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Зазначає, що з метою встановлення достовірності виконаних робіт по договору в ході проведення аудиту фахівцями Держаудитслужби здійснено огляди робіт та встановлено, що відповідачем завищено норми списання покриття WG-Weleforce FD в кількості 71,71 л. на загальну суму 21995,61 грн. Заявляє, що приймаючи роботи, позивач перевіряв їх на відповідність об`єму та якості, при цьому ціна, яка визначена кошторисом та договором не перевірялась, про завищене списання відповідачем покриття WG-Weleforce FD; позивач дізнався, отримавши Довідку Державної аудиторської служби, що під час прийняття роботи замовник не мав можливості виявити. За доводами апелянта, відповідачем допущені порушення умов договору, оскільки сума виконаних робіт по договору не скоригована, а надлишково сплачені кошти не повернуті,. Просить рішення господарського суду Чернівецької області від 17.06.2024 року у справі №926/1035/24 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що позивач повністю оплатив та прийняв виконані відповідачем роботи. У відповідності до вимог чинного законодавства підписаний та скріплений печаткою акт наданих послуг підтверджує надання та отримання послуг. Звертає увагу суду на те, що жодних заперечень, зауважень з приводу неналежного надання послуг на адресу відповідача не надходило. Відповідач вважає, що обов`язок прийняти надані послуги, а у випадку виявлення недоліків негайно про них заявити законом покладений саме на замовника. В іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у наданих послугах. Також зазначає, що сама довідка участі у державному фінансовому аудиті діяльності позивача за період з 01.01.2017 року по 31.12.2022 року, яка складена Держаудитслужбою, не є підставою для стягнення з відповідача визначених у ньому сум та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими доказами. Стверджує, що для стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення. При відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність на настає. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. Зазначає, що договір виконано сторонами, а будь-яких доказів того, що виконані відповідачем роботи не були прийняті позивачем або прийняті із зауваженнями до суду не надано. Просить рішення господарського суду Чернівецької області від 17.06.2024 року у справі №926/1035/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційне провадження у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №926/1035/24 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: В.М. Гриців, І.Б. Малех.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 року відкрито апеляційне провадження у справі № 926/1035/24 та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Чернівецької області від 17.06.2024 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення учасників справи з порядком розгляду даної справи, суд встановив таке.

Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 року про розгляд справи № 926/1035/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 12.07.2024 року доставлено до електронних кабінетів учасників справи.

Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення сторін у справі про порядок розгляду справи №926/1035/24.

На час винесення даної постанови від сторін у справі не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної ПАТ «Укрнафта» на судове рішення у справі № 926/1035/24, яке є предметом оскарження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці, суд визнав необхідним ухвалити постанову у даній справі в межах розумного строку.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 01.02.2022 року між ПАТ «Укрнафта» (замовник) та ТзОВ «Укрпромальп» (підрядник) укладено договір підряду №11/04/185-р від 01.02.2022 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору підрядник зобов`язується на свій ризик виконати вказані в пункті 1.2. договору роботи за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2. договору встановлено найменування робіт: «Антикорозійний захист ємностей Е-1-Е8, Е-13-Е-15, трубопроводів та площадок обслуговування цеху відгрузки готової продукції Гнідинцівського ГПЗ».

Згідно з пунктом 1.3. договору перелік, строк виконання робіт, а також їх вартість за взаємною згодою сторін можуть коригуватися перед початком виконання робіт шляхом оформлення сторонами додаткових угод до цього договору, які є невід`ємною частиною даного договору.

У відповідності до пункту 2.1. договору (з урахуванням внесених змін додатковими угодами) загальна вартість робіт по Договору становить 1569328,18 грн., в тому числі ПДВ 261554,70 грн.

За положеннями пункту 2.2. договору ціна робіт визначається у відповідності до договірної ціни додаток №3, що є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.3. встановлено, що договірна ціна на виконання даних робіт є твердою.

Згідно пункту 2.5. договору (з урахуванням внесених змін додатковими угодами) оплата вартості робіт здійснюється поетапно у такому порядку:

- авансовий платіж у розмірі 35% від вартості сировини та матеріалів, яка складає суму 239380,80 грн у тому числі ПДВ 39896,80 грн;

- решта, в сумі 1329947,38 грн у тому числі ПДВ 221657,90 грн, на основі проміжних платежів на підставі Актів виконаних будівельних робіт, з врахуванням погашення авансу, протягом 30 календарних днів.

Відповідно до пункту 2.8. договору вартість цього договору може бути зменшена у разі виявлення невідповідності виконаних робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення або заниження їх обсягів, або невірного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, за умови наявності підтверджуючої документації.

Згідно з пунктом 3.1. договору (з урахуванням внесених змін додатковими угодами) строк виконання робіт становить 80 календарних днів з дати отримання авансового платежу, передбаченого п. 2.5. цього договору та закінчуючи датою підписання кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт.

Початок робіт оформляється двостороннім актом про початок виконання робіт, складений між замовником та підрядником, але не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту отримання авансового платежу, передбаченого п. 2.5. цього договору.

Пунктом 4.1.1., 4.1.3., 4.1.4. договору замовник має право: у будь-який час перевіряти хід, якість, вартість та обсяг виконаних робіт, не втручаючись при цьому в господарську діяльність підрядника; якщо при прийманні-передачі виконаних робіт виявляються недоліки (дефекти), замовник має право не приймати такі роботи до усунення недоліків; якщо підрядник відступив від умов цього договору, що погіршило якість робіт або допустив інші недоліки, вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у визначений замовником строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування понесених витрат чи відповідного зменшення плати за роботи.

У відповідності до пункту 4.2.1., 4.2.3. договору замовник зобов`язаний: вчасно та у повному обсязі здійснювати оплату вартості належним чином виконаних підрядником і прийнятих замовником робіт у порядку, передбаченому цим договором. До початку виконання робіт зробити авансовий платіж, передбачений п. 2.5. цього договору; приймати виконані роботи відповідно до умов цього договору і в разі виявлення допущених відхилень від умов договору або інших недоліків виконаних робіт негайно заявити про них підряднику.

Згідно з пунктами 4.3.1., 4.3.2. договору підрядник має право: вимагати від замовника оплатити роботи, виконані відповідно до умов цього договору належним чином та у визначені строки; вимагати від замовника підписання в установленому порядку документів/актів про виконання цього договору у випадку, коли роботи надані відповідно до умов, визначених цим договором.

Пунктом 4.4.1., 4.4.8. договору передбачено, що підрядник зобов`язаний: якісно, своєчасно та у повному обсязі виконати роботи, передбачені цим договором своїми та/або залученими силами і засобами; своєчасно та за власний рахунок усувати недоліки робіт.

Відповідно до пункту 5.1. договору виконання робіт оформляється шляхом підписання сторонами проміжних та кінцевого актів приймання виконаних робіт (примірна форма №КБ-2В), надалі акт, який датується останнім днем виконання робіт, і довідки про вартість виконаних робіт (примірна форма № КБ-3), надалі довідка. В акті та довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені замовником і підрядником, які є первинними обліковими документами. Акт та довідка складаються підрядником в 2 оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою підрядника та надані замовнику не пізніше 2 робочих днів з дати підписання. На підставі зазначених документів замовник проводить розрахунки з підрядником.

Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати одержання від підрядника відповідного акту, підписати його або направити підряднику письмову відмову від прийняття виконаних робіт та підписання акту, із зазначенням переліку зауважень та виявлених недоліків у виконаних роботах та/або викладенням обставин, які унеможливлюють підписання акту. У своїй мотивованій відмові замовник має право визначити строк для усунення зазначених ним недоліків. При цьому визначений замовником строк є обов`язковим для підрядника (пункт 5.2. договору).

За змістом пункту 5.4. договору у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником термін зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов`язані з усуненням недоліків замовником компенсуються підрядником.

Якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт або вимагати відповідного зниження договірної ціни чи компенсації збитків (пункт 5.5. договору).

Суд встановив, що на виконання умов договору ПАТ «Укрнафта» платіжними дорученнями №1449 від 23.09.2022 року, №1454 від 26.09.2022 року на поточний рахунок ТзОВ «Укрпромальп» були перераховані грошові кошти на загальну суму 239380,80 грн.

31.10.2022 року між сторонами складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), згідно з якими вартість робіт склала 618198,43 грн.

ПАТ «Укрнафта» сплатив на користь ТзОВ «Укрпромальп» кошти за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями №21376УГ23 від 04.05.2023 року на суму 63136,27 грн, №32351УГ23 від 27.06.2023 року на суму 63136,27 грн, №15469УГ23 від 03.04.2023 року на суму 63136,27 грн, №9814-УГБ23 від 03.03.2023 року на суму 63136,28 грн, №17384УГ23 від 11.04.2023 року на суму 63136,27 грн, №37652УГ23 від 20.07.2023 року на суму 63136,27 грн.

Відповідно до Довідки участі у державному фінансовому аудиті діяльності Гнідинцівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» за період з 01.01.2017 року по 31.12.2022 року, складеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби України в Чернігівській області 30.06.2023 року, фахівцями Держаудитслужби здійснено фактичні огляди обсягів робіт по Договору та встановлено, що в порушення вимог пункту 5.2, додатку 30 КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» в Договірних цінах зазначено що в основу визначення вартісних показників покладено ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат ф. № КБ 3, акту приймання виконаних будівельних робіт ф.№ КБ 2в за жовтень 2022 року ТзОВ «Укрпромальп» виконано антикорозійний захист ємностей Е-1-Е8, Е-13-Е-15, трубопроводів та площадок обслуговування цеху вигрузки готової продукції Гнідинцівського ГПЗ вартістю 618,2 тис. грн. Для визначення вартості робіт з нанесення на зовнішню поверхню резервуару поліуретанового покриття WG-Weleforce FD за один раз (80 мкм за 1 слой) застосовано кошторисну норму ПР13-10085-1 «нанесення імпортних лаків і емалей на зовнішні поверхні устаткування і конструкцій, нанесення емалі «Нормаспид 50» товщина шару 80 мкм, безповітряним розпиленням, поверхні суцільні». У підсумковій відомості ресурсів підрядною організацією зазначено, що на поліуретанове покриття поверхонь резервуарів площею 1056 м2 за один раз (80 мкм за 1 слой) витрачено покриття WG-Weleforce FD 180,576 л, що становить 5,848 м2/л. В свою чергу відповідно до технічного паспорта при покритті поверхні товщиною 80 мкм, одним літром покриття покривається площа 9,7 м2. Таким чином, на покриття площі 1056 м2 повинно було витрачатися 108,866 л. покриття WG-Weleforce FD (Завищено списання покриття WG-Weleforce FD в кількості 71,71 л. на суму 21995,61 грн).

У зв`язку з виявленими Управлінням Північного офісу Держаудитслужби порушеннями, позивач звернувся із даним позовом до суду, у якому просив стягнути з відповідача збитки в сумі 21995,61 грн.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між ПАТ «Укрнафта`та ТзОВ «Укрпромальп» договір підряду №11/04/185-р від 01.02.2022 року став підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно із частиною 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника (частина 3 статті 853 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина 4 статті 879 Цивільного кодексу України).

Спір у цій справі виник у зв`язку з виявленням під час аудиторської перевірки діяльності Гнідинцівського газопереробного заводу ПАТ «Укрнафта» завищення списання покриття WG-Weleforce FD в кількості 71,71 л. на суму 21995,61 грн, що відображено у довідці Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області № 18-32/1у від 30.06.2023 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 12, 13 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43 (далі Положення) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

У відповідності до підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль зокрема через здійснення інспектування (ревізії).

За положеннями підпункту 23 пункту 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові від 18.10.2018 року у справі № 917/1064/17 Верховний Суд зазначив:

«Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт».

Частиною 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною 1 статі 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Верховний Суд у Постанові від 21.11.2023 року у справі № 906/435/22 висловив наступну правову позицію:

«Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Верховний Суд виходить з того, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Отже, заявляючи до стягнення збитки, позивач повинен, окрім наявності всіх чотирьох елементів, чітко визначити у чому вони (збитки) полягають у розмінні статті 22 ЦК України, статей 224 та 225 ГК України (упущена вигода/реальні збитки/моральна шкода).

Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу».

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З аналізу досліджених судом доказів у справі № 926/1035/24 встановлено та не заперечується позивачем, що договір підряду №11/04/185-р від 01.02.2022 року виконаний обидвома сторонами.

Також судом встановлено, що відповідач відповідно до умов договору виконав, а позивач прийняв роботи на загальну суму 618198,43 грн, яка не перевищує погоджену сторонами ціну договору та сплачена позивачем у повному обсязі.

У матеріалах справи відсутні докази того, що виконані відповідачем за договором роботи не були прийняті позивачем, або прийняті із зауваженнями. Доказів про те, що недоліки є прихованими, суду не надано.

Отже, взяті на себе за договором зобов`язання сторонами було виконано належним чином, а тому такі зобов`язання є припиненими.

Враховуючи наведені норми права, правову позицію Верховного Суду та встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача про завдання йому збитків є необґрунтованими.

Верховний Суд у Постанові від 22.02.2022 року у справі № 904/6293/20 зазначив:

«Добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16 зазначено, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності.

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.

Враховуючи вказану правову позицію Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що дії позивача суперечать принципу добросовісності та доктрині venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), так як позивач прийняв роботи відповідача у передбаченому статті 853 Цивільного кодексу України порядку, не заявляв недоліки при прийнятті роботи, а тому позов про стягнення з відповідача збитків є безпідставним.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сама лише Довідка участі у державному фінансовому аудиті діяльності Гнідинцівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» за період з 01.01.2017 року по 31.12.2022 року, яка складена Управлінням Північного офісу Держаудитслужби України в Чернігівській області 30.06.2023 року не є підставою для стягнення з відповідача визначених у ній сум та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами. Оскільки позивачем не доведено наявність складу цивільного (господарського) правопорушення, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 21995,61 грн правомірно визнані судом першої інстанції необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених у рішенні господарського суду Чернівецької області від 17.06.2024 року.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, п. 10 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 8, 86, 114, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» б/н від 05.07.2024 року (вх. № 01-05/1916/24 від 05.07.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 17.06.2024 року у справі №926/1035/24 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяВ.М. Гриців

СуддяІ.Б. Малех