Ухвала

від 23.09.2024 по справі 320/40914/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

23 вересня 2024 року 320/40914/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Леонтовича А.М., розглянувши заяву позивача про відвід судді Скрипки І.М., в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до координаційного центру з надання правової допомоги (безоплатна правова допомога) в особі його директора про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до координаційного центру з надання правової допомоги (безоплатна правова допомога) в особі його директора, в якому просить суд:

- зобов`язати координаційний центр з надання правничої допомоги надати безоплатну вторинну правничу допомогу з питання підготовки всіх необхідних документів у рамках наступних справ позивача ( ОСОБА_1 ) - № 489/3936/23, № 489/2736/22, №490/6345/23, а також двох нових звернень до суду;

- зобов`язати Координаційний центр з надання правничої допомоги усі необхідні документи для оформлення безоплатної вторинної правничої допомоги, а також для підписання цифровим електронним підписом направити в електронному вигляді на офіційну електронну адресу позивача sovasofiazet@gmail.com.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 позовну заяву залишено без руху, визначено спосіб та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання: уточненої позовної заяви в паперовому вигляді, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду), зокрема, із приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог статті 5 Кодексу, із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали; із конкретизацією позовних вимог у частині "двох нових звернень до суду", яких саме та номери справ; письмових пояснень щодо актуальності заявлених позовних вимог у контексті зобов`язання відповідача надати безоплатну вторинну правничу допомогу з питань підготовки всіх необхідних документів у межах справ № 489/3936/23, № 489/2736/22, № 490/6345/23, у яких вже ухвалені остаточні рішення судів, що набрали законної сили в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; належним чином завірені копії всіх рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у межах справ № 489/3936/23, № 489/2736/22, № 490/6345/23; всіх належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів згідно з переліком додатків (в одному примірнику лише для суду); доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача та доказів реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та пенсійного посвідчення (за наявності).

18.09.2024 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла заява (зареєстрована в суді 19.09.2024 та цього ж дня передана на розгляд судді) про відвід судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 від розгляду цієї справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. у справі № 320/40914/24 та передано матеріали справи для вирішення питання про відвід судді Скрипки І.М. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до ст. 31 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Леонтовичу А.М. 20.09.2024, передана згідно реєстру.

Зі змісту заяви вбачається, що позивач не згодна з прийнятим суддею рішенням - ухвалою від 06.09.2024 та зазначає, що рішення цілком свідомо прийняте з порушенням норм процесуального права, при цьому суд (суддя Скрипка І.М.) не з`ясував фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому це рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Враховуючи той факт, що дії судді (Скрипка І.М.) при прийнятті рішення мають ознаки корупційних правопорушень (винесення свідомо неправомірного рішення), а також той факт, що на суддів поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" (стаття 3), позивач має намір звернутися з подібною скаргою на дії судді ( ОСОБА_2 ) до ВРП та ВККС України, з метою недопущення таких випадків в майбутньому. Позначені цією заявою дії судді ( ОСОБА_2 ) позивач розцінює не інакше, як цілком усвідомлене порушення вимог законодавства, а також порушення Присяги судді України, що підриває авторитет судової влади України.

Зазначено, що в порядку усунення недоліків позивач направила до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву (уточнена), яка повністю відповідає вимогам, які встановлені статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому позовна заява (уточнена) (у тому числі і початкова позовна заява) направлена до суду виключно у спосіб, встановлений статтями 18, 44 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме через підсистему "Електронний суд". Всі інші вимоги ухвали від 06.09.2024 у справі № 320/40914/24 позивач вважає такими, що повністю суперечать вимогам норм процесуального права (а саме статтям 18, 44, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України). На думку заявника, цей факт повністю підтверджується рішенням Київського окружного адміністративного суду (ухвала від 05.09.2024) у справі № 320/40916/24. Стверджувала, що "правоправним" та законним рішенням Київського окружного адміністративного суду (ухвала від 05.09.2024) у справі № 320/40916/24 всі перелічені недоліки, які були встановлені ухвалою від 06.09.2024 у справі № 320/40914/24 не були встановлені.

Інші доводи заяви зводяться до особистої оцінки позивачем постановленої суддею ухвали про залишення позовної заяви без руху від 06.09.2024 та цитувань норм чинного законодавства.

Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Крім того, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

В силу положень частини четвертої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Суд також зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Доводи позивача побудовані лише на його суб`єктивних припущеннях.

З аналізу поданої позивачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, не погодження з процесуальними діями, вчиненими суддею під час підготовки до розгляду даної адміністративної справи.

Суд зазначає, що зі змісту доводів, які наведені у заяві про відвід судді Скрипки І.М., убачається, що заявник уважає підставами для відводу судді обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, пов`язані з постановленням ухвали про залишення позовної заяви без руху від 06.09.2024, з якою позивач не погоджується.

Фактично позивач не погоджується з процесуальним рішенням судді про залишення позовної заяви без руху.

Водночас згідно з положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність обставин, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді у справі.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальними діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви заявника та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Скрипки І.М., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до координаційного центру з надання правової допомоги (безоплатна правова допомога) в особі його директора про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Леонтович А.М.