УХВАЛА
20 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 927/1342/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши заяву Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 (колегія суддів: Станік С. Р., Тарасенко К. В., Шаптала Є. Ю.) у справі
за позовом Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" до Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерство культури та інформаційної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Свято-Успенський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної церкви про зобов`язання повернути майно; усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року Національний архітектурно - історичний заповідник "Чернігів стародавній" звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви, в якому просив:
1) зобов`язати Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви повернути на користь Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" передане за договором № 1 від 14.09.2016 про строкове спільне безоплатне користування Чернігівською єпархією УПЦ комплексом споруд пам`яток архітектури національного значення Єлецького монастиря ХІІ - ХVII століття (охоронний № 250043-Н) Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", що є державною власністю, комплекс споруд пам`яток архітектури національного значення Єлецького монастиря, що знаходиться за адресою: 14016, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 1, до складу якого входять та використовуються:
- Успенський собор ХІІ - XVII століття (охоронний № 250043/1-Н), площею 541,4 кв. м - для проведення богослужінь та релігійних обрядів УПЦ, а також екскурсійного обслуговування Національного архітектурно - історичного заповідника "Чернігів стародавній";
- Дзвіниця XVII століття (охоронний № 250043/2-Н), площею 231,6 кв. м - єпархіальним управлінням УПЦ за призначенням;
- Північні келії XVI - XVII століття (охоронний № 250043/3-Н), площею 239,0 кв. м - настоятельський корпус та житло монахинь монастиря;
- Східні келії XVI - XVII століття (охоронний № 250043/4-Н), площею 391,4 кв. м - в якості житла монахинь монастиря;
- Південно-західні келії XVI - XVII століття (охоронний № 250043/5-Н), площею 103,3 кв. м - в якості житла монахинь монастиря, в східній частині - для господарчих потреб;
- Мури з брамами та баштами XVII століття (охоронний № 250043/6-Н), довжиною 570,8 погонних метрів - єпархіальним управлінням УПЦ за призначенням та як огорожа монастиря (далі - спірне майно).
2) усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення Управління Чернігівської єпархії УПЦ з комплексу споруд та пам`яток архітектури національного значення Єлецького монастиря ХІІ - XVII століття (охоронний № 250043-Н), що знаходиться за адресою: 14016, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 1, до складу якого входить та використовується перераховане вище спірне майно.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2024 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" до Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви про зобов`язання повернути майно та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення задоволено повністю.
Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 04.07.2024, справу направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
07.08.2024 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви на постанову апеляційного суду, та зокрема, відмовив у задоволенні клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів виходила з того, що вимога заявника про зупинення виконання оскаржуваного рішення обґрунтована лише сумнівами відповідача щодо легітимності оскаржуваного судового рішення, що не може бути безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення.
05.09.2024 Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви повторно звернулося до Верховного Суду із аналогічною заявою, в якій просить зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у цій справі, яка мотивована тим, що старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 03.09.2024 відкриті три виконавчі провадження з примусового виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у справі, а саме: ВП № НОМЕР_1 - про зобов`язання повернути майно; ВП № НОМЕР_2 - про усунення перешкод шляхом виселення; ВП № НОМЕР_3 - про стягнення судового збору та встановлений відповідачу строк на виконання рішення суду - протягом 10 робочих днів.
Таким чином, за доводами відповідача, ще до закінчення перегляду оскаржуваної постанови апеляційного суду відповідач зобов`язаний повернути позивачу спірне майно, а також висилитись - звільнити займані приміщення. Тобто, оскаржувана постанова суду буде виконана раніше, ніж суд касаційної інстанції висловиться з приводу її законності та обґрунтованості.
У поданій заяві відповідач також звертає увагу на те, що більшість монахинь - це особи похилого віку, станом на 05.09.2024 монахині проживають та зареєстровані за місцем постійного проживання у келіях монастиря, і внаслідок виконання оскаржуваної постанови шляхом їх виселення права та охоронювані законом інтереси цих осіб можуть бути порушені. Вказані обставини, на переконання відповідача, є безумовною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 332 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з дією та виконанням оскаржуваних судових рішень.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин.
Розглянувши доводи на обґрунтування необхідності зупинення виконання оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає їх непереконливими, оскільки у такому випадку, зокрема, не буде дотримано одного із встановлених частиною третьою статті 2 ГПК України основних принципів господарського судочинства - обов`язковості судового рішення.
При цьому процесуальним законом передбачена процедура повороту виконання судового рішення. Проте, у заяві скаржника відсутні обґрунтовані доводи, підтверджені відповідними доказами, які дають підстави для висновку про неможливість повороту виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 в частині виселення, або про незворотність наслідків виселення у разі примусового виконання рішення суду.
Крім того, настання певних негативних наслідків для осіб (монахинь), що проживають у келіях монастиря, внаслідок виконання судового рішення про виселення є передбачуваним явищем, оскільки логічним завершенням розгляду справи є виконання судового рішення, зокрема, шляхом виселення, на що легітимно очікує позивач.
Ураховуючи також, що зупинення виконання судових рішень в силу приписів статей 294, 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, з огляду на необхідність забезпечення балансу прав та інтересів сторін на стадії касаційного провадження, з урахуванням наданих скаржником доказів та наведених обґрунтувань, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, а тому відмовляє у задоволенні відповідної заяви Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви.
Керуючись статтями 234, 235, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі № 927/1342/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2024 |
Оприлюднено | 24.09.2024 |
Номер документу | 121782620 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні