Рішення

від 11.09.2024 по справі 372/2450/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2450/24

Провадження № 2-1411/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Човно-стоянкового кооперативу «РИФ» про визнання рішення правління неправомірним та його скасування,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2024 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення правління човново-стоянкового кооперативу «РИФ» від 23.03.2024 року про прийняття ОСОБА_4 в члени ЧСК «РИФ» з наданням ділянки № НОМЕР_1 . В обґрунтування вказаних вимог вказав, що позивач став членом кооперативу «РИФ» в 90 роках шляхом отримання земельної ділянки № НОМЕР_2 , на якій в подальшому був побудований садовий будинок та зареєстрований за позивачем. З 31.01.2002 року позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який за ініціативою останньої був розірваний. В 2023 році відповідачка звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.09.2023 року було затверджено мирову угоду між сторонами, відповідно до якої визнано право власності в рівних частинах по частки за кожним на дачний будинок загальною площею 170,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, ОСОБА_4 зареєструвала за собою право власності на частину дачного будинку. Позивач зазначає, що ОСОБА_4 не зверталась з пропозиціями про встановлення порядку користування дачним будинком. В середині квітня 2024 року позивача повідомив голова човно-стоянкового кооперативу «РИФ», що 23.03.2024 року правління їх кооперативу своїм рішенням прийняло ОСОБА_4 в члени кооперативу та наділили їй земельну ділянку № НОМЕР_1 за рахунок ділянки позивача № НОМЕР_2 . Дані дії правління кооперативу, яке не є власником земельних ділянок цього кооперативу щодо розподілу земельних ділянок, сприяли поданню позивачем заяви про вчинення кримінального правопорушення за ознаками самоправства, яка була зареєстрована в ЄРДР за № 42024112340000077. Позивач зазначає, що 20.04.2024 року ОСОБА_4 спільно зі своїми родичами та будівельниками, без винесення меж в натурі, без встановлення порядку користування нерухомим майном почала встановлювати паркан на ділянці позивача № 119. Всі зауваження позивача щодо припинення даних робіт були проігноровані відповідачем, тому позивач був змушений звернутися до Обухівського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, яку ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25.04.2024 року було задоволено. Вказав, що правління човно-стоянкового кооперативу «РИФ» не має у власності земельних ділянок та не відноситься до відповідних органів, які мають право надавати земельні ділянки, а відтак рішення правління про виділення ділянки № 119-А від 23.03.2024 року за рахунок ділянки № НОМЕР_2 є неправомірним.

Ухвалою судді від 07.05.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

08.07.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ОСОБА_5 , в якому останній вказав, що Обухівським районним судом Київської області по справі № 372/3493/22 було затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно до якої між зазначеними особами було розділено в рівних частинах право власності на дачний будинок площею 170,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі ОСОБА_4 , реалізуючи своє право на користування зазначеним будинком, написала заяву щодо вступу в кооператив, що передбачено Законом України «Про кооперацію» та безпосередньо статутом ЧСК «РИФ». Вказує, що рішення кооперативу не порушує жодним чином права позивача. Вказує, що рішення, яке є предметом спору, не може бути оскаржене так як воно не набрало законної сили, оскільки такі рішення затверджуються загальними зборами.

Ухвалою від 08.07.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково зазначили, що саме після прийняття оспорюваного рішення та до виділу часток співвласників будинку у натуру відповідач почала облаштовувати огорожу з розташуванням якої позивач не згоден. Зазначили, що правління ЧСК не мало повноважень на прийняття оспорюваного рішення.

Представник ЧСК «РИФ» у поданому суду клопотанні просив розглядати справу у його відсутності та відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив посилаючись на необгрунтованість та безпідставність доводів позивача. Зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його прав оскаржуваним рішенням.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.12.2004 року ОСОБА_1 на підставі договору про передачу земельної ділянки, як члену ЧСК «Риф» в тимчасове користування передано земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 100 кв.м.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.09.2023 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідно до якої визнано право власності в рівних частинах по частки за кожним на дачний будинок загальною площею 170,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.04.2024 року ОСОБА_4 зареєструвала за собою частку вказаного вище нерухомого майна.

Відповідно до копії Витягу з протоколу засідання ЧСК «РИФ» від 23.03.2024 року задоволено заяву та прийнято громадянку ОСОБА_4 в члени ЧСК «РИФ» з наданням ділянки № НОМЕР_2 А (за рахунок ділянки № НОМЕР_2 , згідно з набуттям громадянкою ОСОБА_4 права власності на частину будинку АДРЕСА_1 ).

Згідно Статуту ЧСК «РИФ» затвердженого рішенням загальних зборів кооперативу від 03.06.2017 року кооператив є добровільним об`єднаням громадян та відповідно до завдань і характеру діяльності за типом є обслуговуючим кооперативом та не має на меті отримання прибутку.

Прийняття в члени кооперативу регламентовано розділом 2 статуту ЧСК. Зокрема, п.2.2 визначено, що прийняття в члени кооперативу проводиться за наявності вільних ділянок в кооперативі за письмовою заявою та рішенням правління або голови правління кооперативу. Особа стає членом кооперативу після прийняття Правлінням кооперативу або головою правління кооперативу рішення про прийом її в членство кооперативу та внесення нею вступного внеску.

Рішення про набуття членства затверджуються загальними зборами, що у випадку, що розглядається судом не мало місця.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина першастатті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно зстаттею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 просив визнати неправомірним та скасувати рішення правління човново-стоянкового кооперативу «РИФ» від 23.03.2024 року про прийняття ОСОБА_4 в члени ЧСК «РИФ» з наданням ділянки № НОМЕР_1 (за рахунок ділянки № НОМЕР_2 ) з тих підстав, що воно, на його думку, стало підставою для встановлення відповідачкою ОСОБА_4 в квітні 2024 року паркану на земельній ділянці №119 без виділу в натурі нерухомого майна поділеного колинім подружжям в судовому порядку.

Суд з такими доводами погодитись не може, оскільки зі змісту вказаного рішення про прийняття ОСОБА_4 у члени кооперативу не вбачається обставин, на які просилається позивач.

Крім того, сам ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що не заперечує щодо прийняття відповідача до членів ЧСК як співвласника майна, розташованого у вказаному кооперативі. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що сторони домовились та після розподілу майна поділили сплату членських внесків.

Зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлений судом, підтверджує, що цей спір виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з приводу поділу майна подружжя та користування ним.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірним та скасування рішення правління човново-стоянкового кооперативу «РИФ» від 23.03.2024 року не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено суду порушення його прав, свобод чи інтересів оспорюваним рішенням правління кооперативу.

Керуючись ст. 3, 4, 5, 76-81, 141, 263, 264, 264, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Човно-стоянкового кооперативу «РИФ» про визнання рішення правління неправомірним та його скасування відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2024 року.

Суддя Проць Т.В.