Ухвала

від 16.09.2024 по справі 947/19110/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/19110/23

Провадження № 1-кс/947/9760/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 в режимі відеоконференції його захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львів, громадина України, одруженого, має трьох неповнолітних дітей, з вищою освітою, директора ТОВ «Термоізоп», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.209, ч.2 ст.366 КК України -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

23 липня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 1 957 537 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень.

У зв`язку з переховуванням підозрюваного слідчим суддею 23.07.2024 року був наданий дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на виконання якої підозрюваного затримано.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023160000000526 від 24.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, матеріали відносно якого виділено з кримінального провадження №12022160000000625 від 14.09.2022.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 надав письмові заперечення, в судовому засіданні зазначив, що строк досудового розслідування сплив, тому клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є таким, що не підлягає задоволенню.

2.3. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 на електронну адресу суду надав письмові заперечення в судовому засіданні зазначив, що ризики зазначені слідчим у клопотанні є недоведеними. Посилався на те, що ОСОБА_4 у зв`язку із реальною загрозою життя та здоров`я підозрюваного та членам його сім`ї внаслідок військової загрози та розв`язання збройними силами російської федерації війни проти України прийняв рішення виїзду за кордон. Підозрюваний отримав тимчасовий захист від країни Іспанії, де перебував з сім`єю, таким чином підозрюваний та його родина на законних підставах перебували за межами України. Захисник звернув увагу не те, що на адресу процесуального керівника було направлено клопотання про зупинення провадження на підставі п.4 ч.1 ст.280, п.3 ч.1 ст.615 КПК України, що було вмотивоване відсутністю об`єктивної можливості у ОСОБА_4 здійснювати захист своїх прав та законних інтересів до закінчення військової агресії проти України. Так, підозрюваний жодним чином не мав на меті переховуватися від органу досудового розслідування. Крім того, сторона захисту в письмових запереченнях посилалась на те, що процесуальному керівнику від сторони захисту направлялись письмові повідомлення про причини неявки підозрюваного на виклики із зазначенням поважних підстав, однак незважаючи на це прокурор постановою від 19.07.2022 року оголосив ОСОБА_4 у розшук, таким чином органом досудового розслідування не доведена обґрунтованість оголошення підозрюваного у міжнародний розшук. Зауважив, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, одружений, на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей, батьки похилого віку, останній активно допомагає військовим та громадським організаціям в забезпеченні ЗСУ. Просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, письмові заперечення захисників, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.2. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

Під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 встановлено, що 11.02.2022 року слідчим складено та погоджено прокурором повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України та вручено останньому під особистий підпис того ж дня.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що наказом по ТОВ «Ельпласт-Львів» (ЄДРПОУ 23957545) від 03.12.2019 за № 365/1 ОСОБА_4 призначено на посаду директора вказаного підприємства.

Таким чином, генеральний директор ТОВ «Ельпласт-Львів» ОСОБА_4 є службовою особою.

Досудовим розслідуванням установлено, що Рішенням Європейської комісії від 18.12.2015 затверджено Спільну операційну програму Румунія-Україна ENI 2014-2020, якою затверджені великомасштабні інфраструктурні проєкти, у т.ч. проєкт «Чиста Ріка».

Так, з метою реалізації проєкту ЄС «Чиста ріка» Спільної операційної програми «Румунія-Україна 2014-2020», який у т.ч. передбачає здійснення робіт з Реконструкції каналізаційних мереж з влаштуванням резервного трубопроводу у південній та південно-східній частинах м. Ізмаїл Одеської області, міським головою ОСОБА_8 , відповідно до рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 654 від 14.06.2017, затверджено та погоджено з ТОВ «ПРОММОНТАЖ», в особі інженера-проєктанта ТОВ «ПРОММОНТАЖ» ОСОБА_9 , завдання на проєктування проєктно-кошторисних робіт по об`єкту: «Реконструкція каналізаційних мереж з влаштуванням резервного трубопроводу у південній та південно-східній частинах м. Ізмаїл Одеської області» (далі- «Об`єкт»).

Досудовим розслідуванням встановлено, що фактичне керівництво ТОВ «ПРОММОНТАЖ» здійснюється начальником КП «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» ОСОБА_10 .

У подальшому, 01.08.2017, між Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради, в особі міського голови ОСОБА_8 (далі - «Замовник»), та ТОВ «ПРОММОНТАЖ», в особі директора ОСОБА_11 (далі - «Виконавець»), укладено договір № 03/17/99 на виконання робіт по розробці проєктно-кошторисної документації по Об`єкту.

Згідно з розробленою проєктно-кошторисною документацією по Об`єкту від 27.10.2017, а саме: у розділі 12.2 Том 1. «Пояснювальна записка» техніко-економічного обґрунтування по Об`єкту у розрізі застосування матеріалів для каналізаційних трубопроводів, прийнято рішення використовувати «пластмасові труби: склопластикові та поліетиленові». Склопластикові труби використовувати під час траншейного прокладання трубопроводу, а поліетиленові - під час безтраншейного прокладання трубопроводу.

Пунктом 2 «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, 11.07.2007 № 903 (Надалі - «Порядок»), авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проєкту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими особами (далі - генеральний проєктувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проєкту.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Порядку, генеральний проєктувальник утворює групу авторського нагляду з числа розробників проєкту або уповноважених осіб, на яку покладається здійснення авторського нагляду. До здійснення авторського нагляду за виконанням окремих видів будівельних робіт можуть залучатися представники проєктних організацій, які не брали участі у проєктуванні.

З метою забезпечення здійснення авторського нагляду під час будівництва, між Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради, в особі міського голови ОСОБА_8 , та ТОВ «ПРОММОНТАЖ», в особі директора ОСОБА_12 , 08.04.2020, укладено договір № 75 на виконання авторського нагляду на Об`єкті.

На виконання зазначеного договору, наказом по ТОВ «ПРОММОНТАЖ» від 27.12.2019 за №5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 призначено відповідальними особами за здійсненням авторського нагляду та контролю якості виконання проєктно-вишукувальних робіт на Об`єкті на підставі Порядку.

Таким чином, вже на етапі проєктування у ОСОБА_10 , який будучи директором КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» та фактичним власником ТОВ «ПРОММОНТАЖ», виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом розроблення злочинного плану та його подальшої реалізації, щодо умисного завищення вартості закуплених матеріалів та обсягів робіт під час реалізації зазначеного Проєкту по Об`єкту.

Реалізовуючи злочинний умисел на заволодіння бюджетними грошовими коштами, ОСОБА_10 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вступив у злочинну змову з ОСОБА_13 - засновником та директором ПБП «КИНГС».

З метою реалізації спільного злочинного умислу на заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_13 подав ПБП «КИНГС» ЄДРПОУ 20970338 для участі у закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому 18.12.2019 оприлюднено оголошення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради за відкритими торгами № UA-2019-11-22-002311-b про публічну закупівлю по Об`єкту.

На підставі проведених конкурсних торгів, 26.12.2019, незважаючи на наявність пропозицій ТОВ «ФІЛІТЕС ГРУП» ЄДРПОУ 41137112 та ТОВ «СТРОЙНАВІГАТОР» ЄДРПОУ 33436209 з меншою ціною, ПБП «КИНГС» оголошено переможцем публічної закупівлі.

У подальшому, 15.01.2020, у м. Ізмаїл Одеської області (більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), між ПБП «КИНГС», в особі директора ОСОБА_13 , як «Генпідрядник», та Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради, в особі міського голови ОСОБА_8 , як «Замовник», укладено договір про закупівлю виконання робіт № 1 (далі - «Договір № 1»).

Пунктом 1.2 Договору № 1 зазначено, що склад та обсяги робіт, які доручаються до виконання Виконавцю визначені проєктною документацією, яка передбачає використання склопластикової труби при прокладанні її траншейним способом.

Згідно з п. 2.1 Договору № 1 ціна договору є твердою та становить 80 165 904,00 грн (вісімдесят мільйонів сто шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот чотири гривень 00 копійок), що є бюджетними грошовими коштами відповідно до пункту 10 «Порядку підготовки та реалізації проєктів у рамках програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, 08.12.2010 № 1111.

Відповідно до п. 2.2 Договору № 1 вартість виконаних робіт за цим договором визначена на підставі кошторисного розрахунку, складеного відповідно до проєктної документації та інших діючих нормативних документів.

Пунктом 2 Договору № 1 встановлено, що джерелом фінансування є кошти Європейського Союзу в рамках Спільної Операційної Програми «Румунія-Україна 2014-2020» та місцевий бюджет, з яких 80,63 % є кошти Європейського Союзу в рамках Спільної Операційної Програми «Румунія-Україна 2014-2020» та 19,37 % є гроші місцевого бюджету.

Також п.п. 9.3 - 9.6 Договору № 1 визначено, що замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за відповідністю якості, обсягів і вартості виконаних робіт.

З метою забезпечення здійснення технічного нагляду під час будівництва між Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради («Замовник»), в особі міського голови ОСОБА_8 , та Управлінням капітального будівництва Ізмаїльської міської ради («Виконавець»), в особі ОСОБА_14 , 27.01.2020, у м. Ізмаїл Одеської області (більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), укладено договір про виконання функцій замовника з робіт по технічному нагляду за № 19 по Об`єкту (Надалі - «Договір № 19»).

Відповідно до наказу в.о. начальника Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради ОСОБА_14 від 04.02.2020 за №9 на провідного інженера управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради ОСОБА_15 покладено обов`язок, щодо здійснення функції технічного нагляду на Об`єкті.

Реалізовуючи спільний злочинний план на заволодіння бюджетними грошовими коштами, начальник КП «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з директором ПБП «КИНГС» ОСОБА_13 , умисно, з корисливих мотивів, шляхом надання недостовірної інформації, 30.03.2020, у м. Ізмаїл Одеської області (більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), на засіданні Робочої групи, щодо реалізації інфраструктурного компоненту великомасштабного проєкту «Чиста ріка», узгодили заміну затвердженої склопластикової труби на поліетиленову з подальшим корегуванням Проєкту по Об`єкту.

На підставі протоколу засідання Робочої групи від 30.03.2020, Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, 16.04.2020 у м. Ізмаїл Одеської області, (більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), уклало договір № 74 із ТОВ «Проммонтаж» на корегуванням Робочого проєкту по Об`єкту.

На виконання вказаного договору ТОВ «Проммонтаж» здійснено корегування проєктної та проєктно-кошторисної частини Проєкту, в якій безпідставно та без будь-якого обґрунтування замінено склопластикові труби на поліетиленові без суттєвого корегування її вартості, що є порушенням ДБН А.2.2-32014 (Склад та зміст проєктної документації на будівництво).

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу на заволодіння бюджетними грошовими коштами, у червні 2020 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_10 разом з ОСОБА_13 , перебуваючи у будівлі ТОВ «Ельпласт-Львів» (код ЄДРПОУ 23957545) за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Заводська, 4, звернулись до генерального директора вказаного підприємства ОСОБА_4 та директора з маркетингу ОСОБА_16 , із пропозицією, щодо закупівлі у ТОВ «Ельпласт-Львів» поліетиленових труб за завищеною вартістю.

У подальшому, у червні 2020 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_10 разом з ОСОБА_13 , перебуваючи у будівлі за місцем знаходження ТОВ «Ельпласт-Львів» за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Заводська, 4, переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом підроблення документів та завищення вартості закуплених труб, узгодили з ОСОБА_16 та ОСОБА_4 закупівлю поліетиленових труб за документально завищеною вартістю.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, щодо заволодіння бюджетними грошовими коштами на підставі заздалегідь узгоджених дій, ОСОБА_16 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , підготовлено проєкти договорів купівлі-продажу товаро-матеріальних цінностей до яких внесено раніше узгоджену ними документально-завищену вартість труб.

У подальшому, протягом червня 2020 року - січня 2021 року (більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), на виконання спільного злочинного умислу між директором ПБП «КИНГС» ОСОБА_13 , та директором ТОВ «Ельпласт-Львів» ОСОБА_4 укладено п`ять договорів купівлі-продажу, а саме:

- №240620/001 від 24.06.2020;

- № 090920/001 від 09.09.2020;

- № 161020/001 від 16.10.2020;

- № 021120/001 від 02.11.2020;

- № 001/220121 від 22.01.2020, до яких ОСОБА_4 та ОСОБА_13 внесено завідомо недостовірні відомості щодо закупівлі водяної труби ПЕ 100 450 х 26,7 SDR 17 за 2626,19 грн. з ПДВ за 1 метр.

У ході досудового розслідування установлено, що ПБП «КИНГС» фактично здійснювала закупівлю поліетиленових труб за 1668 грн. по договору №240620/001 від 24.06.2020 та, в подальшому, по договорах № 090920/001 від 09.09.2020; № 161020/001 від 16.10.2020; № 021120/001 від 02.11.2020; № 001/220121 від 22.01.2020 за ціною - 1 973, 09 грн. за 1 метр.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вищевказані договори ОСОБА_13 передано до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Таким чином, у зв`язку з вчиненням умисних дій, що виразились у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видачою службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України за кваліфікуючими ознаками - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Продовжуючи злочинні дії на заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом завищення вартості закупленої поліетиленової труби на підставі укладених п`яти договорів купівлі-продажу, директор ПБП «КИНГС» ОСОБА_13 , зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 та іншими не встановленими досудовим розслідуванням особами, отримав на розрахунковий рахунок ПБП «КИНГС», відкритий у ПАТ «МТБ Банк» за № НОМЕР_1 у період з 04.02.2020 по 31.05.2021 перераховані бюджетні грошові кошти на загальну суму 25 475 065 грн.

Крім того установлено, що згідно договорів купівлі-продажу №240620/001 від 24.06.2020; № 090920/001 від 09.09.2020; № 161020/001 від 16.10.2020; № 021120/001 від 02.11.2020; № 001/220121 від 22.01.2020 ПБП «КИНГС» придбало за бюджетні грошові кошти у ТОВ «Ельпласт-Львів» 4 267 метрів поліетиленової труби на загальну суму 11 207 257, 29 грн. Однак, у ході досудового розслідування установлено, що фактична вартість за яку придбано зазначену трубу склала 9 249 719, 4 грн.

Таким чином, за результатами здійснення закупівлі поліетиленової труби за завищеною вартістю, директор ТОВ «Ельпласт-Львів» ОСОБА_4 , зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та іншими не встановленими досудовим розслідуванням особами, заволоділи бюджетними грошовими коштами у розмірі 1 957 537, 89 грн., що на момент вчинення злочину перевищує більше ніж у 600 разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян, розпорядившись ними на свій розсуд.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

- матеріалами УСР в Одеській області ДСР НП України в ході виконання доручення слідчого;

- протоколами НСРД;

- наказ про призначення на посаду;

- судовою будівельно-технічною експертизою;

- почеркознавчими експертизами;

- протоколами огляду місця події;

- протоколами допиту свідків;

- іншими матеріалами провадження в сукупності.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.209, ч.2 ст.366 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.3. Щодо посилання захисника на недопустимість на недостовірність доказів

Щодо доводів сторони захисту про визнання доказів недопустимими та недостовірними слідчий суддя зазначає, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень,за які можливе призначення покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що відповідає законодавчо передбаченим підставам для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, відносно останнього слідчим суддею надавався дозвіл на затримання, останній раз ухвалою від 23.07.2024 року.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

На даний час слідчим суддею встановлено, що є реальний ризик, передбачений п.2 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, доводи сторони обвинувачення про наявність цього ризику обумовлені стадією кримінального провадження, зокрема, наразі досудове розслідування триває і процес збирання доказів не завершений.

Крім того, враховуючи керівну посаду підозрюваного, він має доступ до документів ТОВ «Ельпласт-Львів», які можуть мати значення для кримінального провадження, а тому доводи сторони обвинувачення про існування цього ризику є обґрунтованими.

3.7. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні.

Також слідчий суддя зазначає, що 23.07.2024 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з його переховуванням від органу досудового розслідування та суду.

Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.9. Щодо посилання захисника на сплив строку досудового розслідування

На переконання слідчого судді, стороною захисту не доведено обґрунтованість посилання на сплив строку досудового розслідування кримінального провадження №12023160000000526 від 24.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, матеріали відносно якого виділено з кримінального провадження №12022160000000625 від 14.09.2022, оскільки посилання захисника на постанови про закриття кримінального провадження, скасування постанови про закриття кримінального провадження, зупинення строку досудового розслідування, відновлення строку досудового розслідування, продовження строку досудового розслідування стосується кримінального провадження №42020160000000028 від 13.01.2020 року, матеріали з якого відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_16 в окреме провадження за №12022160000000625.

Крім того, посилання захисника ОСОБА_5 на закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні спростовуються матеріалами доданими до клопотання слідчого, а саме: постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 24.03.2023 року відповідно до якої виділено з кримінального провадження №12022160000000625 від 14.09.2022 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, у зв`язку із завершенням досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_16 та можливістю направлення відносно нього обвинувального акту до суду,, а також ухилення від явки ОСОБА_4 до прокурора, слідчого та суду, у зв`язку із чим здійснюється розшук останнього, у кримінальне провадження, в окреме кримінальне провадження та витягом з ЄРДР відповідно до якого строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023160000000526 від 24.03.2023 визначено до 23.10.2024 року.

Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка вищенаведеного буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті, зокрема під час проведення підготовчого судового засідання.

3.10. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, в сфері службової діяльності та проти власності, майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

Так, прокурором з врахуванням наданих стороною захисту відомостей, що характеризують особу підозрюваного не наведено доказів, що застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч.7 ст.194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 жовтня 2024 року включно.

Визначити розмір застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 16 жовтня 2024 року включно наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1