Рішення

від 05.09.2024 по справі 148/1245/23

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/1245/23

Провадження №2/148/64/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Тульчинської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини,-

встановив:

В липні 2023 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 21.06.2013 між ним та відповідачкою було укладено шлюб. Даний шлюб розірвано згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2016 у справі 234/2550/16-ц. Від шлюбу з відповідакою він має доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розлучення донька спочатку проживала з відповідачкою. Разом з тим, оскільки матір не піклувалась про доньку, останню на виховання до себе забрала бабуся дитини, його мати, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Одразу після смерті матері він забрав доньку та привіз до с. Копіївка, де з 2018 року проживає з дружиною ОСОБА_5 . 3 01.11.2021 дитина почала навчатись у Копіївській гімназії. З того часу і по теперешній час дитина проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні. Він сам піклується про здоров`я доньки, фізичний, моральний та духовний розвиток, утримує та забезпечує її матеріально.

Відповідачка ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя. Не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти. Отже, створились умови, які шкодять інтересам дитини.

Крім того, з 2009 року відповідачка перебуває на обліку в КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності» з діагнозом: «синдром залежності від вживання алкоголю», тобто є хронічним алкоголіком. Даний факт підтверджується рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 31.01.2022 у справі №234/5484/21 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа: орган опіки і піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та в якому зазначене, зокрема, таке: «...Згідно довідки Медичного центру з профілактики та лікування залежності м. Краматорська» №2869 від 24.11.2021року, з 25.03.2009 ОСОБА_3 перебуває на обліку в КН11 «Медичний центр з профілактики та лікування залежності» з діагнозом «синдром залежності від вживання алкоголю».

Вказані обставини, на думку позивача, є підставами для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також він просить стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що дитина проживає разом з ним, а відповідачка добровільно не надає кошти на її утримання.

В судовому засіданні позивач та його представник, адвокат Кравець В.А., позовну заяву підтримали, посилаючись на викладені в ній обставини.

Відповідач зазначив, що вони з відповідачкою розійшлися, коли дочці був рік, вона залишилася проживати з відповідачкою. Він був на заробітках, дитину забрати не міг. В 2018 році він виїхав з м. Краматорська та з цього часу проживає в с. Копіїівка. Кожного місяця він приїжджав до своєї матері та дитини, сплачував аліменти на її утримання. Відповідачка йому дитину не давала, звернулася в суд про позбавлення його батьківських прав, однак в позовій їй було відмовлено. До 2021 року дочка проживала з відповідачкою, а з 2021 року - з його матір`ю. Після смерті матері він забрав дочку в свою нову родину в с. Копіївка. Дочка називає матірю його теперішню дружину, а зі своєю біологічною матірю в неї втрачені звязки. Дитина не хоче про неї згадувати і хоче проживати разом з ним. Не заперечив, що в лютому 2021 року, в той час, коли вже дитина проживала з ним, відповідачка могла хворіти. Однак, коли почалася війна, вона виїхала в Німеччину та не думала про те, щоб вивезти дитину з України від війни, а свідомо її залишила. Коли відповідачка повернулася з Німеччини, то почала проживати в м. Житомир, а не вжила дій для того, щоб жити ближче до дитини та навідувати її. З кінця 2021 року відповідачка не приймає участі в житті дитини, не піклується про неї, не забезпечує її харчуванням та лікуванням. З листопада 2021 року вона надіслала тільки дві посилки і написала три смс-повідомлення. ІІІ группа інвалідності, встановлена відповідачці, та стан її здоров`я не є, як він вважає, перешкодами для виконання нею батьківських обов`язків. Він ніяким чином не перешкоджає спілкуванню дочки з матір`ю, однак остання свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Вважає, що у дочки втрачено зв`язок з матір`ю, що вона про матір не згадує, відкликається негативно, боїться її, та що позбавлення відповідачки батьківських прав буде в інтересах дитини. Також зазначив, що відповідачка 12 років мала алкогольну залежність, що стало підставою для позбавлення її батьківських прав відносно інших дітей. Вважає, що таку залежність вона має і сьогодні, адже така хвороба у жінок є невиліковною, що теж є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Представник позивача зазначила, що відповідачка самоусунулася від виконання батьківських обовязків, хоча наявність третьої групи інвалідності не перешкоджає їй працювати, навчатись, жодних дій для утримання дитини, а також піклування про її фізичний та моральний стан нею не вживалося. Вважає, що докази, надані відповідачкою про її лікування за кордоном, є неналежними, оскільки їх переклад не засвідчено належним чином. Так само не може бути належним доказом відсутності у неї алкогольної залежності довідка про те, що вона не знаходиться на диспансерному обліку в КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорська», оскільки з неї не можливо встановити, з яких причин вона знята з обліку. Такою причиною міг бути просто її переїзд на нове місце проживання, а не одужання. Вважає, що висновок органу опіки та піклування є необґрунтованим, у якому лише перераховані документи, однак жодної оцінки їм не надано та не зрозуміло з чого орган опіки та піклування дійшов висновку про недоцільність позбавлення відповідачки батьківських прав. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в підготовчому засіданні частково заперечила проти позову, а саме в частині позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_8 з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с. 104-108).

Представник відповідачки, адвокат Дунаєв І.Б., в судовому засіданні зазначив, що з дня народження, а також після розлучення сторін у 2013 році, по кінець жовтня 2021 року дитина постійно проживала з відповідачкою. Саме відповідачка її утримувала, займалася її вихованням, піклувалася про її здоров`я, фізичний , духовний розвиток та навчання. За увесь цей час позивачем не ставилось питання про неналежне виконання відповідачкою батьківських обовязків. В кінці 2021 року стан здоров`я відповідачки значно погіршився і вона погодилася, щоб донька проживала в сім`ї позивача, але продовжила підтримувати з нею відносини. Об`єктивною причиною рідких зустрічей неповнолітньої доньки з мамою стали ті обставини, що батько виїхав з донькою з м. Краматорська для проживання с.Копіївка Тульчинського району, а ОСОБА_2 продовжувала лікуватися в Краматорській лікарні, а згодом - за кордоном, де перенесла оперативне втручання. В результаті тривалого лікування ОСОБА_2 було встановлено 3 групу інвалідності. В подальшому, в зв`язку із воєнним станом в Україні вона змушена булла переїхати з м. Краматорська до Житомирської області, де зареєстрована як внутрішньо переміщена особа. За місцем теперішнього проживання характеризується позитивно, не зважаючи на стан здоров`я, влаштувалася на роботу, щоб мати матеріальну можливість в подальшому підтримувати доньку, вступила до Поліського національного університету і стала студенткою заочної форми навчання, що також характеризує її з кращої сторони. Про те, що відповідачка не самоусувалася від виховання дитини, бажає мати з нею звязок свідчать, зокрема, скріншоти з телефону відповідачки, які засвідчують, що вона спілкується з донькою. Також вона цікавилась її успіхами у школі. Крім того, неодноразово здійснювала переказ коштів на утримання доньки на користь позивача та надсилала посилки для доньки.

На його переконання, долучені позивачем до позовної заяви докази жодним чином не не свідчать про винну поведінку відповідачки, а також про свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. А відповідачка не ухилялась і не ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків, виховувала та утримувала доньку. Хоче й надалі надавати матеріальну допомогу доньці, піклуватися про неї, про те позивач заважає їй це робити. Та обставина, що на час розгляду справи вихованням та розвитком дитини займається батько, не свідчить безумовно про те, що мати дитини не бажає брати участь у її утриманні і вихованні, тобто свідомо та навмисно нехтує батьківськими обов`язками. Також зазначив, що жодними належними доказами позивачем не доведено, що відповідачка має захворювання на алкоголізм. Вважає висновок органу опіки та піклування обгрунтованим. При таких обставинах, просив відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Представник Служби у справах дітей Тульчинськоїміської ради в судовому засіданні повністю підтримав висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Зазначив, що під час розгляду заяви позивача про надання висновку про доцільність позбавдення відповідачки батьківських прав органом опіки та піклування не було встановлено ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітньої доньки. Так само як не встановлено обставин невиконання нею своїх батьківських обов`язків, за яких вона може бути позбавлена батьківських прав. Було встановлено, що з 2021 ОСОБА_2 хворіла, у звязку з чим не могла виконувати батьківські обовязки. Комісією одноголосно було прийнято рішення про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки. Вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона працює вчителем Копіївської гімназії та є класоводом ОСОБА_10 , яка почала навчання в гімназії з 01.11.2021 в другому класі. Дитина мала достатній рівень знань, була розвинута, відкрита до спілкування, гарно спілкувалася з дітьми. Батько перевів дитину в їх гімназію, тому що тут одружився. ОСОБА_3 гарно одягнена, доглянута, гарно відноситься до батька, який займається її вихованням, мати в цьому участі не приймає. Матері ОСОБА_8 вона не знає, та ні разу в школу не приходила. Дитина про неї жодного разу не згадувала, тільки згадувала про бабусю, яка водила її на гурток. Дитина відповідачку мамою не називає, а дружину позивача називає «мама ОСОБА_11 ».

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона працює заступником директорка з навчально-виховної роботи Копіївської гімназії. В ОСОБА_10 вона нічого не викладає. ОСОБА_8 перевелася до них у гімназію в 2021 році. Одного разу якось дитина сказала, що мати їх покинула. ОСОБА_8 відповідачку мамою не називає, а дружину позивача називає «мама ОСОБА_11 ». Батько дитини зразковий, попереджає, коли дочки не буде в школі. Один раз, 08.12.2023, ОСОБА_2 з`явилася до школи, хотіла побачити дочку. Вона спустилася до неї, так як класного керівника не було. Софії в школі того дня теж не було.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивача. ОСОБА_8 проживає з батьком більше двох років. Її діти з нею дружать, проте вона жодного разу не чула, щоб ОСОБА_8 згадувала про матір. Відповідачка приходила до дочки тільки один раз, але дочка не хотіла з нею спілкуватися.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідачки, представника Служби у справах дітей Тульчинської міської ради, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області 31.12.2013 (а.с. 6 т. 1).

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 21.06.2013, судом встановлено, що шлюб між позивачем та відповідачем зареєстровано виконкомом Біленьківської селищної ради міста Краматорськ Донецької області 21.06.2013, про що зроблено актовий запис № 9 (а.с. 9 т. 1).

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2016 №234/2550/16-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 8 т. 1).

Згідно копії довідки від 26.05.2022 №522-7500915923 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5 т.1).

Згідно копії довідки від 26.05.2022 №522-5002129154 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , законний представник ОСОБА_1 (а.с. 7 т.1).

З копії рішення Краматорського міського суду Донецької області від 20.01.2022 №234/15883/21 судом встановлено, що стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуваних на підставі рішення Краматорського міського суду Донецької області № 234/7870/16-ц від 02.07.2016 року, припинено у звязку зі зміною обставин, що впливають на стягнення аліментів, а саме: з 30.10.2021 дитина проживає з батьком та знаходиться на його утриманні (а.с. 10, 11 т. 1).

Згідно копії довідки від 04.07.2023 №26, виданої директором Копіївської гімназії Тульчинської міської ради Вінницької області, фактів участі матері, громадянки ОСОБА_2 , у вихованні доньки ОСОБА_3 не зафіксовано, а саме: жодного разу не відвідувала батьківські збори, загальні масові заходи, не спілкувалась із класним керівником, адміністрацією чи з будь якими іншими працівниками закладу. Утриманням та вихованням дитини від початку її навчання у закладі освіти займається батько, ОСОБА_1 (а.с. 12 т. 1).

Згідно копії довідки від 04.07.2023 №27, виданої директором Копіївської гімназії Тульчинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3 дійсно навчається у Копіївській гімназії з 01.11.2021 по даний час (а.с. 13 т.1).

Відповідно до копії характеристики від 04.07.2023 №28, підписаної директором та класним керівником Копіївської гімназії Тульчинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3 навчається у даному закладі з 2 класу. За період навчання дівчинка проявила себе як здібна, старанна учениця, яка з повагою ставиться до старших, дружелюбна і має авторитет серед учнів закладу. Навчальні досягнення учениці сягають достатнього та високого рівнів. Бере активну участь у громадському житті класу та закладу в цілому. Батько приймає активну участь у житті доньки, співпрацює з класним керівником та адміністрацією закладу. Дівчинка завжди охайна, доглянута, забезпечена необхідним навчальним приладдям. ОСОБА_3 спокійна, врівноважена, добра, готова завжди прийти на допомогу, відповідальна, здібна до навчання, цілеспрямована та активна. Має хорошу пам`ять, проявляє ініціативу. У спілкуванні з однолітками і дорослими ввічлива, толерантна, вихована, скромна (а.с. 14 т. 1).

Згідно копії Акту обстеження побутових умов проживання ОСОБА_1 від 04.07.2023, складеного старостою та діловодом Копіївського старостинського округу Тульчинської міської ради, сусідкою та сусідом, ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа та проживає в АДРЕСА_1 . В ході обстеження умов проживання встановлено, що в будинку також проживають: дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована як внутрішньо переміщена особа, тесть ОСОБА_14 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , теща ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Донька ОСОБА_3 проживає з батьком з листопада 2021 року навчається в Копіївській гімназії, перейшла до 4 класу. Дитина забезпечена всіма необхідними речами. Зі слів ОСОБА_1 мати ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , вихованням дитини з 2021 року не займається, місце перебування її невідоме. Дитина знаходиться на утриманні батька. ОСОБА_1 не працює, займається підсобним господарством. Його дружина ОСОБА_5 працює на підприємстві МХП «Вінницька птахофабрика». Будинок належить дружині ОСОБА_5 , в якому створено всі умови для проживання. В кімнатах проведений ремонт, є всі необхідні меблі: столи, ліжко, диван, шафи, телевізор, холодильник, пральна машина-автомат. Будинок складається з трьох житлових кімнат. В будинку є ванна кімната, проведено централізоване водопостачання. Будинок газифікований, є газове опалення (а.с. 15 т. 1).

З копії довідки № 190 від 04.07.2023, виданої старостою Копіївського старостинського округу, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа та проживає в АДРЕСА_1 , та склад його сім`ї наступний: дружина ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тесть ОСОБА_14 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , теща ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 16 т. 1).

Згідно копії довідки № 191 від 04.07.2023, виданої старостою Копіївського старостинського округу, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа та проживає в АДРЕСА_1 , та на його утриманні перебуває донька ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з ним за вказаною адресою з листопада 2021 року по даний час (а.с. 17 т. 1).

Відповідно до копії характеристики № 191 від 04.07.2023, виданої старостою Копіївського старостинського округу, ОСОБА_1 має спокійний, врівноважений характер, відповідально ставиться до поставленого перед ним завдання, ввічливий, доброзичливий. Стосунки в сім`ї доброзичливі. ОСОБА_16 з дружиною гарно виховують доньку та забезпечують її усім необхідним. Члени сім`ї із сусідами перебувають в доброзичливих стосунках. Сім`я користується авторитетом у односельчан (а.с. 18 т.1).

Згідно копії листа директора КНП «Тульчинський центр ПМСД» Тульчинської міської ради №512 від 03.11.2023 станом на 03.11.2023 в КНП «Тульчинський центр ПМСД» Тульчинської міської ради наявні активні декларації: №0001-ХМЕК-57АО від 22.06.2022 між пацієнтом ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , законний представник пацієнта ОСОБА_1 , та лікарем загальної практики сімейної медицини Мазурівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_17 . Відповідно до електронних записів прийому сімейного лікаря протягом 2022-2023 років та записів в медичних амбулаторних картках до лікаря ОСОБА_17 пацієнтка ОСОБА_3 зверталася за медичною допомогою 3 рази (28.06.2023, 14.08.2023, 18.08.2023) в супроводі батька ОСОБА_1 (а.с. 146 т. 1).

Відповідно до характеристики учениці Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ОСОБА_3 , 2013 р.н., від 21.10.2023 №215, підписаної директором ОСОБА_18 та класним керівником ОСОБА_19 , яку надано в якості доказу позивачем, ОСОБА_3 навчалася в даній школі з 2020 року. Спокійна, врівноважена, вихована, чуйна, добра, працелюбна, товариська, скромна, користувалася авторитетом серед учнів класу. Але дівчинці потрібно було додаткове спілкування, так як мати ОСОБА_2 в неповній мірі займалася вихованням доньки. Батьківські збори мати не відвідувала. До школи дитина часто запізнювалася, після занять також мати приходила з запізненням. Інколи мати була помічена у нетверезому стані. Відповідні листи до відповідних органів були надіслані. У зв`язку з цим з дитиною займався шкільний психолог. Згодом вихованням та піклуванням дитини почала займатися бабуся ОСОБА_8 , ОСОБА_4 . Дитина почала розвиватися ще краще та швидше. Вибула дитина зі школи у зв`язку зі зміною місця проживання 30.10.2021 (а.с. 147 зв.бік -148 т. 1).

Згідно копії інформації про ученицю Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ОСОБА_3 , наданої як доказ позивачем, на момент навчання ОСОБА_10 в школі рівень біологічного розвитку відповідав календарному віку. В контакт вступала невимушено легко. Комунікабельність на високому рівні. Виявляла симпатію до співрозмовника, позитивно була налаштована. Дівчинка мала позитивне ставлення до навчання та школи. Виявляла інтерес до співпраці, охоче включалася до спільні діяльності. За результатами діагностики мала високий рівень адаптації до школи. Подобалися завдання, пов`язані з малюванням. Полюбляла дуже спілкуватися. При спілкуванні з дівчинкою було помітно, що їй не вистачає уваги, вона намагалася усіляко привернути до себе увагу. При виконанні завдань чекала від дорослого емоційної підтримки. Здійснювався психологічний супровід сім`ї. Надавалися рекомендації матері шодо виконання батьківських обов`язків, дотримання режиму. Згодом рекомендації по налагодженню взаємин та емоційної підтримки з ОСОБА_8 отримувала бабуся. Дитина потребувала доброзичливого контролю і позитивної оцінк дорослого (а.с. 148 зв.бік т.1).

Разом з тим, згідно характеристики учениці 1-го класу ОСОБА_3 , 2013 р.н., підписаної директором ОСОБА_18 та класним керівником ОСОБА_19 Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, наданої в якості доказу відповідачкою, ОСОБА_8 навчається у школі з першого класу. Зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна, уважна учениця. Мати ОСОБА_2 приділяє належну увагу вихованню доньки. Постійно цікавиться навчанням дитини, відвідує батьківські збори. Виховує доньку самостійною, доброю, порядною людиною (а.с. 117 т. 1).

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , 2013 р.н., від 09.02.2021 підписаної директором та класним керівником Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, наданої відповідачкою, дитина відповідає віковим особливостям. ОСОБА_3 завжди охайна, має всі необхідні речі для навчання. Мати ОСОБА_2 постійно та відповідально займається вихованням доньки. Слідкує за емоційним станом дитини. Приймає активну участь у вихованні та навчанні дитини (а.с. 118 т. 1).

Відповідно до копії довідки від 26.07.2023 №1807-7001846529 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичне місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 109 т. 1).

Згідно довідки від 22.01.2024 №1826-5003099369 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичне місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 159 т. 2).

Згідно копії виписки з медичної карти хворого №235 ОСОБА_2 з Неврологічного відділення КНП «Міська лікарня №2» Краматорської міської ради, дата госпіталізації 23.02.21, дата виписки 03.03.21, діагноз клінічний: хронічний вертеброгениий п/крижовий радикуліт з вираженим больовим, м`язово-тонічним, корінцевим синдромом. Загострення (а.с. 110 т.1).

Відповідно до копії виписки мультиспіральної комп`ютерної томографії ОСОБА_2 від 03.03.2021 заключення: Кт-ознаки остеохондроза ПОП. Ознаки мінімально вираженого спондильоза ПОП. Грижа диску L4-L5 зі звуженням хребтового каналу (а.с. 111 т. 1).

Згідно копії листа лікаря Лікарні Святого Духу Бесхайм Медичнчого університету Мангейма ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 30.10.2022 по 25.11.2022 (а.с. 112 т. 1).

Відповідно до копії документу, що видається при виписці, виданого лікарем Центру ортопедії та хірургічної допомоги при нещасних випадках Медичного факультету Мангейм університету Гейдельберга ОСОБА_2 проходила стаціонарне лікування з 25.11.2022 по 13.12.2022, діагноз: спондилолист L4/5 з абсцесом в ділянці поперекового м`язу та абсцесування в клубово-крижовий суглоб зліва без інтраспінального абсцесу. 21.11.2022 проведено оперативне лікування в плановому режимі. Після операції пацієнтці проведено компенсацію болів і у подальшому вона змогла самостійно пересуватися по палаті (а.с. 113-114 т. 1).

Згідно копії консультаційного висновку спеціаліста від 18.01.2023 КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради ОСОБА_2 встановлено діагноз: спондилодисцит L4-L5 з абсцесом м`яких тканин (а.с. 115 т. 1),

З копії довідки до акту огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААВ № 783248 від 16.05.2023 вбачається, що ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності загального захворювання з 24.04.2023 (а.с. 116 т. 1).

Відповідно до копії довідки до акту огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААГ № 638391 від 30.07.2024 ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності загального захворювання з 01.06.2024 (а.с. 163 т. 2).

Згідно довідки-характеристики від 16.10.2023, виданої виконкомом Тетерівської сільської ради Житомирського району, Житомирської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внутрішньо переміщена особа, яка перебуває в АДРЕСА_2 . За час проживання на території Тетерівської сільської ради зарекомендувала себе з позитивної сторони. Скарг та заяв на поведінку ОСОБА_2 від жителів села на адресу сільської ради не надходило (а.с. 119 т. 1).

Відповідно до довідки про підтвердження місця роботи від 03.10.2023 №504, виданої директором ТОВ «Українська промислова компанія «КРОК», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно працює за основним місцем роботи в ТОВ «Українська промислова компанія «КРОК» з 28.09.2023 (Наказ про прийняття від 27.09.2023 № 149-к) на посаді складальника верху взуття/швейної дільниці (а.с. 120 т. 1).

Згідно довідки від 16.10.2023 №392/06-19 Поліського національного університету, ОСОБА_2 є студенткою першого курсу агрономічного факультету заочної форми навчання спеціальності 201 «Агрономія» за освітнім ступенем магістр Поліського національного університету IV рівня акредитації. Термін навчання з 01 вересня 2023 року по 31 грудня 2024 року. Навчання за ваучером (а.с. 121 т. 1).

Згідно копії довідки від 27.08.2024 № 100/06-19 Поліського національного університету, ОСОБА_2 є студенткою другого курсу агрономічного факультету заочної форми навчання спеціальності 201 «Агрономія» за освітнім ступенем магістр Поліського національного університету IV рівня акредитації. Термін навчання з 01 вересня 2023 року по 31 грудня 2024 року. Навчання за кошти фізичних осіб (а.с. 158 т. 2).

З копії характеристики здобувача вищої освіти другого курсу освітнього рівня магістр заочної форми навчання агрономічного факультету від 27.08.2024 Поліського національного університету вбачається, що ОСОБА_2 навчається в університеті з вересня 2023 року. За період навчання проявила себе як дисциплінована та здібна студентка. Навчається на «добре» та «задовільно». Загальноосвітній рівень середній. Систематично відвідує заняття. Має охайний зовнішній вигляд. За характером спокійна, урівноважена, витримана, ввічлива. Проявляє ініціативу щодо громадських доручень. Бере активну участь у всіх громадських заходах групи, факультету та університету. До доручень ставиться відповідально. У спілкуванні відкрита, порядна, товариська. У колективі - самостійна, на зауваження реагує адекватно. Має багато товаришів у групі. Реакція на критику товаришів поміркована. Знаходить спільну мову з викладачами, завжди з повагою відноситься до них (а.с. 160 т. 2).

З копії характеристики №7 від 28.08.2024, виданої директором ПП «Управляюча компанія «Житловоексплуатаційне підприємство №1» судом встановлено, що ОСОБА_2 , 1984 р.н., фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 . За час проживання за вищевказаною адресою заяв та скарг на ОСОБА_2 на адресу підприємства не надходило (а.с. 157 т. 2).

Також судом встановлено, що з 13.08.2024 ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, види економічної діяльності: 32.40 виробництво ігор та іграшок, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 161 т. 2).

Згідно копії довідки №3621 від 29.12.2023, виданої лікарем КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» ОСОБА_2 на диспансерному обліку в даному закладі не знаходиться (а.с. 2 т.2).

З роздруківок скріншотів переписки ОСОБА_2 та ОСОБА_21 в додатку «Вайбер» вбачається, що 27.06.2022 ОСОБА_22 писала відповідачці «мама» і вони бажали один одній «спокійної ночі». 14.08.2022, 16.08.2022 відповідачка телефонувала ОСОБА_21 , але дзвінок прийнятий не був. 13.02.2023 ОСОБА_22 бажала відповідачці удачі і відправила смайли у вигляді сердець, на що відповідачка побажала їй гарного дня і успіхів у школі. 21.09.2023 ОСОБА_22 надіслала відповідачці своє фото і смайли, відповідачка їй відповіла, що хоче її обійняти. Також вони переписувалися 08.10.2023 (а.с. 122-125 т. 1).

Відповідно до інформації про посилку 59000915234730, дана посилка - 2 кг іграшки, отримана ОСОБА_1 12.01. адреса доставки: АДРЕСА_4 (а.с. 126 т. 1).

Згідно інформації про посилку 59000931740488, дана посилка - 16,29 кг інше іграшки, отримана ОСОБА_1 23.02. адреса доставки: АДРЕСА_4 (а.с. 127 т. 1).

Згідно копії платіжної інструкції р24А3135427465D0855 від 19.08.2024 ОСОБА_2 перерахувала на рахунок ОСОБА_1 5000 грн. (а.с. 162 т.2).

Згідно витягу з рішення №33 від 17.01.2024 виконавчого комітету Тульчинської міської ради Вінницької області вирішено затвердити висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4 т. 2 ).

З висновку органу опіки та піклування Тульчинської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тульчинської міської ради №33 від 17.01.2024 (а.с. 5-9 Т.2), вбачається, що відповідно акта оцінки потреб сім`ї/особи ОСОБА_2 , проведеного КО «Комунальна неприбуткова установа «Центр надання соціальних послуг» Тетерівської сільської ради» Житомирського району Житомирської області (початок 07.11.2023 р. завершення 08.11.2023), за місцем проживання як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 . За результатами оцінювання потреб з`ясовано, що СЖО наявні, основними ознаками та чинниками, що їх спричиняють, є інвалідність; довідка внутрішньо переміщеної особи. Особа задовільняє свої первинні потреби та здатна до самообслуговування. ОСОБА_2 проживає в місці комплексного проживання для внутрішньо переміщених осіб, має окрему кімнату. Ксенія ОСОБА_23 перебувала два рази в шлюбі, з двома дітьми підтримує зв`язок в телефонному режимі, наданий час в шлюбі не перебуває. Особа має доглянутий вигляд. Отримує державну соціальну допомогу, як внутрішньо переміщена особа.?

На засідання комісії з`явилися ОСОБА_2 , яка заперечила проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої доньки, оскільки вона з 2021 року хворіла, тому не могла виконувати батьківські обов`язки в повному обсязі, та ОСОБА_1 , якому роз`яснено, що підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 не достатньо. При розгляді наданих документів встановлено, що мати дитини не ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітньої доньки та не встановлені обставини невиконання своїх батьківських обов`язків внаслідок душевної хвороби, тривалого відрядження, створення перешкод з боку іншого з батьків, за яких вона може бути позбавлена батьківських прав. Враховуючи вищевикладене комісією одноголосно було прийнято рішення про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане рішення затверджено виконавчим комітет Тульчинської міської ради, як органом опіки та піклування Тульчинської міської ради.

Згідно висновку фахівця за результатами проведення психологічного дослідження малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного доктором психологічних наук, професором, головою обласного відділення Української асоціації сімейних психологів, психологом психологічного Центру «FIDES» ОСОБА_24 (а.с. 232- 237 т.1) за результатами психодіагностичного дослідження встановлено, що у малолітньої ОСОБА_3 спостерігається виражена емоційно-психологічна прихильність до батька ОСОБА_1 , до його теперішньої дружини ОСОБА_11 та до її родини. Постать біологічної матері дівчинки - ОСОБА_2 відсутня. Відомостей, інформації, емоційного відгуку, ставлення, чи вражень про ОСОБА_2 дитина не надавала. На даний момент мамою вважає - маму ОСОБА_11 - теперішню дружину ОСОБА_1 .

Вирішуючи даний спір щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить із такого.

Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Виходячи з положень вищевказаної статті утримання дитини є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. А тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання дитини.

За змістом частини 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що дитина проживає з батьком - позивачем у справі, тому аліменти необхідно стягувати на його користь, а також що відповідачка офіційно працевлаштована, доказів, які б свідчили про наявність у відповідачки інших утриманців, суду не надано. Також суд приймає до уваги, що в цій частині позов відповідачкою не заперечувався.

Визначаючи розмір аліментів, які слід стягнути з відповідачки на утримання дитини, суд виходить з положень ст.ст. 181, 182 СК України та вважає, що з відповідачки слід стягнути аліменти в заявленому позивачем розмірі - 1/4 частини заробітку (доходу) відповідачки, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, оскільки позовну заяву пред`явлено до суду 05.07.2023, саме з цієї дати суд і присуджує аліменти.

Що стосується позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дочки ОСОБА_3 , суд виходить із такого.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі ст. 12 Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст. 14 Закону).

Частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч.ч. 1-3 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у Постановах від 29.04.2020 у справі № 522/10703/18, від 23.12.2020 у справі № 522/21914/14, від 22.11.2023 у справі № 1915/2789/12, від 25.01.2023 у справі № 462/4705/19.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).

Разом з тим Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», № 10383/09 від 16 липня 2015 року, п. 100).

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п.п. 57-58).

У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Законодавець визначив, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини. Якщо такий результат не передбачається, то позбавлення батьківських прав не дасть дитині полегшення. Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

З аналізу вказаної статті, суд вважає, що зазначені підстави є вичерпними та позбавлення батьківських прав є правом, а не обов`язком суду.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу позбавлення батьківських прав посилався на те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо дочки ОСОБА_8 , не дбає про неї, не цікавиться її життям, здоров`ям, навчанням, потребами, не виявляє бажання спілкуватися та приймати участь у підготовці до самостійного життя, а також, що відповідачка є хронічним алкоголіком.

Отже правовою підставою для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 позивач визначив пункт 2 та 4 частини першої статті 164 СК України.

При цьому, з аналізу пункту 2 частини першої статті 164 СК України слідує висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Указані фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків на краще неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

На цьому наголошено і в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Отже, при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише у невиконанні батьками обов`язків по вихованню дитини, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто незважаючи на заходи попередження та впливу, які виявилися безрезультатними.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 24.06.2020 у справі № 344/6374/18, від 08.04.2020 у справі № 645/731/18.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо та лише за наявності вини у їхніх діях і свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час розгляду справи позивачем не доведено та судом не встановлено, що ОСОБА_2 систематично, незважаючи на заходи попередження, відомості про вжиття яких відсутні, злісно та свідомо ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, самоусунулася від цих обовязків, як на цьому наполягав позивач. Такі обставини не підтверджені відповідними доказами, зокрема, щодо застосування до останньої заходів впливу з боку органів внутрішніх справ, органу опіки та піклування, місцевого самоврядування, притягнення її до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, проведення бесід.

Та обставина, що з 2021 року та на час розгляду справи дитина проживає з батьком, її матеріальним забезпеченням вихованням і розвитком займається саме батько, також не свідчить про те, що матір дитини не бажає брати участь в утриманні та вихованні дочки, тобто свідомо та умисно нехтує своїми батьківськими обов`язками. При цьому, відповідачем не заперечувалося, що з 2013 року по 2021 рік дитина проживала саме з відповідачкою, її вихованням та утриманням займалася відповідачка. І лише в 2021 році позивач забрав дитину та передав на виховання своїй матері, а з ним почала проживати після смерті останньої.

Посилання позивача на те, що відповідачка виїздила за межі території України в період воєнного стану, при цьому не намагалась забрати дитину, щоб убезпечити її, на переконання суду, не може бути підставою для задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав, адже даний факт не свідчить безумовно про невиконання матір`ю дитини, яка має право на вільне пересування між країнами, своїх батьківських обов`язків. А перебування в цей період дитини з батьком не суперечить вимогам Сімейного законодаства, оскільки батьки рівні як в правах, так і в обовязках щодо виховання та утримання дитини. Суд зауважує, що відповідачка перебувала за межами України незначний проміжок часу з поважних причин, а саме в зв`язку з тим, що проходила стаціонарне лікування та їй провели оперативне лікування. При цьому, суд вважає, що докази на підтвердження данного факту, зокрема лист лікаря Лікарні Святого Духу Бенсхайм є належними, його переклад здійснено перекладачем, підпис якого засвідчено в нотаріальному порядку. Крім того, наявність у відповідачки хвороби підтверджується також і документами із медичних установ України, а також встанволеням їй ІІІ групи інвалідності по хворобі саме в Україні.

Не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду і посилання позивача, як на підставу позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, на те, що вона є хронічним алкоголіком. На переконання суду, даний факт не може бути підтверджено копією заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 31.01.2022 (а.с. 20-22 Т.1), оскільки дана копія є лише витягом із ЄДРСР без зазначення прізвища, імені та по батькові учасників справи, не засвідчена у встановленому законом порядку. Підстав для витребування інформації від КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м.Краматорськ» за клопотанням позивача суд не вбачав, оскільки таке клопотання було обумовлене тим, щоб ця інформація була врахована органом опіки та піклування при наданні висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав. Разом з цим відповідачкою була надана довідка із вказаної установи про те, що на обліку вона не перебуває.

Що стосується висновку органу опіки та піклування, на необгрунтованості якого наполягав позивач та його представник, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як зазначено у Постанові Верховного суду від 15.04.2021 у справі № 243/13191/19-ц, висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, який повинен містити відомості щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування батьком/матір`ю своїми обов`язками і були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, що найкраще відповідатиме інтересам дітей.

На переконання суду висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Тульчинської міської ради, затверджений рішенням №33 від 17.01.2024 виконавчого комітету Тульчинської міської ради Вінницької області про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає встановленим законом вимогам, є достатньо обґрунтованим, в основу якого покладено зібрані органом опіки та надані сторонами письмові докази, а також особисті пояснення сторін під час засідання комісії.

Що стосується висновку фахівця за результатами проведення психологічного дослідження малолітньої ОСОБА_3 , на який посилався позивач в підтвердження відсутності звязку між матірю та дитиною, а також її більшу прихильність до нього, то суд не може визнати даний доказ належним з огляду на таке. Як встановлено із дослідженого в судовому засіданні відеозапису вказаного дослідження, воно проведено психологом ОСОБА_25 на підставі спостереження та бесіди ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 . Разом з тим, з дослідженого відео вбачається, що бесіда полягала в тому, що сам позивач, будучи заінтересованою особою, ставив дочці запитання, які його цікавлять, а не психолог. При цьому, ці питання були навідними, стосувалися переважно сторін життя, які негативно характеризували відповідачку, постійно сам в присутності доньки називав відповідачку « ОСОБА_26 » а не мамою. Крім того, суд враховує, що дитина тривалий час проживала з батьком в його новій сімї, без можливості повноцінного спілкування з матірю. А тому, на переконання суду, даний висновок, не може бути доказом дійсного об`єктивного ставлення дочки до відповідачки.

Суд зазначає, що в судовому засіданні думка дитини не зясовувалась, з метою уникнення можливої її психологічної травматизації, з огляду на очевидну неприязнь позивача до відповідачки. При цьому суд враховував те, що думка дитини, висловлена в судовому засіданні, не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів (тривале проживання з батьком, а не з матірю), а також те, що думка дитини в судовому засіданні не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав.

Також суд звертає увагу, що позивач не довів, у чому саме полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення батьківських прав її матері. Всі його пояснення в судовому засіданні та поведінка свідчили лише про його неприязнь до відповідачки, зокрема, наголошення на тому, що своєю матірю та родиною дитина сприймає нову дружину та нову сімю позивача, його небажання отримувати кошти, які відповідачка перерахувала на його рахунок для утримання дитини. Вказане, на думку суду, свідчить лише про інтерес позивача відмежувати себе та дитину від відповідачки, створити уявлення, що біологічної матері в житті дитини немає, а те що було за її участі - є лише негативним.

Однак такий інтерес батька, не є інтересом, який дійсно відповідає та співпадає з інтересом малолітньої доньки.

Суд ураховує, що відповідачка не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину, адже вона офіційно працює, є фізичною особою-підприємцем, навчається, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, а тому розрив з нею сімейних відносин не відповідає інтересам дитини.

При цьому суд бере до уваги те, що відповідачка заперечує проти позбавлення її батьківських прав, та з матеріалів справи встановлено, що вона має бажання спілкуватися та зустрічатися з дочкою, брати участь у її утриманні, вихованні, та цей факт свідчить про її інтерес до дитини.

З матеріалів справи можна зробити висновок, що поведінка відповідачки відносно дитини не є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а є збігом життєвих обставин, які склалися навколо неї: воєнний стан, зміна місця проживання у звязку з воєнними діями на території України, стан здоров`я, інвалідність.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, зважаючи на недоведеність позивачем навмисного та систематичного ухилення відповідачки від виконання своїх обов`язків та її винної поведінки, з огляду на те, що позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують свої батьківські обов`язки, який у даному випадку не відповідає меті захисту інтересів дитини, суд дійшов висновку, що родинний зв`язок між матір`ю і дочкою можливо відновити, а тому вважає за необхідне позов ОСОБА_1 в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дочки ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Разом з цим, суд також зауважує, що ОСОБА_2 слід попередити про необхідність змінити ставлення до виховання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З цією метою контроль за виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо своєї дитини слід покласти на Службу у справах дітей Тульчинської міської ради (Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки в дохід держави підлягає стягненню 1211,20 судового збору за вимогу про стягнення аліментів, оскільки позивач звільнений від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав». статтями 7, 19, 141, 150, 151, 155, 157, 164, 165, 166, 180 -183, 191 СК України, статтями 10, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, ч. 4 ст. 206, 258, 259, 263-265, 268, ЦПК України суд -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.07.2023 до повноліття дочки.

В частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дочки ОСОБА_3 - позов залишити без задоволення.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити своє ставлення до виховання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на Службу у справах дітей Тульчинської міської ради (Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким рішення не було вручене у день його проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Суддя Л.А. Штифурко