Рішення

від 23.09.2024 по справі 480/3143/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року Справа № 480/3143/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в м. Суми в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат по справі №480/3143/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД МЕТА» до Сумської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД МЕТА» до Сумської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Сумської митниці щодо відновлення режиму вільної торгівлі (преференційного режиму) до товарів, що пройшли процедуру митного оформлення за митною декларацією № UA805020/2022/008833 від 11.08.2022, складання аркушу коригування до митної декларації № UA805020/2022/008833 від 11.08.2022 та формування і направлення електронного висновку про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів за митною декларацією № UA805020/2022/008833 від 11.08.2022.

Зобов`язано Сумську митницю скласти аркуш коригування до митної декларації № UA805020/2022/008833 від 11.08.2022 в частині зміни її граф №№ 36, 44, 47 та «В» з урахуванням режиму вільної торгівлі (преференційного режиму)

Зобов`язано Сумську митницю сформувати висновок про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів за митною декларацією № UA805020/2022/008833 від 11.08.2022 і направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області для виконання.

В подальшому, представником позивача до канцелярії суду подано заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення по справі 480/3143/24, яким стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД МЕТА» за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Зважаючи на те, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також враховуючи введення воєнного стану в Україні, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат судом розглянуто у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, крім іншого, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Суд зазначає, що представником відповідача було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому зазначає, що сума 10 000,00 грн. є неспівмірною, необґрунтованою і завищеною.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання професійної правничої допомоги від 26.10.2023 року (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 3.2 Договору, розмір гонорару адвоката за представництво інтересів Клієнта у суді та підготовку і подання процесуальних документів при розгляді справи адміністративної юрисдикції визначається за узгодженням Сторін і становить 10 000 грн. за одну судову справу, які сплачуються Адвокатові в безготівковому вигляді не пізніше для пред`явлення (подання) до суду підготовленої Адвокатом позовної заяви.

Також на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано акт наданих послуг №6 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 26.10.2023 №б/н та платіжна інструкція №7300, відповідно до якої ТОВ "ГРАНД МЕТА" перераховано грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги в адміністративній справі від 26.10.2023.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року по справі №580/3324/19.

Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі № 873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з тим ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При цьому суд зазначає, що адміністративна справа №480/3143/23 в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності та дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження. Отже, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем, як витрати на правову допомогу.

Враховуючи заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи, а також враховуючи, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, суд, виходячи з критерію пропорційності, співмірності та реальності, вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. є завищеними та підлягають стягненню з відповідача частково, в сумі 6 000,00 грн.

Крім того, враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД МЕТА» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (40020, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24, код 44017631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД МЕТА» (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 168, код ЄДРПОУ 37970724) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп. та судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 2 422 грн. 40 коп.

В задоволенні іншої частини - відмовлено.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Воловик