Рішення

від 23.09.2024 по справі 477/697/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/697/22

Провадження №2/477/673/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем cудових засідань - Клюсевич-Шараповою Н.М.,

розглянувши в м. Миколаєві без участі сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом, в якому просили визнати за ними в порядку спадкування на 2/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , та на земельну ділянка площею 0,17 га, яка призначена для будівництва будинку за цією ж адресою; а також на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в межах Михало-Ларинської сільської ради (тепер територія Воскресенської селищної ради) Миколаївського району Миколаївської області: площею 0,9540 га за державним актом ЯЛ №971950, площею 1,4162 га за державним актом ЯЛ №966104, площею 3,1504 га за державним актом ЯЛ № 966105.

Ухвалою суду від 22 грудня 2022 року позов був залишений без руху.

04 квітня 2024 року позивачка ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, в якій вказала вимоги тільки від свого імені, зазначивши, що її брат ОСОБА_2 відсутній і позов не підтримує. Вимоги заявила до Воскресенської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області та ОСОБА_2 як можливого спадкоємця.

Просила надати додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у три місяці, а також визнати в порядку спадкування право власності на 2/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , з яких 1/3 частина належала останній, а 1/3 частину - вона прийняла в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4 ; також просила визнати право власності за нею в порядку спадкування після смерті після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянка площею 0,17 га, яка призначена для будівництва будинку за цією ж адресою; на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в межах Михайло-Ларинської сільської ради (тепер - територія Воскресенської селищної ради) Миколаївського району Миколаївської області: площею 0,9540 га за державним актом ЯЛ №971950, площею 1,4162 га за державним актом ЯЛ №966104, площею 3,1504 га за державним актом ЯЛ № 966105, які вона успадкувала, але не переоформила після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 09 квітня 2024 року провадження в справі за позов ОСОБА_1 було відкрито в загальному порядку, позов в частині вимог ОСОБА_2 був повернутий через неусунення ним недоліків первісної позовної заяви.

Ухвалою суду від 08 липня 2024 року підготовче провадження в справі було завершено і справа призначена до розгляду.

В судове засідання сторони не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином; згідно своєї заяви позивачка просила розглянути справу за її відсутності, а представник відповідача (селищної ради) в своїй заяві позов визнав та не заперечував проти його задоволення, відповідач ОСОБА_2 заяв не подав.

Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер громадянин ОСОБА_4 і після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно у виді 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 , а також земельних ділянок: площею 0,17 га - за цією ж адресою будинку, призначеної для його будівництва та його обслуговування, та призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Михайло-Ларинської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області (на тепер - територія Воскресенської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області), а саме:

- площею 0,9540 га, кадастровий номер 4823383300:03:000:0278, яка йому належала відповідно до державного акту серії ЯЛ № 971950, виданий 27 жовтня 2010 року;

- площею 1,4162 га, кадастровий номер 4823383300:06:000:0340, яка йому належала відповідно до державного акту серії ЯЛ № 966304, виданий 27 жовтня 2010 року;

- площею 3,1504 га, кадастровий номер 4823383300:07:000:0140, яка йому належала відповідно до державного акту серії ЯЛ № 966105, виданий 27 жовтня 2010 року.

Право власності на 1/3 частину будинку підтверджувалося свідоцтвом про право власності від 01 березня 2007 року, виданим радгоспом "Гвардія Ілліча", зареєстрованим 24 квітня 2007 року комунальним підприємством "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації".

Земельна ділянка площею 0,17 га, призначена для будівництва та обслуговування будинку належала ОСОБА_4 відповідно до державного акту серії МК №04271, виданого 25 грудня 1993 року Михайло-Ларинснькою сільською радою Жовтневого району Миколаївської області.

Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті

(ст. 1233 ЦК України).

За свого життя ОСОБА_4 заповіту не склав, тому спадкування після його смерті повинно здійснюватися за законом.

На час відкриття спадщини (час смерті) ОСОБА_4 він був зареєстрований по АДРЕСА_1 .

На час його смерті з ним були зареєстровані його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 . Проте відповідно до наданого позивачкою акту обстеження та довідки селищної ради ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживав.

Крім того, відповідно до спадкової справи, заведеної 29 березня 2016 року після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Миколаївської області, заяву про прийняття спадщини в передбачений шестимісячний строк подала дочка ОСОБА_1 (позивачка), а інша спадкоємиця - ОСОБА_3 (дружина) відмовилася від спадщини на її користь.

Інших спадкоємців за законом не встановлено.

Таким чином, з врахуванням доказів про неприйняття спадщини спадкоємцем

ОСОБА_2 , єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є дочка ОСОБА_1 (позивачка), тому посилання в позові про прийняття спадщини після ОСОБА_4 його дружиною є надлишковим, оскільки та відмовилася від спадщини на користь дочки.

Однак оформити спадщину після смерті батька вона немає можливості через втрату оригіналів правовстановлюючих документів щодо спадкового майна.

За пунктами 4.15, 4.18, 4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, нотаріус перевіряє коло спадкоємців, факт прийняття спадщини, наявність документів на майно, а за відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадок правовстановлюючих документів, нотаріус роз`яснює йому вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи 1/3 частину спадкового будинку та земельні ділянки ОСОБА_4 отримала у власність законно за свого життя і на підставі належних правовстановлюючих документів, тому це майно входило про складу спадщини після його смерті і має спадкуватися за законом.

Також, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 і після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно у виді 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 , а також земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах території Михайло-Ларинської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області (на тепер - територія Воскресенської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області), площами: 2,998 га, 0,7739 га, 0,5858 га, 0, 5637 га.

Її право власності на 1/3 частину будинку підтверджувалося свідоцтвом про право власності від 01 березня 2007 року, виданим радгоспом "Гвардія Ілліча", зареєстрованим 24 квітня 2007 року комунальним підприємством "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації".

За свого життя ОСОБА_3 , склала заповіт, посвідчений 28 вересня 2017 року секретарем Михайло-Ларинської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, яким заповіла на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, а також усе те, що належало б їй на день смерті, заповіла дочці ОСОБА_1 , тобто позивачці.

В подальшому позивачка оформила в нотаріальному свої спадкові права на материні земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте в нотаріальному порядку оформити власність на 1/3 будинку не має можливості через втрату свідоцтва про право власності

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що спадкове майно за життя належали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і після їх смерті входять до складу спадщини, а тому в порядку спадкування, з врахування встановлених зазначених обставин, з врахуванням неприйняття спадщини ОСОБА_2 , повинні відійти спадкоємцям, тобто позивачці в справі, як спадкоємиці, яка прийняла спадщину.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, вона не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України, воно підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на нерухомість в порядку спадкування.

Посилання в її позові про необхідність спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину після смерті чоловіка, суд вважає надлишковим, оскільки, як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_3 відмовилася від спадщини після смерті чоловіка на користь позивачки, тому спадкування майна ОСОБА_4 має здійснюватися позивачкою за законом., а спадкування 1/3 частини будинку, належної ОСОБА_3 , повинно здійснюватися позивачкою після її смерті за заповітом.

Встановлення таких дійсних обставин під час розгляду справи, які відрізняються від позовних вимог позивачки в частині черговості спадкування, не спростовують її права на спадщину, тому підстав для відмови в задоволенні позову немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на наступне нерухоме майно:

-1/3 частину будинку АДРЕСА_1;

-земельну ділянку, площею 0,17 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: с. Михайло-Ларине Миколаївського району Миколаївської області (раніше територія Михайло-Ларинської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області);

-трьох земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території Воскресенської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області (раніше - територія )Михайло-Ларинської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, а саме:

1) площею 0,9540 га, кадастровий номер 4823383300:03:000:0278, яка йому належала відповідно до державного акту серії ЯЛ № 971950, виданого 27 жовтня 2010 року;

2) площею 1,4162 га, кадастровий номер 4823383300:06:000:0340, яка йому належала відповідно до державного акту серії ЯЛ № 966304, виданого 27 жовтня 2010 року;

3) площею 3,1504 га, кадастровий номер 4823383300:07:000:0140, яка йому належала відповідно до державного акту серії ЯЛ № 966105, виданого 27 жовтня 2010 року.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1;

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Р.В. Козаченко