Рішення

від 11.09.2024 по справі 686/8454/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/8454/24

Провадження № 2/686/3418/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

11 вересня 2024 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Колієва С.А.,

секретаря судового засідання Кучерук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу «Ранковий-2» про визнання майнового права на об`єкт інвестування, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ранковий-2» про визнання майнового права на об`єкт інвестування, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 18.05.2018 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Ранковий-2» (далі Кооператив) та ним був укладений договір пайової участі в будівництві №F1-35/05. Згідно п.1.1 вказаного договору він вступає, а Кооператив приймає його в асоційовані члени Кооперативу та пайову участь по будівництву багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (далі Об`єкт). Він, як пайовик зобов`язався взяти пайову участь в будівництві об`єкта та реалізації статутної мети і завдань Кооперативу з метою отримання у власність житлового приміщення, будівельний номер 35, загальною проектною площею 61,09 кв.м. на 4 поверсі в і під`їзді Об`єкта. Загальний розмір пайового внеску на день укладення договору становив 476502,00 гривень, що еквівалентно 18194,00 доларам США із розрахунку 7800,00 гривень (еквівалент 297,82 доларам США) за один квадратний метр загальної площі квартири. Між ним та Кооперативом було погоджено сплата пайового внеску шляхом внесення до 30.11.2019 року цегли М125 у кількості 195850 шт. на загальну вартість 476502,00 гривень.

Позивач як асоційовані члени Кооперативу сплатив пайовий внесок у повному розмірі, а відповідач порушив термін здачі багатоквартирного житлового будинку в експлуатацію та не передав йому житлове приміщення у власність.

За таких обставин просив суд визнати за ним майнові права на житлове приміщення,- квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 та зобов`язати відповідача організувати і забезпечити будівництво та здачу в експлуатацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відзив на позов відповідачем поданий не був.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Відповідно дост.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Фактичні обставини встановлені судом.

18.05.2018 року між ЖБК «Ранковий-2» («Кооператив») і ОСОБА_1 (як Пайовиком) був укладений Договір пайової участі в будівництві № №F1-35/05.

Згідно умов вказаного договору Пайовик вступає, а Кооператив приймає Пайовика в асоційовані члени Кооперативу та пайову участь по будівництву багатоквартирного житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 . Пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві Об`єкту та реалізації статутної мети і завдань Кооперативу з метою отримання у власність житлового приміщення, будівельний номер 35 загальною проектною площею 61,09 кв.м на 4 поверсі в 1 під`їзді Об`єкту, а Кооператив організувати і забезпечити будівництво Об`єкту та задачу його в експлуатацію, передати Пайовику у власність квартиру, обумовлену цим договором за умови повної сплати пайового внеску (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Загальний розмір пайового внеску Пайовика визначається Кооперативом та на день укладення договору становить 476502,00 гривень, що еквівалентно 18194,00 доларам США із розрахунку 7880,00 гривень за один квадратний метр загальної площі квартири, що еквівалентно 297,82 доларів США. Пайовик сплачує пайовий внесок у визначений строк, погоджений сторонами в Додатку до даного Договору. Пайовик зобов`язується на свій вибір внести (сплатити) пайовий внесок в Кооператив в національній валюті, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Кооперативу, або шляхом внесення Кооперативу будівельних матеріалів. Внесення Пайовиком будівельних матеріалів у рахунок сплати пайового внеску підтверджується відповідними актами прийому-передачі матеріалів, укладеними між Сторонами або уповноваженими представниками (пункти 2.1, 2.5 договору).

Згідно п.3.4 Договору Кооператив зобов`язаний закріпити Квартиру за Пайовиком, організувати і забезпечити будівництво Об`єкту та задачу його в експлуатацію у термін 30 вересня 2019 року, за умови належного виконання Пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску.

Згідно Додатку №1 до Договору пайової участі в будівництві № F1-35/05 від 18.05.2018 року сторонами було погоджено внесення ОСОБА_1 в рахунок оплати Пайового внеску у сумі 476502,00 гривень будівельних матеріалів, а саме цегли М125 у кількості 195850 штук у строк до 30.11.2019 року.

Згідно долучених актів прийому передачі будівельних матеріалів до Договору пайової участі в будівництві № F1-35/05 від 18.05.2018 року, які підписані головою Кооперативу та ОСОБА_1 встановлено, що в рахунок оплати пайового внеску ОСОБА_1 поставлено та Кооперативом прийнято 18.05.2018 року будівельні матеріали цеглу у кількості 21529 шт на суму 52380,00 гривень (що еквівалентно 2000,00 доларам США), 25.09.2018 року будівельні матеріали цеглу у кількості 22854 шт на суму 56220,00 гривень (що еквівалентно 2000,00 доларам США), 30.10.2018 року - будівельні матеріали цеглу у кількості 68780 шт на суму 169200,00 гривень (що еквівалентно 6000,00 доларам США), 11.02.2019 року - будівельні матеріали цеглу у кількості 41000 шт на суму 107600,00 гривень (що еквівалентно 4000,00 доларам США); 13.05.2019 року будівельні матеріали цеглу у кількості 36694 шт на суму 110082,00 гривень (що еквівалентно 4200,00 доларам США).

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Статтею 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статті 328 ЦК України, згідно з якими право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно достатті 331 ЦК Україниправо власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістомстатті 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В силу статті 177 ЦК України(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 179ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно зістаттею 190ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Закон №1560-ХІІвизначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. Він спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб`єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування економіки України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.

Із положеньстатті 1 Закону №1560-ХІІслідує, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект. Такими цінностями, зокрема, можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів), а також рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності).

Об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права (частина першастатті 4 Закону №1560-ХІІ).

Як передбачено частиною п`ятою статті 7Закону №1560-ХІІінвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Законом України від 19 червня 2003 року №978-ІV «Про фінансово-кредитний механізм і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»(даліЗакон №978-ІV) встановлено загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.

Устатті 2 Закону №978-ІVунормовано, що об`єкт інвестуванняквартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першоїстатті 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредиторприйняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно достатті 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу частини першоїстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша).

Як передбаченостаттею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зістаттею 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із положень частини другоїстатті 656 ЦК Українислідує, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (пункт перший частини другоїстатті 16 ЦК України).

За змістом частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено частиною першоюстатті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що право власностіце право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону та на власний розсуд. Право спільної часткової власності є право кількох осіб на майно, що належить їм одночасно з визначенням частки кожного із співвласників.

Підставами набуття права власності є передбачені законом юридичні факти, за наявності яких особа набуває майно, стає його власником, зокрема, право власності набувається із правочинів (договорів).

Якщо предметом правочину (договору) є нерухоме майно, то особа набуває право власності на це майно після його будівництва та прийняття до експлуатації. Право власності на нерухоме майно (в тому числі житлові приміщення) підлягає обов`язковій державній реєстрації. Водночас предметом правочину можуть виступити майнові права.

Під майновим правом слід розуміти «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове правоце обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна (див. постанову Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі №6-265цс16).

Особа може набути право власності на майнові права в порядку інвестування в житлове будівництво, в тому числі шляхом вкладення (залучення) коштів у паї житлово-будівельних кооперативів, які здійснюють будівництво квартир, інших приміщень соціально-побутового призначення тощо.

Саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

За своїм правовим визначенням договір купівлі-продажу є угодою між учасниками цивільних відносин, за умовами якої відбувається обмін товару на гроші. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно та майнові права. При цьому продавець зобов`язаний передати покупцеві як оплачений товар, так і всі його приналежності та документи.

Велика Палата Верховного суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 та від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц).

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Спосіб захисту, передбаченийстаттею 392 ЦК Україниє різновидом загального способу захистувизнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захистувизнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року (справа №344/16879/15-ц), яка згідно з частиною четвертоюстатті 263 ЦПК Українимає враховуватися судами при застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2019 року (справа №761/32696/13-ц) і постанові від 11 вересня 2019 року (справа №1522/16455/12) зазначила, що у разі порушення забудовником зобов`язання за договором щодо завершення будівництва будинку та введення його в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати особою-інвестором пайових внесків, належним способом захисту порушеного права такої особи є визнання за нею майнових прав на об`єкт інвестування.

Аналогічні висновки по суті вирішеного спору зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 3 квітня 2019 року (справа №761/9951/15-ц), від 29травня 2019 року (справа №761/20844/13-ц) і від 20 березня 2019 року (справа №761/20612/15-ц).

Зібрані докази вказують на те, що між ОСОБА_1 та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Ранковий-2» був укладений договір інвестування в будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за умовами якого Кооператив зобов`язався завершити будівництво цього будинку, здати його в експлуатацію та передати позивачу у власність житлове приміщення, будівельний номер 35, загальною проектною площею 61,09 кв.м, на 4 поверсі в першому під`їзді будинку до 30 вересня 2019 року.

У свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався сплатити вартість будівництва житлового приміщення у розмірі 476502,00 грн.

ОСОБА_1 належним чином виконав своє зобов`язання за договором, повно та вчасно сплатив пайовий внесок за квартиру (за погодженням між сторонами останній передав Кооперативу будівельні матеріали цеглу у погодженій кількості на загальну вартість, що дорівнює пайовому внеску останнього). Наразі Кооператив не виконав обов`язок за договором із завершення будівництва житлового будинку, здачі його в експлуатацію та передачі квартири у власність позивача.

Оскільки ОСОБА_1 здійснив повну сплату вартості об`єкту інвестування, тобто вчинив дії, спрямовані на набуття права власності на цей об`єкт, а Кооператив заперечує майнові права позивачів шляхом не створення об`єкту інвестування та не передачі його останньому, то мають місце підстави для визнання за ОСОБА_1 майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача організувати і забезпечити будівництво та здачу в експлуатацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 суд зазначає, що за обставин справи такий спосіб захисту не є ефективним та не забезпечить відновлення порушених прав позивача.

У зв`язку із цим у задоволенні в цій частині позову слід відмовити.

Оскільки відповідно до частини третьої статті 22 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, то з відповідача Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу «Ранковий-2» в дохід держави слід стягнути 4765,02 грн. судового збору (476 502,00 грн./100).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,258,259,263-265,280-289 ЦПК України, ст.ст.4,15,16,177,179,190,328,331,392,526,527,530,626,629,655,656 ЦК України, «Про інвестиційну діяльність» №1560-ХІІ, Законом України «Про фінансово-кредитний механізм і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19 червня 2003 року №978-ІV, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 .

В решті у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу «Ранковий-2» (код ЄДРПОУ 39310315, адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 26) на користь держави 4765,02 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач:Обслуговуючий кооператив житлово-будівельного кооперативу «Ранковий-2» (код ЄДРПОУ 39310315, адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 26).

Дата складання повного тексту рішення суду - 11.09.2024р.

Суддя: