Рішення

від 27.02.2024 по справі 761/16523/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16523/23

Провадження № 2/761/2396/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

за участю :

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Мороз Н.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний Виробничий Агрокомбінат «Пуща-Водиця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний Виробничий Агрокомбінат «Пуща-Водиця» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

У своїй позовній заяві просила суд стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний Виробничий Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 :

- заборгованість по заробітній платі за період з 01.07.2022 по 31.10.2022 у розмірі 820 (вісімсот двадцять) гривень 55 копійок.

- заборгованість по заробітній платі за період з 01.11.2022 по 02.11.2022 у розмірі 1 662 (одна тисяча шістсот шістдесят дві) гривень 12 копійок.

- суму нарахованої компенсації за 63 (шістдесят три) календарних дні щорічної відпустки у розмірі 49 743 (сорок дев`ять тисяч сімсот сорок три) гривень 57 копійок.

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 97 856 (дев`яносто сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 49 копійок.

Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що у період з 04 вересня 2017 року по 02 листопада 2022 року, ОСОБА_1 , знаходилась у трудових відносинах з державним підприємством «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (ЄДРПОУ 00849296). 02 листопада 2022 року Позивачка була звільнена за угодою сторін, п. 1. ст. 36 КЗпП України. Зауважує, що під час перебування у трудових правовідносинах з Відповідачем, з боку останнього було нараховано, але не виплачено в день звільнення загальна сума у розмірі 123 708,27 грн. Підтвердженням факту існування заборгованості з невиплаченої Відповідачем нарахованої заробітної плати на день звільнення є повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, яке видано Відповідачем за № 486/1/1.01-13 від 02 листопада 2022 року. таким чином, звернулася з позовом до суду.

Ухвалою суду від 07 червня 2023 року позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22 серпня 2023 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

28 листопада 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву

05 грудня 2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив.

25 січня 2024 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача.

Протокольної ухвалою суду від 25 січня 2024 року позовну заяву було залишено без руху.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Відповідно до наказу ДП Агрокомбінат «Пуща-Водиця» №127-к від 04.09.2017 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду заступника начальника юридичного відділу.

Наказом ДП Агрокомбінат «Пуща-Водиця» №52-к від 02.11.2022 ОСОБА_1 звільнено з посади за угодою сторін п. 1 ст. 36 КпП України. Наказано виплатити компенсацію за 63 календарних дні невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 04.09.2020 по 02.11.2022.

З наведеного вбачається, що у період з 04 вересня 2017 року по 02 листопада 2022 року ОСОБА_1 , знаходилась у трудових відносинах з державним підприємством «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (ЄДРПОУ 00849296). Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці (серія НОМЕР_1 ).

Позивачка зауважила, що Відповідачем було нараховано, але не виплачено в день звільнення загальна сума у розмірі 123 708,27 грн.

Підтвердженням факту існування заборгованості з невиплаченої Відповідачем нарахованої заробітної плати на день звільнення є повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, яке видано Відповідачем за № 486/1/1.01-13 від 02 листопада 2022 року.

Згідно зазначеного повідомлення Відповідача у зв`язку із звільненням було нараховано до виплати:

«1. Сума заробітної плати з доплатами за період з 01.11.2022 по 02.11.2022 становить 2 090,72 грн. (дві тисячі дев`яносто гривень 72 коп.)

2. Сума нарахованої компенсації за 63 календарних дні щорічної відпустки без утримання податку становить 62 570,53 грн. (шістдесят дві тисячі п?ятсот сімдесят гривень 53коп.)

3. Заборгованість по заробітній платі попереднього періоду з 01.07.2022 по 31.10.2022 без утримання податків становить 91 992,00 грн. (дев?яносто одна тисяча дев?ятсот дев?яносто дві гривні 00 коп.)

Сума належна до виплати станом на 02.11.2022 без утримання податків складає - 155 607,89 грн. (сто п?ятдесят п?ять гривень шістсот сім гривень 89 коп.)

Сума до виплати після утримання податку становить 123 708,27 грн.».

Крім цього вбачається, що на виконання рішення Наглядової ради ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця (протокол №3/2022 від «11» липня 2022 року) було укладено Договір про виконання обов?язків Корпоративного секретаря від 11 липня 2022 року.

Відповідно до п.6.1. цього Договору розмір щомісячної винагороди складав: 12 422, 37 грн. До щомісячної виплати з урахуванням сплати податків і зборів, які сплачувало Підприємство, як податковий агент, відповідно до пт 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, підлягало до виплати 10 000, 00 (десять тисяч гривень 00 коп.) Згідно з актами прийому-передачі наданих послуг до виплати за період з 11 липня 2022 по 31 жовтня 2022 року з урахуванням податків і зборів підлягало 38 469,80 грн., що зокрема підтверджується довідкою з державного реєстру фізичних осіб - платників з особистого кабінету Державної податкової служби України. Означену довідку додаю.

Ці суми разом з сумами заробітної плати включалися до розрахункових листів роботодавця за періоди з 01.07.2022 року по 31.10.2022 року.

Заробітну плату та винагороду за виконання обов?язків корпоративного секретаря, враховуючи винагороду по попередньому Договору про виконання обов?язків корпоративного секретаря від 13 грудня 2021 року, ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» за всі періоди роботи завжди виплачувало з призначенням платежу як заробітна плата з зазначенням або без зазначення відповідного періоду оплати, за який виплачувалися відповідні суми.

Так, на підтвердження, нарахування за травень 2022 року за виконання обов?язків корпоративного секретаря до виплати в розмірі 17154, 70 та заробітна плата за травень 2022 року до виплати в розмірі 18 283,41 грн. були виплачені Відповідачем частинами також з зазначенням та без зазначення відповідного періоду оплати та все як заробітна плата: 06.10.2022 - 2555,59 грн., 06.09.2022 - 10000,00 грн., 16.08.2022 - 10000,00 грн., 08.07.2022 - 4000, 00 грн., 24.06.2022 - 1400,00 грн., 06.09.2022 - 3378,46 грн., 07.06.2022 - 4101,06 грн. (що входило до загальної суми 10000,00 грн., яка була перерахована цього дня). Підтвердженням чого є зокрема довідка про рух коштів по зарплатному рахунку ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» (про всі зарахування на зарплатний рахунок) від АТ «Райффайзен Банк» за періоди з 01.06.2022 по 31.08.2023 та довідка про рух коштів по рахунку з 01.09.2022 по 30.11.2022.

Вбачається, що протягом листопада 2022 року заборгованість в розмірі 25 101, 60 грн., що включала в себе заробітну плату за липень 2022 року та винагороду за виконання обов?язків корпоративного секретаря за липень 2022 року згідно розрахункового листа за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 (таб. номер 182) на суму:

- 15.11.2022 року 5 000,00 грн.;

- 18.11.2022 року 20101,60 грн.

Протягом грудня 2022 року заборгованість в розмірі 28283,41 грн., що включала в себе заробітну плату за серпень 2022 року та винагороду за виконання обов?язків корпоративного секретаря за серпень 2022 року згідно розрахункового листа за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (таб. номер 182) на суму:

- 09.12.2022 року 14 000,00 грн.;

- 30.12.2022 року 14 283,41 грн.

Протягом січня 2023 року заборгованість в розмірі 28283,41 грн., що включала в себе заробітну плату за вересень 2022 року та винагороду за виконання обов?язків корпоративного секретаря за вересень 2022 року згідно розрахункового листа за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 (таб. номер 182) на суму:

= 13.01.2023 року 28283,41 грн.;

Протягом лютого - березня 2023 року заборгованість в розмірі 28283,41 грн., що включала в себе заробітну плату за жовтень 2022 року та винагороду за виконання обов?язків корпоративного секретаря за жовтень 2022 року за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 на суму:

- 08.02.2023 року 14283,41 грн.;

- 08.03.2023 року 14 000,00 грн.

Так, з урахуванням зазначеного фактично з 15 листопада 2022 року до 08 березня 2023 року включно Відповідачем було виплачено заборгованість по заробітній платі за період з 01.07.2022 по 31.10.2022 - 73 133,64 грн. (з утриманням податків).

Згідно з п. 3 повідомлення № 486/1/1.01-13 від 02 листопада 2022 року за період 01.07.2022 по 31.10.2022 Відповідачем повідомлено про заборгованість по заробітній платі попереднього періоду з 01.07.2022 по 31.10.2022 без утримання податків становить 91 992,00 грн.(дев?яносто одна тисяча дев?ятсот дев?яносто дві гривні 00 коп.).

З утриманням податків (18% ПДФО + 1,5% військовий збір) ця сума до виплати складає 74 053,56 грн.

Таким чином вбачається, що сума невиплаченої Відповідачем заробітної плати за період з 01.07.2022 по 31.10.2022 становитб 919,92 грн. (74 053,56 - 73 133,64 грн.).

Станом на день подання позовної заяви розмір невиплачених сум згідно повідомлення №486/1/1.01-13 від 02 листопада 2022 року складає:

п. 1. Сума заробітної плати з доплатами за період з 01.11.2022 по 02.11.2022 становить 2 090,72 грн. (дві тисячі дев?яносто гривень 72 коп.), що з урахуванням податків і зборів підлягає до стягнення в розмірі 1 683,03 грн.

п. 2. Сума нарахованої компенсації за 63 календарних дні щорічної відпустки без утримання податку становить 62570,53 грн. (шістдесят дві тисячі п?ятсот сімдесят гривень 53 коп.), що з урахуванням податків і зборів підлягає до стягнення в розмірі 30 369,28 грн.

п.3. Заборгованість по заробітній платі попереднього періоду з 01.07.2022 по 31.10.2022 в розмірі 919,92 грн. з урахуванням податків і зборів.

Щодо позовних вимог, суд зауважує наступне.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з статтею 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно з частиною 1 статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

За частиною 1 статті 47 КЗпП України (у редакції, чинній на момент припинення трудових відносин) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. за N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», надалі за текстом Постанова № 100, вона застосовується, серед іншого, у випадках вимушеного прогулу. Відповідно до п. 2 Постанови № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Таким чином, при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середня заробітна плата Позивача повинна обчислюватись виходячи з виплат, отримані ним за попередні два місяці роботи.

Відповідно до п. 5 Постанови № 100 основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цієї Постанови визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий п. 8 Постанови № 100).Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій п. 8 Постанови № 100).

Позивач зазначає, що в день звільнення Відповідачем не здійснено розрахунку по заробітній платі.

За сукупністю довідок: форми 7-ОК та 5-ОК, отриманих Позивачкою через особистий кабінет веб-порталу Пенсійного фонду України, та довідкою - Відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, отриманою мною в особистому кабінеті Державної податкової служби України, повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні № 486/1/1.01-13 від 02 листопада 2022 року, сума нарахованої заробітної плати за вересень 2022 року становила - 22 998,00 грн., сума нарахованої мені заробітної плати за жовтень 2022 року становила - 22 998,00 грн.

Згідно з нормами робочого часу на 2022 рік у вересні 2022 року було 22 робочих дні, у жовтні 2022 року 20 робочих днів.

Таким чином, розрахунок моєї середньої заробітної плати складае: (22 998,00 грн. + 22 998,00 грн.):(22+20) = 1095,14 грн. - (ПДФО 18% + 1.5% військовий збір, що сплачує підприємство) = 881,59 грн.

Кількість робочих днів, належних оплаті за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 листопада 2022 року по 03 травня 2022 року складає 111.

Відтак, сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні становить: 111 х 881,59 грн. = 97 856, 49 грн.

За таких підстав позов є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Щодо тверджень представник Відповідача про пропуск строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Посилання Відповідача на пропуск Позивачем встановленого законом тримісячного терміну для зверненні до суду з позовом про стягнення середнього заробітку є безпідставним, оскільки перебіг таких строків розпочався б з дня повного розрахунку Відповідача перед Позивачем.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у передбачені законом строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

у Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 справі № 1-5/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв?язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу Конституційний Суд України вказав, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв?язку з положеннями статей116, 117 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі 910/4518/16 (провадження № 12-301г18) зроблено правовий висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону? 108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду надала висновок про визначення тримісячного строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц (провадження № 14-429ц19), а також Верховний Суд України зробив такий висновок у постановах від 26 грудня 2011 року у справі № 6-77це 11, від 24 червня 2015 року у справі № 6-116цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16, від 11 жовтня 2017 року у справі № 311/136/16, від 08 листопада 2017 року у справі № 202/4914/16-ц.

Відповідачем заборгованість по заробітній платі не виплачена. Тому перебіг строку для звернення з даним позовом до суду не розпочався та не пропущений Позивачем.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 94, 232, 233, 236, Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, Закону України «Про оплату праці», Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. за N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду 08.02.2022 року у справі № 755/12623/19, та керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний Виробничий Агрокомбінат «Пуща-Водиця» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний Виробничий Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.07.2022 по 31.10.2022 у розмірі 820 (вісімсот двадцять) гривень 55 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний Виробничий Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.11.2022 по 02.11.2022 у розмірі 1 662 (одна тисяча шістсот шістдесят дві) гривень 12 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний Виробничий Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 суму нарахованої компенсації за 63 (шістдесят три) календарних дні щорічної відпустки у розмірі 49 743 (сорок дев`ять тисяч сімсот сорок три) гривень 57 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний Виробничий Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 97 856 (дев`яносто сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 49 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний Виробничий Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Державне підприємство «Науково-дослідний Виробничий Агрокомбінат «Пуща-Водиця», адреса місцезнаходження - Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 63, код ЄДРПОУ 00849296.

Повний текст рішення виготовлений 06 червня 2024 року.

Суддя: