Постанова

від 23.09.2024 по справі 924/486/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року Справа № 924/486/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Грязнов В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.24, повний текст судового рішення складено 18.06.24 у справі №924/486/24 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", смт. Меджибіж Хмельницького району Хмельницької області

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області

про стягнення 2160,00 грн основного боргу зі сплати орендної плати, 2228,83 грн пені, 194,69 грн 3 % річних, 860,41 грн інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/486/24 позов Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 2160,00 грн основного боргу зі сплати орендної плати, 2228,83 грн пені, 194,69 грн 3 % річних, 860,41 грн інфляційних втрат, задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3 ідентифікаційний код 24584661) особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20 ідентифікаційний код 21313677) на користь Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Меджибіж, вул. Незалежності, 58, ідентифікаційний код 00476808) 1740,00 грн (одну тисячу сімсот сорок гривень 00 коп.) основного боргу, 94,95 грн (дев`яносто чотири гривні 95 коп.) 3% річних, 324,17 грн (триста двадцять чотири гривні 17 коп.) інфляційних втрат, 1200,90 грн (одну тисячу двісті гривень 90 коп.) витрат по оплаті судового збору. Видано наказ. У задоволенні 420,00 грн основного боргу, 2228,83 грн пені, 99,74 грн 3% річних, 536,24 грн інфляційних втрат відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 18.06.2024 по справі №924/486/24 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/486/24 та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/486/24 повністю та ухвалити нове рішення яким відмовити Приватному акціонерному товариству "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" у задоволенні позовних вимог. Прийняти та дослідити нові докази у справі №924/486/24, а саме: копію акту огляду майна від 29.12.2011 року та копію акту приймання передачі майна №2 від 01.09.2011 року, як такі, що строк на надання яких пропущений з поважних причин.

У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, місцевий господарський суд досліджував відомості стану майна, його технічних умов, балансової вартості, одночасно відповідач звертає увагу на те, що технічний стан майна не є предметом спору під час розгляду даної справи. На переконання відповідача, мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення містить дуже чіткі відомості про встановлення судом першої інстанції технічного стану майна. У той же час, зазначені встановлені обставини є предметом розгляду справи №924/251/24, а відтак, у разі, якщо оскаржуване рішення Господарського суду Хмельницької області суду від 18.06.2024 у справі №924/486/24 набере законної сили в чинній редакції, відповідач може бути позбавлений можливості щодо захисту своїх інтересів в межах розгляду справи №924/251/24 зважаючи на преюдиційність судового рішення.

Також відповідач звертає увагу, що аналізуючи зміст договору оренди, можна зробити висновок про те, що обов`язок орендаря, за Договором від 01.09.2011 №7094/3013-8-11-20297 тобто відповідача, здійснювати перерахунок орендної плати наступає лише після виставленого орендодавцем, тобто позивачем рахунку. Таким чином відповідач вказує, що оплаті передує отримання від позивача рахунку на оплату, у відзиві на позовну заяву повідомлено місцевий господарський суд, що матеріали справи не містять будь-яких доказів факту отримання таких рахунків на оплату орендної плати та просив суд врахувати це.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.24 витребувано матеріали справи №924/486/24 із Господарського суду Хмельницької області. 11.07.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду із Господарського суду Хмельницької області надійшли матеріали справи №924/486/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Хмельницької області по справі № 924/486/24.

Роз`яснено сторонам по справі, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Запропоновано позивачу у строк до 09.08.2024 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Копію ухвали доставлено учасникам справи до електронних кабінетів системи "Електронний суд" ЄСІТС (том 2, а.с. 89-90).

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву.

Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

01.09.2011р. між Відкритим акціонерним товариством "Хмельницьке сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (орендодавець) та Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 7094/3013-8-11-20297, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування наступне майно: склад комбікормів (Літер А-1, Будівля складу комбікормів, 1988р. побудови, загальною площею 692,8 кв.м, с. Білотин, вул. Миру № 41); недобудовану будівлю будинку рибалок (Літер А-1, Будинок рибалки, 1988р. побудови, загальною площею 101,7 кв.м, с. Білотин, вул. Миру № 42); бетонні доріжки та під`їзди до будівель; вагончик 2 шт.; човен металевий 4 шт., які належать ВАТ "Хмельницькрибгосп".

Відповідно до п. 2.1. Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) і складає 60,00 грн в місяць.

Згідно п. 2.2. Договору орендна плата перераховується орендарем орендодавцю у безготівковому порядку на рахунок орендодавця до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, відповідно до виставлених рахунків.

У відповідності до п. 5.1. Договору у випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених змістом цього договору (п. 5.1.1. договору).

Як передбачено п. 7.1. Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дня підписання акту прийому-передачі майна, та діє протягом року. В разі якщо кожна зі сторін до закінчення строку дії договору не повідомить іншу про бажання розірвати договір, він вважається продовженим на наступний рік.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до п. 7.5. Договору якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору.

Згідно п. 7.6. договору цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України.

У відповідності до п. 8.5. Договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені печатками.

Отже, Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня підписання акту прийому-передачі майна, та діє протягом року.

01.09.2011р. сторонами складено акт приймання-передачі майна, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду протягом строку дії договору оренди наступне майно: склад комбікормів (Літер А-1, Будівля складу комбікормів, 1988р. побудови, загальною площею 692,8 кв.м, с. Білотин, вул. Миру № 41); недобудовану будівлю будинку рибалок (Літер А-1, Будинок рибалки, 1988р. побудови, загальною площею 101,7 кв.м, с. Білотин, вул. Миру № 42); бетонні доріжки та під`їзди до будівель; вагончик 2 шт.; човен металевий 4 шт., які належать ВАТ "Хмельницькрибгосп". Передача вищевказаного майна проведена згідно договору оренди № 7094 від 01.09.2011р.

23.12.2011р. Відокремленим підрозділом "Хмельницька атомна електрична станція" видано наказ № 2187 "Про прийняття в оренду необоротних активів", відповідно до якого начальнику ГТЦ Турицькому В.І. наказано оформити акти приймання-передачі майна від ВАТ "Хмельницьке сільськогосподарсько-рибоводне господарство", а саме: будинок рибацький 1 шт., склад комбікормів 1 шт., вагончик 2 шт., човен металевий 4 шт.

Згідно акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів в оренду) від 30.12.2011р. № 28/20, за яким директором ВАТ "Хмельницькрибгосп" (на сьогодні ПрАТ "Хмельницькрибгосп") Пащенко О.О. було передано в оренду ВП ХАЕС (на сьогодні філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС") будинок рибальський цегляний площею 101,7 кв.м. зазначено, що він використовується як адміністративно-побутове приміщення. Також в даному акті зазначено: призначення будівлі: виробнича діяльність; об`єкт відповідає технічним умовам; доробка не потребує; підсумки іспитів об`єкта: придатний до експлуатації; висновок комісії: придатний до експлуатації.

Згідно акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів в оренду) від 30.12.2011р. № 28/23, за яким директором ВАТ "Хмельницькрибгосп" (на сьогодні ПрАТ "Хмельницькрибгосп") Пащенко О.О. було передано в оренду ВП ХАЕС (на сьогодні філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС") склад цегляний для зберігання комбікормів для кормління риби загальною площею 692,8 кв.м., призначений для виробничої діяльності. Також в даному акті зазначено: об`єкт відповідає технічним умовам; доробка не потрібна; підсумки іспитів об`єкта: придатний до експлуатації; висновок комісії: придатний до експлуатації.

Відповідно до акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів в оренду) від 30.12.2011р. № 28/22, за яким директором ВАТ "Хмельницькрибгосп" (на сьогодні ПрАТ "Хмельницькрибгосп") Пащенко О.О. було передано в оренду ВП ХАЕС (на сьогодні філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС") вагончики пересувні в кількості 2 шт. призначені для переодягання бригад та зберігання господарського інвентарю. Також в даному акті зазначено: об`єкт відповідає технічним умовам; доробка не потрібна; підсумки іспитів об`єкта: придатний до експлуатації; висновок комісії: ввести в експлуатацію.

Згідно актів прийому-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів в оренду) від 30.12.2011р. № 28/21, № 28/24-1, за яким директором ВАТ "Хмельницькрибгосп" (на сьогодні ПрАТ "Хмельницькрибгосп") Пащенко О.О. було передано в оренду ВП ХАЕС (на сьогодні філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС") чотири металеві човни, призначені для промислового вилову риби та вага кожного човна складає по 2 т. Також в даних актах зазначено: об`єкт відповідає технічним умовам; доробка не потрібна; підсумки іспитів об`єкта: придатний до експлуатації; висновок комісії: придатний до експлуатації.

У відповідності до листа від 31.12.2021р. Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" звернулося до директора ПрАТ "Хмельницькрибгосп" та повідомило, що з метою впорядкування майнових питань, враховуючи відсутність необхідності продовження договору оренди нерухомого майна від 01.09.2011р., наполягає припинити його дію шляхом підписання додаткової угоди № 1 та акту приймання-передачі майна.

На вищевказаний лист Приватне акціонерне товариство "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" надало відповідь (лист № 35/22 від 01.02.2022р.), що умови додаткової угоди № 1 до договору оренди нерухомого майна від 01.09.2011р. та акту приймання-передачі майна, що були надіслані разом із зазначеним листом, не можуть бути задоволені орендодавцем на запропонованих умовах.

Згідно листа від 24.02.2022р. акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" звернулося до директора Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" та повідомило про необхідність повернення для ВП ХАЕС підписаної з їхньої сторони додаткової угоди № 1 про розірвання договору. Запропоновано в строк до 15.03.2022р. направити уповноваженого представника товариства для підписання акта приймання-передачі майна із оренди. Звернуто увагу, що у зв`язку з повідомленням листом від 31.12.2021р. про відмову від договору, договір припиняє дію через три місяці після цього повідомлення, як це передбачено ч. 2 ст. 763 ЦК України.

Згідно листа від 29.06.2023р. акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" звернулося до директора Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", де у відповідності до п. 7.1. договору повідомило товариство про своє бажання розірвати договір, припинити передбачені ним орендні відносини та повернути для товариства вказане у договорі майно, а також повідомило про свою незгоду на продовження строку договору і оренди майна після 31.08.2023р. Запропоновано у строк не пізніше 31.08.2023р. прийняти від ВП ХАЕС вказане у договорі майно з оренди, про що підписати відповідний акт приймання-передачі майна з оренди (додаток). До вказаного листа ВП ХАЕС долучено підписаний зі свого боку акт приймання-передачі майна. Надіслання вищевказаного листа (із додатком) підтверджується поштовою накладною від 29.06.2023р., рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (отримано позивачем 04.07.2023р.), описом вкладення у цінний лист від 30.06.2023 (том 1, а.с. 80).

Відповіді від позивача на зазначений лист не надійшло.

Згідно з описами вкладення до цінних листів від 02.06.2021р., від 16.08.2021р., від 15.09.2021р., від 26.10.2021р., від 24.11.2021р., від 13.12.2021р., від 14.01.2022р., від 21.01.2023р., від 08.04.2024р., фіскальних чеків від 15.09.2021р., від 26.10.2021р., від 24.11.2021р., від 13.12.2021р., від 14.01.2022р., поштових накладних від 02.06.2021р., від 16.08.2021р., від 21.01.2023р., від 08.04.2024р., експрес-накладної № 59000712347994 від 27.07.2021р. протягом 2021-2024 років орендодавцем орендарю були виставлені і надіслані наступні рахунки та акти надання послуг за оренду нерухомого майна: рахунок на оплату № 42 від 30 квітня 2021р., акт надання послуг № 43 від 30.04.2021р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 43 від 31 травня 2021р., акт надання послуг № 44 від 31.05.2021р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 44 від 30 червня 2021р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 68 від 31 липня 2021р., акт надання послуг № 70 від 31.07.2021р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 73 від 31 серпня 2021р., акт надання послуг № 73 від 31.08.2021р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 107 від 30 вересня 2021р., акт надання послуг № 104 від 30.09.2021р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 127 від 31 жовтня 2021р., акт надання послуг № 118 від 31.10.2021р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 158 від 30 листопада 2021р., акт надання послуг № 154 від 30.11.2021р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 167 від 31 грудня 2021р., акт надання послуг № 167 від 31.12.2021р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 24 від 31 січня 2022р., акт надання послуг № 13 від 31.01.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 25 від 28 лютого 2022р., акт надання послуг № 27 від 28.02.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 26 від 31 березня 2022р., акт надання послуг № 34 від 31.03.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 27 від 30 квітня 2022р., акт надання послуг № 54 від 30.04.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 41 від 31 травня 2022р., акт надання послуг № 67 від 31.05.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 42 від 30 червня 2022р., акт надання послуг № 88 від 30.06.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 69 від 31 липня 2022р., акт надання послуг № 110 від 31.07.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 70 від 31 серпня 2022р., акт надання послуг № 132 від 31.08.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 104 від 30 вересня 2022р., акт надання послуг № 184 від 30.09.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 137 від 31 жовтня 2022р., акт надання послуг № 234 від 31.10.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 155 від 30 листопада 2022р., акт надання послуг № 268 від 30.11.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 158 від 31 грудня 2022р., акт надання послуг № 312 від 31.12.2022р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 8 від 31.01.2023р., акт надання послуг № 29 від 31.01.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 39 від 28.02.2023р., акт надання послуг № 56 від 28.02.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 40 від 31.03.2023р., акт надання послуг № 78 від 31.03.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 41 від 30.04.2023р., акт надання послуг 108 від 30.04.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 42 від 31.05.2023р., акт надання послуг № 115 від 31.05.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 43 від 30.06.2023р., акт надання послуг № 118 від 30.06.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 55 від 31.07.2023р., акт надання послуг № 135 від 31.07.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 64 від 31.08.2023р., акт надання послуг № 154 від 31.08.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 113 від 30.09.2023р., акт надання послуг № 172 від 30.09.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 112 від 31.10.2023р., акт надання послуг № 199 від 31.10.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 100 від 30.11.2023р., акт надання послуг № 242 від 30.11.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 109 від 31.12.2023р. акт надання послуг № 263 від 31.12.2023р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 7 від 31.01.2024р., акт надання послуг № 17 від 31.01.2024р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 20 від 29.02.2024р., акт надання послуг № 38 від 29.02.2024р. на суму 60,00 грн; рахунок на оплату № 31 від 31.03.2024р., акт надання послуг № 55 від 31.03.2024р. на суму 60,00 грн.

Приватне акціонерне товариство "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звернулося до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із претензією № 01 від 08.04.2024р., у якій просило не пізніше 20.04.2024р. сплатити 2160,00 грн основного боргу з орендної плати за період з квітня 2021 року по березень 2024 року включно, 195,42 грн 3% річних, 899,64 грн інфляційних втрат, 2200,02 грн пені. Надіслання претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 08.04.2024р., поштовою накладною від 08.04.2024р.

Позивач також повідомив суд, що відповідно до наказу приватного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" № 23 від 17.04.2024р. "Про обстеження майна" у зв`язку з розглядом Господарським судом Хмельницької області справи № 924/251/24, а також з метою встановлення технічного стану майна, чи придатне майно до експлуатації за призначенням та чи потребує майно відновлювального ремонту, наказано створити комісію зі складу працівників ПрАТ "Хмельницькрибгосп" з обстеження майна товариства згідно договору оренди нерухомого майна № 7094/3013-8-11-20297 від 01.09.2011р.

У відповідності до акта обстеження від 26.04.2024р. комісія ПрАТ "Хмельницькрибгосп" зробила висновок: 1) будівля рибалки загальною площею 101,7 кв.м не придатна до експлуатації та потребує відновлювального ремонту, а саме: повного відновлення даху, встановлення вікон та дверей, відновлювального ремонту стін будівлі всередині та ззовні; 2) склад комбікормів загальною площею 692,8 кв.м потребує встановлення вікон (7 шт.) та заміни частково шиферу, який має пошкодження (наскрізні тріщини та отвори); 3) чотири човни вагою по 2 т кожний не було надано для обстеження, відповідно комісії не вдалося встановити технічний стан човнів; 4) обстеження вагончика (синього кольору) не було надано для обстеження в середині, відповідно комісії не вдалося встановити технічний стан майна з середини; 5) обстеження вагончика (зеленого кольору) не було надано для обстеження, відповідно комісії не вдалося встановити технічний стан майна.

Згідно дефектного акта від 07.05.2024р. комісія ПрАТ "Хмельницькрибгосп" зробила висновок на підставі обстеження про необхідність ремонту та виконання робіт, а саме сума робіт 243200,00 грн, ціна матеріалів 254000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: односторонньо підписаного державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" акта приймання-передачі майна від 01.06.2023р. за договором № 7094/3013-8-11-20297 від 01.09.2011р.; фото будівлі рибалки загальною площею 101,7 кв.м; фото складу комбікормів загальною площею 692,8 кв.м; фото човнів.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/16/24 позов задоволено частково.

Відповідач не погоджується із вказаним судовим рішенням та зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення містяться встановлені судом першої інстанції відомості щодо стану майна. Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за Договором №7094/3013-8-11-20297 від 01.09.2011р, а не оцінка майнового стану переданого позивачем для відповідача майна. Встановлені обставини в даному рішенні, на переконання відповідача, містять фактичний опис стану майна, а отже, суд першої інстанції відійшов від предмету спору у справі №924/486/24. У разі, якщо оскаржуване рішення Господарського суду Хмельницької області суду від 18.06.2024 по справі №924/486/24 набере законної сили в чинній редакції, відповідач може бути позбавлений можливості захисту своїх інтересів в межах розгляду справи №924/251/24, зважаючи на преюдиційність судового рішення.

Щодо встановлення судом першої інстанції фактів, які можуть мати преюдиційне значення у справі, суд апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ГПК України, рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Зокрема ч. 4 цієї статті визначено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються: перелік обставин, які є предметом доказування у справі; перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові від 18.06.2021 Об`єднана палата КГС ВС по справі №910/16898/19 виснувала, що преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Аналізуючи положення ч. 7 ст. 75 ГПК України, ВПВС в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18, пункт 32) дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що Господарським судом Хмельницької області були перелічені докази, які надані сторонами по справі. Водночас в мотивувальній частині судового рішення місцевим господарським судом встановлено та надано оцінку доказам, які мають значення у справі та безпосередньо спростовують/підтверджують обставини, на які посилаються сторони під час розгляду даної справи саме в межах об`єкту дослідження, який сформований предметом і матеріально-правовими підставами позову.

Зокрема місцевим господарським судом встановлювались обставини передачі майна в оренду згідно актів прийому-передачі, проведення розрахунків по договору, припинення договірних відносин між сторонами, наявність заборгованості по договору.

У той же час відповідно до п. 7.1 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня підписання акту прийому-передачі майна, та діє протягом року. В разі якщо кожна зі сторін до закінчення строку дії договору не повідомить іншу про бажання розірвати Договір, він вважається продовженим на наступний рік.

А отже зазначені докази підлягають дослідженню з огляду на те, що дані обставини підтверджують факт укладання Договору між сторонами.

Також місцевим господарським судом в мотивувальній частині рішення проаналізовано листи, згідно яких здійснювалася комунікація сторонами щодо розірвання Договору.

У той же час, преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2018 у справі №917/135/17.

Відтак доводи відповідача щодо можливого настання негативних наслідків у зв`язку з настанням преюдиціально встановлених фактів у справі 924/486/24 не знаходять свого підтвердження. Місцевим господарським судом встановлювались обставини та надавалась правова оцінка договірним відносинам між сторонами та факт виконання договірних обов`язків між ними. Водночас у справі №924/251/24 призначено будівельно-технічну експертизу, яка якраз і повинна встановити обставини щодо стану майна. Відтак і нові докази, які подаються відповідачем до суду апеляційної інстанції не приймаються до уваги з огляду на те, що вони подаються задля підтвердження стану майна і не стосуються як предмету спору, так і об`єкту дослідження у даній справі.

Щодо не згоди відповідача в частині задоволених позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Відповідач вказує, що матеріали справи не містять будь-яких доказів факту отримання рахунків на оплату орендної плати та просив суд врахувати це. Однак місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь позивача 1 740,00 грн основного боргу, 94,95 грн 3% річних, 324,17 грн інфляційних втрат, 1 200,90 грн судового збору всупереч відсутності в матеріалах справи підтвердження отримання відповідачем рахунків на оплату орендної плати за Договором від 01.09.2011 №7094/3013-8-11-20297.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, про що було звернуто увагу і місцевим господарським судом.

Водночас як встановлено і місцевим, і апеляційним господарськими судами, позивачем направлялися зазначені рахунки, про що свідчать докази, які наявні в матеріалах справи.

Щодо стягнення основної заборгованості, суд апеляційної інстанції констатує наступне.

У пункті 7.1. договору сторони погодили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дня підписання акту прийому-передачі майна та діє протягом року. В разі якщо кожна зі сторін до закінчення строку дії договору не повідомить іншу про бажання розірвати договір, він вважається продовженим на наступний рік.

Як встановлено і місцевим, так і апеляційним господарськими судами правом не продовжувати дію договору на підставі п. 7.1 відповідач скористався в листі до позивача від 29.06.2023р., відповідно до якого відповідач повідомив позивача про своє бажання розірвати договір, припинити передбачені ним орендні відносини та повернути для позивача вказане у договорі майно. Крім того, у вказаному листі відповідач повідомив про свою незгоду на продовження строку договору і оренди майна після 31.08.2023р.

Відтак відповідачем реалізоване право не продовжувати договірні відносини з позивачем після 31.08.2023 (момент закінчення строку дії договору, де з 01.09.2023 відбувається пролонгація договірних відносин) в силу дії п. 7.1 договору. Із урахуванням зазначеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо безпідставності нарахування орендної плати за період з 01.09.2023 по 15.05.2024 включно.

Щодо відмови місцевим господарським судом позивачу у задоволенні нарахування пені в розмірі 2228,83 грн суд апеляційної інстанції враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 10.12.2019р. у справі № 904/4156/18 де виснувано, що ураховуючи фактичні обставини справи і відносини сторін, відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі, що свідчить про безпідставність вимог позивача в частині стягнення пені з відповідача.

Як встановлено, п. 5.1. договору, у випадку його порушення, сторона несе відповідальність, передбачену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Договором не передбачено конкретно визначеного розміру пені у випадку його порушення, а відтак апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині відмови позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас колегією суддів апеляційної інстанції враховується, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення.

Також Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі № 905/21/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок розрахунків, здійснених місцевим господарським суду в частині нарахування 3% річних за період з 21.05.2021 по 15.05.2024 та стягнення суми втрат від інфляції із урахуванням сталої судової практики, суд апеляційної інстанції констатує про їх правильність підрахунку судом першої інстанції.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу дії ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/486/24 покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 227, 229, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.24 у справі №924/486/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

3. Справу №924/486/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Грязнов В.В.