Рішення

від 16.01.2025 по справі 916/4075/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4075/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконуючого обов`язки керівника Херсонської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, 73025, м. Херсон, вул. Тираспільська, 5А; 54000, м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 314) в інтересах держави в особі

позивача-1: Херсонської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 26347681, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37)

позивача-2: Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 44732846, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37)

позивача-3: Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 44279728, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37)

до відповідача: Громадської організації "Щит Херсона" (код ЄДРПОУ 39412377, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 56 кв. 17)

про розірвання договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути майно, стягнення

за участю прокурора: Людмила Ткаченко

представників сторін:

від позивача-1: Валентина Орленко

від позивача-2: не з`явився

від позивача-3: Валентина Орленко

від відповідача: не з`явився

Виконуючий обов`язків керівника Херсонської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Херсонської міської ради Херсонської області, позивача-2 Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, позивача-3 Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до відповідача Громадської організації "Щит Херсона" про розірвання договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути майно, стягнення.

Ухвалою від 08.10.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06.11.2024 відкладено підготовче засідання на 27.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; закрито підготовче провадження у справі №916/4075/24; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 18.12.2024.

У судовому засіданні 18.12.2024 оголошено перерву до 16.01.2025.

В судове засідання 16.01.2025 з`явились прокурор та представник позивачів - 1, 3.

Представник позивача-2 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

Ухвали суду у даній справі, направлені відповідачу за адресою, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відмітками поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд враховує, що відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

За наведеного суд констатує, що відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив, отже останній не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.

Прокурор підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник позивачів вимоги прокурора вважає обґрунтованими, просить їх задовольнити.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 16.01.2025, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора та представника позивачів, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, серед іншого, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови, саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і чи заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Як зазначає прокурор, у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що Громадською організацією "Щит Херсона", як орендарем, систематично упродовж тривалого часу не виконується істотна умова договору №2033 від 10.12.2021 в частині сплати орендної плати, що порушує принцип ефективного використання комунального майна Херсонської міської територіальної громади.

У даному спорі уповноваженими суб`єктами владних повноважень є Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, як уповноважений орган на укладення договорів оренди комунального майна, та Херсонська міська рада, як власник нерухомого майна, що передано в оренду, Херсонська міська військова адміністрація, як уповноважений орган на час дії воєнного стану.

За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16, ч.ч. 1, 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Одночасно, ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Сплата орендної плати за договорами оренди комунального майна міської територіальної громади є запорукою надходження додаткових коштів до місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 140 Конституції України та ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчими органами міських рад є виконавчі комітети, які створюються для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За приписами ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", управління та розпорядження комунальним майном є організаційно-правовою діяльністю суб`єктів владних повноважень - органів місцевого самоврядування, які здійснюють її шляхом прийняття актів з дотриманням встановленої процедури.

До повноважень виконавчих органів відповідних рад (власних та делегованих) згідно зі ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" серед іншого, належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад тощо.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду місцевого бюджету належать, зокрема, надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

Згідно ст.145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.

На території міста Херсон інтереси Херсонської міської територіальної громади представляє Херсонська міська рада.

Херсонська міська рада виступає в якості суб`єкта владних повноважень, яка бере участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Отже Херсонська міська рада є органом, який наділений повноваженнями реагувати, у тому числі заходами цивільно-правового характеру, на порушення вимог законодавства, які впливають на інтереси територіальної громади, тобто уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.1.1., 1.2 розділу 1 Положення про Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, затвердженого рішенням міської ради №346 від 18.06.2021, визначено, що Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є виконавчим органом Херсонської міської ради.

Департамент підзвітний та підконтрольний міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради відповідно до розподілу обов`язків чи керуючому справами виконавчого комітету міської ради.

Пунктом 1.4 розділу 1 Положення визначено, що Департамент є юридичною особою, укладає від свого імені угоди в межах чинного законодавства, може бути позивачем та відповідачем у судах. Департамент має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, штампи, бланки зі своїм найменуванням, розрахункові рахунки в установах банків та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Відповідно до п. 1.6 розділу 1 Положення передбачено, що Департамент є органом приватизації - уповноваженим органом управління майном, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, крім здійснення приватизації державного житлового фонду (квартир, будинків), житлових приміщень у гуртожитках.

Пунктом 1.7 розділу 1 Положення визначено, що Департамент є правонаступником прав і обов`язків Управління комунальної власності міської ради.

В п.п. 3.2.1. п. 3.2. розділу 3 Положення передбачено повноваження Департаменту у сфері оренди та приватизації майна, зокрема від імені Херсонської міської територіальної громади укладення договорів щодо передачі у користування (оренду, концесію тощо) та купівлі-продажу, здійснення повноважень орендодавця нерухомого майна та інших об`єктів, що належать до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади.

Отже, у даних правовідносинах Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є уповноваженим органом на укладення договорів оренди комунального майна, здійснення контролю за їх виконанням, у тому числі в частині сплати орендної плати.

Разом з тим, за твердженням прокурора, до теперішнього часу ні Херсонською міською радою Херсонської області, як власником орендованого майна, ні Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, як уповноваженим органом на укладення договорів оренди комунального майна, не здійснено повного комплексу дієвих процесуальних дій в межах своїх повноважень для захисту інтересів територіальної громади міста щодо належного виконання господарських зобов`язань та наповнення міського бюджету.

Не зважаючи на триваючий характер не сплати орендної плати згідно договору №2033 від 10.12.2021, до цього часу не ініційовано питання щодо стягнення в судовому порядку з Громадської організації "Щит Херсона" заборгованості зі сплати орендної плати за договором, а також розірвання спірного договору з підстав порушення його умов в частині своєчасності сплати орендної плати.

Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діє по даний час.

Указом Президента України №658/2022 від 19.09.2022 "Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області" на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" створено Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області.

Постановою Верховної Ради України від 03.11.2022 №2706-ІХ "Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бериславському, Генічеському, Каховському, Скадовському, Херсонському районах Херсонської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальники Калинівської селищної, Борозенської та Милівської сільських військових адміністрацій Бериславського району, Генічеської міської та Новотроїцької селищної військових адміністрацій Генічеського району, Асканія-Нової, Великолепетиської, Верхньорогачицької, Горностаївської селищних та Зеленопідської сільської військових адміністрацій Каховського району, Мирненської селищної та Новомиколаївської сільської військових адміністрацій Скадовського району; Херсонської міської, Великокопанівської та Станіславської сільських військових адміністрацій Херсонського району Херсонської області, крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану", здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів.

Разом з тим, Херсонською міською військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області, як уповноваженим органом також не ініційовано в судовому порядку питання щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором №2033 оренди комунального майна міської територіальної громади та розірвання вказаного договору оренди і повернення орендованого нежитлового приміщення відповідно до акту приймання-передачі.

Необхідність захисту інтересів держави прокурором у даних спірних правовідносинах полягає у необхідності захисту економічних інтересів держави, частиною яких є стале та належне функціонування місцевого самоврядування, дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства - місцевої територіальної громади й окремої юридичної особи, яка користується комунальним майном з порушенням умов договору в частині своєчасності сплати орендної плати та відновлення порушеного порядку користування таким майном.

Правовідносини, пов`язані з використанням комунального майна, завжди становлять і суспільний і державний інтерес.

Таким чином, порушення прав Херсонської міської територіальної громади беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини та гарантування належного функціонування місцевого самоврядування, ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, що потребує реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №911/620/17 дійшов висновку, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади інтереси держави та позивача - місцевої ради, яка представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.

У даному випадку нераціональним використанням комунального майна безпосередньо порушуються інтереси держави в особі територіальної громади міста, від імені та в інтересах якої має діяти Херсонська міська рада в особі Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, оскільки є спеціально уповноваженим органом управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Херсона.

Недоотримання орендної плати фактично ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, позбавляє можливості спрямувати кошти бюджету на реалізацію програм соціально-економічного розвитку, а також розподіляти видатки міського бюджету на охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, соціальне забезпечення громадян, охорону навколишнього природного середовища тощо.

Як слідує з матеріалів справи, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Херсонською окружною прокуратурою листом №55-5494вих24 від 11.07.2024 повідомлено Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Херсонську міську раду про систематичні порушення Громадською організацією "Щит Херсона" умов договору №2033 від 10.12.2021, що є підставою для стягнення наявної заборгованості в судовому порядку, а також вирішення питання про розірвання даного договору оренди.

За результатами розгляду вказаного листа Херсонською міською військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області 16.07.2024 повідомлено Херсонську окружну прокуратуру про те, що Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради не звертався та не планує звертатися до суду із позовними вимогами до Громадської організації "Щит Херсона" про стягнення заборгованості за договором №2033 від 10.12.2021.

Викладене свідчить, що Херсонська міська рада Херсонської області, Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Херсонська міська військова адміністрація, як компетентні органи на здійснення представництва в суді законних інтересів держави, які порушуються, захист цих інтересів не здійснюють, що є достатнім аргументом для підтвердження підстав представництва інтересів держави у даному випадку Херсонською окружною прокуратурою.

У постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених розмірах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Отже, оскільки Херсонською міською радою Херсонської області, Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, Херсонською міською військовою адміністрацією, як уповноваженими органами у спірних правовідносинах, протягом розумного строку не вжито ефективних заходів щодо захисту порушених інтересів територіальної громади за фактом систематичної несплати відповідачем орендної плати, то суд констатує, у даному випадку прокурор правомірно звернувся з позовом на захист прав та інтересів територіальної громади.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №386249306, за реєстраційним номером №1982624165101 зареєстровано право власності територіальної громади м. Херсона в особі Херсонської міської ради на приміщення Херсонської спеціалізованої школи I-III ступенів №24 з поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови, до складу якого входить в тому числі - тир "Б" площею 380,3 кв.м.

19.10.2018 між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією "Щит Херсона" (орендар) укладено договір №2033 оренди комунального майна міської територіальної громади.

Відповідно до розділу 1 договору №2033, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення Херсонської спеціалізованої школи І-ІП ступенів №24 загальною площею 381,1 кв.м. за адресою: м. Херсон, вул. Карбишева, 32, вартість яких відповідно до незалежної оцінки, виконаної ПП "Собрі" станом на 31.08.2028 становить 498753,00 грн.

Майно передається для розміщення тиру згідно з протоколом постійно діючої комісії з питань оренди об`єктів комунальної власності від 24.09.2018, затвердженого наказом начальника управління від 24.09.2018 №359.

Відповідно до п. 3.1 розділу 3 договору, орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об`єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради від 28.12.2011 №499 і становить 25411,46 грн. без ПДВ. за рік.

Орендна плата становить 2117,62 грн. (базовий - жовтень 2018 року) згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 №499, перераховується орендарем Управлінню комунальної власності на розрахунковий рахунок не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додатну вартість відповідно до чинного законодавства, (п. 3.2. розділу 3 договору).

Згідно п.10.1 розділу 10 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 19 жовтня 2018 до 17 вересня 2021 року включно.

Відповідно до п.10.9 розділу 10 договору передбачено, що орендар, який бажає продовжити термін користування об`єктом оренди, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за 60 календарних днів до закінчення строку договору оренди, в іншому випадку договір пролонговано не буде.

Орендоване майно передано 19.10.2018 згідно акту прийняття - передачі об`єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача до суб`єкта підприємницької діяльності.

18.06.2021 на позачерговій сесії Херсонської міської ради VIII скликання прийнято рішення №346 "Про внесення змін до рішень міської ради від 26.02.2021 №73, від 16.03.2021 №144 та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради".

П.п. 4.2. п. 4 вказаного рішення ухвалено припинити юридичні особи - виконавчі органи Херсонської міської ради, а саме Управління комунальної власності Херсонської міської ради, реорганізувавши шляхом приєднання до Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, який є правонаступником його прав та обов`язків.

Даним рішенням також затверджено Положення про Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради.

30.11.2021 Громадська організація "Щит Херсона" звернулась до Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради із заявою про продовження без аукціону договору від 19.10.2018 №2033 оренди об`єкта, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Карбишева, 32, на строк п`ять років для розміщення стрілецького тиру.

Наказом Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради №199 від 06.12.2021 "Про прийняття рішення про задоволення заяви орендаря щодо продовження договору оренди комунального майна міської територіальної громади без проведення аукціону (перше продовження)" прийнято рішення про задоволених заяви орендаря - Громадської організації "Щит Херсона" щодо продовження договору оренди від 19.10.2018 №2033 комунального майна міської територіальної громади тиру літ. "Б", загальною площею 380,3 кв.м. Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови, що розташована за адресою: м. Херсон, вул. Карбишева, 32, без проведення аукціону.

10.12.2021 між Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією "Щит Херсона" (орендар) укладено договір №2033 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальноївласності - тир літ. "Б" загальною площею 380,3 кв.м. Херсонської спеціалізованої школи І-ІП ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови за адресою: м. Херсон, вул. Карбишева, 32.

Балансоутримувачем майна виступає Управління освіти Херсонської міської ради (п.п. 3.2. Змінюваних умов Договору).

Відповідно до п.п. 7 Змінюваних умов договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення тиру.

Орендар вступає в строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання - передачі майна підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Передача майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у пункті 6.2 Умов (п.п. 2.1., 2.2. Незмінюваних умов договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 10 грудня 2021 року до 10 листопада 2024 року (п. 12 Змінюваних умов договору).

Вартість майна на момент укладення договору визначена в розмірі 556485,00 грн. (п.п. 6.1. п. 6 Змінюваних умов договору, відповідно до яких ринкова вартість визначена на підставі звіту про оцінку майна ПП "Собрі" від 31.10.2021).

Актом прийняття-передачі об`єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача - суб`єкту підприємницької діяльності від 10.12.2021 орендарю передано підвал на першому поверсі площею 380,3 кв.м. за адресою: м. Херсон, вул. Карбишева, 32. Об`єкт оренди перебуває на балансі Управління освіти Херсонської міської ради.

Відповідно до п.п. 9.1 Змінюваних умов договору, орендна плата становить 2609,03 грн., без ПДВ (базовий місяць - листопад 2021 року).

Відповідно до п.п. 3.3., 3.4 Незмінюваних умов договору, орендар сплачує орендну плату до бюджету Херсонської міської територіальної громади та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 25 числа поточного місяця. Відповідно до п.16 Змінюваних умов договору передбачено, що орендна плата 100% вноситься до бюджету Херсонської міської територіальної громади.

Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди орендодавець передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Проте, як стверджує прокурор, всупереч вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п.3.3. Незмінюваних умов договору №2033 від 10.12.2021 орендар у встановлений строк взяті на себе зобов`язання не виконує, орендну плату не сплачує, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в сумі 49621,51 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по орендній платі, складеним відділом обліку та звітності Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради.

21.02.2024 Громадській організації "Щит Херсона" направлено рахунок на сплату заборгованості з орендної плати на юридичну адресу організації, зазначену в договорі, проте поштове відправлення повернулося без вручення адресату через відсутність останнього за адресою направлення.

Таким чином, заборгованість з орендної плати за договором №2033 від 10.12.2021 станом на 31.12.2023 становить 49621,51 грн., що і зумовило звернення прокурора до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором оренди.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 49621,51 грн. заборгованості з орендної плати, суд зазначає наступне.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому - одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення викладені в ч.1 ст.283 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Частиною 3 ст.283 ГК України встановлено, що об`єктом оренди можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Згідно з ч.3 ст.759 ЦК України, особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Як зазначено вище, 10.12.2021 між Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією "Щит Херсона" (орендар) укладено договір №2033 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальноївласності - тир літ. "Б" загальною площею 380,3 кв.м. Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови за адресою: м. Херсон, вул. Карбишева, 32.

Балансоутримувачем майна виступає Управління освіти Херсонської міської ради (п.п. 3.2. Змінюваних умов Договору).

Відповідно до п.п. 7 Змінюваних умов договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення тиру.

Орендар вступає в строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання - передачі майна підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Передача майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у пункті 6.2 Умов (п.п. 2.1., 2.2. незмінюваних умов договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 10 грудня 2021 року до 10 листопада 2024 року (п. 12 Змінюваних умов договору).

Вартість майна на момент укладення договору визначена в розмірі 556485,00 грн. (п.п. 6.1. п. 6 Змінюваних умов договору, відповідно до яких ринкова вартість визначена на підставі звіту про оцінку майна ПП "Собрі" від 31.10.2021).

Актом прийняття-передачі об`єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача - суб`єкту підприємницької діяльності від 10.12.2021 орендарю передано підвал на першому поверсі площею 380,3 кв.м. за адресою: м. Херсон, вул. Карбишева, 32. Об`єкт оренди перебуває на балансі Управління освіти Херсонської міської ради.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан.

Постановою Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" відповідно до Закону України від 01.04.2022 № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у пункті 5 установлено, що договори оренди комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди у такий спосіб заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Оскільки п. 12 Змінюваних умов договору передбачено, що договір діє до 10 листопада 2024 року (під час дії воєнного стану), спірний договір оренди вважається проводженим та станом на дату звернення з позовом до суду не припинив свою дію.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п.п. 9.1 Змінюваних умов договору, орендна плата становить 2609,03 грн., без ПДВ (базовий місяць - листопад 2021 року).

Відповідно до п.п. 3.3., 3.4 Незмінюваних умов договору, орендар сплачує орендну плату до бюджету Херсонської міської територіальної громади та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 25 числа поточного місяця. Відповідно до п. 16 Змінюваних умов договору передбачено, що орендна плата 100% вноситься до бюджету Херсонської міської територіальної громади.

Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди орендодавець передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 року, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022, або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, які використовують майно, розташоване в адміністративно- територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, у тому числі Херсонська область.

Також, з 01.01.2024 орендарі звільнені від сплати орендної плати за договорами оренди комунального майна, розташованого на території Херсонської міської територіальної громади на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (із змінами). Так, орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, починаючи з 01.01.2024 орендна плата тимчасово не нараховується.

Відповідно до п.п. 2, 3 розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації від 16.11.2023 №682р "Про звільнення від сплати орендної плати за договорами оренди комунального майна", від сплати орендної плати за 2023 рік звільнено всіх орендарів комунального майна Херсонської міської територіальної громади, які не мали заборгованості зі сплати орендної плати станом на 24.02.2022. Звільнення від орендної плати застосовується до договорів оренди, чинних станом на 24.02.2022, за наказом орендодавця за умови відсутності заборгованості з орендної плати станом на 24.02.2022.

Вказане розпорядження опубліковано на офіційному сайті Херсонської міської військової адміністрації 19.11.2023.

Разом з тим, згідно інформації, наданої Херсонською міською військовою адміністрацією від 16.07.2024, остання оплата за договором здійснена 18.02.2022 за лютий 2022 року у сумі 3216,08 грн.

У 2023 році Громадська організація "Щит Херсона" не зверталася з відповідною заявою про звільнення від сплати орендної плати за договором №2033 від 10.12.2021.

Згідно розрахунку заборгованості по орендній платі, складеного відділом обліку та звітності Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, заборгованість відповідача з орендної плати за договором №2033 від 10.12.2021 станом на 31.12.2023 складає 49621,51 грн.

21.02.2024 Громадській організації "Щит Херсона" направлено рахунок на сплату заборгованості з орендної плати на юридичну адресу організації, зазначену в договорі, проте поштове відправлення повернулося без вручення адресату через відсутність останнього за адресою направлення.

Отже, прокурор довів суду факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди щодо внесення орендної плати, а наявність заборгованості в сумі 49621,51 грн. підтверджується наявними у справі доказами.

Суд враховує, що відповідач доводів прокурора не спростував та доказів сплати заборгованості з орендної плати у розмірі 49621,51 грн. до суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 49621,51 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, у зв`язку із несвоєчасною оплатою орендної плати прокурор нарахував та заявив до стягнення 955,82 грн. 3% річних, 2113,83 грн. збитків від інфляції та 7054,12 грн. пені.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу на те, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми 3% річних, інфляційних втрат та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Так, у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

Перевіривши розрахунок прокурора щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних та збитків від інфляції суд зазначає, що останні здійснено арифметично правильно.

Таким чином, вимоги в частині стягнення з відповідача 955,82 грн. трьох процентів річних і 2113,83 грн. збитків від інфляції є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 3.9 договору сторони погодили, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В даному випадку прокурором нараховано пеню за період з 01.01.2024 по 30.06.2024.

Так, в п.3.3 договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату до бюджету Херсонської міської територіальної громади та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 25 числа поточного місяця.

Згідно зі ст.116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З урахуванням наведеного положення договору (п.3.3), пеня мала бути нарахована за періоди:

1) січень 2023 - 26.01.2023-26.07.2023;

2) лютий 2023 - 26.02.2023 - 26.08.2023;

3) березень 2023 - 26.03.2023 - 26.09.2023;

4) квітень 2023 - 26.04.2023 - 26.10.2023;

5) травень 2023 - 26.05.2023 - 26.11.2023;

6) червень 2023 - 26.06.2023 - 26.12.2023;

7) липень 2023 - 26.07.2023 - 26.01.2024;

8) серпень 2023 - 26.08.2023 - 26.02.2024;

9) вересень 2023 - 26.09.2023 - 26.03.2024;

10) жовтень 2023 - 26.10.2023 - 26.04.2024;

11) листопад 2023 - 26.11.2023 - 26.05.2024;

12) грудень 2023 - 26.12.2023 - 26.06.2024.

Отже, в межах визначеного прокурором періоду нарахування пені судом здійснено розрахунок за:

1) липень 2023 - 01.01.2024 - 26.01.2024;

2) серпень 2023 - 01.01.2024 - 26.02.2024;

3) вересень 2023 - 01.01.2024 - 26.03.2024;

4) жовтень 2023 - 01.01.2024 - 26.04.2024;

5) листопад 2023 - 01.01.2024 - 26.05.2024;

6) грудень 2023 - 01.01.2024 - 26.06.2024.

Розрахунок пені:

липень 2023

01.01.2024 - 26.01.2024 : 15,00 (облікова ставка НБУ)

4203,52 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 366 ) x 26 днів (прострочення) : 100 = 89,58

серпень 2023

01.01.2024 - 26.02.2024 : 15,00 (облікова ставка НБУ)

4178,29 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 366 ) x 57 днів (прострочення) : 100 = 195,22

вересень 2023

01.01.2024 - 14.03.2024 : 15,00 (облікова ставка НБУ)

4119,80 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 366 ) x 74 днів (прострочення) : 100 = 249,89

15.03.2024 - 26.03.2024 : 14,50 (облікова ставка НБУ)

4119,80 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 366 ) x 12 днів (прострочення) : 100=39,17

жовтень 2023

01.01.2024 - 14.03.2024 : 15,00 (облікова ставка НБУ)

4140,40 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 366 ) x 74 днів (прострочення) : 100 = 251,14

15.03.2024 - 25.04.2024 : 14,50 (облікова ставка НБУ)

4140,40 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 366 ) x 42 днів (прострочення) : 100 = 137,79

26.04.2024 - 26.04.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ)

4140,40 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 1 днів (прострочення) : 100 = 3,05

листопад 2023

01.01.2024 - 14.03.2024 : 15,00 (облікова ставка НБУ)

4173,52 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 366 ) x 74 днів (прострочення) : 100 = 253,15

15.03.2024 - 25.04.2024 : 14,50 (облікова ставка НБУ)

4173,52 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 366 ) x 42 днів (прострочення) : 100 = 138,89

26.04.2024 - 26.05.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ)

4173,52 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 31 днів (прострочення) : 100 = 95,44

грудень 2023

01.01.2024 - 14.03.2024 : 15,00 (облікова ставка НБУ)

4194,39 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 366 ) x 74 днів (прострочення) : 100 = 254,41

15.03.2024 - 25.04.2024 : 14,50 (облікова ставка НБУ)

4194,39 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 366 ) x 42 днів (прострочення) : 100 = 139,58

26.04.2024 - 13.06.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ)

4194,39 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 49 днів (прострочення) : 100 = 151,62

14.06.2024 - 26.06.2024 : 13,00 (облікова ставка НБУ)

4194,39 (Сума боргу) x (2 x 13,00 : 366 ) x 13 днів (прострочення) : 100 = 38,74

Отже, належною до стягнення сумою пені є 2037,67 грн., у задоволенні решти вимог в цій частині в сумі 5016,45 грн. слід відмовити.

Стосовно позовної вимоги про розірвання договору оренди, суд зазначає наступне.

За загальним правилом, встановленим статтею 188 ГК України, розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Положеннями ЦК України установлений правовий інститут припинення договору найму, який включає в себе право наймодавця відмовитися від договору найму.

Зокрема, у відповідності до статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (частина 1); у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (частина 2).

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що: одностороння відмова від договору оренди не допускається (частина 1); договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (частина 3).

Частина 3 статті 291 ГК України встановлює, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частина 2 статті 651 ЦК України передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.

Верховний Суд у постанові Великої Палати від 27.11.2018 у справі №912/1385/17 надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень, зокрема вказав, що:

- стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору (пункт 8.13),

- застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 8.14.).

У контексті наведених висновків стосовно застосування правових норм необхідним є звернення до положень пункту 6 статті 3 ЦК України, за яким загальними засадами цивільного законодавства є, серед інших, справедливість, добросовісність та розумність.

Надаючи оцінку впливу наведених принципів на наявні між сторонами правовідносини суд зазначає, що вони втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, вона виражає право, відповідає праву і випливає з духу права. Добросовісність означає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Розумність являє собою зважене вирішення питання регулювання правових відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу), з урахуванням накопичених у суспільстві уявлень за даних історичних умов інтелектуальних можливостей, знань, досвіду з метою забезпечення справедливості, балансу інтересів у суспільстві.

Отже, зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, справедливості та розумності; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами п.12.7, 12.7.1, договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Суд зауважує, що відповідач, не сплачуючи тривалий час орендну плату, у тому числі більше ніж 3 місяці, а саме у період з січня 2023 по грудень 2023, заборгував 49621,51 грн., проявив недобросовісність, нерозумність та несправедливість по відношенню до наявних зобов`язань за договором оренди, що з позиції цих принципів повинно оцінюватися як дії, які не відповідають праву, а тому у такому випадку повинне мати місце судове втручання шляхом подальшого припинення таких порушень.

Отже, несплата орендної плати є істотним порушенням умов договору та діючого законодавства через значну міру позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору з орендарем. Безпосередньо несплата орендної плати та інших платежів має відповідні наслідки, а саме дострокове розірвання договору у випадку систематичної їх несплати.

За наведеного, вимоги прокурора в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо повернення орендованого майна

Частиною 4 статті 291 ГК України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

За приписами частини 1 статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

У разі припинення договору орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акту повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебуває на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу (абз. 1 п. 4.1 Незмінюваних умов договору).

З аналізу правових норм вбачається, що вимога про повернення орендованого майна є похідною від вимоги про розірвання договору оренди.

Так, правовим наслідком розірвання договору оренди є обов`язок орендаря повернути орендоване майно.

Отже, з урахуванням наведеного вище, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути приміщення тиру літ "Б" Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови за адресою: м. Херсон, вул. Карбишева, 32 Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради підлягають задоволенню.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судові витрати, в порядку ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації "Щит Херсона" (код ЄДРПОУ 39412377, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 56 кв. 17) на користь Херсонської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 26347681, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37) - 49621 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять одну) грн. 51 коп. заборгованості з орендної плати, 955 (дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 82 коп. 3% річних, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 83 коп. збитків від інфляції, 2037 (дві тисячі тридцять сім) грн. 67 коп. пені відповідно до договору №2033 оренди комунального майна міської територіальної громади від 10.12.2021.

3. Розірвати договір №2033 оренди комунального майна міської територіальної громади від 10.12.2021, укладений між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради та Громадською організацією "Щит Херсона" (код ЄДРПОУ 39412377, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 56 кв. 17).

4. Зобов`язати Громадську організацію "Щит Херсона" (код ЄДРПОУ 39412377, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 56 кв. 17) звільнити та повернути Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 44279728, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37) - тир літ. "Б" загальною площею 380,3 кв.м. Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови за адресою: м. Херсон, вул. Карбишева, 32, вартістю 556485,00 грн., шляхом підписання акту приймання-передачі.

5. Стягнути з Громадської організації "Щит Херсона" (код ЄДРПОУ 39412377, 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 56 кв. 17) на користь Херсонської обласної прокуратури (ЄРДПОУ 04851120, р/р UA5682017203431000010000002291, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ: 2800) - 8829 (вісім тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн. 65 коп. судового збору.

6. У задоволенні решти позову відмовити.

7. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 254,35 грн. покласти на Херсонську обласну прокуратуру.

8. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 27 січня 2025 р.