Ухвала

від 23.09.2024 по справі 916/4075/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"23" вересня 2024 р.м. Одеса № 916/4075/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали заяви

за позовом: Виконуючого обов`язки керівника Херсонської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, 73025, м. Херсон, вул. Тираспільська, 5А; 54000, м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 314) в інтересах держави в особі

позивача-1: Херсонської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 26347681, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37)

позивача-2: Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 44732846, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37)

позивача-3: Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 44279728, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37)

до відповідача: Громадської організації "Щит Херсона" (код ЄДРПОУ 39412377, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності,56 кв. 17)

про розірвання договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути майно, стягнення

в с т а н о в и в:

Виконуючий обов`язків керівника Херсонської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Херсонської міської ради Херсонської області, позивача-2 Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, позивача-3 Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до відповідача Громадської організації "Щит Херсона" про розірвання договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути майно, стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору оренди комунального майна міської територіальної громади №2033 від 19.10.2018.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно частин 1, 2, 4 абзацу 2 частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (ДП "УкрНДНЦ") від 01.07.2020 №144), відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Не є доказом засвідчення належним чином ксерокопій документів, доданих до позовної заяви, напис на пакеті документів "прошито та пронумеровано", оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані ксерокопії відповідають оригіналу, як це передбачено п.5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2020).

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, або ж шляхом скріплення (прошиття) певного пакету документів з відповідним написом "прошито та пронумеровано", та на звороті такого напису ставиться печатка "Згідно з оригіналом" із вказівкою найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

В даному випадку додані до позовної заяви копії документів містять відтиск внаслідок застосування механічних засобів відтворення власноручного підпису факсиміле.

Факсиміле з латини "facsimile" - зробити подібне. Так, факсимиле - це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

У свою чергу, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Отже, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису певної особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Відтворення підпису за допомогою факсиміле є лише копією підпису уповноваженої особи. Основною відмінністю факсиміле від власноручного підпису є відсутність можливості стверджувати, що у відповідному документі виражена воля особи, чий підпис відтворено.

Разом з тим, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено інших способів засвідчення копій паперових документів, окрім особистого (власноручного) проставляння підпису заявника або уповноваженої особи, а подання позовних заяв, клопотань та копій інших документів з використанням факсимільного відтворення підпису особи, який, фактично, є штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам абзацу 2 частини 8 статті 42 ГПК України.

Отже, додані до позовної заяви документи не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів.

Окрім цього, доданий до матеріалів позовної заяви розрахунок заборгованості з орендної плати є непридатним до читання, що ускладнює його опрацювання судом.

Також, прокурором в додатку №4 до позову зазначено про подання до суду копії наказу №199 від 06.12.2021 Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради "Про прийняття рішення про задоволення заяви орендаря щодо продовження договору оренди комунального майна міської територіальної громади без проведення аукціону (перше продовження) з додатком, проте фактично долучено лише додаток до нього, копія наказу №199 від 06.12.2021 в матеріалах позову відсутня.

Прокурору слід усунути вказані недоліки шляхом подання належним чином засвідчених доказів, доданих до позовної заяви; подання якісного та придатного до читання розрахунку заборгованості з орендної плати; подання належним чином засвідченої копії наказу №199 від 06.12.2021 Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради "Про прийняття рішення про задоволення заяви орендаря щодо продовження договору оренди комунального майна міської територіальної громади без проведення аукціону (перше продовження)".

В силу приписів ч.2 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Зі змісту даної норми можна зробити висновок, що розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (викладений в позовній заяві чи у вигляді окремого документа), є невід`ємною частиною позовної заяви та теж повинен бути оформлений відповідно до вимог ч.2 ст.162 ГПК України.

Так, долучені до матеріалів позову розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат не підписані уповноваженою на це особою.

Для усунення означеного недоліку прокурору слід надати розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, належним чином оформлені та підписані особою, уповноваженою на вчинення дій процесуального характеру (з підтвердженням таких повноважень).

За приписами п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Частиною 2 статті 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У частинах першій та другій статті 91 ГПК України зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, на виконання вимог ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Херсонською окружною прокуратурою до матеріалів позовної заяви було додано повідомлення позивача-2 про намір представництва інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом до відповідача, при цьому доказів повідомлення позивача-1 та позивача-3 про намір представництва інтересів держави в суді матеріали справи не містять, що унеможливлює встановлення судом наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Для усунення вказаного недоліку прокурору слід надати докази направлення (вручення) позивачу-1 та позивачу-3 повідомлення в порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до подання даної позовної заяви до суду.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки прокурором не дотримано вищезазначених вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати прокурору строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.91, 162, 164, 172, ч.1 ст.174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

1. Позовну заяву виконуючого обов`язків керівника Херсонської окружної прокуратури залишити без руху.

2. Прокурору протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути вказані в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання відповідних доказів і пояснень.

3. Копію заяви про усунення недоліків позовної заяви і додані до неї документи направити позивачу та відповідачу, докази направлення подати до суду (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек, накладну) або в порядку ст. 42 ГПК України.

4. Роз`яснити прокурору, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

5. Копію ухвали направити прокурору.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 23.09.2024, оскарженню не підлягає.