Ухвала

від 23.09.2024 по справі 906/1195/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"23" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1195/22 (906/853/24) Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши без виклику учасників заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора Микитюка А.І. про забезпечення позову до подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора Микитюка А.І. до фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" про визнання недійсним договору, скасування реєстраційної дії, стягнення частки,-

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1195/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (далі - боржник, банкрут, ТОВ "Агро-Сем 3").

Постановою господарського суду від 19.03.2024, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Агро-Сем 3"; припинено повноваження арбітражного керуючого Микитюка А.І. як розпорядника майна ТОВ "Агро-Сем 3"; визнано банкрутом ТОВ "Агро-Сем 3"; відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "Агро-Сем 3" строком на 12 місяців по 19.03.2025 включно; призначено ліквідатором ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 апеляційну скаргу ТОА "Агро-Сем-3" на постанову Господарського суду Житомирської області від 19.03.24 у справі №906/1195/22 залишено без задоволення; постанову Господарського суду Житомирської області від 19.03.2024 у справі №906/1195/22 залишено без змін.

21.06.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ТОВ "Агро-Сем 3" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та постанову Господарського суду Житомирської області від 19.03.2024 у справі №906/1195/22; закрити провадження у справі № 906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3".

Враховуючи надходження до Господарського суду Житомирської області ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2024, якою витребувано з Господарського суду Житомирської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №906/1195/22, 18.07.2024 усі матеріали справи №906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3" було надіслано до Верховного Суду.

У межах даної справи 09.08.2024 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшла заява ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Микитюка А.І. про забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Микитюка А.І. до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" про визнання недійсним договору, скасування реєстраційної дії, стягнення частки.

Обґрунтовуючи вказану заяву, ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора Микитюка А.І. зазначено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Агро-Сем 3" до 22.07.2022 було власником 100 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (далі - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край").

22.07.2022 о 10:45:41 приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. було здійснено реєстраційну дію № 1002241070015072624: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, після чого єдиним учасником ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" із часткою 100 % став ОСОБА_1 .

Позивачем від державного реєстратора отримано документ, що став підставою для перереєстрації частки у статутному капіталі - акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, відповідно до якого позивач як єдиний учасник - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" (в якості дарувальника) передав, а фізична особа ОСОБА_1 (в якості обдаровуваного) отримав частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що становить 21 794,88 грн. Зазначену частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" передано обдаровуваному згідно з умовами договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" №19-07/22 від 19.07.2022.

Сам договір № 19-07/22 від 19.07.2022 у реєстраційній справі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" відсутній.

Таким чином, за менш ніж три роки до відкриття провадження у даній справі про банкрутство боржником було здійснено безоплатне відчуження майнових прав на користь заінтересованої особи - ОСОБА_1 , що є безумовними підставами для визнання договору недійсним.

Ліквідатор планує подати позов до відповідачів ( ОСОБА_1 як нового учасника товариства та TOВ "Торговий дім "Хлібний край" як юридичної особи, стосовно корпоративних прав якої виник спір) за участю ТОВ "Суффле Агро Україна" в якості третьої особи, яка виявила бажання взяти участь у справі, звернувшись до ліквідатора із відповідною вимогою, що буде додатково мотивовано у позові.

Предмет позову складатиметься із наступних позовних вимог:

- визнання недійсним (фраудаторним) договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 від 19.07.2022, укладеного між TOВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 ;

- скасування реєстраційної дії/запису № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчиненої приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців в та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

- стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 частки 100 % у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" на користь ТОВ "Агро-Сем 3".

Позивачем, обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, зазначено, що безоплатне відступлення (відчуження) частки від позивача до ОСОБА_1 фактично було здійснено під час дії судового арешту на вказану частку та всупереч наявності такого арешту.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі № 554/5628/22 (провадження № 1-кс/554/6594/2022) задоволено клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221170001860 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України; ухвалено накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження, із забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не обмежуючись Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) на корпоративні права, а також необоротні активи (основні засоби, інші матеріальні активи, нематеріальні активи, в тому числі рухоме та нерухоме майно) та оборотні активи (в тому числі активи, призначені для реалізації), ряду юридичних осіб, в тому числі (п. 10) ТОВ "Торговий дім "Хлібний край".

Однак, 22.07.2022, тобто після судового арешту частка була незаконно відчужена, тобто, відповідачі вже один раз проігнорували наявність судового арешту.

Оскільки відчуження частки відбулося через 3 дні після стягнення рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.07.2022 у справі № 906/187/22 з ТОВ "Агро-Сем 3" коштів на користь ТОВ "Суффле Агро Україна", є всі підстави припускати, що воно було вчинено навмисно для уникнення розрахунків із кредиторами.

Позивач до відчуження частки 100 % у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" мав повне право на управління товариством та розподіл прибутку товариства шляхом отримання дивідендів.

Крім того, до позивача звернулося ТОВ "Суффле Агро Україна" з листом від 24.07.2024 у якому повідомило про обставини взаємовідносин ТОВ "Суффле Агро Україна" із підприємствами групи Кисіля та ОСОБА_1 .

За викладених обставин, ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора Микитюка А.І. заявлено наступні вимоги:

1) накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що складає 794,88 грн та відповідає 100 % статутного капіталу ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", та належить ОСОБА_1

2) заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії відносно ТОВ "Торговий дім "Хлібний край про зміну найменування, реорганізацію чи ліквідацію товариства, а також будь-яких рішень, що можуть мати правовим наслідком зміну статутного капіталу товариства чи перерозподіл часток у товаристві, в тому числі рішення про збільшення чи зменшення статутного капіталу товариства, перерозподіл часток, відступлення частки у статутному капіталі товариства;

3) заборонити ОСОБА_1 відчужувати чи обтяжувати частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що складає 21 794,88 грн та відповідає 100 % статутного капіталу ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", в тому числі: шляхом повного чи часткового відступлення, продажу, міни, дарування, обміну, передачі у спільну діяльність, виходу із товариства, застави, а також здійснювати будь-які інші види відчуження чи обтяження.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2024 відкладено вирішення питання відносно прийняття до розгляду заяви ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Микитюка А.І. про забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Микитюка А.І. до фізичної особи ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" до повернення матеріалів справи №906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3" до Господарського суду Житомирської області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2024 касаційну скаргу ТОВ "Агро-Сем-3" залишено без задоволення; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та постанову Господарського суду Житомирської області від 19.03.2024 у справі № 906/1195/22 залишено без змін.

За викладених обставин, враховуючи повернення до Господарського суду Житомирської області матеріалів справи № 906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем-3", розглянувши заяву ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора Микитюка А.І. про забезпечення позову до подання позовної заяви, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення (абзаци 1-3 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який передбачає концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство задля судового контролю в межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів.

Отже, враховуючи відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3", визнання його банкрутом, у разі подання ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора Микитюка А.І. позовної заяви до фізичної особи ОСОБА_1 та ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" про визнання недійсним договору, скасування реєстраційної дії, стягнення частки її розгляд буде здійснюватися у позовному провадженні у межах справи про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3".

Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Таким чином, ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Микитюка А.І. у відповідності до визначеного ГПК України порядку подано до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову.

З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Проаналізувавши доводи позивача про наявність підстав припускати, що відповідачі можуть обтяжити, відчужити чи видозмінити корпоративні права у такий спосіб, що суттєво вплине на фактичний об`єм прав та обов`язків, які надасть позивачу повернута частка у статутному капіталі, зробивши неефективним судовий захист, з огляду на наявність факту безоплатного відступлення (відчуження) частки від ТОВ "Агро-Сем 3" до ОСОБА_1 , яке фактично було здійснено під час дії судового арешту на вказану частку та всупереч наявності такого арешту, суд зазначає наступне.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі № 554/5628/22 (провадження № 1-кс/554/6594/2022) клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170001860 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України задоволено; накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження, із забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не обмежуючись Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) на корпоративні права, а також необоротні активи (основні засоби, інші матеріальні активи, нематеріальні активи, в тому числі рухоме та нерухоме майно) та оборотні активи (в тому числі активи, призначені для реалізації, юридичних осіб, зокрема, ТОВ "Торговий дім "Хлібний край".

Постановою Полтавського апеляційного суду від 15.11.2022 у х в а л у слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 08.07.2022, якою накладено арешт на майно юридичних осіб с к а с о в а н о; постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про арешт майна задоволено частково; накладено арешт на шляхом заборони відчуження, розпорядження, із забороною органом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не обмежуючись Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) на корпоративні права, а також необоротні активи (основні засоби, інші матеріальні активи, нематеріальні активи, в тому числі рухоме та нерухоме майно), та оборотні активи (в тому числі активи, призначені для реалізації, юридичних осіб, зокрема, ТОВ "Торговий дім "Хлібний край".

При цьому, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень датою набрання законної сили ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі № 554/5628/22 (провадження № 1-кс/554/6594/2022) визначено 15.11.2022.

Таким чином, разом з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви позивачем не надано доказів набрання законної сили ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі № 554/5628/22 взагалі та станом на дату укладення спірного договору дарування - 21.07.2022.

Також, слід відмітити, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.07.2024 № 345570467454 станом на 21.07.2022 - дату укладення спірного правочину у реєстрі були відсутні відомості заборону вчинення реєстраційних дій.

Посилання позивача на викладені ТОВ "Суффле Агро Україна" у листі від 24.07.2024 обставини взаємовідносин ТОВ "Суффле Агро Україна" із підприємствами групи Кисіля та ОСОБА_1 не є обставинами, що зумовлюють необхідність забезпечення позову.

Доводи позивача, що відчуження частки відбулося через 3 дні після стягнення рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.07.2022 у справі № 906/187/22 з ТОВ "Агро-Сем 3" коштів на користь ТОВ "Суффле Агро Україна", з огляду на необхідність уникнення розрахунків із кредиторами, є лише припущеннями позивача (про це позивачем самостійно зазначено у заяві).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Станом на час подання заяви про забезпечення позову заявником таких доказів суду не надано.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, станом на час розгляду позовної заяви.

Заява про забезпечення позову мотивована виключно припущеннями позивача щодо потенційної можливості порушення в майбутньому прав та охоронюваних інтересів позивача, та невиконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Враховуючи не надання позивачем доказів набрання законної сили ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі № 554/5628/22 (провадження № 1-кс/554/6594/2022), наявності станом на 21.07.2022 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про заборону вчинення реєстраційних дій, суд зазначає, що самі лише вказані вище твердження позивача без долучення відповідних доказів та надання обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відтак позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Зі змісту заяви позивача реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи позивача про загрозу утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі, якими мотивовано забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях та не є безумовною умовою для забезпечення позову.

Заявлені вимоги не відповідають вимогам статей 136, 137 ГПК України щодо обґрунтованості, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК України).

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора Микитюка А.І. про забезпечення позову до подання позовної заяви .

Керуючись статтями 1, 2, 11, 12, 20, 73-77, 86, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора Микитюка А.І. про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Дата підписання 23.09.2024.

Суддя Костриця О.О.