Постанова

від 10.09.2024 по справі 2-301/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-301/11Головуючий у 1-й інстанції Ромазан Л.С. Провадження № 22-ц/817/749/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

з участю секретаря - Дідух М.Є.

представника скаржниці - ОСОБА_1 ,

представника стягувача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2-301/11 за апеляційною скаргою Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2024 року (ухвалену суддею Ромазан Л.С., дата складення повного тексту судового рішення - не зазначено) в справі за скаргою ОСОБА_3 на дії начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ШКІЛЬНЯКА Віталія Євгеновича,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_4 (далі - скаржник) звернувся до суду із скаргою на дії начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняка В.Є.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилався на те, що на виконанні у Теребовлянському відділі державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № НОМЕР_9 із примусового виконання рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 грудня 2011 року у цивільній справі № 2-301/11 про стягнення із ОСОБА_4 в користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального безбалансового відділення № 10019/020 філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором від 17 березня 2008 року № 44 у сумі 60014.63 доларів США шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_5 та передане останньою в іпотеку нерухоме майно, а саме:

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0.1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0.0057 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 ).

У межах вказаного виконавчого провадження 02 березня 2021 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно у межах звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 1 133 900.20 грн.

Також у зв`язку із примусовим виконанням рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06 червня 2022 року у цивільній справі № 606/1285/21 про стягнення із ОСОБА_4 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором від 17 березня 2008 року № 44 у сумі 38503.52 доларів США, в межах виконавчого провадження № 70402330 державним виконавцем Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області 30 листопада 2022 року винесено постанову, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 15416222.65 грн.

В подальшому, у зв`язку із передачею виконавчого провадження № 70402330 до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області, державним виконавцем зазначеного відділу 30 червня 2023 року винесено ще одну постанову про арешт майна боржника, згідно із якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 1549004.80 грн. 28 лютого 2024 року начальником відділу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 70402330 у зв`язку із погашенням боржником боргу у повному обсязі, тобто із підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи те, що вартість майна, на яке накладено арешт, значно перевищує суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, скаржник звернувся до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області із клопотанням про звільнення з-під арешту та з-під розшуку належних йому 4-х транспортних засобів. Однак, у задоволенні такого клопотання начальником Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області було відмовлено із посиланням на ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що через наявність постанов про накладення арешту на майно у розмірі 1133900.20 грн, 15416222.65 грн,1549004.80 грн грубо порушуються його право власності на майно, оскільки вартість арештованого майна значно перевищує розмір наявного у нього боргу, який складається із 7524.81 доларів США виконавчого збору та 364 грн витрат виконавчого провадження.

Також вказав, що ним було запропоновано накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 6125086400:01:001:0725 вартістю станом на 14 травня 2024 року 341475.00 грн, однак державний виконавець не погодився із накладенням арешту на вказане нерухоме майно.

У зв`язку з наведеним просив суд визнати дії начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняка В.Є. щодо незвільнення з-під арешту та з-під розшуку транспортних засобів незаконними.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2024 року скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано дії начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області ОСОБА_6 в частині відмови у скасуванні арешту і припиненні розшуку майна, яке не охоплюється сумою боргу - виконавчого збору на загальну суму 7524.81 доларів США, еквівалент яких у національній валюті України складає 293467.59 грн, та 364 грн витрат виконавчого провадження, незаконними.

Зобов`язано начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Шкільняка В.Є. зняти арешт і припинити розшук майна боржника ОСОБА_4 , яке не охоплюється сумою боргу - виконавчого збору на загальну суму 7524.81 доларів США, еквівалент яких у національній валюті України складає 293467.59 грн, та 364 грн витрат виконавчого провадження.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, начальник Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняк В.Є. подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 23 листопада 2022 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3850.35 доларів США у виконавчому провадженні №70402330 та 02 березня 2021 року постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3674.46 доларів США у виконавчому провадженні № 64682938.

Зазначає, що 28 лютого 2024 року державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень № 70402330 та № 64682938, однак виконавчий збір боржником не сплачено, в зв`язку із чим на підставі ст.40 Закону державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору винесено в окремі виконавчі провадження.

Звертає увагу на те, що для забезпечення повного та своєчасного виконання рішення суду державним виконавцем винесено постанови про арешт і розшук майна боржника.

У зв`язку з наведеним просить скасувати ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2024 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_4

20 серпня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що державний виконавець замість накладення арешту на майно в межах суми боргу 7524.81 доларів США, що еквівалентно 293467.59 грн, наклав арешт на майно боржника вартістю 3578367.09 грн, чим порушив право боржника на володіння, розпорядження та користування своїм майном та створив перешкоди у зайнятті підприємницькою діяльністю.

У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоовлення.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 - адвокат Мирончик Ю.В. та представник стягувача - ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду залишити без змін.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 грудня 2011 року в справі №2-301/11 стягнуто із ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10019/020 філії Тернопільське обласне правління ПАТ «Державний ощадний банк України» борг за кредитним договором №44 від 17 березня 2008 року у сумі 60014.63 доларів США (що в гривневому еквіваленті складає 479510.89 грн), з яких:

- заборгованість за кредитом - 51000 доларів США (407484.90 грн);

- проценти за кредитом - 7314.63 доларів США (58443.16 грн);

- пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 1500 доларів США (11984.85 грн);

- пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 200 доларів США (1597.98 грн), шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_5 та передане останньою згідно з іпотечним договором від 19 березня 2008 року в іпотеку банку нерухоме майно:

- домоволодіння загальною площею 118.4 кв.м, житловою площею 55.4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , номер за РПНВ: 22478368;

- земельну ділянку площею 0.1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125010100030030392;

- земельну ділянку площею 0.0057 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125010100030030393, шляхом його реалізації на прилюдних торгах.

Для примусового виконання вказаного рішення Теребовлянським районним судом Тернопільської області 30 грудня 2011 року видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_4 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління AT «Ощадбанк» боргу за кредитним договором №44 від 17 березня 2008 року у сумі 60014.63 доларів США шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_5 та передане останньою згідно із іпотечним договором від 19 березня 2008 року в іпотеку банку нерухоме майно.

02 березня 2021 року державним виконавцем Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №64682838 і цього ж дня винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_4 , якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно у межах звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 1133900.20 грн.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06 червня 2022 року у цивільній справі № 606/1285/21 із ОСОБА_4 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 17 березня 2008 року № 44 у сумі 38503.52 доларів США та судові витрати.

У зв`язку із примусовим виконанням зазначеного рішення суду державним виконавцем Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області 23 листопада 2022 року відкрито виконавче провадження №70402330 і 30 листопада 2022 року в межах цього виконавчого провадження винесено постанову, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 15416222.65 грн.

22 червня 2023 року державним виконавцем Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області передано виконавче провадження №70402330 до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області.

30 червня 2023 року головним державним виконавцем Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області винесено постанову про арешт майна боржника у зведеному виконавчому провадженні №70402330, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 1549004.80 грн.

Також встановлено, що під арештом перебувають наступні транспортні засоби боржника:

- MAN Модель ТЗ: 11.220 Категорія ТЗ: АВТОБУС, рік виробництва ТЗ: 2000 VIN: НОМЕР_1, номер шасі: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 ;

- MERCEDES-BENZ Модель ТЗ: SPRINTER 518 CDI Категорія ТЗ: АВТОБУС, рік виробництва ТЗ: 2007 VIN: НОМЕР_3, номер кузова: НОМЕР_3 , номерний знак: НОМЕР_4 ;

- MERCEDES-BENZ Модель ТЗ: SPRINTER 416 CDI Категорія ТЗ: АВТОБУС, рік виробництва ТЗ: 2001VIN: НОМЕР_5, номер кузова: НОМЕР_5 , номерний знак: НОМЕР_6 колір ТЗ: БІЛИЙ,

- Марка ТЗ: DAIMLER-BENZ Модель ТЗ: 903D Категорія ТЗ: АВТОБУС, рік виробництва ТЗ: 1998 VIN: НОМЕР_7, номер кузова: НОМЕР_7 , номерний знак: НОМЕР_8 , колір ТЗ: БІЛИЙ.

Постановою заступника начальника Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області від 28 листопада 2022 року зазначені транспортні засоби оголошено в розшук.

28 лютого 2024 року начальником відділу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 70402330 у зв`язку із погашенням боржником боргу у повному обсязі, тобто із підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Цією ж постановою вирішено постанову про стягнення виконавчого збору винести в окреме виконавче провадження.

Згідно із інформацією про виконавче провадження у Теребовлянському відділі державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області знаходиться відкрите виконавче провадження №74307705 про стягнення із ОСОБА_4 3850.35 доларів США виконавчого збору та 183 грн витрат виконавчого провадження, а також виконавче провадження № 74307460 про стягнення із ОСОБА_4 3674.46 доларів США виконавчого збору та 183 грн витрат виконавчого провадження.

Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження боржником ОСОБА_4 не сплачено.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 11 листопада 2003 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.37 га, кадастровий номер 6125086400:01:001:0725, вартість якої згідно із висновком про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 14 травня 2024 року складає 341475 грн.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 15 лютого 2024 року вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 займається основним видом діяльності: 49.39 інший пасажирський наземний транспорт.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, розумності строків виконавчого провадження, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно із частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Арешт на кошти у виконавчому провадженні може накладатися у розмірі суми стягнення (з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця) (частина третя статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»). Обмеження права боржника розпоряджатися коштами понад вказану суму не передбачено Законом України «Про виконавче провадження» та призведе до порушення частини другої статті 321 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 911/298/17.

Процесуальними нормами ЦПК щодо здійснення судового контролю є Розділ VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень», а саме статті 447-453.

Статтею 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою в разі, якщо вони вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У справі, яка переглядається апеляційним судом встановлено, що у боржника ОСОБА_4 існує борг у зв`язку із несплатою виконавчого збору на загальну суму 7524.81 доларів США, еквівалент яких у національній валюті України складає 293467.59 грн, та 364 грн витрат виконавчого провадження, однак державним виконавцем арештовано майно на загальну суму 18099127.65 грн (відповідно до трьох постанов про накладення арешту на майно).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно виходив з того, що накладення арешту на майно, вартість якого є неспівмірною із сумою боргу, є неправомірним, оскільки у ОСОБА_4 у власності є інше майно рівнозначної вартості із сумою боргу, на яке може бути накладено арешт з метою сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження без шкоди його підприємницькій діяльності (надання послуг пасажирського наземного транспорту).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого суду, що існують правові підстави для часткового задоволення скарги ОСОБА_4 та визнання дій начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області в частині арешту і розшуку майна, яке не охоплюється сумою боргу ОСОБА_4 (виконавчого збору на загальну суму 7524.81 доларів США, еквівалент яких у національній валюті України складає 293467.59 грн, та 364 грн витрат виконавчого провадження), незаконними.

Також колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не містять правового обґрунтування в чому саме полягає незаконність судового рішення, яке оскаржується. Фактично в апеляційній скарзі викладено лише обставини справи та посилання на норми законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у відзиві на скаргу, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи частково скаргу, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишити без задоволення.

Ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 16 вересня 2024 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома