ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2024 р. Справа №926/1162/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддяО.В. Зварич
суддіІ.Б. Малех
І. Ю. Панова,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Естейт»</a> б/н від 10.07.2024 року (вх. № 01-05/1968/24 від 11.07.2024 року)
на рішення господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року (суддя С.М.Гушилик; повний текст рішення складено 21.06.2024 року)
у справі № 926/1162/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Естейт»</a> (надалі ТзОВ «Місто Естейт»)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Молдован Олег Анатолійович (надалі ФОП Молдован О.А.)
про стягнення заборгованості в сумі 74244,19 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
26.04.2024 року ТзОВ «Місто Естейт» звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до ФОП Молдован О.А. про стягнення заборгованості в сумі 74244,19 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.01.2023 року між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна №9-1, відповідно до якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування об`єкт оренди приміщення виробничого корпусу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (в подальшому вулиця перейменована на Л.Каденюка), загальною площею 500,0 кв.м. Оскільки, відповідач умови договору не виконав в частині сплати орендної плати, у нього виникла заборгованість за період з 01.01.2023 року по 18.04.2024 року в сумі 74244,19 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
Короткий зміст оскарженого судового рішення першої інстанції
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року у справі №926/1162/24 у позові відмовлено.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що докази, на підтвердження правомірності вимог позивача про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення №9-1 від 01.01.2023 року в сумі 74244,19 грн, є недоведеними, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Зазначає, що єдиною підставою для відмови у задоволенні позову стало те, що з боку ФОП Молдован О.А. не підписано акт прийому-передачі об`єкту оренди від 01.01.2023 року. ТзОВ «Місто Естейт» не погоджується з таким висновком суду, стверджуючи про наявність підпису відповідача на вказаному акті, яким він виявив своє волевиявлення щодо прийняття в оренду об`єкта нерухомого майна. Просить рішення господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року у справі №926/1162/24 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач не надіслав письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційне провадження у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №926/1162/24 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: І.Б. Малех, І. Ю. Панова.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 року відкрито апеляційне провадження у справі № 926/1162/24 та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення учасників справи з порядком розгляду даної справи, суд встановив таке.
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 року про розгляд справи № 926/1162/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 22.07.2024 року доставлено до електронного кабінету позивача.
Згідно з повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0600945375733 відповідачу ФОП Молдован О.А. 24.07.2024 року надіслано ухвалу суду від 22.07.2024 року.
16.08.2024 року до суду повернулось рекомендоване поштове відправлення №0600945375733 з довідкою АТ «Укрпошта» із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».
Факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою апеляційний суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу від 22.07.2024 за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Крім того, ухвала Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступною.
Сторони у справі не позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про рух справи завдяки відкритому безоплатному цілодобовому доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатися наданими їм процесуальними правами та зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням по їхній справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення сторін у справі про порядок розгляду справи №926/1162/24.
На час винесення даної постанови від сторін у справі не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційною ТзОВ «Місто Естейт») на судове рішення у справі № 926/1162/24, яке є предметом оскарження.
При ухваленні даної постанови колегія суддів виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене з метою забезпечення процесуальних прав сторін у справі, суд вважає необхідним розглянути дану справу в межах розумного строку.
Обставини справи
Як видно із наявних у справі копій документів, 01.01.2023 року між ТзОВ «Місто Естейт» (орендодавець) та ФОП Молдован О.А. (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна №9-1 від 01.01.2023 року.
Відповідно до п.1.1 договору орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування об`єкт оренди, визначений у п.1.2. даного договору.
Об`єктом оренди є приміщення виробничого корпусу за адресою Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Чкалова 34 І, (вул. Л.Каденюка). Загальна площа об`єкту оренди 500,0 квадратних метрів, згідно даних орендодавця (п.1.2 договору).
Згідно з п.1.3 договору об`єкт оренди передається орендарю з метою особистого використання орендаря. Використання орендованого майна з іншою метою забороняється.
Як зазначено в п.1.4 договору відновна вартість об`єкту оренди на день підписання даного договору становить 1080000,00 грн (один мільйон вісімдесят тисяч гривень 0 коп.) без ПДВ.
Відповідно до п.1.5 договору об`єкт оренди належить орендодавцю на праві приватної власності.
Передання орендарю об`єкту оренди та повернення орендарем об`єкту оренди оформляється відповідним актом прийому-передачі об`єкту оренди (далі-акт), який підписується сторонами даного договору в двох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін. Акти є первинними документами, що підтверджують факт передачі/повернення об`єкту оренди однією стороною іншій стороні за договором (п.2.1 договору).
Відповідно до п.2.2 договору обов`язок щодо складання акту покладається на сторону, яка передає об`єкт оренди іншій стороні за договором. Така сторона зобов`язана звільнити об`єкт оренди та підготувати його до передавання.
Згідно з п.2.3 договору результати перевірки відповідності об`єкту оренди умовам договору та фактичному стану об`єкта оренди (з урахуванням його нормального фізичного зносу та здійснених орендарем поліпшень та погіршень) під час його передання/повернення вносяться сторонами до відповідного акту.
Як передбачено у п.2.4 договору акт повинен складатися на момент фактичного передання/повернення, та має бути наданий для підписання іншій стороні у цей же день. Друга сторона зобов`язана підписати акт відразу після надання його стороною, що складала акт, а один примірник акту повернути відповідній стороні. У разі наявності зауважень у сторони, яка приймає об`єкт оренди, остання зобов`язана надати зауваження відповідній стороні протягом десяти календарних днів з дня отримання акту для підписання. Зауваження можуть зазначалися безпосередньо в акті або в окремому документі (дефектний акт тощо).
Пунктом 2.5 договору передбачено, що орендодавець зобов`язаний передати об`єкти оренди орендарю протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 року включно, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (п.3.1 договору).
Відповідно до п.3.2 договору припинення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від виконання зобов`язань, які виникли до припинення цього договору оренди або після припинення договору оренди, але в зв`язку з ним.
Згідно з п.3.3 договору визначено строк оренди: -з моменту підписання акту, відповідно до якого об`єкт оренди передається орендарю, починається строкове платне користування об`єктом оренди орендарем; -з моменту підписання акту, відповідно до якого об`єкт оренди повертається орендарем, припиняється строкове платне користування об`єктом оренди орендарем.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що розмір орендної плати за користування об`єктом оренди за один календарний місяць визначається в гривні у еквіваленті, що становить 30,00 грн. (тридцять гривень 00 коп.) без ПДВ за 1 кв.м.
Договором в п.4.2 передбачено, що вартість комунальних послуг та послуг, пов`язаних з утриманням об`єкта оренди, не входить до орендної плати.
Відповідно до п.4.3 договору розрахунковий (звітний) період - місяць.
Орендар зобов`язаний щомісячно не пізніше двадцять п`ятого числа звітного місяця вносити орендну плату в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця не залежно від отримання орендарем рахунку на оплату (п. 4.4 договору).
Пунктом 4.5 договору унормовано, що грошові кошти, згідно даного договору, вважаються сплаченими однією стороною протилежній стороні з моменту їх надходження на банківський рахунок відповідної сторони.
Згідно з п.4.6 договору у разі користування об`єктом оренди протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Орендар має право внести орендну плату за будь-який строк в межах дії даного договору достроково за попередньою домовленістю з орендодавцем. Зайва сума сплаченої орендної плати підлягає заліку в рахунок подальших платежів (п. 4.7 договору).
Валютою цього договору оренди є виключно гривня України, і всі розрахунки між сторонами цього договору оренди будуть проводитися в гривнях України. Сплата орендної плати за цим договором здійснюється шляхом безготівкового банківського переказу відповідної суми на банківський рахунок орендодавця (п. 4.8 договору).
Відповідно до п.8.1 договору за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність згідно умов даного договору та чинного законодавства України. Сплата штрафних санкцій (пені, штрафу) не звільняє сторону від виконання своїх зобов`язань за цим договором.
Пунктом 8.8 договору визначено, що спірні питання не врегульовані шляхом переговорів, передаються на розгляд до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
В матеріалах справи № 926/1162/24 наявна копія документа, не засвідченого належним чином (а.с.5 на звороті): Додаток № 1 до договору оренди нерухомого майна №9-1 «Акт прийому-передачі об`єкту оренди» від 01.01.2023 року, за змістом якої орендодавець ТзОВ «Місто Естейт» передає орендарю ФОП Молдован О.А. приміщення виробничого корпусу, що розташоване за адресою: Чернівецька обл., м.Чернівці, вул. Чкалова 34 І загальною площею 500,0 квадратних метрів, на якому проставлено підпис і печатку лише ТОВ «Місто Естейт». Підпис ФОП Молдован О.А. на цьому документі відсутній.
Також у справі міститься копія підсумкової виписки банку за період з 01.03.2014 по 01.03.2024 року, відповідно до якої 01.03.2024 сплачено 15 000,0 грн. В графі «Призначення платежу» вказано: «Оплата від Олега Молдована, ОСОБА_1 ».
Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 74244,19 грн.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
За положеннями статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Судом встановлено, що 01.01.2023 року між ТзОВ «Місто Естейт» (орендодавець) та ФОП Молдован О.А. (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна №9-1.
Також встановлено наявність у справі копії документа, не засвідченого належним чином (а.с.5 на звороті) : Додаток № 1 до договору оренди нерухомого майна №9-1 «Акт прийому-передачі об`єкту оренди» від 01.01.2023 року, на якому проставлено підпис і печатку лише ТОВ «Місто Естейт». Підпис ФОП Молдован О.А. на цьому документі відсутній.
Згідно п. 2.1 договору передання орендарю об`єкту оренди та повернення орендарем об`єкту оренди оформляється відповідним актом прийому-передачі об`єкту оренди (далі-акт), який підписується сторонами даного договору в двох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін. Акти є первинними документами, що підтверджують факт передачі/повернення об`єкту оренди однією стороною іншій стороні за договором.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 127/14633/16-ц виловила наступну правову позицію:
«Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Тобто законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря.
Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди».
Щодо наявної у справі копії підсумкової виписки банку за період з 01.03.2014 по 01.03.2024 колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту вищевказаного документа не вбачається, що підставою сплати грошових коштів є договір оренди нерухомого майна №9-1 від 01.01.2023 року.
За відсутності у справі належних та допустимих доказів суд позбавлений можливості встановити, чи дійсно мало місце фактичне користування з боку орендаря спірним приміщенням.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищезазначені норми права та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту отримання відповідачем в оренду приміщення та як наслідок обчислення строку договору найму та нарахування орендних платежів.
За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених у рішенні господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 8, 86, 123, 124, 126, 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Естейт»</a> б/н від 10.07.2024 року (вх. № 01-05/1968/24 від 11.07.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року у справі №926/1162/24 без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
СуддяІ.Б. Малех
СуддяІ. Ю. Панова
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2024 |
Оприлюднено | 24.09.2024 |
Номер документу | 121780440 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Зварич Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні