Ухвала

від 18.09.2024 по справі 380/13382/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

18 вересня 2024 рокусправа № 380/13382/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Драганчук О.В.,

за участю:

представників позивача Яковлєв А.В., Кулак І.О.,

представника відповідача Торгіна Л.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача про поновлення строку на звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства КДЗ до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в

Приватне акціонерне товариство «КДЗ» (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Гоголя, 6/8; РНОКПП: 00191738) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59; ЄДРПОУ: 44070187), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0000232201 від 23.06.2014, складене Красноармійською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі акту позапланової виїзної перевірки №593/05-16-22-01/00191738 від 10.06.2014.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Красноармійською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області 10.06.2014 складено Акт перевірки №593/05-16-22-01/00191738, відповідно до висновків якого позивачем допущено порушення пп.14.1.27, пп.14.1.36, п.44.1 ст.44, п.138.1, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 372 538 грн. На підставі Акту перевірки та зазначених висновків відповідачем 23.06.2014 складено податкове повідомлення-рішення №0000232201, згідно якого позивачу було нараховано (збільшено) суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3 558 807,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 2 372 538,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1 186 269,00 грн. Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000232201 від 23.06.2014, у зв`язку з чим ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2014 було відкрите провадження по справі №805/7909/14 та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.07.2014. Однак, в подальшому, у зв`язку із бойовими діями на території Донецької та Луганської областей та захопленням незаконним озброєним формуванням будівлі Донецького окружного адміністративного суду розгляд справи не відбувся, а її матеріали були втрачені. Також, оскільки розгляд справи не було завершено, позивачу було відмовлено у відновленні втраченого судового провадження. Відтак, з метою захисту свого порушеного права позивач повторно звернувся із позовом до суду.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду, мотивоване тим, що податкове повідомлення-рішення №0000232201 від 23.06.2014, яке отримане позивачем 24.06.2014, із дотриманням встановлених законом строків на звернення до суду за захистом, було оскаржено до Донецького окружного адміністративного суду. За наслідками прийняття судом позовної заяви про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000232201 від 23.06.2014, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2014 було відкрито провадження по справі №805/7909/14 та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.07.2014. Таким чином, позивач реалізував у встановленому законом порядку та у належні процесуальні строки своє право на судове оскарження прийнятого податковим органом рішення. Однак, через військові події на території Донецької та Луганської областей, зокрема, в місті Донецьк, та початок проведення у 2014 році антитерористичної операції, проведення судового засідання у призначений час та подальший розгляд справи був унеможливлений. Водночас, з огляду на те, що процедуру судового оскарження вже було розпочато та відкрито судове провадження, лише зі спливом тривалого часу, у 2021 році позивачу стало відомо про те, що судову справу за його позовом було втрачено.

Ухвалою від 26.06.2024 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду.

04.07.2024 представник позивача подав клопотання про поновлення строку на звернення до суду, за доводами якого, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000232201 від 23.06.2014 було оскаржено до Донецького окружного адміністративного суду із дотриманням встановлених законом строків на звернення до суду, про що свідчить ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2014, якою відкрито провадження по справі №805/7909/14 та призначено таку до судового розгляду. Вказує, що через військові події на території Донецької та Луганської областей, зокрема в місті Донецьк, та початок проведення у 2014 році антитерористичної операції, проведення судового засідання у призначений час та подальший розгляд справи був унеможливлений. Водночас, з огляду на те, що процедуру судового оскарження вже було розпочато та відкрито судове провадження, лише зі спливом тривалого часу, у 2021 році позивачу стало відомо про те, що судову справу за його позовом було втрачено. Зазначає, що про ці обставини було вказано в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021, прийнятій за наслідками розгляду судом заяви щодо відновлення втраченого провадження в адміністративній справі №805/7909/14, поданої Головним управлінням ДПС у Донецькій області. В обґрунтування відмови у поверненні заяви без розгляду суд зазначив про відсутність підстав для поновлення провадження у справі, та повідомив, що внаслідок захоплення 16 вересня 2014 року незаконним озброєним формуванням двох корпусів Донецького окружного адміністративного суду, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, буд.17, адміністративна справа № 805/7909/14 була втрачена, про що свідчить акт уповноважених осіб Донецького окружного адміністративного суду.

Однак, в порушення приписів ст.102 ПК України, 06.12.2021 - зі спливом більше 7 (семи) років з дня прийняття (23.06.2014) оскаржуваного ППР, та через десять місяців після прийняття 01.02.2020 ухвали Донецького окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження, за відсутності нормативних підстав для подібних дій, відповідач збільшив зобов`язання ПРАТ «КДЗ» за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з посиланням на рішення суду по справі №7909 від 01.02.2021 сум: 1186269,00 грн., 2 372538,00 грн., а також додатково нарахував пеню в сумі 2868365,23 грн..

Про наведене нарахування, здійснене відповідачем 06.12.2021, позивач дізнався самостійно 16.12.2021 з відомостей, розміщених в електронному кабінеті платника Приватного акціонерного товариства «КДЗ». 28.01.2022 засобами поштового зв`язку позивач отримав від податкового органу податкову вимогу від 19.01.2022 №0000751-1308-0516, рішення №3/13-08/00191738 від 21.01.2022 про опис майна у податкову заставу, а також лист №1272/6/05-99-13-08-28 від 21.01.2022, згідно яких відповідач вимагає від ПРАТ «КДЗ» сплати податкового боргу в загальній сумі 6372834,11 грн., з яких: податкове зобов`язання 2318199,88 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1186269,00 грн., пеня 2868365,23 грн. та повідомляє при прийняте рішення про опис майна підприємства на цю суму, з наданням від ПРАТ «КДЗ» переліку майна для опису його в податкову заставу.

Суд ухвалою від 09.07.2024 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. При цьому суд зазначив, що заява про поновлення строків звернення до суду буде розглядатись з урахуванням позиції відповідача у вказаній справі.

Відповідач 22.07.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Разом з відзивом відповідач подав клопотання про перехід в загальне позовне провадження.

Також 23.07.2024 відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що позивач пропустив строк на звернення до суду із цим позовом. Зазначає, що предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 23.06.2014 №0000232201, складене Красноармійською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 10.06.2014 №593/05-16-22-01/00191738, яке було отримане позивачем 24.06.2014. Як свідчать фактичні обставини справи, спірне податкове повідомлення рішення від 23.06.2014 №0000232201 вже було оскаржено позивачем до Донецького окружного адміністративного суду. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2014 було відкрите провадження у справі №805/7909/14. При цьому, внаслідок захоплення 16 вересня 2014 року незаконним озброєним формуванням двох корпусів Донецького окружного адміністративного суду, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, буд.17, адміністративна справа №805/7909/14 була втрачена. Відповідно до наказу №11/Т-г від 22.12.2014 на виконання розпорядження Вищого адміністративного суду України від 15.12.2014 №262 «Про відновлення роботи Донецького окружного адміністративного суду по здійсненню правосуддя у зв`язку із зміною місцезнаходження суду» 22.12.2014 було відновлено роботу Донецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2. Водночас, позивачем після відновлення роботи Донецького окружного адміністративного суду (з 22.12.2014) не здійснено жодних активних дій щодо отримання інформації про судове провадження, розпочате за його позовною заявою. Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із заявою, в якій просило замінити відповідача у справі правонаступником та поновити провадження у справі № 805/7909/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» до Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014 №0000232201. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 805/7909/14 зазначену вище заяву повернуто без розгляду. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі №805/7909/14 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про відкриття провадження щодо відновлення втраченого провадження у справі №805/7909/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Красноармійський динасовий завод до Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014 №0000232201 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 388 КАС України. Крім того, суд із посиланням на вимоги частини 5 статті 388 КАС України зазначив, що у зв`язку з втратою незакінченого провадження позивач має право звернутися до суду з новим позовом в установленому цим Кодексом порядку та зазначити про вказані обставини. Проте, до суду з позовною заявою Приватне акціонерне товариство «КДЗ» звернулось 21 червня 2024 року.

Ухвалою від 24.07.2024 суд постановив перейти до розгляду справи за позовом Приватного акціонерного товариства «КДЗ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07 серпня 2024 року.

02.08.2024 представником відповідача подано клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, в якому просить забезпечити проведення судового засідання по справі №380/13382/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Клопотання обґрунтоване тим, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану і складнощами з транспортним сполученням внаслідок ракетних обстрілів, представник відповідача не має змоги особисто прибути до Львівського окружного адміністративного суду.

Також 02.08.2024 представником позивача було подано клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке надійшло до суду 05.08.2024.

Ухвалою від 05.08.2024 задоволено клопотання представника позивача та представника відповідача про участь у судових засіданнях у справі №380/13382/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Підготовче засідання, призначене на 07.08.2024, було відкладене на 18.09.2024 за клопотанням сторін.

16.09.2024 представник позивача подав заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, мотивовані тим, що відновлення незакінченого втраченого провадження регулюються загальними положеннями розділу V КАС України, в тому числі і положеннями ч.4. ст. 387 КАС України. В ситуації позивача процесуальний закон передбачає, що заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового провадження (ч.4. ст. 387 КАС України). Таким чином строк звернення до суду позивач не порушив.

У підготовчому провадженні 18.09.2024 представник відповідача підтримала клопотання про залишення без розгляду позовної заяви та просила його задовольнити.

Представники позивача заперечили проти вказаного клопотання та просили поновити строк на звернення до суду.

При розгляді клопотання представника позивача про поновлення строку на звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду суд виходить із такого.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно із пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За змістом пункту 58.19 статті 58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно ж до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 дійшов висновку, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті. Аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення-рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом. Суд дійшов висновку, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Водночас, судова палата дійшла висновку, що пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Окрім того, у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду дійшла висновку, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Отже, строк на оскарження податкових повідомлень-рішень у разі, якщо позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження таких рішень є загальним, згідно ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дати, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

За змістом позовної заяви позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення, №0000232201 від 23.06.2014, складене Красноармійською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

При цьому, позивач звернувся до суду у червні 2024 року.

Суд звертає увагу, що законом не передбачено вичерпного переліку обставин, які можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на звернення до адміністративного суду. Водночас суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Аналіз усіх вищевказаних норм КАС України дає підстави стверджувати про обов`язок суду з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.

Суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення №0000232201 від 23.06.2014 вже було оскаржено позивачем до Донецького окружного адміністративного суду, про що свідчить ухвала судді Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2014 про відкриття провадження в адміністративній справі №805/7909/14.

В подальшому, таке судове провадження було втрачено внаслідок захоплення 16.09.2014 незаконним озброєним формуванням двох корпусів Донецького окружного адміністративного суду, що підтверджується актом Донецького окружного адміністративного суду.

Суд звертає увагу, що відповідно до наказу №11/Т-г від 22.12.2014 на виконання розпорядження Вищого адміністративного суду України від 15.12.2014 №262 «Про відновлення роботи Донецького окружного адміністративного суду по здійсненню правосуддя у зв`язку із зміною місцезнаходження суду» 22.12.2014 було відновлено роботу Донецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2.

У той же час, позивачем жодних активних дій щодо отримання інформації про судове провадження, розпочате за його ж позовною заявою, за період з 2014 по 2021 рік вчинено не було.

Також суд звертає увагу на те, що ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі №805/7909/14 повернуто без розгляду заяву Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну відповідача та поновлення провадження у справі №805/7909/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» до Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управляння Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі №805/7909/14 відмовлено у відновленні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про відкриття провадження щодо відновлення втраченого провадження у вказаній справі № 805/7909/14 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 388 КАС України.

При цьому, у вказаних ухвалах судом роз`яснено, що у зв`язку з втратою незакінченого провадження позивач має право звернутися до суду з новим позовом відповідно до частини 5 статті 388 КАС України.

Водночас, з новим позовом в даній справі позивач звернувся лише 21.06.2024, тобто зі спливом 1,5 року, в той час, як строк на звернення з таким позовом передбачено в шість місяців.

Доводи позивача про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню статті 121-123 КАС України суд відхиляє, оскільки законом не передбачено винятків для застосування/незастосування строку звернення до суду у разі подання нового позову у зв`язку з неможливістю відновлення втраченого судового провадження. Заява про відновлення втраченого судового провадження не є ідентичною зверненню до суду з новим позовом, а тому до вказаних правовідносин не можуть застосовуватись тотожні строки на звернення до суду.

Доводи позивача про те, що діючий до вступу в силу Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 порядок не передбачав особливості відновлення втраченого провадження суд також відхиляє, оскільки як вбачається із матеріалів справи Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось із відповідною заявою 27 грудня 2022 року, після набрання чинності вказаним законом. Відтак, на момент звернення із вказаною заявою процесуальним законодавством було передбачено можливість звернення із заявою про відновлення втраченого провадження, чим відповідач по справі скористався.

Тобто, позивач не вжив відповідних заходів щодо своєчасного звернення до адміністративного суду із позовною заявою щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0000232201 від 23.06.2014. При цьому, поважності причин пропуску строку, принаймні з моменту, коли позивачу стало відомо про необхідність подання нового позову з ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 та від 30.12.2022 у справі №805/7909/14, позивачем не наведено, доазів поважності таких причин суду не подано.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на подання позовної заяви протягом законодавчо встановленого строку, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від самого позивача.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Згідно з частини 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, строку її подання тощо, проте, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вказаних вимог процесуального закону.

Відповідно до частин 3-4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому суд враховує, що ухвалою від 26.06.2024 суд надав можливість позивачу надати до суду докази поважності причин пропуску строку, однак позивач своїм правом на подання таких доказів до суду не скористався.

Вказане зумовлює залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Разом з цим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду Приватним акціонерним товариством КДЗ до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень та в задоволенні клопотання про його поновлення відмовити.

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства КДЗ (адреса місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Гоголя, 6/8; РНОКПП: 00191738) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59; ЄДРПОУ: 44070187) про визнання протиправними та скасування рішень залишити без розгляду.

Роз`яснити, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, позивач має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.

Повний текст ухвали складено 23.09.2024.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна