Постанова

від 18.09.2024 по справі 912/2085/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024 року м.Дніпро Справа № 912/2085/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Патана А.А. - адвокат, ордер серії ВВ №1039272 від 19.04.2024р.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Богданівка" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2023р. (суддя Кабакова В.Г., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 08.12.2023р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Богданівка", с. Богданівка, Суботцівська ТГ, Кропивницький район, Кіровоградська область,

про стягнення 357 542,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Богданівка" 357 542,19 грн, з яких: 265 405,53 грн основного боргу, 15700,44 грн пені, 15 277,90 грн відсотків річних, 61 158,32 грн штрафу, з покладенням судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач послався на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором поставки № АП-19-0222 від 08.03.2023 у частині оплати поставленого за цим договором товару.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2023р. у справі № 912/2085/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Богданівка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" 265405,53 грн боргу, 15700,44 грн пені, 15277,90 грн відсотків річних, 30 579,16 грн штрафу, а також 5363,14 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК-Богданівка", в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2023р. по справі № 912/2085/23, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Хімагромаркетинг" у стягненні 15700,44грн. пені, 15277,90грн. відсотків річних, 30579,16 грн. штрафу з ТОВ "АПК-Богданівка".

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник послався на те, що висновки зроблені судом при неповному дослідженні доказів, які наявні у матеріалах справи, та із неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема суд першої інстанції не мав права застосовувати положення ст.ст. 610 та 611 Цивільного кодексу України.

Апелянт посилається на те, що Законом від 15.03.2022 р. № 2120-ІХ внесено зміни до Цивільного кодексу України, а також Законів України "Про банки та банківську діяльність", "Про споживче кредитування" та "Про іпотеку", згідно з якими під час воєнного стану та протягом 30 днів після його закінчення (скасування) кредитор суттєво обмежується в правах. Зокрема, він не вправі: збільшувати відсоткову ставку (виняток - коли змінна відсоткова ставка закріплена договором); нараховувати штрафи, пені, 3 % річних, інфляційні втрати або накладати інші види відповідальності в разі прострочення внесення платежів; вимагати погашення боргу в повному обсязі або ще гірше - достроково (коли в договорі передбачені певні конкретні строки погашення).

За твердженням скаржника, у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти (Постанова Верховного Суду України від 01.03.2017 № 761/1617/15-ц, а також Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 листопада 2019 року по справі № 910/9096/18).

Також, на думку скаржника, судом не було проаналізовано всі господарсько-правові відносини, які між сторонами склалися, в тому числі, всі первинні документи за всіма договорами та їх податкову звітність у розрізі здійснених господарських операцій в 2022-му та 23-му роках і у результаті безсистемного аналізу правовідносин, що склалися між сторонами допустив неправильне застосування норм матеріального права та прийняв незаконне рішення.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач у відзиві не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає їх такими, що суперечать дійсності та нормам чинного законодавства.

За твердженням Позивача, доводи скарги про недоведення вимог Позивача не підтверджені жодним доказом, як і не підтверджено доказами настання для нього форс-мажорних обставин. При цьому факт невиконання зобов`язання з боку Скаржника не заперечується останнім.

За твердженням Позивача посилання Скаржника на ч. 4 ст. 612 ЦК України, є помилковими, як і посилання на норми Законів України "Про банки та банківську діяльність", "Про іпотеку" та "Про споживче кредитування", які взагалі не стосується правовідносин , що склалися у даній справі, оскільки договори мають різну правову природу.

За доводами Позивача, Скаржник усвідомлював можливі наслідки, які можуть настати попри покладені на нього Договором зобов`язання, адже Договір було укладено 08.03.2023 року, вже через рік після повномасштабного вторгнення. Тобто Відповідач свідомо уклав договір поставки та погодився на відповідальність, яка може настати у рази порушення зобов`язання.

Крім того, згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, між тим, у даному випадку підстав для застосування цієї норми немає, оскільки штрафні санкції не перевищують розмір збитків. Задоволена судом першої інстанції сума у 4 рази менше ніж розмір збитків, завданих Скаржником невиконанням покладених на нього зобов`язань по оплаті поставленого товару.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи №912/2085/23.

24.01.2024р. матеріали справи № 912/2085/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Богданівка" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2023р. у справі № 912/2085/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 4026 грн..

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 08.05.2024р.

Ухвалою суду від 08.05.2024 розгляд справи відкладено на 18.09.2024.

18.09.2024 представник Позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи Відповідач повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка Відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 18.09.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

08.03.2023р. між ТОВ "Хімагромаркетинг" (Постачальником) та ТОВ "АПК-Богданівка" (Покупцем) укладено договір поставки №АП-19-0222, за умовами п.1.1 якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з узгодженими специфікаціями, поставити засоби захисту рослин, мікродобрива, біологічні препарати та/або посівний матеріал, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товари і оплатити їх вартість за цінами визначеними в специфікаціях.

За п.1.2 Договору найменування товару, його асортимент, кількість, умови, строки поставки та ціна визначаються Специфікаціями (Додаток № 1 до цього Договору), які є невід`ємними частинами даного Договору.

Ціна товару на дату складання кожної специфікації вказується в українських гривнях і визначається виходячи з її еквівалента в Євро/доларах США, який вказується сторонами в специфікації (ях), відповідно до п. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України (п. 3.2.).

Згідно з п. 8.5. Договору Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 3 даного Договору) й оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Відповідно до п. 8.6. Договору у випадку прострочення виконання зобов`язань, передбачених розділом 3 та відповідними Специфікаціями до Договору, більше ніж 10 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним Договором штраф у розмірі 15% від ціни відповідної Специфікації, по якій відбулось порушення строків сплати.

У п. 8.7 Договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев`яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених у відповідній Специфікації, вважається, що Постачальником пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

За умовами розділу 10 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з дати складання. Строк цього Договору закінчується 31.12.2023, а у частині розрахунків до моменту повного їх проведення між Сторонами.

Договір підписано сторонами і скріплено печатками.

08.03.2023р. Сторонами складено та підписано Специфікацію № АП-19-0222Сп1 (а.с. 18-19) на загальну суму 407 722,18 грн., за умовами якої оплата товару здійснюється з урахуванням п. 3.2.-3.4. Договору в наступному порядку: не пізніше 20 березня 2023 30% оплати - 122 316,65 грн., не пізніше 31 серпня 2023 70% оплати - 285 405,53 грн.

Матеріали справи свідчать також про те, що на виконання умов Договору та Специфікації ТОВ "Хімагромаркетинг" поставило Відповідачу товар за видатковою накладною №АП-19-01126 від 22.03.2023 на загальну суму 407722,18 грн..

ТОВ "АПК-Богданівка" частково оплатило товар на загальну суму 142 316,65 грн.: за платіжними інструкціями № 430 від 13.03.2023 на суму 10 000,00 грн, №441 від 15.03.2023 на суму 50 000,00 грн, №451 від 21.03.2023 на суму 62 316,65 грн та №752 від 08.09.2023 на суму 20 000,00 грн.

12.10.2023, з метою досудового врегулювання спору, Позивач надіслав Відповідачу вимогу від 11.10.2023р. про оплату 265 405,53 грн. до 18.10.2023р. (а.с. 21-23), яка залишена Відповідачем без відповіді та без виконання.

З огляду на прострочення Відповідачем оплати, Позивачем нараховані 15700,44 грн. пені, 15 277,90 грн. відсотків річних, 61 158,32 грн. штрафу .

Неоплата Відповідачем вказаних сум боргу, пені, річних та штрафу стали підставою для звернення Позивача до суду з позовом у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У цій справі, ТОВ"АПК-Богданівка" не оскаржує рішення місцевого господарського суду у частині стягнення з нього основного боргу за поставлений товар у сумі 265405,53 грн.. Предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення у частині стягнення з Відповідача 15700,44 грн пені, 15277,90 грн відсотків річних та 30 579,16 грн штрафу, тому, відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

В обґрунтування оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд послався на підтвердження матеріалами справи обставин щодо наявності у Відповідача боргу у розмірі 265405,53 грн. та, у зв`язку з цим, підстав для нарахування Позивачем пені, річних та штрафу у зв`язку з порушенням Відповідачем зобов`язань за договором поставки у частині своєчасної оплати вартості товару. Одночасно суд вважав можливим зменшити розмір штрафу, що належить до стягнення з Відповідача на 50%.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. договір є двостороннім, якщо правами та обов`язковими наділені обидві сторони договору (ст.626 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 625 Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо досліджуваної справи, то з урахування положень наведених норм та вищезазначених обставин справи, а саме підтверджений факт неналежного виконання Відповідачем зобов`язання за Договором поставки №АП-19-0222 від 08.03.2023 у частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, що також не спростовується ТОВ"АПК-Богданівка" в апеляційній скарзі, місцевий господарський суд правильно встановив, що у Позивача виникло право для нарахування, разом з сумою основного боргу, 15700,44 грн пені, 15 277,90 грн відсотків річних та 61 158,32 грн штрафу, враховуючи, що розрахунок цих сум не суперечить вимогам чинного законодавства України у частині їх нарахування і є арифметично правильним.

Одночасно, суд першої інстанції, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання за Договором Відповідачем, відсутність доказів понесення Позивачем збитків у результаті порушення Відповідачем зобов`язання та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, дійшов висновків про зменшення розміру штрафу на 50% до 30 579,16 грн. При цьому заперечення Сторін щодо зменшення судом розміру штрафу відсутні.

Твердження скаржника про те, що у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені у гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, інфляційні втрати не підлягають стягненню є безпідставними, оскільки у даній справі вимоги щодо стягнення з Відповідача втрат від інфляції не заявлялися Позивачем та, відповідно, не розглядалися судом.

У цьому зв`язку відхиляються колегією суддів й посилання Апелянта на практику Верховного Суду у наведених в апеляційній скарзі справах, оскільки висновки, зроблені Верховним Судом у цих справах не є релевантними до обставин справи, що розглядається. У зазначених товариством справах Верховним Судом було зроблено висновок про відсутність підстав для стягнення саме інфляційних втрат у вказаному вище випадку, між тим, втрати від інфляції не є предметом розгляду у справі №912/2085/23.

Доводи скарги про те, що висновки зроблені судом першої інстанції при неповному дослідженні доказів, які наявні у матеріалах справи, із неправильним застосуванням норм матеріального права, та без дослідження всіх господарсько-правові відносини, які між сторонами склалися не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Так, колегія суддів враховує, що згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів).

У даному випадку, на переконання апеляційного господарського суду, приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності, зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши відповідних висновків.

Доводи апелянта про відсутність у суду права для застосовування положень ст.ст. 610 та 611 Цивільного кодексу України, а також посилання Скаржника на Закон України від 15.03.2022 р. № 2120-ІХ як на підставу для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання умов Договору поставки не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки такі доводи ґрунтуються на власному помилковому тлумаченні останнім норм права.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку скаржником зроблено не було.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновки місцевого господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Богданівка" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2023р. у справі №912/2085/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК

Повний текст постанови складено 23.09.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін