Рішення

від 03.09.2024 по справі 910/1022/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2024Справа № 910/1022/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті";

до Міністерства юстиції України;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" (третя особа 1);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зе Технолоджі" (третя особа 2);

Державний реєстратор Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійка Інна Анатоліївна (третя особа 3);

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округа Бондар Ірина Михайлівна (третя особа 4);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакстон" (третя особа 5);

про визнання протиправним та скасування наказу.

Суддя Мандриченко О. В.

Секретар судового засідання Рябий І. П.

Представники:

Від позивача: Антонова Г.І., адвокат, ордер серії АА № 1431023 від 15.04.2024;

Від відповідача: не з`явилися;

Від третьої особи 1: не з`явилися;

Від третьої особи 2: не з`явилися;

Від третьої особи 3: не з`явилися;

Від третьої особи 4: не з`явилися;

Від третьої особи 5: Пєвцова О.П., адвокат, ордер серії АА № 1423026 від 31.05.2024.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4430/5 від 27.12.2023 "Про задоволення скарги" у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

06.02.2024 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 12.03.2024.

05.03.2024 Міністерство юстиції України подало до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" 25.03.2024 подало до господарського суду відповідь на відзив Міністерства юстиції України.

08.04.2024 від Міністерства юстиції України надійшло заперечення на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит", Товариство з обмеженою відповідальністю "Зе Технолоджі", державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійку Інну Анатоліївну, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округа Бондар Ірину Михайлівну та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакстон".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" 20.05.2024 подало до господарського суду пояснення щодо предмету спору, в яких просило розглядати справу за відсутності уповноваженого представника.

20.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зе Технолоджі" подало до господарського суду пояснення щодо предмету спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакстон" 21.05.2024 подало до господарського суду пояснення щодо предмету спору, в яких просило відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1022/24 до судового розгляду по суті.

11.06.2024 від державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни надійшли пояснення щодо предмету спору.

У судових засіданнях 18.06.2024 та 16.07.2024 судом оголошувалися перерви.

Під час розгляду спору по суті 03.09.2024 у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакстон" у судовому засіданні 03.09.2024 надав пояснення по суті спору.

Інші учасники справи у судове засідання 03.09.2024 не з`явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені судом належним чином.

При цьому суд вказує, що у судовому засіданні 03.09.2024 розглядалося клопотання Міністерства юстиції України про відкладення розгляду справи, проти якого заперечував представник позивача та яке не заперечувалося представником третьої особи 5.

Згідно з частиною 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки.

Судом, враховано, що в силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про відкладення розгляду справи.

Суд також вказує, що неявка третіх осіб 1-4 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

03.09.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2023 Міністерством юстиції України (далі також - відповідач) видано наказ № 4430/5 (далі також - Наказ, Оскаржуваний наказ), яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакстон" (далі також - третя особа 5, ТОВ "Пакстон") від 07.11.2023 задоволено, зокрема, визнано прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення від 28.06.2023 №№ 68215025, 68216303, 68219968, від 29.06.2024 № 68229455 державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни (далі також - третя особа 3, державний реєстратор Копійка І. А.), від 11.07.2023 № 68402943 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни (далі також - третя особа 4, приватний нотаріус Бондар I.M.).

Згідно з висновком центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі також - Колегія) від 21.12.2023, вказаною колегією розглянуто скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакстон", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 10.11.2023 № СК-4514-23 (далі - Скарга) на рішення від 28.06.2023 №№ 68215025, 68216303, 68219968 державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни щодо будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 25а (далі - будівлі).

При цьому, такий висновок мотивовано тим, що за результатом розгляду Скарги Колегією встановлено, що державним реєстратором Копійкою I.А. під час прийняття оскаржуваних рішень належним чином не було перевірено подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, оскільки заяви про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем, що є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації прав.

Також Колегією встановлено, що на підставі рішень від 28.06.2023 № 68219968, від 29.06.2023 № 68229455 (далі - рішення1) державного реєстратора Копійки I.A., зареєстровані зміни до запису про іпотеку та заборону відчуження, а також, на підставі рішення від 11.07.2023 № 68402943 (далі - рішення2) приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни проведено реєстрацію відступлення права вимоги за договором іпотеки на будівлі.

А відтак, за висновками Колегії, оскаржувані рішення прийняті з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав та підлягають анулюванню.

Крім цього, рішення1 державного реєстратора Копійки 1.A. та рішення2 приватного нотаріуса Бондар І.М. підлягають анулюванню як такі, що випливають з факту прийнятих з порушенням оскаржуваних рішення, оскільки призвели до внесення недостовірної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі також - Державний реєстр прав).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" (далі також - позивач, ТОВ "Фінанс роялті"), звертаючись до суду з даним позовом, вказує, що Колегія помилково дійшла до висновку про невідповідність наданих документів для державної реєстрації вже зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав, Реєстр) правам, що призвело до внесення в Реєстр недостовірної інформації.

Позивач зазначає, що перехід права власності на заставне майно до третьої особи 5, яка не знала про таке обтяження, не має істотного значення, оскільки іпотека не була припинена незаконними діями державного реєстратора Чинник Ю.І., а третя особа 5 набула права та обов`язки іпотекодавця за законом.

При цьому позивач звертає увагу, що Колегією проігноровано той факт, що іпотека та заборона на відчуження предмету іпотеки виникає з моменту державної реєстрації, в нашому випадку така реєстрація відбулася у 2013 році, оскільки в іпотечних відносинах обтяжується предмет іпотеки - нерухоме майно, незалежно від того хто ним володіє.

Також позивач зазначає, що наказ відповідача зі скасування рішення № 68402943 про державну реєстрацію законного правочину, щодо внесення змін до дійсної іпотеки, прямо порушує право іпотеки, фактично скасовує правочин, щодо зміни іпотекодержателя та є незаконним та протиправним.

Крім цього позивач вказує, що відповідачем було порушено порядок розгляду скарги, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" не було повідомлене та залучене до розгляду спраги третьої особи 5.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що Оскаржуваний наказ є правомірним, оскільки висновком Колегії встановлено, що державним реєстратором Копійкою I.А. під час прийняття оскаржуваних рішень належним чином не було перевірено подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, не встановлено відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а відтак вказані дії призвели до порушення прав третьої особи 5.

Також відповідач зазначає, що Міністерство юстиції України, визначивши коло заінтересованих осіб, з урахуванням наявної інформації в матеріалах скарги, вжило всіх заходів для належного повідомлення таких осіб, а відтак, твердження позивача про його неналежне повідомлення є безпідставним та не відповідають фактичним обставинам та наявними у справі доказами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" (далі також - третя особа 1, ТОВ "Інвесткредит") надаючи письмові пояснення по суті спору, зазначає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" цілком обґрунтований, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зе Технолоджі" (далі також - третя особа 2, ТОВ "Зе Технолоджі"), у своїх письмових поясненнях, вказує, що з Оскаржуваним наказом погодитися неможливо, оскільки третя особа 3 здійснила відновлення попереднього запису про іпотеку, що був внесений ще до 2013 року та незаконно скасований, у зв`язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Державний реєстратор Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійка Інна Анатоліївна, у своїх письмових поясненнях, що під час перевірки документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем та положень частини 1 та 2 статті 23 Закону України "Про іпотеку", нею було встановлено відповідність поданих заявником документів вимогам Закону, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та інших підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та відмови у прийнятті рішення про відновлення заявнику попереднього запису про іпотеку, зокрема у зв`язку із поданням заявником заяви про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем, оскільки за змістом вищевказаного положення Закону, зміна власника майна жодним чином не припиняє іпотеки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакстон", надаючи письмові пояснення, вказувало, що Колегією Міністерства юстиції України дотримано Порядок розгляду справ на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції №1128 під час прийняття оскаржуваного наказу, а відтак, за твердженнями третьої особи 5, наказ Міністерства юстиції України №4430/5 від 27.12.2023 прийнятий у повній відповідності із законодавством України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21.10.2015 у справі №3-649гс15.

Оскільки анульовані Оскаржуваним наказом рішення від 28.06.2023 №№ 68215025, 68216303, 68219968, від 29.06.2024 № 68229455 державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни, від 11.07.2023 № 68402943 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни проводилися щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" (11.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги № 04-10/1 за умовами якого ТОВ "Інвесткредит" (первісний іпотекодержатель) відступив, а ТОВ "Фінанс роялті" (новий іпотекодержатель) набув прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 10-13/ЮЛ/1 від 18.07.2013, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем А. С., зареєстрованого в реєстрі за номером 199, укладеного між ТОВ "Інвесткредит" та ТОВ "Зе Технолоджі"), суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього інтересу щодо предмету спору, а отже і наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі по тексту в редакції чинній на момент проведення державної реєстрації) (далі - Закон) визначено, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону, державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128).

Згідно з п. 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Як уже було встановлено судом, 27.12.2023 Міністерством юстиції України видано наказ № 4430/5, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакстон" від 07.11.2023 задоволено, зокрема, визнано прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення від 28.06.2023 №№ 68215025, 68216303, 68219968, від 29.06.2024 № 68229455 державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни, від 11.07.2023 № 68402943 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни.

Підставою прийняття вказаного наказу зазначено висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.12.2023 (далі також - Висновок).

Як вбачається з вказаного висновку, центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі також - Колегія) від 21.12.2023 рекомендувала скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакстон" від 07.11.2023 задовольнити, визнати прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення від 28.06.2023 №№ 68215025, 68216303, 68219968, від 29.06.2024 № 68229455 державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни, від 11.07.2023 № 68402943 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійці Інні Анатоліївні.

У п. 7 Висновку вказано, що з відомостей Державного реєстру прав Колегією встановлено, що для проведення державної реєстрації іпотеки та заборони відчуження до державного реєстратора Копійки І.А. звернувся керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Технолоджі" Розинський Олександр Олександрович. До заяв про державну реєстрацію прав були додані: наказ Міністерства юстиції України від 30.11.2020 за № 4154/5 (далі - Наказ), лист Міністерства юстиції України від 04.11.2021 № 103485/CK-2378-21/33.3, лист Міністерства юстиції України від 09.06.2023 № 74304/81742-9-23/33.3 (далі - листи Мін?юсту), запит державного реєстратора Копійки І.А. від 24.05.2023 № 59, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану 00040285681, додаткова угода №l до кредитного договору від 19.11.2013, укладена між Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" (далі - ТОВ "Інвесткредит") та ТОВ "Зе Технолоджі", дублікат іпотечного договору № 10-13/ЮЛ/1 від 12.10.2020, укладений між ТОВ "Інвесткредит" та ТОВ "Зе Технолоджі", виданий Державним нотаріальним архівом, зареєстрований у реєстрі за № 1-249, кредитний договір № 10-13/ЮЛ, від 18.07.2013, укладений між ТОВ "Інвесткредит" та ТОВ "Зе Технолоджі", витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 28.06.2023, №№ 84775664, 84775637, 84775549, 84775426, Інформація з Єдиного реєстру боржників від 28.06.2023.

При цьому, у п. 8 Висновку Колегією встановлено, що у листах Мін?юсту щодо надання роз`яснень стосовно правових підстав для відновлення запису про обтяження та іпотеку у Державному реєстрі прав, доданих до заяв державним реєстратором Копійкою I.A., було зазначено, що в силу вимог Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осі, юридичних осіб, громадян та їх об?єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Також, у листах Мін?юсту зазначається, що виконання Наказу в частині скасування оскаржуваних рішень покладено на Офіс протидії рейдерству Мін?юсту. Однак виконання Наказу виявилось неможливим у зв?язку з державною реєстрацією переходу права власності на будівлі від ТОВ "Абрис Дніпро" до скаржника на підставі договору купівлі-продажу.

Суд зазначає, що листи, про які йде мова у п. 8 Висновку, це ті листи, які були надані ТОВ "Зе Технолоджі" до державного реєстратора Копійки І.А.

В свою чергу, згідно п. 1-2 ч. 3 ст. 10 Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом); наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 18 Закону, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

При цьому суд зазначає, що за змістом п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону, заявник - іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки.

З наведеного вбачається, що заявником, у випадку подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки є саме іпотекодержатель.

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2013 між ТОВ "Інвесткредит" (кредитор) та ТОВ "Зе Технолоджі" (позичальник) було укладено кредитний договір (без графіку погашення) № 10-13/ЮЛ (далі - кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 якого, кредитор на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 12 750 000,00 грн зі сплатою 26,0 % річних в розмірі та порядку, визначених цим договором.

В свою чергу, 18.07.2013 в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ТОВ "Інвесткредит" (іпотекодержатель) та ТОВ "Зе Технолоджі" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 10-13/ЮЛ/1 (далі іпотечний договір), відповідно до пункту 1.1 якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору (без графіку погашення) від 18.07.2013 № 10-13/ ЮЛ, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору (без графіку погашення) від 18.07.2013 № 10-13/ЮЛ, за умовами якого іпотекодержатель надає іпотекодавцю відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 12 750 000,00 грн на строк до 17.07.2014 та на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання, а іпотекодавець зобов`язується повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісію та штрафні санкції в строки та на умовах, передбачених основним договором та цим договором. Предметом іпотеки є нерухоме майно, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд. 25а, а саме: нежитлова будівля літ. "А-3" загальною площею 1 617,4 м2; ганки літ. "а", "а,,", "аxv", приямки літ. "а,,,", "аIV", "аVII", "аVIII", "аX", "аXII", "аXIII", "аXI", "аXIV", входи в підвал літ. "а,", "аIX", будівля гаражу літ. "Б-1", поз. 1-8, загальною площею 302,4 м2, будівля гаражу літ. "В"; теплогенераторна літ. "Г-1" загальною площею 57,6 м2, ганок літ. "г"; огорожа № 1, 2, 4-10, мостіння № 1 (далі по тексту - предмет іпотеки).

Тобто, в даному випадку, іпотекодержателем було саме ТОВ "Інвесткредит", та, відповідно, останнє мало право подавати до державного реєстратора документи для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки.

При цьому, суд звертає увагу, що Законом не передбачено право власника предмету іпотеки, іпотекодавця чи іншої особи на подання вказаних документів державному реєстратору для проведення відповідних реєстраційних дій.

За змістом п. 2, 7 ч. 1 ст. 24 Закону, підставою для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

Оскільки матеріалами справи підтверджується подання саме ТОВ "Зе Технолоджі" державному реєстратору Копійці І.А. заяв для проведення державної реєстрації іпотеки та заборони відчуження, то суд приходить до висновку, що у вказаного державного реєстратора були наявні підстави для відмови в державній реєстрації прав.

Крім того суд зазначає, що станом на момент подання документів ТОВ "Зе Технолоджі" до державного реєстратора Копійки І. А., в Державному реєстрі прав містився запис про власника будівель, відповідно до якого їх власником було ТОВ "Пакстон", що також було додатковою підставою для відмови в проведенні державної реєстрації прав.

Як передбачено п. 1 ч. 7 ст. 37 Закону, у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.

Підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є: Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав. (пп. б) п. 1 ч. 7 ст. 37 Закону).

А відтак, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками центральної Колегії Міністерства юстиції України та вказує, що оскаржувані рішення1, прийняті державним реєстратором Копійкою І. А. з порушенням вимог законодавства та підлягали анулювання.

Крім того, суд вказує, що в п. 13 Висновку, Колегією встановлено, на підставі рішень1 державного реєстратора Копійки І.А. зареєстровані зміни до запису про іпотеку та заборону, а також, на підставі рішення2 приватного нотаріуса Бондар І.М. проведено реєстрацію відступлення права вимоги за договором іпотеки на будівлі від ТОВ "Інвесткредит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті".

А тому, суд приходить до висновку, що рішення2 приватного нотаріуса Бондар І.М. підлягає анулюванню, як таке, що випливає з факту скасування рішень1 державного реєстратора Копійки І.А.

Щодо дотримання вимог форми скарги суд вказує таке.

За змістом абз. 1 ч. 4 ст. 37 Закону, скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Скарга на рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", має містити обставини, якими суб`єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом третім частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Якщо з дня прийняття рішення державного реєстратора, прийнятого з порушенням Закону України "Про санкції", спливло більше двох місяців, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про таке рішення у сфері державної реєстрації прав.

При цьому, абз. 5 ч. 4 ст. 37 Закону визначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подана особою, яка не має на це повноважень, або що не містить відомостей про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дати, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов`язковим), підпис скаржника або його представника, повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.

Як вбачається з матеріалів справи, скарга ТОВ "Пакстон" подана адвокатом Оксаною Панченко, а на підтвердження власних повноважень, до скарги додано ордер серії АЕ №1238768 від 23.10.2023, в якому зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Абзацом 4 ч. 4 ст. 37 Закону встановлено, що до скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку.

Суд вказує, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, може бути, зокрема, ордер.

Як передбачено ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Тобто, з наведеного вбачається, що ордер посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, а відтак у відповідача були відсутні правові підстави для повернення скарги скаржникові.

Щодо належного повідомлення позивача про розгляд скарги суд вказує наступне.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1128, для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Міністерством юстиції України було призначено розгляд скарги на 21.12.2023, про що відповідно було розміщено оголошення (дата публікації оголошення: 05.12.2023) на сайті згідно посилання: https: //minjust.gov.ua/m/ogoloshennya- pro- zasidannya- tsentralnoi- kolegii-ministerstva yustitsii-ukraini-21-grudnya-2023-roku наступного змісту: Розгляд скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Пакстон" від 07.11.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2023 за № СК-4514-23. Тип об`єкта нерухомого майна: будівлі та споруди. Адреса: м. Дніпро, вулиця Полігонна, будинок 25а. Суб`єкт оскарження: державний реєстратор Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійка Інна Анатоліївна. Заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" (36494420), Товариство з обмеженою відповідальністю "Абрис Дніпро" (40236130), Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (34984523), Товариство з обмеженою відповідальністю "Зе Технолоджі" (38198547), товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" (43422134).

Абзацом 5 п. 10 Порядку № 1128 встановлено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

Разом з тим, оскільки ані з матеріалів скарги, ані з відомостей в ЄДР неможливо було встановити офіційні електронні пошти частини заінтересованих осіб (іноземних компаній), Міністерством юстиції України додатково (за можливістю та наявністю такої інформації у скарзі або ЄДР) повідомлено заінтересованих осіб шляхом здійснення телефонних викликів, про що складено відповідні телефонограми (у разі прийняття виклику) або акти про неможливість здійснення виклику телефонограмою.

А саме: відповідно до контактних даних, які містяться у змісті скарги зазначений контактний номер телефону товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" (43422134): 098 692 04 66.

Міністерством юстиції України на вищевказаний номер здійснювались телефонні виклики з метою повідомлення зацікавленої особи про засідання Колегії.

Вищенаведене підтверджується телефонограмою від 15.12.2023 у головного спеціаліста відділу інформаційно-технічного забезпечення діяльності Колегії Демченко М.О. була відсутня можливість здійснити телефонні виклики на контактний номер телефону товариства про складено акт про неможливість здійснення повідомлення телефонограмою щодо засідання Центральної Колегії від 21.12.2023, яким встановлено неможливо додаткового повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс роялті" за контактним номером телефону 098 692 04 66, у зв`язку зі зривом викликів здійснених спеціалістом 05.12.2023 о 15:57, 14.12.2023 о 16:06 та 14.12.2023 о 09:28.

Суд звертає увагу, що Міністерство юстиції України, на виконання приписів пунктів 9 і 10 Порядку № 1128, перевіряє відомості, які наявні в ЄДР. Для визначення кола заінтересованих осіб, Мін`юст здійснює пошук у ЄДР за наявними в реєстрі критеріями, а саме: "Керівник", "Засновник", "Кінцевий бенефіціарний власник", а також, у разі, якщо юридична особа перебуває у стані припинення - "Голова комісії з ліквідації та її склад".

У Міністерства юстиції України відсутній обов`язок досліджувати в ЄДР всю історію змін юридичних осіб з моменту їх створення, якщо такі відомості не мають значення для розгляду скарги, оскільки об`єктом її розгляду є конкретні реєстраційні дії, а не всі зміни, які були внесені про юридичну особу.

А відтак, враховуючи викладене, Міністерство юстиції України, визначивши коло заінтересованих осіб, з урахуванням наявної інформації в матеріалах скарги, вжило всіх заходів для належного повідомлення таких осіб, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що посилання позивача про його неналежне повідомлення є безпідставним та не відповідають фактичним обставинам та наявними у справі доказами.

Також суд зазначає, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4430/5 від 27.12.2023 повністю, проте вказаним наказом, крім визнання прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювання рішень від 28.06.2023 №№ 68215025, 68216303, 68219968, від 29.06.2024 № 68229455 державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни, від 11.07.2023 № 68402943 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни також вирішено анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Копійці І. А., у той же час, позивачем не вказано, яким чином наказ у відповідній частині порушує його права та охоронювані законом інтереси.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 4430/5 від 27.12.2023.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають покладенню на позивача.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.09.2024.

Суддя О.В. Мандриченко