Рішення

від 18.09.2024 по справі 903/454/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 вересня 2024 року Справа № 903/454/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.

за участю представників:

від позивача: Суп М.Б. -адвокат (ордер серії ВО №1076037 від 30.04.2024),

від відповідача: н/з,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "Весела гора", м. Бучач, Чортківського району, Тернопільської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група Зернарі", м. Ковель

про стягнення 1711021,81 грн.,

в с т а н о в и в:

07.05.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 24.04.2024 Фермерського господарства "Весела гора" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група Зернарі" 1788236,11 грн., з них: 1423802,05 грн. заборгованості за товар, переданий на підставі договору О-11/09/23 від 11.09.2023, 316228,29 грн. пені, 48205,77 грн. збитків, завданих інфляцією.

Ухвалою суду від 13.05.2024 було залишено без руху позовну заяву Фермерського господарства "Весела гора"; встановлено Фермерському господарству "Весела гора" для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області впродовж 5-ти днів з дня одержання цієї ухвали: розрахунків, які б відображали механізм нарахування пені та збитків, завданих інфляцією.

Ухвалу суду від 13.05.2024 було надіслано сторонам до їх електронних кабінетів.

Проте, ФГ "Весела гора" у строк, встановлений судом, не подало розрахунків, які б відображали механізм нарахування пені та збитків, завданих інфляцією.

Разом з цим, суд відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України не позбавлений права на стадії підготовчого провадження вчиняти певні дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 27.05.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.07.2024; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 01.07.2024; постановлено позивачу до 01.07.2024 подати суду розрахунки, які б відображали механізм нарахування пені та збитків, завданих інфляцією.

28.05.2024 на адресу суду від позивача надійшов лист про виконання ухвали, яким позивач надіслав позовну заяву у новій редакції.

02.07.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, а у випадку задоволення позову - зменшити нараховані пеню та інфляційні втрати.

02.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із участю представника в судових засіданнях в інших справах.

Клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання не підлягає до задоволення.

Явка представників сторін у судове засідання 03.07.2024, й, зокрема, відповідача не визнавалась обов`язковою, а представництво інтересів в суді не обмежено певним колом осіб.

Крім цього, згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 по справі № 907/425/16, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.07.2024 було вирішено не приймати до розгляду позовну заяву Фермерського господарства "Весела гора" у новій редакції, яка надійшла до суду 28.05.2024, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено подачі позовної заяви у новій редакції.

Ухвалою суду від 03.07.2024 було відкладено підготовче засідання на 17.07.2024; постановлено позивачу подати суду до 15.07.2024: розрахунки, які б відображали механізм нарахування пені та збитків, завданих інфляцією та попередити позивача, що у разі невиконання ним вимог ухвали суду позов може бути залишений без розгляду на підставі ст. 226 Господарського процесуального кодексу України; відповідь на відзив відповідача.

04.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 1423802,05 грн. заборгованості за переданий товар на підставі договору О-11/09/23 від 11.09.2023; 234 225,45 грн. пені; 52 994,31 грн. збитків, завданих інфляцією, а також судові витрати.

17.07.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить підготовче засідання 17.07.2024 проводити без участі представника; залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду позивачем.

В судовому засіданні 17.07.2024 представник позивача підтримала заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог - це процесуальне право, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову - 1711021,81 грн., з якої й вирішується спір.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду позивачем.

Оскільки позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог з новими розрахунками, у суду відсутні підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку з невиконанням вимог ухвали.

17.07.2024 в судовому засіданні представник позивача також висловила думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17.07.2024 було закрито підготовче провадження; постановлено призначити справу до судового розгляду по суті на 21.08.2024.

21.08.2024 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

21.08.2024 в судовому засіданні з розгляду справи по суті було оголошено перерву до 11.09.2024.

11.09.2024 в судовому засіданні було оголошено перерву до 18.09.2024.

16.09.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач просить приєднати до матеріалів справи письмові пояснення та копії податкових накладних №1від 13.09.2024, №2-4 від 14.09.2024, №5-7 від 15.09.2024, №8-13 від 18.09.2024, зареєстрованих в ЄРПН, копії квитанцій про реєстрацію розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до зареєстрованих податкових накладних у єдиному реєстрі за №1-9,13 та розрахунками коригування.

18.09.2024 в судове засідання представник відповідача не з`явився. Ухвала-повідомлення від 11.09.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 12.09.2024 о 20:50 год.

18.09.2024 в судовому засіданні представник позивача просила приєднати до матеріалів справи письмові пояснення з додатками; повідомила суд, що докази понесених витрат на правову допомогу будуть подані впродовж 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

Щодо клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень від 16.09.2024 з додатками.

Ухвалою суду від 17.07.2024 було закрито підготовче провадження; постановлено призначити справу до судового розгляду по суті на 21.08.2024.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті з 21.08.2024 до 11.09.2024 та з 11.09.2024 до 18.09.2024 оголошувались перерви.

16.09.2024 представник позивача надіслала до суду додаткові пояснення, до яких приєднала копії податкових накладних №1від 13.09.2024, №2-4 від 14.09.2024, №5-7 від 15.09.2024, №8-13 від 18.09.2024, зареєстрованих у ЄРПН, копії квитанцій про реєстрацію розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до зареєстрованих податкових накладних у єдиному реєстрі за №1-9,13 та розрахунками коригування.

В судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень від 16.09.2024, копій податкових накладних №1 від 13.09.2024, №2-4 від 14.09.2024, №5-7 від 15.09.2024, №8-13 від 18.09.2024, зареєстрованих у ЄРПН, копій квитанцій про реєстрацію розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до зареєстрованих податкових накладних у єдиному реєстрі за №1-9,13 та розрахунками коригування.

З наведеного вбачається, що представник позивача просить приєднати до матеріалів справи нові докази, які не були додані до позовної заяви.

Як зазначено у п.3 ст. 201 ГПК України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті

Відповідно до ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі було відкрито 27.05.2024, підготовче провадження закрито ухвалою від 17.07.2024, тобто, підготовче провадження тривало близько 2-ох місяців.

За змістом ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

До позовної заяви позивач приєднав додатки (17 позицій).

У судовому засіданні 17.07.2024, коли суд закрив підготовче провадження, представник позивача приймала участь, висловила думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, що свідчить, що у неї не було заяв та клопотань.

Поважних причин, які перешкоджали позивачу на стадії підготовчого провадження, яке тривало близько 2-ох місяців, звернутися до суду з клопотаннями, подати суду і просити прийняти інші (нові) докази, окрім тих, які приєднані до позовної заяви, позивач не навів.

За таких обставин на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи нових доказів, які подані у третьому судовому засіданні з розгляду справи по суті.

Судом враховано, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору, а тому 18.09.2024 судом було вирішено спір за відсутності представника відповідача, зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з огляду на наступні обставини.

11.09.2023 між Фермерським господарством «Весела Гора» як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Група Зернарі" як покупцем було укладено договір О-11/09/23, згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця олійні та зернові культури вражаю 2023 року (надалі іменується - «товар»), вказаний в специфікаціях, що є невід`ємними додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар за своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до п.1.3. договору, найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, місце поставки товару визначаються специфікацією, що є додатком до цього договору.

Поставка товару здійснюється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» ( в редакції 2010р.), обумовлених сторонами в специфікаціях до даного договору. Місце поставки товару визначається відповідно до специфікації на кожну партію товару( п.п.. 2.1., 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору одночасно з товаром постачальник передає наступні документи: видаткова накладна; рахунок-фактура,; акт прийомки передачі; товаро-транспортна накладна; якісне посвідчення; звіти ф.29-СГ, ф.4-СГ і ф.37-СГ завірені печаткою; завірену копію заповненої форми державних статистичних спостережень №21-заг. Звіт про реалізацію продукції сільського господарства під урожай відповідного року з відміткою органу державної статистики про прийняття цієї форми та/або з квитанцією №2 про його прийняття, якщо подається.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що у випадку якщо постачальник не має можливості супроводжувати поставку товару оригінальними документами згідно п. 2.3., приймання товару може відбуватися за скан. копіями цих документів, заздалегідь направленими на електронну адресу покупця.

При застосуванні п. 2.4. цього договору постачальник не пізніше ніж протягом двох календарних днів від дня відвантаження товару відправляє на адресу покупця оригінали документів, передбачених п. 2.3. цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1. - 3.5. договору поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка зазначена у специфікаціях. Поставка партії товару здійснюється в строки, обумовлені в специфікаціях до даною договору. Право власності на товар від постачальника до покупця переходить за цим договором з моменту завантаження товару в автотранспорт покупця та підписання видаткової накладної. Перевезення товару здійснюється автомобільним транспортом покупця, якщо інше не погоджено специфікацією та окремою письмовою домовленістю сторін. Датою поставки товару є дата, що вказана у видатковій накладній.

Згідно із п. 5.1. договору ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за кожну партію поставки встановлюється сторонами у специфікації, що є невід`ємним додатком до цього договору.

Пунктом 5.4. договору узгоджено, що оплата товару здійснюється по факту завантаження автотранспорту покупця в обсязі 86 відсотків вартості товару; 14 відсотків вартості товару оплачується після надання оригінальних примірників документів по загрузці та реєстрації податку на додану вартість протягом двох банківських днів, якщо інше не обумовлене в специфікації до договору.

Згідно із п.п. 7.1.-7.2. за невиконання, неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором. У випадку прострочення строків оплати за даним договорам, покупець сплачує постачальнику неню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Не є заборгованістю або простроченням відсутність оплати покупцем 14 відсотків вартості товару протягом часу ненадання постачальником оригінальних документів згідно п.2.3. цього договору.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у разі порушення п.п. 2.5. договору постачальник сплачує покупцю 5% від суми поставленого товару за кожен день прострочки.

Договір О-11/09/20 від 11.09.2023 підписаний представниками та скріплений печатками підприємств.

11.09.2023 між Фермерським господарством «Весела Гора» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Група Зернарі" підписано специфікацію №1 до договору поставки №О-11/09/23 від 11.09.2023, згідно із умовами якої постачальник здійснює поставку наступної партії товару покупцеві: ріпак не гмо 300 тонн, загальна вартість товару 4260000 грн., у т.ч. ПДВ 14% 523157,90 грн.

Відповідно до п. 6 специфікації №1 оплата товару здійснюється - 86 % вартості товару після прийомки на складі покупця за показниками та вагою протягом двох банківських днів, та - 14 % після реєстрації податкових накладних на всю партію товару, та передачі всіх супроводжуючих документів згідно п.п. 2.3. договору в оригіналах на товар від постачальника до покупця.

На виконання умов договору та специфікації №1 від11.09.2023 позивач передав відповідачу товар загальною кількістю 305,48 тонн на загальну суму 4337816,00 грн., що підтверджується підписаними видатковими накладними: №95 від 14.09.2023, №96 від 14.09.2023. №97 від 14.09.2023: №98 від 15.09.2023. №99 віл 15.09.2023, №100 від 15.09.2023; №101 від 18.09.2023; №102 від 18.09.2023; №103 від 18.09.2023; №104 від 18.09.2023, №105 від 18.09.2023; №106 від 18.09.2023 на загальну суму 4 337 815,97 грн.

До позовної заяви позивач приєднав копії видаткових накладних.

27.09.2023 сторони підписали додаткову угоду до договору О-11/09/23 від 11 вересня 2023 року, за умовами якої сторони домовились про припинення дії договору О-11/09/23 від 11 вересня 2023 року у зв`язку із невиконанням його умов покупцем.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди покупець зобов`язався повернути в користь постачальника отриманий від постачальника на виконання умов договору О-11/09/23 від 11 вересня 2023 товар - ріпак не гмо в кількості 305,480 тонн загальною вартістю 4 337 816 (чотири мільйони триста тридцять сім тисяч вісімсот шістнадцять) гривень шляхом його доставки власним автотранспортом в пункт вивантаження за адресою: Львівська область, Яворівський район. с. Волиця, вул. Елеваторна, 04.10.2023 року та зобов`язався підтвердити розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до зареєстрованих податкових накладних у єдиному реєстрі.

Як узгоджено п. 3 додаткової угоди, у випадку прострочення виконання покупцем пункту 2 угоди покупець сплачу постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

З моменту повного виконання покупцем умов пункту 2 угоди, сторони не матимуть одна до одної жодних майнових чи інших претензій (п. 4 додаткової угоди).

10.10.2023 відповідач повернув позивачу отриманий на виконання умов договору О-11/09/23 від 11.09.2023 товар - ріпак не гмо 198,17 тонн загальною вартістю 2814013,92 грн., що підтверджується копіями актів приймання-передачі товару №1-№8 від 10.10.2023 (а.с. 35-42).

13.02.2024 відповідач перерахував позивачу 100 000 грн., призначення платежу: оплата за товар згідно договору О-11/09/23 від 11.09.23 року.

29.03.2024 позивач надіслав на адресу відповідача претензію, в якій вимагав від відповідача виконати належним чином зобов`язання за договором О-11/09/23 від 11.09.2023 та додатковою угодою до договору О-11/09/23 від 11.09.2023 та перерахувати на його рахунок заборгованість у розмірі 1 423 802,05 грн. та пеню у розмірі 316 228,29 грн.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідач отримав вищевказану претензію 03 квітня 2024 року (а.с. 47).

На вказану претензію відповідач відповіді не надав.

Станом на час розгляду справи товар на суму 1423802,05 грн. залишився і не оплаченим, і не повернутим відповідачем.

Аналіз змісту додаткової угоди від 27.09.2024 до договору №О-11/09/23 від 11.09.2023 дозволяє дійти висновку про те, що сторони домовились про припинення дії договору О-11/09/23 від 11 вересня 2023 року і внаслідок укладення додаткової угоди у відповідача виникло інше зобов`язання - повернути товар, а не сплатити кошти, оскільки з припиненням дії договору зобов`язання сторін припинились.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Додатковою угодою від 27.09.2024 було також встановлено строк виконання відповідачем зобов`язання з повернення товару - 04.10.2023 та відповідальність за порушення строку повернення - пеню.

У строк, узгоджений п.2 додаткової угоди відповідач не виконав зобов`язання з повернення товару.

Отже, попереднє зобов`язання відповідача - сплатити кошти за товар припинилося й на підставі додаткової угоди від 27.09.2024 виникло зобов`язання з повернення товару.

Відповідач в узгоджений додатковою угодою строк не виконав зобов`язання і не передав позивачу товар, а тому у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем зобов`язання, взятого на підставі додаткової угоди від 27.09.2024, тобто передачі товару.

За таких обставин не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 1423802,05 грн. заборгованості за товар, оскільки зобов`язання з оплати виникало з договору №О-11/09/23 від 11.09.2023, який сторонами за взаємною згодою було припинено.

У справі, що розглядається позивач обрав спосіб захисту у вигляді стягнення з відповідача коштів за неоплачений товар, незважаючи на укладення іншого договору - від 27.09.2023 та припинення договору №О-11/09/23 від 11.09.2023, яким було передбачено зобов`язання з оплати, а тому така вимога як стягнення коштів є неналежним способом захисту порушеного права позивача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

У зв`язку із порушенням відповідачем строку повернення товару, визначеного п. 2 додаткової угоди, позивач просить стягнути з відповідача 234 225,45 грн. пені, 52994,31 грн. збитків, завданих інфляцією.

У судовому засіданні представник позивача пояснювала, що пеня нарахована на підставі п.3 додаткової угоди за несвоєчасне повернення товару.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

І цивільним, і господарським законодавством допускається можливість забезпечувати виконання зобов`язань таким способом, як пеня.

Господарський кодекс України не містить поняття пені. Водночас, згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, господарським законодавством закріплено, що у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК).

Тлумачення вказаної норми дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Як наслідок, враховуючи ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГК України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини. Сторони не позбавлені права у господарському договорі забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тлумачення положень ч. 3 ст. 549 ЦК України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання й негрошового зобов`язання.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду по справі №904/3565/18 у постанові від 23.04.2019.

Оскільки відповідач не повернув товар у строк, узгоджений п.2 додаткової угоди від 27.09.2023, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 234225,45 грн. пені за період з 04.10.2023 по 12.02.2024.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи укладення сторонами додаткової угоди від 27. 09.2023, відповідач не виконав зобов`язання з повернення товару, тобто, не виконав негрошове зобов`язання, в той час як ст.625 Цивільного кодексу України передбачено сплату суму боргу з урахуванням індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 52994,31 грн. збитків, завданих інфляцією.

У відзиві на позовну заяву від 01.07.2024 представник відповідача просить зменшити суму нарахованих позивачем штрафних санкцій, посилаючись на те, що на відповідача впливають такі обставини як інфляційні втрати, військовий стан, проблеми аграрного бізнесу.

Статтею 551 ЦК України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій (пені та штрафу), які підлягають стягненню з відповідача.

Частина 3 статті 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

Зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафних санкцій є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукуючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягуються в разі порушення такого зобов`язання.

На обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру пені відповідач у відзиві посилається на те, що розмір штрафних санкцій є надмірним та на те, що він має фінансові труднощі у зв`язку зі зміною кон`юнктури ринкових цін, а також введення воєнного стану на території України.

Проте, відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище на час вирішення спору.

Військова агресія Російської Федерації вплинула на матеріальне становище всіх учасників господарських правовідносин, а не лише відповідача, відтак, ця обставина однаковою мірою впливає і на господарську діяльність відповідача, і на господарську діяльність позивача та не може бути підставою для зменшення розміру пені.

Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Також відповідачем не надано доказів причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відсутність прибутку становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, уклавшого з ним цей договір.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що прострочення відповідачем виконання зобов`язання з повернення товару триває близько року.

Таким чином, відповідачем не доведено поважність причин прострочення та невиконання договірних зобов`язань перед позивачем близько року, не доведено скрутного матеріального становища та достатніх підстав для зменшення розміру пені.

Зменшення розміру пені за встановлених судом обставин нівелюватиме саме значення штрафних санкцій як відповідальності за порушення зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання товару.

Отже, для зміни судом розміру санкцій, визначених умовами договору, укладеного сторонами добровільно і за взаємною згодою, повинні бути наявні виняткові обставини. Однак, судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група Зернарі" (45008, Волинська область, Ковельський район, м. Ковель, вул. Брестська, 111м , код ЄДРПОУ 43432677) на користь Фермерського господарства "Весела гора" (48403, Тернопільська область, Чортківський район, м. Бучач , вул. Галицька, 149, код ЄДРПОУ 39680938)

- 234225 грн. 45 коп. пені,

- 3513 грн. 89 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. У задоволенні позову про стягнення 1423802 грн. 05 коп. заборгованості, 52 994 грн. 31 коп. збитків, завданих інфляцією відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 23.09.2024.

Суддя І. О. Якушева