Ухвала

від 23.09.2024 по справі 916/4130/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"23" вересня 2024 р.м. Одеса № 916/4130/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петрова В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 4235/24 Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ю-Бейс до Товариства з обмеженою відповідальністю Дів-С про визнання права іпотекодержателя, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ю-Бейс звернулось до Господарського суду Одеської області через систему Електронний суд ЄСІТС з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Дів-С про визнання права іпотекодержателя ТОВ ФК Ю-Бейс за договором іпотеки від 15.07.2013, посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Р.В., за реєстровим № 1620 на об`єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди, загальною площею 1742,3 кв.м, розташовані за адресою: Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, будинок 4 км, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 35265965101, який належить на праві власності ТОВ Дів-С (код ЄДРПОУ 43222618).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ю-Бейс є правонаступником Публічного акціонерного товариства Златобанк за кредитними договорами та договорами забезпечення щодо боржників - Приватної фірми Капітал-Сервіс, Спільного Українсько-Чеського підприємства Вевсо у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Приватного підприємства Італія-Моторс, Приватного підприємства фірми Євро-Авто на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного 06.06.2024 року між ПАТ Златобанк та ТОВ Фінансова компанія Ю-Бейс, який посвідчено ПН КМНО Мурською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 965. При цьому ТОВ ФК Ю-Бейс обґрунтовувало свої позовні вимоги тим, що засновниками ПФ Капітал-Сервіс (позичальником за кредитним договором та іпотекодавецем за іпотечним) було вжито заходи для виведення з-під іпотеки ПАТ Златобанк предмета іпотеки шляхом виведення нерухомого майна із статутного капіталу ПФ Капітал-Сервіс, створення штучних вимог третьої особи на підставі договору позики, передачі майна на підставі мирової угоди та подальше неодноразове внесення спірного майна до статутного капіталу юридичних осіб, де кінцевим бенефіціаром є син засновника ПФ Капітал-Сервіс та його директор, який був обізнаний про наявність судових спорів з банком та про наявність заборгованості за кредитними договорами. З огляду на викладене позивач вказує на незаконні дії відповідача та інших осіб, спрямовані на виведення з-під іпотеки нерухомого майна, що є предметом іпотеки відповідно до умов договору іпотеки від 15.07.2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем в якості відповідача зазначено: Товариство з обмеженою відповідальністю Дів-С (код ЄДРПОУ 43222618) із місцезнаходженням: 73000, Херсонська область, м. Херсон, шосе 4 км. Разом з тим, з відповіді № 796167 від 19.09.2024 р. на запит суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що за вказаним кодом ЄДРПОУ 43222618 в ЄДР міститься інформація про Товариство з обмеженою відповідальністю Дів-С із місцезнаходженням: 73000, Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе 4 км.

В свою чергу з наведеного випливає, що позивачем невірно зазначено у позові місцезнаходження відповідача.

До того ж згідно ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ю-Бейс є правонаступником Публічного акціонерного товариства Златобанк за кредитними договорами та договорами забезпечення щодо боржників - Приватної фірми Капітал-Сервіс, Спільного Українсько-Чеського підприємства Вевсо у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Приватного підприємства Італія-Моторс, Приватного підприємства фірми Євро-Авто на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного 06.06.2024 року між ПАТ Златобанк та ТОВ Фінансова компанія Ю-Бейс, який посвідчено ПН КМНО Мурською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 965. Однак, відповідний договір відступлення права вимоги від 06.06.2024 року, укладений між ПАТ Златобанк та ТОВ Фінансова компанія Ю-Бейс, який посвідчено ПН КМНО Мурською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 965, на який позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, останнім до матеріалів позову не додано. Про неможливість подання такого доказу позивачем не зазначено у позові.

При цьому згідно з положеннями ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, заявником до позовної заяви додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 389279078 від 01.08.2024, яка є неповною, оскільки подані її 1-ша, 31-45 та 65-та сторінки. При цьому позивачем у поданому позові не зазначено, що для вирішення спору має значення лише частина вказаного документу та відповідно у такому випадку не подано засвідчений витяг з нього.

Поряд з цим відповідно до ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, заявником до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 195 від 17.09.2024 р. про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., як за позовну вимогу немайнового характеру із застосування у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір понижуючого коефіцієнту 0,8 з огляду на подання позову до господарського суду в електронній формі.

При цьому, як встановлено судом, товариством у позовній заяві вказано, що позов не містить вимог майнового характеру.

Так, предметом позовної заяви, є вимога ТОВ ФК Ю-Бейс до ТОВ Дів-С про визнання права іпотекодержателя на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ ФК Ю-Бейс вказує, що 19.04.2013 між ПАТ Златобанк та СУЧП у формі ТОВ Вевсо (боржник 1) укладено кредитний договір № 108/1/13-KL; 19.04.2013 між ПАТ Златобанк та ПП Фірма Євро-Авто укладено кредитний договір № 109/1/13-KL (боржник 2); 19.04.2013 між ПАТ Златобанк та ПП Італія-Моторс укладено кредитний договір № 110/1/13-KL (боржник 3); 19.04.2013 між ПАТ Златобанк та ПФ Капітал-Сервіс укладено кредитний договір № 111/1/13- KL (боржник 4).

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами 15 липня 2013 року між ПАТ Златобанк та ПФ Капітал-Сервіс був укладений договір іпотеки, предметом якого є: будівлі та споруди, загальною площею 1742,3 кв.м, розташовані за адресою: Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, будинок 4 км (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 35265965101).

Як вказує позивач, 06 червня 2024 року ПАТ Златобанк та ТОВ Фінансова компанія Ю-Бейс був укладений договір відступлення права вимоги, який посвідчено ПН КМНО Мурською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 965.

Водночас, за ствердженнями позивача, ПАТ Златобанк свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів за кредитними договорами виконав, надавши грошові кошти в повному обсязі, що підтверджується виписками по особистих рахунках боржників, однак останні своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконали, що підтверджується відповідними судовими рішеннями.

Разом з тим позивач наголошує, що засновниками ПФ Капітал-Сервіс було здійснено низку заходів щодо протиправного виведення нерухомого майна з-під іпотеки, зокрема, створення штучних вимог третьої особи на підставі договору позики, передачі майна на підставі мирової угоди та подальше неодноразове внесення спірного майна до статутного капіталу юридичних осіб, де кінцевим бенефіціаром є син засновника ПФ Капітал-Сервіс та його директор, який був обізнаний про наявність судових спорів з банком та про наявність заборгованості за кредитними договорами.

Наразі господарський суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

З наведеного слідує, що від визначення характеру позовної вимоги (майнового чи немайнового) залежить розмір судового збору, належного до сплати за подання до суду відповідного позову.

Так, господарський суд зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) та у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21.

У постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Згідно із частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом (частини перша та друга статті 12 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Водночас відповідно до частини першої статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Цивільний кодекс України передбачає спеціальні способи, які забезпечують майнові інтереси кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання обов`язків боржником, а саме різні види забезпечення виконання зобов`язання.

Одним із таких видів забезпечення виконання зобов`язання є застава (частина перша статті 546 Цивільного кодексу України)

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 Цивільного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 Цивільного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (частина перша статті 33 Закону України Про іпотеку).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України Про іпотеку).

Поряд із цим статтею 39 Закону України Про іпотеку врегульовано порядок реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки, за рішенням суду.

Отже, на підставі договору іпотеки іпотекодержатель має право ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку з посиланням на обставини щодо невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання або в позасудовому порядку, внаслідок чого право власності іпотекодавця на майно може припинитися в порядку, встановленому Законом України Про іпотеку.

Звідси задоволення судом позовної вимоги про визнання права іпотекодержателя надає позивачу можливість у майбутньому в разі порушення боржником основного зобов`язання, виконання якого забезпечено іпотекою, звернути стягнення на предмет іпотеки в судовому або позасудовому порядку, а наслідком такого звернення буде набуття іпотекодержателем майна - самого предмета іпотеки у разі передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або грошових коштів у разі реалізації предмета іпотеки.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол до Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) поняття майно (possessions) у частині першій статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права й інтереси, що становлять активи, теж можуть розглядатися як майнові права, а отже, як майно (рішення ЄСПЛ від 05 січня 2000 року у справі Беєлер проти Італії (Beyeler.), заява № 33202, § 100).

За певних обставин захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування (legitimate) успішної реалізації майнових прав (право вимоги). Для того щоб очікування було легітимним, воно має бути заснованим на нормі закону або іншому правовому акті, такому як судове рішення, пов`язаному з майновим інтересом (рішення ЄСПЛ від 28 вересня 2004 року у справі Копецький проти Словаччини (Kopecky.), заява № 44912/98, § 49, 50).

З метою захисту законних прав та інтересів учасників цивільного обороту, насамперед інтересів кредитора, глава 49 Цивільного кодексу України регламентує забезпечення виконання зобов`язання, зокрема, шляхом застави майна.

Вказаний інститут цивільного права спрямований, зокрема, на покращення гарантування майнових інтересів сторін договору.

Звідси іпотека як окремий вид застави гарантує саме майнові інтереси боржника та кредитора за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Тобто вимога про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна пов`язана з майновим інтересом, що свідчить про її майновий характер.

Отже, позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру, оскільки, визнавши за собою таке право, іпотекодержатель набуває легітимного очікування успішної реалізації своєї можливості отримати у власність майно (нерухоме майно або грошові кошти) для задоволення своїх майнових вимог до боржника за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 906/1026/22 (провадження № 12-33гс23).

Таким чином, метою подання позову з вимогою про визнання права іпотекодержателя є підтвердження існування у ТОВ ФК Ю-Бейс майнового інтересу щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки та має вартісну оцінку, визначену в договорі іпотеки.

З урахуванням зазначеного, виходячи з предмета та підстав позову у цій справі, господарський суд зазначає, що фактично ініційований позивачем спір спрямований на захист його майнового інтересу, вимога про визнання права іпотекодержателя ґрунтується на наявності такого інтересу, що виник на підставі договору іпотеки, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, який має вартісну оцінку, а отже, має майновий характер, а тому розмір ставки судового збору за його подання повинен визначатися відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір.

Як було зазначено раніше, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

З огляду на викладене, при поданні позовної заяви позивачу необхідно було вказати в ній ціну позову та сплатити судовий збір, виходячи з вартості предмета іпотеки, визначеної в договорі іпотеки, за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ю-Бейс при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 3 ст. 162 та ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ю-Бейс до Товариства з обмеженою відповідальністю Дів-С про визнання права іпотекодержателя залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ю-Бейс 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ю-Бейс, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 23.09.2024 року та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Петров