Постанова

від 16.09.2024 по справі 902/215/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року Справа №902/215/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Юрчук М.І.

суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.05.2024 (суддя Тварковський А.А., повний текст рішення складено 10.06.2024)

за позовом ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт"

2) Приватного підприємства "Компанія Євротрейд"

про визнання договору недійсним

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт"

до ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC)

про визнання недійсним третейського застереження

за участю представників:

позивача (за первісним позовом) - не з`явився,

відповідача-1 (за первісним позовом) - Коваль Т.І.

відповідача-2 (за первісним позовом) - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.05.2024 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю. Стягнуто з TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC (ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС) на користь Приватного підприємства "Компанія Євротрейд" 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за первісним позовом.

Суд першої інстанції, враховуючи ст.92, 97, 98, 116, 239 ЦК України, а також правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, вказав, що підписання генеральним директором ТОВ "Поділля Агропродукт" оспорюваного договору без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників. Відтак, враховуючи відсутність порушення оспорюваним договором прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, господарський суд зазначив, що не надає оцінку дійсності спірного договору.

Щодо позовної вимоги за зустрічним позовом, суд дійшов висновку про відсутність порушень (недодержання) відповідних правил при вчиненні третейського застереження, оскільки договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №Ж/2023/04/ПА-ППКЄ від 04.10.2023, в п.6.3. якого міститься третейське застереження, виконувався обома сторонами такого договору, а до звернення ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС із первісним позовом у цій справі ТОВ "Поділля Агропродукт" не ставило під сумнів відсутність необхідного додатку договору (регламенту постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській ТПП).

Крім того, із врахуванням постанов Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 22.09.2022 у справі №125/2157/19, суд першої інстанції встановив неналежність відповідача, оскільки зустрічний позов пред`явлено не до сторони правочину, що містить спірне третейське застереження, а до засновника позивача.

З огляду на викладене, а також зважаючи на окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, що не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача, суд у задоволенні зустрічного позову відмовив.

Суд із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права, дійшов висновку про обґрунтованість витрат ПП "Компанія Євротрейд" на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, оскільки встановив, що заявлений розмір гонорару адвоката відповідає попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 за первісним позовом (ТОВ "Поділля Агропродукт") звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

Апелянт, зокрема, вказує, що викладене в договорі третейське застереження суперечить Конституції України, іншим законам України та обмежує права сторони на судовий захист, оскільки обов`язковою умовою дійсності третейської угоди згідно ст.12 Закону України "Про третейські суди" є ознайомлення сторін з регламентом третейського суду, що має бути підтверджено у письмовій формі. Однак, договір такого підтвердження не містить.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що постійно діючий Третейський суд при Івано-Франківській ТПП, не є незалежним і неупередженим, а тому залишення в чинності третейського застереження (п. 6.3. договору) знівелює право ТОВ "Поділля Агропродукт" на захист своїх прав та інтересів в незалежному від сторін суді загальної юрисдикції. Зміст умов договору є несправедливим, якщо всупереч принципу добросовісності, їх наслідком є дисбаланс прав та обов`язків не на користь однієї із сторін.

Також зауважує, що включення до договору третейського застереження, відповідно до якого розгляд спорів має відбуватися постійно діючим третейським судом при Івано-Франківській ТПП в порядку, що не відомий ТОВ "Поділля Агропродукт", є однією з форм зловживання правом, не відповідає принципу добросовісності та стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Учасники процесу своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.263 ГПК України не скористалися.

Згідно з ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання, що відбулося 16.09.2024 року, ТОВ "Поділля Агропродукт" та ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС не забезпечили явку повноважних представників, хоча належним чином повідомлялись про розгляд справи в суді апеляційної інстанції (а.с.141-143). Позивач за первісним позовом про причини неявки суд не повідомив. При цьому, представник відповідача-1 за первісним позовом подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Мотивуючи своє клопотання, вказує, що у призначений час не зможе прибути до суду з метою захисту прав та інтересів ТОВ "Поділля Агропродукт", у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні в Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області у справі №130/1998/24.

Розглядаючи подане клопотання, колегія суддів зазначає, що за змістом ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 08.07.2024 у справі №130/1998/24 (а.с.153), судове засідання призначено на 16.09.2024 о 09:00 год. При цьому, судове засідання у справі №902/215/24 призначено на 12:00 год.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне вказати, що апелянт у відповідності до ст.197 ГПК України не був позбавлений права звернутися з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення, в тому числі з використанням власних технічних засобів.

Крім того, норми чинного законодавства не обмежують представництво сторін конкретними особами, відтак, у відповідача-1 за первісним позовом була можливість забезпечити участь іншого представника, для захисту своїх прав, при розгляді даної справи.

Колегія суддів також звертає увагу, що надання переваги участі в іншому судовому засіданні об`єктивно не може вважатися поважною причиною для відкладення розгляду справи, при цьому заявник не вказує про необхідність вчинення процесуальних дій, що потребують обов`язкової участі представника.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 вказано, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

З огляду на вказане, зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, приймаючи до уваги, що правову позицію відповідача-1 за первісним позовом, викладено в апеляційній скарзі і про її зміну апелянт будь-яких заяв або клопотань не подавав, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та відповідно можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника апелянта за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" (замовник) та Приватним підприємством "Компанія Євротрейд" (виконавець) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №Ж/2023/04/ПА-ППКЄ (а.с.8-12), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом (відповідно з товарно-транспортною накладною) до відповідного пункту призначення у встановлений замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу) (надалі - послуги), а замовник зобов`язується надати вантаж для перевезення виконавцю та сплатити за організацію перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із п.2.1. договору, ціна договору дорівнює сумарній вартості наданих виконавцем та прийнятих замовником послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу протягом дії цього договору, що відображається в актах виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктом 6.3. договору визначено, що усі спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не виключно, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення підлягають остаточному розгляду в Постійно діючому третейському суді при Івано-Франківській Торгово-промисловій палаті, місцезнаходження якого є адреса: Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Теодора Цьоклера, 9а (далі - третейський суд) відповідно до регламенту зазначеного суду.

На підставі цієї третейської угоди підлягають розгляду також будь-які інші суперечки між сторонами, які не виникають з зазначеного у попередньому абзаці цього пункту договорі, але є наслідком визнання цього договору недійсним, або таким, що не був укладений.

У відповідності до актів виконаних робіт в межах виконання вказаного договору, які підписані сторонами договору, протягом 2023 року виконавцем надано замовнику послуг на загальну суму 1 428 909,65 грн.

Договір зі сторони ТОВ "Поділля Агропродукт" підписаний директором Кривоносом Сергієм Павловичем, який діє на підставі статуту (про що зазначено в преамбулі договору).

Пунктом 8.1. статуту ТОВ "Поділля Агропродукт" визначено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Вищим органом товариства є загальні збори учасників.

Відповідно до п.8.19. статуту, до компетенції загальних зборів учасників товариства відноситься вирішення питань, серед іншого, щодо надання попередньої згоди на укладання товариством правочинів (договорів, угод, контрактів тощо) на суму понад 1 млн. грн. (один мільйон гривень), а також значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість і які відповідно до закону потребують надання згоди на їх вчинення.

Згідно із п.8.35. статуту, у товаристві створюється одноосібний виконавчий орган - директор, який здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Відповідно до п.8.36. статуту до компетенції директора товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, в т.ч. укладання від імені товариства правочинів (договорів, угод, контрактів тощо) на суму, що не перевищує 1 млн. грн. (один мільйон гривень), а також правочинів (договорів) дарування та інших подібних правочинів на суму що не перевищує 1 тис. грн. (одна тисяча гривень), крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Директор підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень. Директор не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства (п. 8.37. статуту).

Позивач за первісним позовом як учасник ТОВ "Поділля Агропродукт", вважаючи, що договір підписаний від імені товариства особою, яка не була уповноважена на вчинення вказаних дій, із врахуванням п.8.19, 8.36 статуту та ціни спірного договору, що відповідно має наслідком порушення прав учасника на участь в управлінні гоподарським товариством, звернувся з даним позовом до суду.

Водночас, відповідач-1 за первісним позовом звернувся до TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC (ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС) із зустрічним позовом, оскільки вважає, що третейське застереження, яке міститься в п.6.3 договору, не відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди", оскільки регламент не розглядався як невід`ємна частина договору, а також в третейському застереженні не визначено саме предмет спору, для вирішення якого сторони можуть звернутися до третейського суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Положення ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.20 Господарський кодексу України (далі - ГК України) передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання такого правочину недійсними на момент їх вчинення.

При розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину суд повинен вирішувати питання про спростування презумпції правомірності правочину та має встановити не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Водночас, апеляційний суд враховує, що згідно зі ст.92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями ст.98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до ст.116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2 ст.207 ЦК України).

Із аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуваються самим товариством як стороною договору. При цьому, сукупність прав та обов`язків безпосередньо учасників цього товариства укладенням товариством договору ніяк не змінюється.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (ст.239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Підписання виконавчим органом (директором) товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди учасників цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені товариства, а не його учасника.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16.

Відтак, як вірно вказав суд першої інстанції, підписання генеральним директором ТОВ "Поділля Агропродукт" оспорюваного договору без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (рішення від 20.05.1998 у справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки"; рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України"; рішення від 21.12.2017 у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України").

Враховуючи викладене, а також зважаючи на встановлення факту відсутності порушення оспорюваним договором прав та інтересів позивача у даній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісного позову.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що позивач як учасник ТОВ "Поділля Агропродукт", який вважає свої корпоративні права порушеними, не позбавлений права у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових загальних зборів товариства з метою належного реагування на факт укладення спірного договору та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його акціонерів). Якщо збори товариства дійдуть висновку про порушення прав та законних інтересів товариства, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, на підставі п.12 ч.1 ст.20, ст.54 ГПК України.

Щодо позовної вимоги за зустрічним позовом, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК України).

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи (ч.1 ст.45 ГПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (п.2, 4 ч.3 ст.162 ГПК України).

Таким чином, визначення відповідача, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц, п.41).

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17).

Поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі №712/8916/17 (п.27), від 09.02.2021 року у справі №635/4741/17 (п.33.2), від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (п.8.10).

У відповідності до правових висновків, викладеним у п.57, 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19, вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.

Якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійсним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави або за клопотанням сторони спору здійснює заміну відповідача на належного або залучає співвідповідача.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC (ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС) не є стороною договору про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №Ж/2023/04/ПА-ППКЄ від 04.10.2023 року, оскільки вказаний договір укладено між ТОВ "Поділля Агропродукт" як замовником та ПП "Компанія Євротрейд" як виконавцем.

Відтак, правовідносини щодо визнання недійсним третейського застереження, передбаченого п.6.3. договору, безпосередньо стосуються прав та обов`язків осіб, які є сторонами цього правочину, зокрема, ТОВ "Поділля Агропродукт" та ПП "Компанія Євротрейд", а тому такий спір не може бути розглянутий щодо засновника позивача за зустрічним позовом, оскільки останній є неналежним відповідачем.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що незалучення належного відповідача виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову у зв`язку із неналежним суб`єктним складом.

Пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність Верховного Суду надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються передусім з`ясування обставин обґрунтованості/необґрунтованості позову про визнання правочину недійсним, оскільки дослідженню вказаних обставин має передувати встановлення належного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин (схожий за змістом висновок сформульовано в п.8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.2022 у справі №754/16978/21).

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає процесуальних підстав надавати правову оцінку доводам скаржника щодо не ознайомлення сторін договору з регламентом третейського суду, а також невідповідності третейського застереження Конституції України, Закону України "Про третейські суди", іншим законам України, принципу добросовісності та стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору, оскільки їх врахування має істотне значення виключно в аспекті встановлення факту відповідності/невідповідності оспорюваного пункту договору чинному законодавству, а викладені вище мотиви відмови в задоволенні зустрічного позову (з підстав неналежного складу відповідачів у справі) виключають необхідність їх передчасного дослідження на предмет відповідності чинному законодавству.

Крім того, оцінюючи докази, надані в підтвердження витрат ПП "Компанія Євротрейд" на професійну правову допомогу (а.с.42-44), зокрема, договір про надання правової допомоги від 25.03.2024, детальний опис робіт від 27.03.2024, із врахуванням ст.126, 129 ГПК України, ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", керуючись критеріями пропорційності та розумності, принципом верховенства права, а також приймаючи до уваги відсутність клопотання TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC (ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС) про зменшення розміру відповідних витрат відповідача-2 за первісним позовом, апеляційний суд вважає вірним висновок господарського суду про обґрунтованість витрат ПП "Компанія Євротрейд" на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн та стягнення їх з позивача за первісним позовом.

У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Вінницької області від 30.05.2024 без змін, з огляду на що апеляційна скарга ТОВ "Поділля Агропродукт" задоволенню не підлягає.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Вінницької області від 30.05.2024 у справі №902/215/24 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "20" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Гудак А.В.