Рішення

від 23.09.2024 по справі 120/5128/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 вересня 2024 р. Справа № 120/5128/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-3» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-3» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо ненадання письмової консультації у відповідь на його звернення від 08.01.2024 року.

Ухвалою суду від 24.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що відповідь на поставлені позивачем питання у його зверненнях прямо передбачена нормами Кодексу України про надра, а тлумачення (роз`яснення) даної норми, як того просить позивач, не належить до компетенції Державної служби геології та надр України.

На підставі вказаного та посилаючись на відсутність порушеного права позивача, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

06.05.2024 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій він наводить свої аргументи на спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БМУ-3» здійснює господарську діяльність з видобування піску Тиврівського родовища пісків у Вінницькому районі Вінницької області на основі спеціального дозволу на користування надрами №3853, виданого 07 червня 2006 року з метою видобування пісків терміном дії до 07 червня 2026 року; Акту про надання гірничого відводу для розробки Тиврівського родовища, виданого Вінницькою обласною радою 20.07.2006 року за №37.

Таким чином, ТОВ «БМУ-3» на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 3853 від 07 червня 2006 року набуло право користування надрами для видобування піску Тиврівського родовища у межах, визначених Актом про надання гірничого відводу для розробки Тиврівського родовища, виданого Вінницькою обласною радою 20.07.2006 року №37.

З 28.03.2023 року набрали чинності зміни до Кодексу України про надра, згідно яких гірничий відвід надається виключно для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом, а саме шахт та рудників.

Вказаними змінами скасовано необхідність отримувати гірничі відводи для користування надрами відкритим способом.

У той же час, жодних вказівок про втрату чинності раніше наданих гірничих відводів законодавство не містить. Також, чинним законодавством не встановлено жодних додаткових вимог для тих надрокористувачів, які набули прав користування надрами до набуття чинності цими змінами.

Таким чином, гірничі відводи отримані до внесення змін до Кодексу України про надра залишаються чинними і діють до завершення терміну на який їх видано. А надрокористувачі, які набули права користування надрами на умовах, які діяли раніше, можуть продовжувати користуватись надрами на тих же умовах до завершення терміну дії відповідних документів, які засвідчують право та межі користування надрами, або до внесення відповідних змін до законодавства.

Однак, на переконання позивача, відсутність чітких вказівок у чинному законодавстві щодо правового статусу наданих раніше гірничих відводів може у майбутньому призвести до неоднозначного розуміння прав і обов`язків ТОВ «БМУ-3» в частині меж користування надрами, зокрема при проведенні заходів державного геологічного нагляду.

У зв`язку з чим, 08.01.2024 року ТОВ «БМУ-3» звернулось до Державної служби геології та надр України за отриманням індивідуальної письмової консультації щодо можливості здійснювати користування надрами в межах наданого гірничого відводу.

Листом від 19.01.2024 року №349/05-3/2-24 Державна служба геології та надр України відмовила у наданні письмової консультації посилаючись на те, що надання офіційних тлумачень нормативних положень законодавчих актів з метою встановлення їх однозначного і правильного розуміння і застосування на всій території держави та надання офіційних роз`яснень таких положень виходить за межі повноважень Держгеонадр, що діє відповідно до свого положення.

28.02.2024 року позивач повторно звернувся до Державної служби геології та надр України з проханням надати в порядку статті 19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» письмову консультацію з наступних питань:

1. Чи призвели зміни чинного законодавства до втрати чинності раніше наданих гірничих відводів для користувачів надр, які видобувають корисні копалини відкритим способом?

2. Чи може ТОВ «БМУ-3» до завершення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами №3853 та гірничого відводу №37, виданого на термін дії спеціального дозволу на користування надрами (до 07.06.2026), користуватись надрами Тиврівського родовища в межах визначених гірничим відводом у відповідності до проекту розробки?

На зазначене звернення ТОВ «БМУ-3» від 28.02.2024 №17/01-9 «Про надання письмової консультації щодо вимог до провадження господарської діяльності в порядку статті 19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»», Державна служба геології та надр України надіслала лист від 25.03.2024 року №1977/05-3/2-24 «Щодо надання інформації», який, на переконання представника позивача, не містить жодних відповідей на поставлені питання, що й стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Як встановлено судом, ТОВ «БМУ-3» здійснює господарську діяльність з видобування піску Тиврівського родовища пісків у Вінницькому районі Вінницької області, зокрема на основі спеціального дозволу на користування надрами №3853, виданого 07 червня 2006 року з метою видобування пісків терміном дії до 07 червня 2026 року.

На момент отримання ТОВ «БМУ-3» спеціального дозволу статтею 19 Кодексу України про надра було визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр; право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Статтею 17 Кодексу України про надра було закріплено, що гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Тобто, на час набуття ТОВ «БМУ-3» права користування надрами межі користування надрами визначались гірничим відводом, наданим на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

На момент отримання ТОВ «БМУ-3» гірничого відводу діяв Порядок надання гірничих відводів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №59 у редакції від 09.01.1996 року (далі за текстом - Порядок).

Пунктом 4 Порядку передбачалось, що гірничі відводи можуть надаватися підприємствам і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин.

Згідно пункту 18 Порядку межі гірничого відводу для розробки родовищ корисних копалин визначаються контурами їхніх запасів, оцінених ДКЗ, у тому числі запасів категорії С2, з урахуванням зон зсування гірських порід або розносу бортів кар`єру.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, робочим проектом розробки та гірничотехнічної рекультивації, виконаним МПВП «Гірник-РЕМО ЛТД» з метою найбільш повного видобування затверджених запасів та забезпечення безпеки проведення робіт прийнято зовнішню фіксацію бортів кар`єру по розкривних породах та комбіновану по корисній копалині.

На підставі затвердженого робочого проекту підприємство отримало гірничий відвід з урахуванням розносу бортів кар`єру.

Гірничий відвід ТОВ «БМУ-3» надано на термін дії спеціального дозволу на користування надрами № 3853 від 07 червня 2006 року до 07 червня 2026 року.

Таким чином, ТОВ «БМУ-3» на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 3853 від 07 червня 2006 року набуло право користування надрами для видобування піску Тиврівського родовища у межах, визначених Актом про надання гірничого відводу для розробки Тиврівського родовища, виданого Вінницькою обласною радою 20.07.2006 року №37.

З 28.03.2023 року набрали чинності зміни до Кодексу України про надра, згідно яких гірничий відвід надається виключно для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом, а саме шахт та рудників.

Вказаними змінами скасовано необхідність отримувати гірничі відводи для користування надрами відкритим способом.

У той же час, жодних вказівок про втрату чинності раніше наданих гірничих відводів законодавство не містить. Також, чинним законодавством не встановлено жодних додаткових вимог для тих надрокористувачів, які набули прав користування надрами до набуття чинності цими змінами.

Таким чином, гірничі відводи отримані до внесення змін до Кодексу України про надра залишаються чинними і діють до завершення терміну на який їх видано. А надрокористувачі, які набули права користування надрами на умовах, які діяли раніше, можуть продовжувати користуватись надрами на тих же умовах до завершення терміну дії відповідних документів, які засвідчують право та межі користування надрами, або до внесення відповідних змін до законодавства.

Однак, відсутність чітких вказівок у чинному законодавстві щодо правового статусу наданих раніше гірничих відводів може у майбутньому призвести до неоднозначного розуміння прав і обов`язків ТОВ «БМУ-3» в частині меж користування надрами, зокрема при проведенні заходів державного геологічного нагляду.

Вищезазначені обставини слугували підставою для звернення позивача до Державної служби геології та надр України за отриманням індивідуальної письмової консультації щодо можливості здійснювати користування надрами в межах наданого гірничого відводу.

За результатами розгляду звернень позивача, відповідачем було відмовлено в наданні індивідуальної письмової консультації.

При цьому суд вважає таку відмову протиправною, оскільки статтею 19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що органи державного нагляду (контролю) безоплатно надають суб`єктам господарювання письмові консультації щодо вимог до провадження відповідної господарської діяльності та/або щодо здійснення державного нагляду (контролю). Індивідуальні консультації надаються (надсилаються) суб`єктам господарювання протягом п`ятнадцяти календарних днів після отримання запиту.

Таким чином, стаття 19 прямо передбачає компетенцію органів державного нагляду (у т.ч. Держгеонадр України) надавати письмові консультації, а також обов`язок надати відповідну письмову консультацію протягом п`ятнадцяти календарних днів після отримання запиту.

Отже, Законом, яким у своїй діяльності керується Державна служба геології та надр України при здійсненні повноважень щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, прямо передбачено повноваження та обов`язок надавати письмові консультації на запит суб`єкта господарювання.

Такі консультації, не є офіційним тлумаченням нормативних положень законодавчих актів з метою встановлення їх однозначного і правильного розуміння і застосування на всій території держави, а є правовою позицією органу державного нагляду щодо вимог до провадження відповідної господарської діяльності та/або щодо здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері, віднесеній до компетенції органу державного нагляду при проведенні ним заходів державного нагляду.

Так, згідно підпунктів 12), 13) і 14) Положення Держгеонадра здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням; складає у межах повноважень, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення; проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства.

Отже, при проведенні заходів державного нагляду щодо ТОВ «БМУ-3» Державна служба геології та надр України надаватиме свою оцінку щодо відповідності діяльності підприємства вимогам чинного законодавства, складати акти перевірок, видавати обов`язкові для виконання приписи, та/або складати протоколи про адміністративне правопорушення.

При цьому, оцінюючи відповідність діяльності ТОВ «БМУ-3» вимогам чинного законодавства Державна служба геології та надр не здійснюватиме надання офіційних тлумачень нормативних положень законодавчих актів з метою встановлення їх однозначного і правильного розуміння і застосування на всій території держави, а висловлюватиме свою правову позицію щодо відповідності чи невідповідності діяльності суб`єкта господарювання вимогам чинного законодавства у тому числі і з питань, які можуть трактуватись по різному, нечітко сформульовані, суперечать чи не узгоджуються між собою тощо.

З огляду на те, що внаслідок внесення змін до чинного законодавства, ТОВ «БМУ-3» та Державна служба геології та надр України під час здійснення державного нагляду контролю потенційно можуть по різному трактувати окремі вимоги чинного законодавства та з метою запобіганню можливих негативних наслідків у разі різночитання нових норм ТОВ «БМУ-3» звернулось за наданням письмової консультації у порядку, визначеному статтею 19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з питань, які виникатимуть при проведенні заходів державного нагляду Державною службою геології та надр України.

Суд погоджується з доводами позивача, що завчасне з`ясування правової позиції Державної служби геології та надр України у частині дії наданих раніше гірничих відводів дасть змогу ТОВ «БМУ-3» планувати та здійснювати свою подальшу господарську діяльність з метою уникнення для себе потенційних негативних наслідків при проведенні заходів державного нагляду, пов`язаних з можливістю різного трактування окремих правових норм.

Водночас, здійснивши аналіз листа відповідача від 25.03.2024 року №1977/05-3/2-24 «Щодо надання інформації», суд приходить до переконання, що відповідний лист не містить повної та розгорнутої відповіді на конкретно поставлені позивачем питання. В даному листі не викладено опису питань, що порушені ТОВ «БМУ-3», а також не зазначено порядок застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин.

При цьому, суд звертає увагу, що індивідуальна письмова консультація не може складатись лише з послідовного цитування нормативних актів і не містити остаточних та чітких висновків. Тобто, індивідуальна письмова консультація не повинна сама по собі давати привід для подвійного тлумачення зазначеного в тексті консультації.

Так, зокрема, Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 01.06.2010р. №781/11/13-10 (п.1.1) стосовно індивідуальних правових актів зазначив, «Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами».

Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо надання письмової індивідуальної консультації, який передбачений ст.19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Разом з тим, за змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання письмової консультації у відповідь на його звернення від 08.01.2024 року та від 28.02.2024 року. Водночас, оскільки відмова у наданні відповідної консультації, викладена в листах від 19.01.2024 року та від 25.03.2024 року, є формою активної поведінки суб`єкта владних повноважень, то суд доходить до висновку про необхідність визнання протиправними дій Державної служби геології та надр України щодо відмови у наданні письмової консультації та часткового задоволення позовних вимог у цій частині.

В той же час, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача щодо відсутності в Державної служби геології та надр України компетенції на надання відповідних консультацій, оскільки Державна служба геології та надр України є органом, що здійснює державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, та зобов`язана виконувати вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», незалежно від того чи зазначено це безпосередньо у Положенні.

При цьому пп.32) п.4 Положення прямо передбачено, що Держгеонадра України здійснює й інші повноваження, визначені законом.

Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність порушеного права, оскільки останній не виконав свій обов`язок щодо надання письмової індивідуальної консультації, що передбачений ст.19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що в свою чергу порушує право позивача на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити ТОВ «БМУ-3» застосовувати норму законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн. При цьому, оскільки позов містив одну основну вимогу немайнового характеру та похідну від неї вимогу зобов`язального характеру, що хоч і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості задоволених/незадоволених основних позовних вимог. Відтак, поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «БМУ-3» у наданні письмової консультації у відповідь на звернення від 08.01.2024 року №1/02 та від 28.02.2024 року №17/01-9.

Зобов`язати Державну службу геології та надр України надати письмову консультацію по суті питань, поставлених у зверненнях Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-3» від 08.01.2024 року №1/02 та від 28.02.2024 року №17/01-9, з урахуванням висновків, яких дійшов суд в даному рішенні.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-3» судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БМУ-3» (вул. Зодчих, 24, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ: 02772391)

Відповідач: Державна служба геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ: 37536031)

СуддяЧернюк Алла Юріївна