Ухвала

від 23.09.2024 по справі 920/424/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

23.09.2024м. СумиСправа № 920/424/24Суддя Господарського суду Сумської області Жерьобкіна Є.А., розглянувши заяву Акціонерного товариства Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду «Інвестохіллс Хеліантус» про забезпечення позову (вх. № 4102 від 19.09.2024) у справі № 920/424/24 за позовом Акціонерного товариства Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду «Інвестохіллс Хеліантус» (вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8Б, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 43515433), до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант-Агро» (вул. 40 років Перемоги, буд. 29, с. Сула, Сумський район, Сумська область, 42346, код ЄДРПОУ 38575616), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016), 2) Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької / Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про застосування наслідків нікчемності правочинів та стягнення 2347608 грн 65 коп.

УСТАНОВИВ:

У квітні 2024 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд застосувати наслідки нікчемності правочинів шляхом визнання за AT Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд Інвестохіллс Хеліантус (JOINT STOCK COMPANY «CLOSED NON-DIVERSIFIED VENTURE CORPORATE INVESTMENT FUND "INVESTOHILLS HELIANTHUS»), товариство, яке створене та існує відповідно до законодавства від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі договору № 20/10-2023-1 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 20 жовтня 2023 року діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив» (номер та дата прийняття рішення про видачу Ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) № 646 від 12 серпня 2021 року), права вимоги за кредитними договорами №487/02-2009 від 08.09.2009, №001/1-2012/840 від 15.02.2012 та договором про надання банківської гарантії №005г-2013/980 від 21.02.2013, укладеними між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лотуре-Агро» (код ЄДРПОУ 34287465); стягнути з відповідача 2347608 грн 65 коп. безпідставно набутих коштів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024, справу № 920/424/24 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

Ухвалою від 22.04.2024 Господарський суд Сумської області постановив позовну заяву (вх. № 1928 від 16.04.2024) повернути Акціонерному товариству Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Інвестохіллс Хеліантус.

Постановою від 25.07.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалу Господарського суду Сумської області від 22.04.2024 у цій справі скасував, справу № 920/424/24 передав до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 26.08.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/424/24; призначив підготовче засідання на 23.09.2024, 12:30; відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17), 2) Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700, 01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1); відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), 2) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ); надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до ст. 167 ГПК України; установив третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору семиденний строк з дня отримання позову, відзиву, відповіді на відзив на подання пояснень, докази надсилання пояснень іншим учасникам справи надати суду.

19.09.2024 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з заявою про забезпечення позову (вх. № 4202 від 19.09.2024), шляхом накладення арешту, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 920/424/24, на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Діамант-Агро» (42346, Сумська область, Сумський район, с. Сула, вул. 40 років Перемоги, буд. 29, код ЄДРПОУ 38575616), в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 2347608 (два мільйони триста сорок сім тисяч шістсот вісім) грн.. 65 коп., що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, представник позивача зазначає, що відповідач неправомірно використовує грошові кошти, які належать АТ Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду «Інвестохіллс Хеліантус» в розмірі 2347608 грн 65 коп., які перераховані на рахунок ТОВ «Діамант-Агро».

Позивач зазначає, що починаючи з 30.01.2020 право вимоги за кредитним договором № 001/1-2012/840 від 15.02.2012, договором банківської гарантії 005г-2013/980 від 21.02.2013, кредитним договором № 487/02-2009 (відзивна кредитна лінія) від 08.09.2009 перейшло від ПАТ «Банк Кімбо» до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», а в подальшому перейшло до АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус» на підставі договорів від 20.12.2023, тому, як наслідок , всі кошти, які були отримані ТОВ «Діамант-Агро» в рамках продажу майна, що виступало забезпеченням виконань за кредитними договорами, повинні бути перераховані на користь АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус».

За змістом заяви, предметом позову у даній справі є вимоги позивача про застосування наслідків нікчемності правочинів шляхом визнання за AT Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд Інвестохіллс Хеліантус (JOINT STOCK COMPANY «CLOSED NON-DIVERSIFIED VENTURE CORPORATE INVESTMENT FUND "INVESTOHILLS HELIANTHUS»), товариство, яке створене та існує відповідно до законодавства від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі договору № 20/10-2023-1 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 20 жовтня 2023 року діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив» (номер та дата прийняття рішення про видачу Ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) № 646 від 12 серпня 2021 року), права вимоги за кредитними договорами №487/02-2009 від 08.09.2009, №001/1-2012/840 від 15.02.2012 та договором про надання банківської гарантії №005г-2013/980 від 21.02.2013, укладеними між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лотуре-Агро» (код ЄДРПОУ 34287465); стягнення з відповідача 2347608 грн 65 коп. безпідставно набутих коштів.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду від 18 травня 2004 року у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Аналогічні за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17, від 14.12.2022 у справі № 904/1513/22, від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23 та в низці інших постанов.

Заходи забезпечення позову мають застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У поданій заяві про забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт до набрання законної сили рішенням суду у справі № 920/424/24, на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Діамант-Агро» (42346, Сумська область, Сумський район, с. Сула, вул. 40 років Перемоги, буд. 29, код ЄДРПОУ 38575616), в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 2347608 (два мільйони триста сорок сім тисяч шістсот вісім) грн.. 65 коп., що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Разом з цим, позивач у поданій заяві висловлює лише припущення, які не підтверджені жодними доказами.

З урахуванням викладеного, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, у зв`язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту та грошові кошти та майно відповідача.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявником належним чином не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином не вжиття заходу забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення. У заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності вчинення відповідачем заходів, які ускладнять або унеможливлять виконання судового рішення.

У разі задоволення позову виконання рішення суду може бути здійснено в примусовому порядку із застосуванням заходів примусового виконання рішень, передбачених законом.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що всупереч положенням ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено наявності підстав для забезпечення позову, тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову (вх. № 4202 від 19.09.2024).

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про судовий збір» та ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на заявника.

Керуючись статтями 2, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант-Агро» (вх. № 4202 від 19.09.2024) про забезпечення позову у справі № 920/424/24 відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана суддею 23.09.2024.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна