Рішення

від 23.09.2024 по справі 580/7127/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року справа № 580/7127/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЙКА» до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

19.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЙКА» (19225, Черкаська обл., Уманський р-н., с.Червоний Кут, вул.Шевченка, буд.9; код ЄДРПОУ 32585524) (далі позивач) до Вінницької митниці Державної митної служби України (21034, Вінницька обл., місто Вінниця, вул.Лебединського, будинок 17; код ЄДРПОУ 43997544) (далі відповідач) про:

визнання протиправним і скасування рішення від 12.07.2024 про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000208/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000110;

стягнення на користь позивача з відповідача судових витрат.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що відповідач у спірних рішеннях не вказав, які саме документи не подав позивач, в чому полягає неповнота відомостей про митну вартість, які розбіжності в числових значеннях ним виявлені. Тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою від 24 липня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив спрощене позовне провадження у справі.

06.08.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що не допустив порушень вимог закону та прийняв спірні рішення з огляду на обґрунтованість сумнівів у подачі декларантом повних відомостей про митну вартість товарів. Під час митного декларування товару виявив розбіжність, а саме: згідно з п. 5.1 Контракту №22 від 07.06.2024, покупець сплачує попередньо передплату 100% від вартості товару до 20.06.2024, проте надане декларантом платіжне доручення містить інформацію про здійснення оплати 21.06.2024, що суперечить узгодженим умовам контракту, надана для митного оформлення транспортна накладна від 08.07.2024 №64615372 містить інформацію про перевезення вантажу від м.Veen (Нідерланди) транспортним засобом BO3622CK/BO4457XF, проте фактичне перевезення здійснювалось транспортним засобом BO3624CK/BO4457XF. У подальшому відповідач надіслав повідомлення щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Позивач додатково надав договори на перевезення, лист щодо страхування. Своїм повідомленням від 11.07.2024 позивач відмовився від надання додаткових документів. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця повідомила позивачу про виявлені розбіжності, а також перелік документів та відомостей, які не були надані ним для підтвердження заявленої митної вартості, що призвело до наявності підстав для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості. Просив врахувати висновки Верховного Суду у постановах від 30.06.2015 у справі №21-591а15, від 15.05.2018 у справі №809/1260/17.

07.08.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Обґрунтовуючи зазначив, що надав відповідачу необхідні документи, які давали можливість йому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту. Взяті відповідачем для резервного методу визначення митної вартості генераторні установки є різними щодо генераторних установок, які ввіз позивач, що свідчить про невірність розрахунку відповідача.

Ухвалою від 09.08.2024 суд відмовив повністю у задоволенні клопотання вх. від 06.08.2024 відповідача про розгляд адміністративної справи у порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно із сайтом https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/32585524/ позивач зареєстрований як юридична особа. Основний вид діяльності - « 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами».

07.06.2024року між позивачем (покупець) та фірмою Homborg Industrial Machinery BV (Нідерланди) (продавець) укладено контракт № 22 (далі - Контракт). Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує на умовах EXW - KM Veen, Нідерланди, (згідно Інкотермс 2020) генератори в кількості та за цінами, наведеними в додатку №1 до цього Контракту. Згідно з п. 4.1 Контракту ціни на товар наведені в Додатку №1 до нього в Євро. Відповідно до п. 4.2 та п. 5.1. Контракту загальна його вартість становить 110000,00 Євро, які покупець сплачує до 20.06.2024.

Згідно з додатком № 1 до Контракту товаром, що постачається є:

електрогенераторна установка Caterpillar Leroy Somer 450 kVA Silent (країна походження Франція), яка була у використанні за ціною 40000,00 Євро;

електрогенераторна установка Volvo Penta 500 kVA (країна походження Швеція), яка була у використанні, 2 шт. за ціною 22000,00 Євро за 1 шт. (всього 44000,00 Євро);

електрогенераторна установка Atlas Copco Perkins Stamford 60 kVA (країна походження Бельгія), яка була у використанні, 2 шт. за ціною 7000,00 Євро за 1 шт. (всього 14000,00 Євро);

електрогенераторна установка SDMO John Deere Leroy Somer 165 kVA (країна походження Франція), яка була у використанні, за ціною 12000,00 Євро.

11.07.2024 позивач через представника ТОВ «Брокер-Центр» подав до відповідача митну декларацію № 24UA401060010606U3 (далі МД) із задекларованою митною вартістю генераторів за основним методом, до ціни товару додано витрати на його транспортування, а саме:

електрогенераторна установка Caterpillar Leroy Somer 450 kVA Silent вартістю 1763 104,00 грн + 18396,55 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 1781500,55 грн;

електрогенераторна установка Volvo Penta 500 kVA (2 шт.) загальною вартістю 1939414,40 грн + 32704,97 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 1972119,37 грн;

електрогенераторна установка Atlas Copco Perkins Stamford (2 шт) 60 kVA загальною вартістю 617086,40 грн + 12804,00 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 629890,40 грн;

електрогенераторна установка SDMO John Deere Leroy Somer 165 kVA вартістю 528931,20 грн + 8094,48 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 537025,68 грн.

Разом з декларацією надав відповідачу такі документи: Контракт з додатком №1, інвойс №011073, міжнародну товарно-транспортну накладну від 08.07.2024 №64615372, платіжну інструкцію № 1 від 21.06.2024, довідку про транспортно-експедиційні витрати від 08.07.2024 №08/07/2024, митну декларацію відправника №24NL7EIC9GWK8VPDA0 від 05.07.2024, лист про країну походження товару від 11.07.2024.

11.07.2024 відповідач повідомив, що надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме згідно з п. 5.1 Контракту покупець сплачує попередньо передплату 100 % від вартості товару до 20.06.2024. Проте надане декларантом платіжне доручення містить інформацію про здійснення оплати 21.06.2024, що суперечить узгодженим умовам контракту. Надана для митного оформлення транспортна накладна від 08.07.2024 №64615372 містить інформацію про перевезення вантажу від м.Veen (Нідерланди) транспортним засобом BO3622CK/BO4457XF. Проте фактичне перевезення здійснювалось транспортним засобом BO3624CK/BO4457XF. Серед наданих документів відсутня інформація про здійснення страхування товару покупцем. Тому просив надати додаткові документи: додатки до Контракту, у разі наявності, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, якщо рахунок сплачено надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалося страхування надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Позивач надав відповідачу запитувані документи: лист позивача № 352 від 11.07.2024, Договір транспортного експедирування № 2024-07-05 від 05.07.2024, Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 05/07/2024 від 05.07.2024, заявку на міжнародне перевезення вантажу № 01-20024 від 08.07.2024, платіжне доручення № 1 від 21.06.2024. Листом № 352 від 11.07.2024 позивач повідомив відповідачу, що вантаж, який ввезений згідно зі вказаним вище Контрактом, не страхувався.

12.07.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000208/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000110, скоригувавши митну вартість 4-х генераторних установок. У рішенні від 12.07.2024 №UA401000/2024/000208/2 відповідач зазначив, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності, а також положення Контракту та невідповідність таким положенням заявленої митної вартості товару. Митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору та буде скориговано. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) у зв`язку з відсутністю у відповідача інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у нього вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно зі ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості товару 1 є ЕМД від 05.07.2024 № UA209230/2024/061382 за якою оформлено 1 товар електрогенераторна установка та обертовий електричний перетворювач потужністю понад 375 кВхА, але не більш як 750 кВхА, який був у вжитку, електрогенераторна установка з поршневимдвигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем FPT CURSOR) GENERATOR SET COGEM, потужністю 400KVA= 320kW, який був у вжитку, 2014 року випуску, серійний номер - 733.2/14 - 1 шт, та складає 6,22 Дол. США за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару 3 є ЕМД від 02.03.2024 №UA209170/2024/017894, за якою оформлено 1 товар, а саме генератор дизельний Cummins, модель: 40DGCA: серійний номер K970658370, який був у використані: 1997 року, потужність: 40 kW: вага: 1320кг.» та складає 6,21 Дол. США за кг.

12.07.2024 оформлено нову митну декларацію на генераторні установки №24 UA401060010713U8, згідно з якою позивачу збільшено митні платежі на 59630,35 грн, з яких 11467,37 грн - мито та 48162,98 грн - ПДВ. Відповідач скоригувавмитну вартість у більшу сторону:

2-х генераторних установок Volvo Penta 500 kVA (з 44741,99 Євро до 46153,00 Євро);

2-х генераторних установок Atlas Copco Perkins Stamford 60 kVA (з 14290,49 Євро до 18040,00 Євро).

Не погоджуючись зі вказаними вище рішеннями відповідача позивач звернувся позовною заявою в суд.

Оцінюючи спірні правовідносини суд врахував вимогу ст.19 Конституції України, відповідно до якої орган державної влади, його службова або посадова особа зобов`язана діяти в межах, спосіб та порядку, що визначені законом.

Частиною 8 ст.264 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672 (далі - Порядок).

Орган доходів і зборів згідно з ч.9 ст.264 МК України не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч.10 вказаної статті МК України відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Відповідно до ч.11 ст.264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Якщо вони, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.52 МК заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У ч.3 ст.54 МК України вказано, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Порядок коригування митної вартості товарів визначений у ст.55 МК України.

Зокрема, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Норми підп.2.2 розділу ІІ Порядку приписують, що після прийняття МД для митного оформлення у разі подання МД на паперовому носії необхідність подання документів, зазначених в графі 44 МД, визначається посадовою особою ПМО під час виконання митних формальностей, встановлених підпунктами 4.5.5 - 4.5.10 пункту 4.5 розділу IV цього Порядку.

Інформація про необхідність подання документів, зазначених в графі 44 МД, вноситься посадовою особою, що здійснює відповідну митну формальність, до розділу IV інформаційного аркуша, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку (далі - Інформаційний аркуш), із зазначенням коду документа, посади, прізвища, ініціалів, дати та часу встановлення вимоги, та засвідчується особистим підписом посадової особи.

Інформація про ознайомлення з вимогою надання документів вноситься Декларантом до розділу IV Інформаційного аркуша.

Декларант після отримання повідомлення про вимогу надання оригіналів документів або засвідчених в установленому порядку їх копій надає документи безпосередньо до підрозділу митних компетенцій іншої митниці або до митного органу, якому подано МД та пред`явлено товари, транспортні засоби комерційного призначення.

Зазначеного обов`язку позивач дотримався.

Відповідно до п.8.1 розділу VIІI Порядку у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У ній згідно з п.8.2 Порядку зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Для оцінки доводів сторін щодо визначеної митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, суд урахував, що методи її визначення вказані у ст.57 МК України:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У спірних обставинах позивач застосував основний метод. Відповідач - резервний.

Згідно з ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.5 ст.57 МК України У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Згідно зі ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.54 МК України здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Оцінюючи доводи сторін щодо наявності в спірних правовідносинах у відповідача підстав вважати, що декларант подав неповні відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення згідно зі вказаною вище МД, суд врахував таке.

Спірні обставини стосуються товару, придбаного позивачем згідно з Контрактом та Додатком №1, укладених з фірмою Homborg Industrial Machinery BV щодо поставки товару, а саме: електрогенераторної установки Caterpillar Leroy Somer 450 kVA Silent (країна походження Франція), яка була у використанні за ціною 40000,00 Євро, електрогенераторної установки Volvo Penta 500 kVA (країна походження Швеція), яка була у використанні, 2 шт. за ціною 22000,00 Євро за 1 шт. (всього 44000,00 Євро), електрогенераторної установки Atlas Copco Perkins Stamford 60 kVA (країна походження Бельгія), яка була у використанні, 2 шт. за ціною 7000,00 Євро за 1 шт. (всього 14000,00 Євро), електрогенераторної установки SDMO John Deere Leroy Somer 165 kVA (країна походження Франція), яка була у використанні, за ціною 12000,00 Євро. Відповідно до п. 4.2 та п. 5.1. Контракту загальна вартість товару становить 110000,00 Євро, які покупець сплачує до 20.06.2024.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач через представника ТОВ «Брокер-Центр» склав та подав відповідачу МД із задекларованою митною вартістю генераторів за основним методом, до ціни товару, додавши витрати на транспортування, а саме: електрогенераторна установка Caterpillar Leroy Somer 450 kVA Silent вартістю 1763 104,00 грн + 18396,55 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 1781500,55 грн, електрогенераторна установка Volvo Penta 500 kVA (2 шт.) загальною вартістю 1939414,40 грн + 32704,97 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 1972119,37 грн, електрогенераторна установка Atlas Copco Perkins Stamford (2 шт) 60 kVA загальною вартістю 617086,40 грн + 12804,00 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 629890,40 грн, електрогенераторна установка SDMO John Deere Leroy Somer 165 kVA вартістю 528931,20 грн + 8094,48 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 537025,68 грн. Разом з декларацією надав відповідачу такі документи: Контракт з додатком №1, інвойс №011073, міжнародну товарно-транспортну накладну від 08.07.2024 №64615372, платіжну інструкцію № 1 від 21.06.2024, довідку про транспортно-експедиційні витрати від 08.07.2024 №08/07/2024, митну декларацію відправника №24NL7EIC9GWK8VPDA0 від 05.07.2024, лист про країну походження товару від 11.07.2024.

У подальшому на запит відповідача позивач надав відповідачу документи: лист позивача № 352 від 11.07.2024, договір транспортного експедирування № 2024-07-05 від 05.07.2024, договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 05/07/2024 від 05.07.2024, заявку на міжнародне перевезення вантажу № 01-20024 від 08.07.2024, платіжне доручення № 1 від 21.06.2024. Листом № 352 від 11.07.2024 позивач повідомив відповідачу, що вантаж, який ввезений згідно зі вказаним вище Контрактом не страхувався.

Відповідно до ч.4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У поданій МД, в якості митної вартості позивач вказав ціну, що була фактично сплачена і числове значення якої підтверджене документами, перелік яких наведений в ч.2 ст. 53 МК України, зокрема надав відповідачу відповідну платіжну інструкцію.

Доводи відповідача про те, що згідно з п. 5.1 Контракту покупець сплачує попередньо передплату 100 % від вартості товару до 20.06.2024, а позивач надав платіжне доручення, яке містить інформацію про здійснення оплати 21.06.2024, що суперечить узгодженим умовам Контракту, не обґрунтовані та не враховані судом, оскільки позивач здійснив оплату товару в повному обсязі у незмінному розмірі, хоч і з простроченням на 1 день, але в поряду 100% передоплати, як це передбачено Контрактом.

Щодо доводів відповідача про розбіжність у номерних знаках транспортних засобів, які здійснювали перевезення вантажу суд урахував.

Надана для митного оформлення транспортна накладна від 08.07.2024 №64615372 містить технічну помилку в одній цифрі одного номерного знаку, що у подальшому призвело до допущення помилки при заповненні МД. Вказану помилку в документах виявив відповідач під час огляду товару та транспортних засобів при перетині кордону. Водночас у довідці від 08.07.20214 про транспортно-експедиційні послуги зазначені вірні номерні знаки транспортних засобів, які перевозили генераторні установки. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказана помилка у одній цифрі номерного знаку вантажного автомобіля, який перевозив товар, не впливає на правильність визначення митної вартості позивачем.

Доводи відповідача про те, що серед наданих позивачем документів відсутня інформація про здійснення страхування товару покупцем не обґрунтована та не враховані судом, оскільки листом № 352 від 11.07.2024 позивач повідомив відповідачу, що вантаж, який ввезений згідно зі вказаним вище Контрактом не страхувався.

Водночас загально вказані обставини обгрунтовано дали підстави відповідачу для додаткових консультацій з позивачем щодо переміщуваного товару.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Тому відсутність факту страхування перевезення не створювало обов`язку позивачу надати такий документ.

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 52 МК України декларація митної вартості подається у разі якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 ст. 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, митне законодавство передбачає включення до митної вартості товару певних витрат покупця (складові митної вартості), які були сплачені або підлягають сплаті за додаткові послуги, пов`язані із переміщенням товару для імпорту.

Суд урахував, що до складу митної вартості товару позивач включив також витрати, які підлягали сплаті за надання послуг з перевезення. Вказані документи позивач надав відповідачу при декларуванні товару. Відповідач не надав жодного належного, достовірного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до МД та під час консультацій документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Спрацювання системи управління ризиками може лише обґрунтовувати необхідність посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не є безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не є достатньою правовою підставою для висновків державного органу про наявність порушень декларанта, не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Такого ж підходу дотримується Верховний Суд, зокрема в постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Відповідно до ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частинами 5-7 ст.58 МК України визначено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Згідно з ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.11 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Докази понесення позивачем витрат, які не включені до визначеної ним вартості товарів за першим методом всупереч вказаних вище вимог МК України, суду не надані.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Тобто, умовою обрання вказаного другорядного порядку визначення митної вартості є неможливість обрання за договірною ціною. Відповідно до ч.4 ст.59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Зважаючи, що в колонці 22 МД вказана загальна сума - 110000,00 євро, що відповідає інвойсу та платіжному дорученню №1 від 21.06.2024, копії яких були надані в процесі митних формальностей, твердження відповідача про сумніви не є достатньо переконливими.

Обґрунтованість взяття митним органом для обчислень останнього - резервного методу визначення митної вартості генераторних установок, які є різними із генераторними установками, які ввіз позивач, а саме різні марки та моделі, різні потужності та різні роки виготовлення, не підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

Відповідно до ч.7 ст.59 МК України у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Оскільки доводи відповідача про безпідставність обрання декларантом першого методу визначення митної вартості товару не підтверджені сукупністю належних і допустимих доказів, обрання ним іншого методу щодо товарів, митне оформлення яких здійснене за вищою їх ціною та митною вартістю, не є правомірним.

Також не доведена правомірність застосування відповідачем резервного методу, оскільки зазначення в спірному рішенні факту відсутності інформації для використання послідовно попередніх методів не підтверджене та не свідчить про об`єктивну неможливість їх застосувати. Тому таке рішення протиправне та підлягає скасуванню. Відмова у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу оформлюється у вигляді картки відмови, яка створює для позивача правові наслідки щодо неможливості задекларувати товар за вказаною вище митною декларацією. То ж вона також протиправна та підлягає скасуванню, як рішення митного органу, що має ознаки індивідуального акту, виданого на виконання владних управлінських функцій.

Висновки Верховного Суду у постановах від 30.06.2015 у справі №21-591а15, від 15.05.2018 у справі №809/1260/17, на які посилався відповідач у відзиві не підлягають врахуванню до спірних правовідносин, оскільки стосуються інших не достатньо подібних правовідносин та обставин справи.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані, а спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на вимоги ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн, що підтверджуються платіжною інструкцією від 18.07.2024 №28 підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЙКА» задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати рішення Вінницької митниці Державної митної служби України (21034, Вінницька обл., місто Вінниця, вул.Лебединського, будинок 17; код ЄДРПОУ 43997544) від 12.07.2024 №UA401000/2024/000208/2 про коригування митної вартості товарів Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЙКА» (19225, Черкаська обл., Уманський р-н., с.Червоний Кут, вул.Шевченка, буд.9; код ЄДРПОУ 32585524) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000110;

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України (21034, Вінницька обл., місто Вінниця, вул.Лебединського, будинок 17; код ЄДРПОУ 43997544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЙКА» (19225, Черкаська обл., Уманський р-н., с.Червоний Кут, вул.Шевченка, буд.9; код ЄДРПОУ 32585524) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення складене та підписане у повному обсязі 23.09.2024.