Окрема ухвала

від 20.09.2024 по справі 420/32785/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32785/23

ОКРЕМА УХВАЛА

19 вересня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Загрійчук О.В.

представника заявника Клепикова М.С,

представника відповідача Прохорової А.Є.

представника відповідача Фефілової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» про постановлення ухвали в порядку ст. 383 КАС України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA500000/23/000001 від 09.11.2023, прийнятого за результатом розгляду заяви ТОВ «Балкер» (ЄДРПОУ 32508612) від 07.11.2023 для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митних декларацій №UA500090/2021/204305 від 13.10.2021 та №UA500090/2021/204306 від 13.10.2021.

Зобов`язано Одеську митницю видати ТОВ «Балкер» сертифікат з перевезення Товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митних декларацій №UA500090/2021/204305 від 13.10.2021 та №UA500090/2021/204306 від 13.10.2021.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA500000/23/000002 від 09.11.2023, прийнятого за результатом розгляду заяви ТОВ «Балкер» (ЄДРПОУ 32508612) від 07.11.2023 для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митної декларації №UA500090/2021/207150 від 03.12.2021.

Зобов`язано Одеську митницю видати ТОВ «Балкер» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митної декларації №UA500090/2021/207150 від 03.12.2021.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 року апеляційна скарга Одеської митниці задоволена частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року - скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA500000/23/000001 від 09.11.2023 року, прийнятого за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» від 07.11.2023 року для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митних декларацій №UA500090/2021/204305 від 13.10.2021 року та №UA500090/2021/204306 від 13.10.2021 року.

Зобов`язано Одеську митницю повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» від 07.11.2023 року для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митних декларацій №UA500090/2021/204305 від 13.10.2021 року та №UA500090/2021/204306 від 13.10.2021 року, з урахуванням висновків суду.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA500000/23/000002 від 09.11.2023 року, прийнятого за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» від 07.11.2023 року для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митної декларації №UA500090/2021/207150 від 03.12.2021 року.

Зобов`язано Одеську митницю повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» від 07.11.2023 року для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митної декларації №UA500090/2021/207150 від 03.12.2021 року, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

26.07.2024 року за вхід.№30282/24 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в порядку ст. 383 КАС України, яка вмотивована наступним.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №420/32785/23, апеляційну скаргу Одеської митниці задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Станом на 25.07.2024 повний текст постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №420/32785/23 не складено.

ТОВ «Балкер» та його представники не отримували виконавчі листа та судові рішення з відміткою про набрання законної сили у справі №420/32785/23.

ТОВ «Балкер» та його представники не звертались до Одеської митниці або будь-яких інших осіб із заявами про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду або будь-якого іншого судового рішення у справі №420/32785/23.

ТОВ «Балкер» отримано лист Одеської митниці від 11.07.2024 за вих. №7.10-2/15-04/13/12562. Згідно змісту листа, Одеська митниця на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі №420/32785/23 (вх. реєстрація Одеської митниці від 08.07.2024 №18890/8.19) здійснює повторний розгляд заяв ТОВ «БАЛКЕР» від 07.11.2023 для видачі сертифікатів з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1. У зв`язку з чим, Одеська митниця запитувала інформацію та документи (у загальній кількості 28 питань).

ТОВ «Балкер» листом №476 від 16.07.2024 у відповідь на лист Одеської митниці від 11.07.2024 за вих. №7.10-2/15-04/13/12562 повідомив, що повторний розгляд Одеською митницею заяв ТОВ «Балкер» 07.11.2023 для видачі сертифікатів з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1., повинен бути здійснений з урахуванням висновків суду.

Наразі, П`ятим апеляційним адміністративним судом не складено повний текст постанови від 04.07.2024 у справі №420/32785/23, що фактично унеможливлює повторний розгляд Одеською митницею заяв ТОВ «Балкер» 07.11.2023 для видачі сертифікатів з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1.

ТОВ «Балкер» засобом електронного зв`язку отримав лист Одеської митниці №7.10-1/15-04/13/13041 від 18.07.2024 із доданими рішеннями про відмову у видачі сертифікатів EUR.1 від 17.07.2024 №UA500000/24/000001 та №UA500000/24/000002.

ТОВ «Балкер» вважає зазначені рішення Одеської митниці, винесеними на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №420/32785/23 протиправними.

Одеська митниця без належних на те підстав, здійснила виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №420/32785/23.

П`ятим апеляційним адміністративним судом під час винесення постанови від 04.07.2024 не допускалось негайне виконання рішення.

У тому числі, згідно постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №420/32785/23 на Одеську митницю було покладено обов`язок розглянути заяви ТОВ «Балкер» від 07.11.2023 року для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 з урахуванням висновків суду.

ТОВ «Балкер» листом від 16.07.2024 повідомляв Одеську митницю про неможливість розгляду заяв ТОВ «Балкер» про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 без наявності повного тексту судового рішення.

Не зважаючи на це, всупереч постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №420/32785/23 Одеська митниця розглянула заяви ТОВ «Балкер» від 07.11.2023 року для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 без врахуванням висновків суду.

06.08.2024 р. за вхід.№ЕС/32288/24 надійшли заперечення митниці на заяву, в яких викладено приписи Митного кодексу України, Закону України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження», «Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED» (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року №139 (зі змінами).

Митницею наголошено, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі №420/32785/23 (вх реєстрація Одеської митниці від 08.07.2024 №18890/8.19) набрала законної сили негайно після її проголошення (04.07.2024).

Порядком не передбачено продовження строку розгляду Заяви більш ніж 10 робочих днів.

З огляду на викладене, з метою запобігання порушення строків прийняття рішення митницею щодо видачі сертифікату, які визначені Порядком, прийнято Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 17.07.2024 №UA500000/24/000001 та від 17.07.2024 №UA500000/24/000002.

Ухвалення судового рішення в адміністративних справах є логічним результатом здійснення судами функції правосуддя.

Згідно з Постановою Пленуму вищого адміністративного суду від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов`язковим до виконання на всій території України.

Відповідно до пункту 12 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.

Однак, на винесенні судового рішення адміністративне провадження не завершується - кожне таке рішення має бути реально виконане. Цей тезис знаходить своє відображення й у Конституції України: ст.129-1 Основного Закону гарантує, що судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 2 статті 372 КАСУ, яка визначає, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Так як судові рішення судів апеляційної інстанції набирають законної сили без відтермінування, то і їх виконання може здійснюватися негайно після проголошення.

Вищевказане підтверджується позицією, яка висловлена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2023 року за справою №9901/988/18, провадження №11-44заі23. Згідно неї, рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, Одеська митниця під час винесенні рішень про відмову у видачі сертифіката EUR.1 від 17.07.2024 №UA500000/24/000001 та від 17.07.2024 №UA500000/24/000002 діяла у відповідності до вимог національного законодавства та , не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ «БАЛКЕР».

Судове засідання було призначено на 12.09.2024 (з урахуванням перебування головуючого судді у щорічній відпустці до 05.09.2024).

05.09.2024 за вхід.№ЕС/39991/24 надійшло клопотання представника ТОВ «БАЛКЕР» про відкладення судового засідання через зайнятість останнього у судовому засіданні у справі №340/1455/24, яке було призначено раніше.

Судове засідання відкладено на 18.09.2024 року.

В судовому засіданні 18.09.2024 протокольною ухвалою витребувано у Одеської митниці додаткові докази.

19.09.2024 за вхід.№ЕС/44022/24 надійшли додаткові пояснення митниці та витребувані судом докази.

В поясненнях митниця в хронологічному порядку виклала надходження та реєстрацію, з накладенням резолюцій керівництва, вступної та резолютивної частини постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 та, в подальшому, повного тексту цієї постанови.

Також пояснення містять викладення приписів Митного кодексу України, Закону України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження», «Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED» (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року №139 (зі змінами), які зазначені в запереченнях.

Додатково митницею наголошено, що Порядком №139 не врегульовано питання щодо строків повторного розгляду заяв про видачу сертифіката EUR.1 або EUR-MED на виконання рішень суду.

Обставини, встановлені судом

04.07.2024 року у відкритому судовому засіданні П`ятого апеляційного адміністративного суду було розглянуто дану справу та оголошено вступну та резолютивну частину постанови, якою постановлено:

Апеляційну скаргу Одеської митниці - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA500000/23/000001 від 09.11.2023 року, прийнятого за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» від 07.11.2023 року для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митних декларацій №UA500090/2021/204305 від 13.10.2021 року та №UA500090/2021/204306 від 13.10.2021 року.

Зобов`язати Одеську митницю повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» від 07.11.2023 року для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митних декларацій №UA500090/2021/204305 від 13.10.2021 року та №UA500090/2021/204306 від 13.10.2021 року, з урахуванням висновків суду.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA500000/23/000002 від 09.11.2023 року, прийнятого за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» від 07.11.2023 року для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митної декларації №UA500090/2021/207150 від 03.12.2021 року.

Зобов`язати Одеську митницю повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» від 07.11.2023 року для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась згідно митної декларації №UA500090/2021/207150 від 03.12.2021 року, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 року (вступна та резолютивна частина) надійшла до Одеської митниці через підсистему «Електронний суд» 08.07.2024 року о 13:15, про що свідчить картка руху документа.

У подальшому, документ було зареєстровано службою діловодства у СЕД «Аскод» за вхідним №18890/8.19 від 08.07.2024 року з подальшим накладанням 08.07.2024 в.о. начальника митниці Юрієм ЧЕРДИНЦЕВИМ резолюції «До опрацювання» - ОСОБА_1 - відп., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 08.07.2024 р. наклала резолюцію ОСОБА_4 «До опрацювання згідно вимог чинного законодавства», ОСОБА_5 «На комісію».

ОСОБА_4 08.07.2024 наклала резолюцію ОСОБА_6 - відп. «До опрацювання відповідно до вимог Порядку №223, при прийнятті рішення про доцільність оскарження - касаційна скарга до 02.08.2024. Термін - 02.08.2024».

ОСОБА_2 09.07.2024 наклав резолюцію «До опрацювання» ОСОБА_7 .

ОСОБА_3 08.07.2024 наклав резолюцію «До опрацювання» ОСОБА_8 .

ТОВ «Балкер» отримано лист Одеської митниці від 11.07.2024 за вих. №7.10-2/15-04/13/12562.

Згідно змісту листа, Одеська митниця на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі №420/32785/23 (вх реєстрація Одеської митниці від 08.07.2024 №18890/8.19) здійснює повторний розгляд заяв ТОВ «БАЛКЕР» від 07.11.2023 для видачі сертифікатів з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1.

ТОВ «Балкер» листом №476 від 16.07.2024 у відповідь на лист Одеської митниці від 11.07.2024 за вих. №7.10-2/15-04/13/12562 повідомив, що повторний розгляд Одеською митницею заяв ТОВ «Балкер» 07.11.2023 для видачі сертифікатів з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1., повинен бути здійснений з урахуванням висновків суду.

ТОВ «Балкер» засобом електронного зв`язку отримав лист Одеської митниці №7.10-1/15-04/13/13041 від 18.07.2024 із доданими рішеннями про відмову у видачі сертифікатів EUR.1 від 17.07.2024 №UA500000/24/000001 та №UA500000/24/000002.

Повний текст постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 року складено та підписано 30.07.2024 року.

До Одеської митниці повний текст постанови надійшов через підсистему «Електронний суд» 31.07.2024 року о 15:23, про що свідчить картка руху документа.

Документ було зареєстровано службою діловодства у СЕД «Аскод» за вхідним №21670/8.19 від 05.08.2024 року з подальшим накладанням 05.08.2024 в.о. начальника митниці Юрієм ЧЕРДИНЦЕВИМ резолюції «До опрацювання» - ОСОБА_1 - відп., ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 05.08.2024 наклав резолюцію «До опрацювання» ОСОБА_9 .

ОСОБА_10 05.08.2024 наклав резолюцію «До опрацювання, відповідно до вимог КАСУ та наказу ДМСУ №223 від 02.04.2021 (із змінами)» ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 05.08.2024 наклала резолюцію «До опрацювання відповідно до вимог Порядку №223, при прийнятті рішення про доцільність оскарження - касаційна скарга до 28.08.2024. Термін - 28.08.2024» ОСОБА_6 - відп.

ОСОБА_4 05.08.2024 наклала резолюцію «На комісію» ОСОБА_5 .

Службовим листом №10-01/10-02/35548 від 06.08.2024 року копію постанови було направлено Управлінню контролю та адміністрування митних платежів «З метою вжиття заходів, відповідно до норм законодавства…».

ОСОБА_2 06.08.2024 наклав резолюцію «До відома та врахування в роботі» ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Дослідивши заяву та матеріали справи, в частині вказаної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Зазначений принцип отримав подальше закріплення у нормах судоустрійного і процесуального законодавства.

Обов`язковий характер судового рішення, яке ухвалюється іменем України, підкреслює авторитет судової влади, оскільки жодне рішення інших органів не може прийматись іменем України. Вимога про ухвалення судових рішень іменем України випливає з теорії поділу влади, згідно з якою судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і, відповідно, їх виконання має бути гарантовано державою. Саме тому обов`язковість судових рішень забезпечується державою.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Відтак, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України дійшов висновку, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

В пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26 квітня 2005 року, "Крищук проти України" від 19 лютого 2009 року).

Згідно частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Як встановлено судом, 04.07.2024 року у відкритому судовому засіданні П`ятого апеляційного адміністративного суду було розглянуто дану справу та оголошено вступну та резолютивну частину постанови, в якій, зокрема зобов`язано Одеську митницю повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» від 07.11.2023 року для видачі сертифікатів з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 ретроспективно, на експортні операції, що відбулись згідно митних декларацій №UA500090/2021/204305 від 13.10.2021 року та №UA500090/2021/204306 від 13.10.2021 року, №UA500090/2021/207150 від 03.12.2021 року, з урахуванням висновків суду.

Конституційний Суду України вважає, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009).

При розгляді заяви встановлено, що Одеська митниця, на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі №420/32785/23 (вх реєстрація Одеської митниці від 08.07.2024 №18890/8.19) здійснює повторний розгляд заяв ТОВ «БАЛКЕР» від 07.11.2023 для видачі сертифікатів з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1., за результатами якого останньою прийнято рішення про відмову у видачі сертифікатів EUR.1 від 17.07.2024 №UA500000/24/000001 та №UA500000/24/000002.

Надаючи правову оцінку рішенням, прийнятим суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, суд вважає їх протиправними з огляду на наступне.

Мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції умовно можна поділити на дві частини: безпосереднє мотивування та правовий висновок щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.

Висновок суду апеляційної інстанції є результатом здійснення суддівської правотворчості.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, справа «Довженко проти України»).

Межі суддівського розсуду при розгляді конкретної справи складаються з: матеріальної норми закону; обставин справи; положень судової практики; принципів права.

Як було зазначено вище, Одеською митницею прийнято рішення про відмову у видачі сертифікатів EUR.1 17.07.2024, тобто за 15 днів до отримання повного тексту постанови апеляційного суду від 04.07.2024.

При цьому, як стверджували представники митниці в судовому засіданні, при прийнятті рішень митницею враховано висновки суду.

Суд критично ставиться до таких доводів, оскільки станом на 17.07.2024 року висновки апеляційного суду ще були не викладені у повному тексті постанови.

Висновки ж, якими керувалась митниця, це виключно власне тлумачення матеріальних норм закону та обставин справи.

Разом з цим, таке тлумачення повинно відповідати вимогам національного законодавства, зокрема, Закону України «Про адміністративну процедуру» №2073-IX.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2073-IX принципами адміністративної процедури є, зокрема верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності.

В даній справі застосування юридичної визначеності для Одеської митниці означає врахування висновків суду, проте вказане нею було проігноровано.

Частиною третьою статті 6 цього ж Закону визначено, що здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:

1) дискреційне повноваження передбачено законом;

2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

На переконання суду, дискреційне повноваження митниці щодо розгляду заяви про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1, на виконання рішення суду, повинно здійснюватись відповідно до КАС України та Закону України «Про виконавче провадження», а не «Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року №139, оскільки останній не регулює питання виконання рішення суду.

В судовому засіданні представники митниці підтвердили, що Порядком не врегульовано питання щодо строків повторного розгляду заяв про видачу сертифіката EUR.1 або EUR-MED на виконання рішень суду. Таке твердження міститься і в додаткових поясненнях, наданих митницею 19.09.2024 за №ЕС/44022/24.

Разом з цим, відповідно до статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

ТОВ «БАЛКЕР» станом на дату розгляду заяви виконавчі листи не отримував і до виконання не надавав, що не заперечується сторонами.

Разом з тим, твердження представників митниці про те, що вони виконували рішення суду негайно, також не ґрунтується за законі, оскільки суд апеляційної інстанції не звертав рішення до негайного виконання, в порядку передбаченому ст. 371 КАС України.

Окрім того, строк негайного виконання рішень передбачено лише у Закону України «Про виконавче провадження» і він складає 3 (три) робочі дні (ст. 63).

Також суд вважає за необхідне звернути увагу митниці, що у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 року по справі №640/23179/19 встановлено наступне:

«Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Таким чином, аналогія закону та аналогія права допускається для застосування адміністративним судом виключно з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та лише у випадку взагалі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини.

Водночас аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Практика Верховного Суду щодо помилковості застосування суб`єктами владних повноважень аналогії закону у випадку визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування сформована, зокрема, у постановах 17.02.2020 у справі № 826/1376/18 та від 14.08.2020 у справі № 820/432/17».

Отже, застосування митницею 10-денного строку розгляду заяви по Порядку №139, який не передбачає розгляду заяви про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 на виконання рішення суду, є порушенням ст. 7 КАС України, свідчить про протиправність прийнятих спірних рішень.

Конституційний Суд України наголошує, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання (абзаци сьомий, восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

…Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність (абзаци тринадцятий, чотирнадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019.

Висновки Конституційного Суду України додатково свідчать про те, що спірні рішення митниці обмежили конституційне право на судовий захист та нівелювали його сутність, оскільки прийняті не у визначеному законом порядку.

Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.

У Законі України «Про адміністративну процедуру» принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 6-9, 248, 249, 293-297, 383 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA500000/24/000001 від 17.07.2024, винесеного на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі № 420/32785/23.

Визнати протиправним рішення Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA500000/24/000002 від 17.07.2024, винесеного на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі № 420/32785/23.

Зобов`язати Одеську митницю (ЄДРПОУ 44005631) у 30-денний строк з моменту отримання цієї ухвали надати до Одеського окружного адміністративного суду докази на підтвердження вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом.

Направити дану окрему ухвалу до Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) для вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» (адреса: Україна, 25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Кропивницького, буд. 139, ЄДРПОУ 32508612, ел. пошта: m.klepykov@nightingales.com.ua)

Одеська митниця (адреса: 65078, Одеська область, місто Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, ЄДРПОУ 44005631, ел. пошта od.post@customs.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА