Рішення

від 23.09.2024 по справі 220/304/24

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/304/24

Номер провадження № 2/220/105/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Черняєвої С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, встановлення способів участі одного з батьків у вихованні дитини та спілкуванні з нею,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з врахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі по телефону та за допомогою інших гаджетів, доступних віку дитини у будь-який день та у будь-який час, починаючи з 09.00 год. і до 21.00 год.

- визначити спосіб його участі у вихованні сина шляхом надання йому можливості безперешкодно бачитись / спілкуватись та спільно проводити час з сином без присутності матері, в тому числі за місцем проживання батька, громадських місцях або в інших, з урахуванням перебування батька на військовій службі, наступним чином:

- кожні вихідні дні в період часу з 11:00 годин суботи до 19:00 годин неділі;

- у день народження ОСОБА_3 та два наступних дні, кожного парного року (2024, 2026, 2028 і т. п.);

- у дні офіційних державних свят та чотири наступні за ними дні, кожного парного року (2024, 2026, 2028 і т. п.);

- щорічно з 1 липня до 31 липня або в інший літній період за домовленістю з матір`ю дитини.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він та відповідач мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період з квітня 2022 року по жовтень 2022 року він разом з дружиною, сином та донькою відповідачки від першого шлюбу проживав в Кривому Розі. З 02.11.2022 року по теперішній час він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . З липня 2023 року по 19 листопада 2023 року ОСОБА_2 разом із спільним сином ОСОБА_4 та донькою від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 проживали у його батьків за адресою: АДРЕСА_1 . Сам позивач періодично приїжджав до сім`ї, щоб побути з дітьми та жінкою, коли мав таку змогу по службі. Вранці 19.11.2023 року ОСОБА_2 , зібравши свої речі та речі сина, виїхала з будинку батьків і невідомому напрямку, а її мобільний номер недоступний по сьогоднішній день. 23.11.2023 р. позивач звернувся до Волноваського РВ ГУМВС у Донецькій області із заявою про розшук сина на лінію "102". В той же день, працівники поліції надіслали скріншот з відео, де відповідачка тримає на руках Єгора та повідомляє, що вони в безпеці. Також було повідомлено, що своє місцезнаходження та місцезнаходження сина відповідачка відмовилась повідомляти. Попри перешкоди з боку відповідачки у спілкуванні із сином, позивач систематично виконує свій батьківський обов`язок по утриманню сина (сплаті аліментів). Так, за період окремою проживання (у зв`язку із вступом позивача до лав Збройних Сил України) за період з 14.09.2023 - 15.01.2024 він перерахував грошові кошти на утримання сина у загальній сумі - 187 656, 49 грн. Отже, з 19.11.2023 р. позивач має перешкоди у спілкуванні з сином та у його вихованні з боку матері, яка навмисно, без згоди батька змінила місце проживання спільною сина, обірвала всі засоби зв`язку, не надає жодної інформації про сина, не надає можливості спілкуватись позивачу і дитині ані онлайн, ані особисто, приховує свої контактні дані, що повністю унеможливлює для позивача спілкування із сином, отримання інформації про його стан здоров`я, розвиток, місце проживання та умови такого проживання. Відповідачкою грубо порушуються права дитини і батька на особисте безперешкодне спілкування. З огляду на що, позивач змушений звертатись до суду із цією позовною заявою.

Ухвалою суду від 04.03.2024 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в підготовче засідання в порядку загального позовного провадження. Витребувано у Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради Донецької області висновок щодо участі позивача у вихованні, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Ухвалою суду від 28.03.2024 р. замінено третю особу без самостійних вимог Службу у справах дітей Центральної адміністрації Дніпропетровської міської ради на Орган опіки та піклування - Центральна адміністрація Дніпровської міської ради.

Ухвалою суду від 08.05.2024 р. задоволено заяву представника позивача про зміну предмета позову. Залучено до участі у справі орган опіки та піклування Бучанської міської ради Київської області. Замінено третю особу без самостійних вимог Службу у справах дітей Великоновосілківської селищної ради Донецької області на орган опіки та піклування Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області. Треті особи зобов`язано надати висновок щодо участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Ухвалою суду від 27.05.2024 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22.07.2024 р. замінено третю особу без самостійних вимог Орган опіки та піклування Бучанської міської ради Київської області на Службу у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та зобов`язано надати висновок щодо участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Ухвалою суду від 05.09.2024 р. виключено з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Орган опіки та піклування - Центральну адміністрацію Дніпровської міської ради. Витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості про місце реєстрації відповідача як внутрішньо переміщеної особи.

Ухвалою суду від 23.09.2024 р. виключено з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Службу у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

В судове засідання сторони, їх представники, третя особа не з`явились, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про день та час розгляду справи.

Позивач, його представник причини неявки не повідомили.

Відповідачем 26.03.2024 року було подано заяву про відкладення розгляд справи за станом здоров`я. Проте в наступні судові засідання відповідач не з`явилась, причини неявки суду, адресу місця проживання не повідомила.

Третя особа подала заяву про розгляд справи за відсутності свого представника.

Враховуючи викладене, керуючись положеннями ст.. 223 ЦПК України, суд вважав можливим розглянути справу за відсутності сторін та третьої особи.

Дослідивши надані докази, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.04.2023 року, виданого Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

Відповідач також є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 21.02.2023 року сторони уклали шлюб.

З довідки ВЧ НОМЕР_1 від 09.01.2024 р. вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 02.11.2022 р.

Листом від 16.01.2024 р. № 43/Ч-8аз ГУНП в Дніпропетровській області повідомило представника позивача про те, що згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи «ІПНП України», 24.11.2023 р. ОСОБА_1 до органів поліції м. Дніпра не звертався, однак даний громадянин звертався із заявою 30.11.2023 р. о 09:56 до чергової частини ВП № 7 Дніпровською РУП ГУНП в Дніпропетровській області на номер служби «102» про те, що з 18.11.2023 р. після конфлікту за адресою: АДРЕСА_1 його дружина ОСОБА_2 разом з дітьми: сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (спільна дитина) та донькою ОСОБА_6 (від першого шлюбу), ІНФОРМАЦІЯ_2 , перестали виходити на зв`язок. Місцезнаходження дружини та дітей йому не відоме. Інформацію зареєстровано до ЄО ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНГІ в Дніпропетровській області за № 39330 від 31.11.2023. В ході відпрацювання даного матеріалу поліцейськими ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за допомогою телефонного зв`язку було встановлено місцезнаходження дружини та дітей заявника. В ході телефонної розмови ОСОБА_2 повідомила, що вона та її діти нікуди не зникли, перебувають у Дніпропетровській області, де саме говорити відмовилась. Також, повідомила, що з чоловіком ОСОБА_1 не спілкується та не бажає спілкуватися. Від пояснень та заяв відмовилась. Жертвою злочину ні вона ні її діти не стали, допомоги поліції не потребує. У подальшому матеріал ЄО № 39330 від 31.11.2023 списано до справи №21318 від 30.11.2023.

Листом від 30.01.2024 р. № 43/Ч-16аз ГУНП в Дніпропетровській області повідомило представника позивача про те, що 24.11.2023 о 10:49 год. до ЧЧ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області зі служби «102» надійшло повідомлення з номеру телефону НОМЕР_4 щодо вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дане повідомлення зареєстровано до ЄО Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за № 3740 від 24.11.2023, доручено на розгляд ДОП СП Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та у подальшому (06.12.2023) за ним було прийнято рішення про списання до справи 43/13036ж. Відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП не складався, заборонний припис винесено не було. Щодо вчинення домашнього насильства відносно дитини ОСОБА_3 звернення згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи «ІПНП України» відсутні. Надати інформацію щодо того, чи зверталась ОСОБА_2 до органів поліції немає можливості.

З ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 . Позовна заява прийнята до розгляду.

Позивачем також надано суду копії платіжних інструкцій про перерахування на ім`я ОСОБА_2 14.09.2023 р. - 10050 грн., 25.09.2023 р. - 14050 грн., 02.10.2023 р. - 2814,07 грн., 13.10.2023 р. - 10050 грн., 30.10.2023 р. - 50050 грн., 31.10.2023 р. - 10050 грн., 01.11.2023 р. - 34864 грн., 10.11.2023 р. - 20050 грн., 14.11.2023 р. - 1557,79 грн., 29.11.2024 р. - 5025,13 грн., 25.12.2023 р. - 5025,13 грн., 06.12.2023 р. - 2010,05 грн., 10.12.2023 р. - 2010,05 грн., 11.12.2023 р. - 5025,13 грн., 25.12.2023 р. - 10000 грн., 05.01.2024 р. - 1005,23 грн., 15.01.2024 р. - 5025,13 грн.

Згідно службової характеристики ОСОБА_1 за місцем служби характеризується позитивно.

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території України станом на 18.01.2024 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Суд не приймає як доказ скріншоти переписки у месенджері, оскільки вони не дають можливості суду встановити авторів цього листування та його зміст.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ч. 3 ст. 51 Конституції України проголошено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року та іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з вимогами п. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За змістом ст. ст. 150 та 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до вимог ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

Так, статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Приписами ст. 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до вимог ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини, орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Згідно з вимогами ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Нормами ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснено, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов`язаних із вихованням дітей, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Висновок щодо участі позивача у вихованні дитини, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною органом опіки та піклування суду не надано.

Листом № 43/01-21 від 05.03.2024 р. Органом опіки та піклування Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області повідомлено суд, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Відвідати ОСОБА_2 за вищевказаною адресою не виявляється можливим у зв`язку з тим, що на території смт. Велика Новосілка Волноваський район Донецька область ведуться активні бойові дії. Відповідно довідки, наданої Старостою Роздольненського старостинського округу Великоновосілківської селищної ради Донецької області від 11.03.2024 № 12, ОСОБА_2 не теперішній час не проживає на території Роздольненського старостинського округу, у зв`язку з чим неможливо її відвідати за адресою, АДРЕСА_1 . В телефонному режимі з ОСОБА_2 не вдалось зв`язатись так як, номер телефону (вказаний в позовній заяві), перебуває поза зоною досяжності. Враховуючи вищевикладене служба у справах дітей Великоновосілківської селищної ради не може об`єктивно оцінити ситуацію та надати висновок служби у справах дітей щодо участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач посилається на те, що відповідачка чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з сином. Зазначене відповідачем не спростовано.

При цьому суд вважає неефективним способом захисту зобов`язання відповідача не чинити позивачу перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 .

З огляду на викладене, зважаючи на право позивача та дитини на безперешкодне спілкування між собою та обов`язок позивача брати участь у вихованні дитини, виходячи з як найкращих інтересів дитини, суд доходить висновку про необхідність усунення перешкод позивачу у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення порядку спілкування та участі батька у його вихованні.

Визначаючи спосіб участі позивача у вихованні сина, суд враховує вік дитини (2 роки 6 місяців) та те, що жодними розладами чи вадами розвитку він не страждає (доказів іншого суду не надано), особливого догляду не потребує, а також те, що раніше дитина з позивачем тривалого періоду часу не проводила.

Суд вважає такими, що не відповідають інтересам дитини, позовні вимоги в частині спілкування позивача з сином без присутності матері кожні вихідні дні в період часу з 11:00 годин суботи до 19:00 годин неділі, святкування дня народження сина та два наступних дні, кожного парного року (2024, 2026, 2028 і т. п.) без присутності матері, а також спілкування з сином без присутності матері у дні офіційних державних свят та чотири наступні за ними дні, кожного парного року (2024, 2026, 2028 і т. п.), оскільки в разі задоволення позовних вимог дитина протягом всього року (парного або непарного) буде позбавлена права і можливості відзначати свята з другим з батьків, права якого на особисте спілкування з дитиною у ці дні протягом року буде також порушено. Спілкування позивача з сином протягом кожної суботи та неділі також не відповідає інтересам дитини, оскільки син сторін буде позбавлений права та можливості спілкуватись у ці дні з матір`ю.

Суд також вважає недоцільним спілкування позивача з сином без присутності матері щорічно з 1 липня до 31 липня або в інший літній період за домовленістю з матір`ю дитини. При цьому суд враховує той факт, що позивач не спілкувався із сином протягом останнього року і для налагодження зв`язку між ними, як батьком та сином, потрібен певний час.

Крім того, на думку суду, на даний час вік дитини не дозволяє знаходились без матері протягом тривалого часу.

Тому суд вважає доцільним задовольнити вимоги позивача частково.

Встановлений судом спосіб участі батька у спілкування з дитиною, вихованні дитини, на думку суду, на теперішній час буде максимально відповідати інтересам дитини, із врахуванням її віку, виходячи з балансу в першу чергу інтересів дитини та інтересів її батьків.

Суд вважає такий порядок та спосіб спілкування батька з сином, з урахуванням обставин справи, достатнім і таким, що відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримці зв`язків з батьком. Проте, він може бути змінений з часом з урахуванням зміни віку дитини та обставин особистої прихильності до кожного з батьків, а також з урахуванням зміни психічного, фізичного, етичного розвитку дитини.

Суд наголошує сторонам, що не зважаючи на встановлений спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з сином, вони не позбавлені можливості самостійно, за взаємною згодою та у позасудовому порядку, визначати додаткові способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 213-215, 258, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення наступного порядку спілкування та участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- безперешкодне спілкування позивача з сином за допомогою телефону, інших електронних пристроїв, доступних віку дитини, у будь-який день та у будь-який час, починаючи з 09.00 год і до 21.00 год. з дотриманням режиму дня дитини.

- особисте спілкування позивача з сином кожної другої та четвертої суботи і неділі в період часу із 13 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. у присутності матері, не порушуючи режиму дня дитини;

- безперешкодне спілкування позивача з сином на день народження дитини та у дні офіційних державних свят у присутності матері.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Якішина